Ухвала

від 20.06.2024 по справі 2-1515/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1515/09 Головуючий у 1 інстанції: Гінда О.М.

Провадження № 22-ц/811/396/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

20 червня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

перевіривши цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 березня 2009 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Акріс ЛТД» до ОСОБА_1 , Обласного комунального підприємства ЛОР «БТІ та ЕО» про усунення перешкод у користуванні приміщенням, визнання права власності, зобов`язання до реєстрації права власності,-

встановив:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 10 березня 2009 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Акріс ЛТД» задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити Товариству з обмеженою відповідальністю компанія «Акріс ЛТД» перешкод у користуванні приміщенням площею 24, 7 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю компанія «Акріс ЛТД» право власності на нежитлові приміщення площею 24, 7 кв. що по АДРЕСА_1 .

Зобов`язано Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки в комплексі зареєструвати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю компанія «Акріс ЛТД» право власності на нежитлові приміщення площею 259 кв.м на вул. Куликівській, 39 «в», а саме: під індексами: 41 - пл. 3,1 кв.м., 42 - пл.46,2 кв.м,43 -8,2 кв.м, 44 -8,7 кв.м., 45- 20,4 кв.м., 46-7,2 кв.м., 47- 8,3 кв.м., 48-1,3 кв.м., 49 - 1,6 кв.м.,50 -1,7 кв,м., 51 - 2,0 кв.м., 52 - 15,7 кв.м., 53 - 22, 2 кв.м., 54 -1,6 кв.м., 55-8,9 кв.м., 56-2,1 кв.м., 57 - 13,8 кв.м., 58-2,1 кв.м., 59 - 2,0 кв.м., 60-2,1 кв.м., 61 - 12, 2 кв.м., 62- 1,1 кв.м., 63 - 38,4 кв.м., 64-3, 5 кв.м., 65 - 24, 7 кв.м.

Рішення суду оскаржила Львівська міська рада, як особа яка не брала участі у справі, однак вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов"язки, зокрема щодо майна, яке розташоване на земельній ділянці комунальної власності, подавши 01.02.2024 апеляційну скаргу, просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки про наявність судового рішення дізналася з листа ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 4098 від 26.10.2023, з матеріалами справи не ознайомлювалась.

Згідно норм процесуального закону, подання апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має відбуватись з дотриманням певних умов.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд приходить висновку про необхідність визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її апелянту виходячи з такого.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (ч. 1 ст. 352 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст.358ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 березня 2009 року залишено без руху, підстави для поновлення строку наведені в апеляційній скарзі визнані неповажними, запропоновано подати заяву, в якій вказати про поважність підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, роз`яснено наслідки невиконання ухвали.

Зокрема, в ухвалі звернуто увагу на покликання апелянта на лист ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" №4098 від 26.10.2023 у контексті часу, коли міська рада дізналася про наявність судового рішення, однак до апеляційної скарги не долучено такий лист, а також не обгрунтовано, чому апеляційна скарга подана лише 05.02.2024, з врахуванням того, що лист отримано 26.10.2023.

27.02.2024 на адресу апеляційного суду надійшла заява представника Львівської міської ради Кулика А.Я. про усунення недоліків. Виконуючи вимоги ухвали, апелянт покликається на загальні обставини поновлення процесуального строку, при цьому, докази отримання листа ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" № 4098 від 26.10.2023, а також обгрунтовання, чому апеляційна скарга подана лише 01.02.2024, з врахуванням того, що лист отримано 26.10.2023, представник апелянта суду не повідомив.

Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 04.03.2024 продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 березня 2009 року визначений ухвалою Львівського апеляційного суду від 12.02.2024 та встановлено такий строк тривалістюв десять днівз дня отримання копії цієї ухвали.

Копія ухвали надіслана апелянту Львівській міській раді на офіційну електронну адресу dep.yur@lvivcity.gov.ua, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Крім цього, згідно з інформацією про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, Львівська міська рада має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд та отримувала ухвали апеляційного суду у такий, зокрема, ухвалу апеляційного суду від 04.03.2024 про продовження строку виконання вимог ухвали, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Відповідно до частини сьомоїстатті 14 ЦПК Україниособам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із засад (принципипів) цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

При цьому, протягом всього перебування апеляційної скарги в апеляційному суді недоліки скарги не усунуто, не повідомлено суду, з наданням відповідних доказів, час ознайомлення (отримання) з оскаржуваним рішенням та не обґрунтовано строк подання апеляційної скарги з врахуванням листа ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 4098 від 26.10.2023, з клопотанням про продовження строку відповідно до частини другоїстатті 127 ЦПК України,для усунення недоліків апеляційної скарги, апелянт до апеляційного суду не зверталися.

В свою чергу, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Так, аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13).

Крім цього, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихЦивільним процесуальним кодексом Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Відповідного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року (справа №626/2450/14-ц).

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.

Поряд з цим, достовірно знаючи про подану апеляційну скаргу, а також недоліки такої, апелянт рухом справи не цікавився, свої процесуальні обов`язки не виконав.

Вказана процесуальнаповедінка недемонструє добросовісністьвикористання своїхпроