Рішення

від 10.06.2024 по справі 914/1389/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 Справа № 914/1389/23

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ,

до відповідача 1: Національного університету «Львівська політехніка», м.Львів,

до відповідача 2: Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м.Львів,

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК ГРУП 2014», м.Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «КСФ Груп», м.Новий Розділ Львівської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап",м.Львів,

про солідарне відшкодування збитків.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: Ю. Гриб,

від відповідача 1: В. Жбадинський,

від відповідача 2: не з`явився,

від відповідача 3: не з`явився,

від третьої особи 1: А. Мусаковський,

від третьої особи 2: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Національного університету «Львівська політехніка» про відшкодування збитків у розмірі 2'782'100,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 01.05.2023 справу № 914/1389/23 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі у якості третьої особи ТОВ «КСФ Груп»; суд встановив строк для реалізації учасниками провадження своїх процесуальних прав. Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду була надіслана за адресою сторін, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, докази про що знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою від 11.07.2023 суд за заявою позивача залучив Галицький відділ ДВС у м.Львові ЗМРУ МЮ та ТОВ «ІБК ГРУП 2014» як співвідповідачів у справі. Подальший хід розгляду справи у підготовчому провадженні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

25.09.2023 позивач подав заяву про зміну предмету позову - просив солідарно стягнути з відповідачів завдані банку збитки у розмірі 2'782'100,00 грн.

Ухвалою від 14.11.2023 суд витребував у Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» матеріали інвентарної справи по об`єкту нерухомого майна адміністративного корпусу №5 під літ. «А-5» по вул.Угорська, 14 у м.Львові. 09.01.2024 позивач подав копію інвентаризаційної справи по об`єкту нерухомого майна адмін. корпусу №5 під літ. «А-5» по вул.Угорській, 14 у м.Львові.

Ухвалою від 15.01.2024 суд залучив ТОВ «Торговий Дім «Галпап» до участі у справі в якості третьої особи 2.

Ухвалою від 19.03.2024 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу №914/1389/23 до судового розгляду по суті. Причини відкладення розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Представник позивача у судове засідання 10.06.2024 з`явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити з підстав, наведених у позові та додаткових поясненнях у справі. Представники відповідача 1 та третьої особа 1 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, наведених у відзиві та поясненнях. Відповідач 2 та 3, третя особа 2 у судове засідання не з`явились, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертались.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на праві власності належать нежитлові приміщення заг.площею 403,5 кв.м., які знаходяться в адмін. корпусі №5 по вул.Угорська, 14 у м.Львові. Під час здійснення демонтажу приміщення адмін. корпусу №5 під літ. «А-5», заг.площею 4275,1 кв.м. по вул.Угорська, 14 у м.Львові були демонтовані і приміщення, які належать позивачу, хоча вони у дану площу (4275,1 кв.м) не входять. Виконуючи рішення суду, відповідачі (університет, виконавча служба та товариство) не перевірили дану обставину і демонтували всю будівлю, в т.ч. і приміщення, які належать позивачу. Такими протиправними діями відповідачів банку заподіяна шкода у розмірі 2'782'100,00 грн., яку позивач просить солідарно стягнути з відповідачів.

Аргументи відповідачів.

Відповідач 1 зазначає, що університет є неналежним відповідачем за позовом, оскільки безпосередньо не здійснював демонтаж аварійної будівлі та належних позивачу нежитлових приміщень. Підрядну організацію (ТОВ «ІБК ГРУП 2014») для демонтажу нежитлової будівлі загальною площею 4275,1 кв.м. по вул.Угорській, 14 у м.Львові було залучено державним виконавцем (акт від 23.12.2020) в рамках примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 08.07.2020 у справі №914/258/20. Відзначив при цьому, що внаслідок проведеного демонтажу університет втратив приміщення заг.площею 4275,1 кв.м. Щодо права власності позивача на нежитлові приміщення корпусу №5 заг.площею 403,5 кв.м. по вул.Угорська, 14 у м.Львові відзначив, що позивачем не додано доказів про проведення державної реєстрації права власності за ним на ці приміщення.

Відповідач 2 у відзиві зазначив, що примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 08.07.2020 у справі №914/285/20 з метою проведення демонтажу нежитлової будівлі згідно постанов Галицького ВДВС у м.Львові ЗМУ МЮ (м.Львів) від 17.12.2020 та 18.12.2020 здійснювалося підрядною організацією ТОВ «ІБК Груп 2014», що підтверджується актом державного виконавця від 23.12.2020. Структурним підрозділом відповідача 1 ПКО «Політехніка» розроблено Робочий проект (демонтажні роботи) адміністративного корпусу №5 НУ «Львівська політехніка» по вул. Угорська, 14 у м.Львові, у якому наявна інформація про всі види робіт, які підлягали виконанню. 23.12.2020 актом державного виконавця засвідчено, що демонтажні роботи проведено. Перевірка ухваленого рішення не входить до обов?язків виконавчої служби та не є її правом, а тому виконавча служба не може бути співвідповідачем у справі. Просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

Відповідач 3 правом на подання відзиву не скористався, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Аргументи третіх осіб.

Третя особа 1 інформувала суд, що відповідно до інвентаризаційної справи нежитлові приміщення корпусу №5 під літ. «А-5», у якій частина 1 поверху та поверхи 2-5, заг. площею 4275,1 кв.м. належали ДП «НВК «Полярон» та частина 1 поверху, заг площею 500,0 кв.м. - ПАТ «Промінвестбанк»; внаслідок укладення низки договорів про поділ нежитлових приміщень в натурі право власності на будівлю позивача зменшилось до 403,5 кв.м. Банк помилково вважає, що частина демонтованої будівлі належать йому на праві власності. Адмінкорпус №5, заг.площею 4275,1 кв.м. (реєстраційний номер 256660546101) перебував на праві власності виключно у НУ «Львівська політехніка». Інформаційна довідка з Державного реєстру не містить відомостей про право власності позивача на спірний об`єкт. Вказане також відзначено у постанові Західного апеляційного господарського суду у справі №914/258/20 від 17.01.2022.

Третя особа 2 правом на подання пояснення по суті спору не скористалася.

Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, оскільки відповідача 2 та 3, а також третю особу 2 було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач 3 та третя особа 2, у свою чергу, не скористалися наданим їм правом на подання пояснення по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні 10.06.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України № 90-рш/БТ від 25.02.2022 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №130 від 25.02.2022 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку (зі змінами згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 10.05.2022 № 329), згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Промінвестбанк» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» Караченцева Артема Юрійовича.

Відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів» від 03.03.2022, Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 «Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів», розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» від 13.09.2022 № 815-р, корпоративні права, що становлять 99,772644% статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (код згідно з ЄДРПОУ 00039002, місцезнаходження: 01001. м. Київ, вул. Малопідвальна, 8). що належать Державній корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» (місцезнаходження: Російська Федерація, 107996, м. Москва, проси. Академіка Сахарова, 9. реєстраційний номер 1077711000102), вилучені та передані державному підприємству «Національний фонд інвестицій України» на праві господарського відання.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформований по юридичній особі - «Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (ідентифікаційний код 00039002), на даний час кінцевий бенефіціарний власник відсутній, причина відсутності - 99,7726 відсотка акцій ПАТ «Промінвестбанк» належать Державі Україна в особі Державного підприємства «Національний фонд інвестицій України» та відсутні будь-які інші фізичні особи, які відповідають статусу кінцевого бенефіціарного власника.

03.06.2008 між ТОВ «ТД «Галпап», ДП «НВК «Полярон» та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступник - ПАТ «Промінвестбанк») укладеного договір про поділ нежитлових приміщень в натурі та припинення права спільної часткової власності, відповідно до якого співвласники будівлі виробничого та адміністративного корпусу №5 загальною площею 17228,8 кв.м, розташованої за адресою: м.Львів, вул. Угорська, 14, домовились провести поділ нежитлових приміщень в натурі пропорційно належним їм часткам у праві спільної власності таким чином:

- ТзОВ «Торговий дім «Галпак» - нежитлові приміщення корпусу №5, а саме: приміщення будівлі під літ. «В-3», загальною площею 6364,4 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14;

- Державному підприємству науково-виробничий комплекс «Полярон»: 1) нежитлові приміщення корпусу №5 будівлі під літ. «А-5» загальною площею 4275,1 кв.м, а саме: приміщення 1-го поверху з 1 по 20 та І, ІІ площею 530,4 кв.м., 2-го поверху з 37 по 62 площею 910,0 кв.м; 3-го поверху з 63 по 87 площею 929 кв.м, 4-го поверху з 88 по 120 площею 976,9 кв.м; 5-го поверху з 121 по 147 площею 927,9 кв.м; 2) приміщення будівлі під літ. Г-3 з 320 по 472 площею 6089,3 кв.м, із загальної площі 10364,4 кв.м за адресою: м.Львів, вул. Угорська, 14;

- Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку нежитлові приміщення корпусу №5: приміщення 1-го поверху будівлі під літ. «А-5» загальною площею 500,00 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, а саме, приміщення: 21/176,4; 22/7,7; 23/8,5; 24/20,2; 25/20,3; 26/5,0; 27/13,0; 28/4,3; 29/17,1; 30/31,1; 31/10,6; 32/9,5; 33/19,4; 34/10,7; 35/9,7; 36/39,9 та приміщення 1-го поверху будівлі під літ. В-3, а саме: 185/1.0; 186/1.1; 187/5.3; 188/15.5; 189/1.3; 190/1.9; 191/7.7; 192/2.0; 193/2.7; 194/2.2; 195/11; 196/2.0; 197/1.3; 198/5.9; 199/4.1; 200/30.9.

Згідно витягу №19841198 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.08.2008 за Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком зареєстровано нежитлові приміщення корпусу №5, прим. 1-го пов. будівлі літ. «А-5»: з 21 по 36; прим. 1-го пов. будівлі літ. «В-3»: з 185 по 200; загальна площа приміщень - 500,0 кв.м. Підстава - договір про поділ нежитлових приміщень Р№1359 від 03.06.2008.

НУ «Львівська політехніка» з прилюдних торгів було придбано майно, що належало ПАТ «НВК «Полярон», загальною площею 4275,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 256660546101). Протокол №1413313-1 від 16.08.2013. За результатами проведених торгів 26.12.2013 НУ «Львівська політехніка» видано свідоцтво про право власності №1327.

10.08.2015 між ПАТ «АКПІБ» (позивач) та ТОВ «ТД «Галпап» укладено договір купівлі-продажу 19/100 ідеальної частки нежитлових приміщень, за умовами якого останньому банком було передано у власність ідеальну частку нежитлових приміщень 95,9 кв.м. із загальної площі 500 кв.м.

Згодом, під час інвентаризації, проведеної БТІ, було змінено індексацію нежитлових приміщень та їх загальну площу змінено із 500 кв.м. на 499,4 кв.м. Вказаний факт підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.08.2015 про реєстрацію права власності за ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

Сторонами 11.09.2015 внесено відповідні зміни до договору купівлі-продажу 19/100 ідеальної частки від 10.08.2015, а 12.08.20215 сторонами підписано акт-приймання-передачі 19/100 ідеальної частки нежитлових приміщень.

11.09.2015 між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «ТД «Галпап» укладено договір про поділ нежитлових приміщень в натурі та припинення спільної часткової власності. Розподіл приміщень відбувся наступним чином:

- ТОВ «ТД «Галпап» - нежитлові приміщення загальною площею 95,5 кв.м., що складаються з приміщень позначених на плані цифрами: 972,0 кв.м., 10/2.2 кв.м., 11/2,0 кв.м., 12/11,8 кв.м., 13/4,1 кв.м., 14/30,9 кв.м., 15/5,9 кв.м., 16/2 кв.м., 17/1,3 кв.м., 18/7,7 кв.м., 19/1,9 кв.м., 20/1,3 кв.м., 21/15,5 кв.м., 22/5,3 кв.м., 23/1,0 кв.м., 24/1,0 кв.м. Дані приміщення знаходилися у будівлі «В-3».

- ПАТ «Промінвестбанк» - нежитлові приміщення загальною площею 403,5 кв.м., що складаються з приміщень, позначених на плані цифрами: 1/176,4 кв.м., 2/7,7 кв.м., 3/8,5 кв.м., 4/20,2 кв.м., 5/20,3 кв.м., 6/13,0 кв.м., 7/5,0 кв.м., 8/4,3 кв.м., 9/17,2 кв.м., 25/ 31,1 кв.м., 26/9,5 кв.м., 27/10,6 кв.м., 28/19.4 кв.м., 29/9,7 кв.м., 30/10,7 кв.м, 31/39,9 кв.м. Дані приміщення знаходилися у будівлі «А-5» (п.4.2 договору). Вказані договори посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Петруняк І.В. (реєстраційний №№370, 465, 468).

У висновку №Ю1/186 від 20.04.2015 щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна загальною площею 499,4 кв.м. по вул.Угорська, 14 у м.Львові зазначено, зокрема, що нежитлові приміщення площею 95,9 кв.м. (19/100) знаходяться у фактичному користуванні ТОВ «Галпап». У договорі про поділ нежитлових приміщень в натурі та припинення спільної часткової власності від 11.09.2015 зазначено, що нежитлові приміщення корпусу №5, приміщення 1-го поверху будівлі літ. «А-5» з 21 по 36 та приміщення 1-го поверху будівлі літ. «В-3» з 185 по 200, загальною площею 499,4 кв.м., розташовані за адресою: м.Львів, вул.Угорська, 14 перебувають у спільній частковій власності ТОВ «ТД «ГАЛПАП» - 19/100 на підставі договору купівлі-продажу 19/100 ідеальної частки нежитлових приміщень від 10.08.2015, акту приймання-передачі від 12.08.2015 та ПАТ «АК ПІБ» - 81/100 ідеальної частки на підставі договору про поділ нежитлових приміщень в натурі та припинення спільної часткової власності від 03.06.2008.

Згідно довідки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» №1213/08 від 14.04.2023 балансова вартість нежитлових приміщень загальною площею 403,5 кв.м. в корпусі № 5 під літ. «А-5» по вул. Угорській, 14 у м.Львові складає 2'782'100,00 грн.

Позивач зазначає, що банком було відчужено ТОВ «ТД «ГАЛПАП» нежитлові приміщення площею 95,9 кв.м., які знаходилися у будівлі під літ. «В-3», а у власності банку залишилися приміщення загальною площею 403,5 кв.м., розташовані на першому поверсі в корпусі №5 під літ. «А-5» по вул. Угорській, 14. Укладанням вказаних договорів право власності ПАТ «Промінвестбанк» на нежитлові приміщення в корпусі № 5 під літ. «А-5» по вул. Угорській, 14 не припинилось, а лише зменшилась загальна площа приміщень, які належали позивачу з 500,0 кв.м. до 403,5 кв.м.

08.07.2020 Господарським судом Львівської області ухвалено рішення у справі №914/258/20 за позовом ТОВ «КСФ Груп» до Національного університету «Львівська політехніка» про усунення перешкод в користуванні майном шляхом зобов`язання демонтувати аварійну будівлю, яким зобов`язано Національний університет «Львівська політехніка» усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю «КСФ Груп» належними йому на праві оренди земельними ділянками комунальної власності площею 0,6618 га з кадастровим номером 4610136800:01:010:0091 та площею 1,1803 га з кадастровим номером 4610136800:01:010:0092 по вул. Угорській, 14 в м.Львові шляхом проведення демонтажу належної Національному університету «Львівська політехніка» аварійної нежитлової будівлі - адміністративного корпусу №5 загальною площею 4275,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 256660546101. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 рішення Господарського суду Львівської області від 08.07.2020 у справі №914/258/20 залишено без змін.

26.10.2020 державним виконавцем Галицького ВДВС у м.Львові ЗМУ МЮ (м.Львів) відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду у справі №914/258/20.

11.12.2020 Національний Університет «Львівська політехніка» звернувся до виконавчої служби із заявою від 11.12.2020 про неможливість самостійного виконання рішення суду з підстав того, що у бюджеті навчального закладу на 2020 рік не було передбачено коштів для здійснення демонтажу аварійної будівлі. Зазначив при цьому, що структурним підрозділом відповідача 1 ПКО «Політехніка» розроблено Робочий проект на демонтажні роботи адмінкорпусу №5 по вул. Угорська, 14 у м.Львові, у якому наявна інформація про всі види робіт, які підлягають виконанню. У додатку до заяви зазначено Проект демонтажу.

11.12.2020 ТОВ «КСФ Груп» (третя особа 1) звернулось до Галицького відділу ДВС у м.Львові Західного МРУ МЮ (м.Львів) із заявою про залучення до примусового виконання рішення суду ТОВ «ІБК Груп 2014» як підрядної організації, яка має відповідні ліцензії та дозволи на проведення демонтажних робіт.

18.12.2020 ТОВ «ІБК Груп 2014» скеровало до Галицького відділу ДВС у м.Львові Західного МРУ МЮ (м.Львів) лист №25 від 17.12.2020 про готовність виконати роботи щодо демонтажу аварійної нежитлової будівлі адміністративного корпусу №5, загальною площею 4275,1 кв.м. (на виконання судового рішення).

18.12.2020 державним виконавцем Галицького ВДВС у м.Львові ЗМУ МЮ (м.Львів) прийнято постанову про залучення спеціалізованої організації щодо демонтажу будівлі, а 23.12.2020 - прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження (акт від 23.12.2020 про демонтаж ТОВ «ІБК Груп 2014» нежитлової будівлі).

23.12.2020 демонтовано п`ятиповерхову будівлю під літ. «А-5», що підтверджується актом державного виконавця, у якому зазначено: «даним стверджується, що виходом цього числа за місцем виконання рішення суду м.Львів вул. Угорська, 14 боржником - «Львівська політехніка» через організацію ТОВ «ІБК Груп 2014» демонтовано аварійну нежитлову будівлю адмін. корпусу №5 загальною площею 4275,1 кв.м., що розташована у м.Львів вул. Угорська, 14. РНОНМ 256660546101». Акт підписано стягувачем, боржником, понятими та представником ТОВ «ІБК Груп 2014».

Відповідно до Інвентаризаційної справи №661 нерухомого майна по вул. Угорська, 14, нежитлові приміщення корпусу 5 будівлі під літ. «А-5» - це 5-поверхова будівля загальною площею 4678,5 кв.м., що окремо стоїть, у якій частина 1-го поверху та повністю 2, 3, 4 і 5 поверхи, загальною площею 4275,1 кв.м. належали ДП «НВК «Полярон», а частина 1 поверху, загальною площею 500,0 кв.м., належала ПАТ «Промінвестбанк» (а.с.14-16, 23-27 інвентаризаційної справи; копії відповідних матеріалів знаходяться у справі).

Позивач стверджує, що відповідачі повинні були демонтувати не всю п`ятиповерхову будівлю під літ. «А-5», загальна площа якої була 4678,5 кв.м., адже власником частини приміщень у ній є також ПАТ «Промінвестбанк» (403,5 кв.м), а лише нежитлові приміщення 1-го поверху з 1 по 20 площею 530,4 кв.м. (приміщення 21-36 1-го поверху належали банку), 2-го поверху з 37 по 62 площею 910,0 кв.м., 3-го поверху з 63 по 87 площею 929,9 кв.м., 4-го поверху з 88 по 120 площею 976,9 кв.м., 5-го поверху з 121 по 147 площею 927,9 кв.м.; площа приміщень, які підлягали знесенню за рішенням суду, - 4275,1 кв.м., і приміщення банку у цю площу (4275,1 кв.м.) не входили.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого Протоколу).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України). Отже, серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків міститься і така, як заподіяння майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Статтею передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.319 ЦК України).

Крім того, статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

Як уже відзначалося, згідно витягу №19841198 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.08.2008 за Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком було зареєстровано нежитлові приміщення корпусу №5, прим. 1-го пов. будівлі літ. «А-5» з 21 по 36 та прим. 1-го пов. будівлі літ. «В-3» з 185 по 200, загальною площею 500,0 кв.м. Підстава договір про поділ нежитлових приміщень Р№1359 від 03.06.2008. Згодом банком було передано у власність ТОВ «ТД «Галпап» ідеальну частку нежитлових приміщень площею 95,9 кв.м, а саме: прим. 1-го пов. будівлі літ. «В-3» з 185 по 200 (договір купівлі-продажу 19/100 ідеальної частки нежитлових приміщень від 10.08.2015 та договір про внесення змін до договору купівлі-продажу 19/100 від 10.08.2015). Відтак, ПАТ «Промінвестбанк» на момент демонтажу спірної будівлі залишався власником нежитлових приміщень адмін. корпусу №5 під літ. «А-5», заг.площею 403,5 кв.м. по вул.Угорська, 14 у м.Львові, і відсутність у реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідної інформації не спростовує цей факт. Верховний Суд, зокрема, і Велика Палата Верховного Суду, неодноразово наголошували: державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації; при дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (див. наприклад, постанову ВС від 17.01.2024 по справі №522/3999/23).

Відповідач 1 стверджує, що будівля, площею 4275,1 кв.м. корпусу 5 будівлі під літ. «А-5» по вул. Угорська, 14, у м.Львові, яка йому належала, є окремою будівлею і жодних інших приміщень, які б належали іншим особам, у ній не було. Під час розгляду справи суд пропонував НУ «Львівська політехніка» надати докази, зокрема, технічний паспорт на дані приміщення, на якому було б зображено усі приміщення із зазначенням площі. Університет не надав такий технічний паспорт, повідомивши, що немає такого документу. Не зміг представник відповідача 1 також пояснити у судовому засіданні, яким чином технічно може існувати будівля, перший поверх якої 530 кв.м., а другий, третій, четвертий і п`ятий якої понад 900 кв.м. (а саме так повинна була б виглядати будівля, якщо б її площа становила 4275,1 кв.м.).

Натомість матеріалами справи підтверджується, що нежитлові приміщення корпусу 5 будівлі під літ. «А-5» по вул. Угорська, 14, у м.Львові - це 5-поверхова будівля загальною площею 4678,5 кв.м., що окремо стоїть, у якій тільки частина 1-го поверху та 2, 3, 4, 5 поверхи (загальна площа 4275,1 кв.м.) належали ДП «НВК «Полярон», а інша частина 1 поверху, загальною площею 403,5 кв.м належала ПАТ «Промінвестбанк» (а.с.14-16, 23-27 інвентарної справи, копії відповідних матеріалів знаходяться у справі). Згодом університет набув право власності на 4275,1 кв.м. корпусу 5 будівлі під літ. «А-5» по вул. Угорська, 14, у м.Львові, які раніше належали ДП «НВК «Полярон». Власником ж 403,5 кв.м. приміщень на першому поверсі у цій будівлі залишився банк і суд погоджується з таким твердженням позивача.

Приписами ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст.611 ЦК України та ст.224 ГК України є порушення зобов`язання.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Як зазначалося вище, матеріалами справи підтверджується, що позивачу належали нежитлові приміщення площею 403,5 кв.м. у корпусі 5 будівлі під літ. «А-5» по вул. Угорська, 14, у м.Львові.

У процесі здійснення виконавчого провадження по справі №914/258/20 корпус 5 будівлі під літ. «А-5» по вул. Угорська, 14, у м.Львові був демонтований, що визнається сторонами. При цьому судовий наказ по справі №914/258/20 був на демонтаж 4275,1 кв.м. будівлі, а натомість демонтовано 4678,5 кв.м., куди входили і 403,5 кв.м. нежитлових приміщень, які належали банку, і судовий наказ на демонтаж яких не видавався. У результаті таких дій позивачу завдано збитків у вигляді знищення його майна.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивач, обґрунтовуючи розмір понесених збитків, заподіяних внаслідок знищення майна, посилався на дані балансової вартості майна (згідно довідки №1213/08 від 14.04.2023, якою банк підтвердив балансову вартість майна у розмірі 2'782'100,00 грн). Суд погоджується із позивачем, що саме з таких даних потрібно виходити у цьому випадку, адже, оскільки об`єкт нерухомості є демонтованим, експертиза не може бути проведена. Відтак, довідка про балансову вартість є належним доказом.

Позивач просить стягнути заподіяні збитки солідарно із усіх відповідачів. Суд вважає таке твердження помилковим.

Стаття 543 ЦК України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від всіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно ст.1190 ЦК України особи, які спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Так, у матеріалах справи міститься перша сторінка Робочого проекту (демонтажні роботи) адміністративного корпусу №5 НУ «Львівська політехніка» по вул. Угорська, 14 у м.Львові, який підготовлений структурним підрозділом відповідача 1 - ПКО «Політехніка» (а.с. 177 Т.1) та лист у якому університет зазначає, що у даному проекті наявна інформація про усі види робіт, які підлягають виконанню (а.с.173, Т.1). Під час виконавчого провадження НУ «Львівська Політехніка» повідомляла виконавчу службу, що підготувала проект демонтажу, але самостійно не може провести демонтаж, оскільки не має відповідних спеціалістів. Для цього просить залучити ТзОВ «ІБК ГРУП 2014» (відповідач 3), яке має ліцензії на проведення відповідних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що роботи з демонтажу об`єкта нерухомості були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «ІБК ГРУП 2014» (відповідач 3) на підставі наданого НУ «Львівська Політехніка» в межах примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/258/20 Робочого проєкту (демонтажні роботи) адмінкорпусу №5 по вул. Угорська, 14 у м.Львові. Після проведення демонтажу та складення відповідного акту, де вказано, що будівля демонтована, державний виконавець 23.12.2020 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Під час розгляду справи суд пропонував університету надати Робочий проект демонтажу будівлі, щоб можна було встановити, що яка площа будівлі за цим проектом мала бути демонтована, і, відповідно, встановити чи це відповідач 1 запроектував демонтувати всю будівлю, не перевіривши реальну площу першого поверху і не відзначивши у проекті, що частина приміщень належить банку, чи це відповідач 3 неналежним чином виконав демонтаж, не перевіривши, яка площа демонтажу за проектом, і яка реально площа будівлі. Представник університету у засіданні повідомив, що не може надати такий проект.

Відповідно, суд вважає, що внаслідок незаконних дій відповідача 1 та 3 знищено майно позивача, а тому вони повинні солідарно нести за це відповідальність.

Позивач не довів, що відповідач 2 діяв неправомірно, адже державний виконавець 26.10.2020 відкрив виконавче провадження, згодом листом від 10.12.2020 №64-08-2163 університет повідомив виконавчу службу, що підготував Робочий проект з демонтажу, у якому наявна інформація про всі види робіт, які підлягають виконанню, але не може самостійно його провести. Тому за заявою третьої особи 1 та відповідача 3 у справі державний виконавець залучив останнього (спеціалізовану установу) для проведення демонтажу. Після підтвердження факту демонтажу будівлі державний виконавець закрив виконавче провадження. Тому суд відзначає, що в діях відповідача 2 (державного виконавця) не вбачається порушення приписів Закону України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наявність в діях відповідача 1 та 3 усіх елементів складу цивільного правопорушення, які стали підставою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

Згідно з частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідачі 1 та 3 цього не зробили.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Отже, у зв`язку із знищенням належних позивачу нежитлових приміщень, які знаходились у будівлі по вул. Угорська, 14 м.Львові, порушено майнові права позивача. На час винесення рішення у справі відповідачем доказів відшкодування позивачу збитків не надано. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про солідарне стягнення з Національного університету «Львівська політехніка» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК ГРУП 2014» 2'782'100,00 грн. збитків є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Натомість у задоволенні позову щодо відповідача 2 слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір у розмірі 41'732,00 грн покладається на відповідача 1 та відповідача 3.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Національного університету «Львівська політехніка» (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 12; ідентифікаційний код 02071010) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК ГРУП 2014» (03680, місто Київ, проспект Академіка Палладіна, будинок 32, офіс 414; ідентифікаційний код 39422013) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 8; ідентифікаційний код 00039002) 2'782'100,00 грн завданих збитків та 41'732, 00 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.06.2024.

Суддя Б. Яворський.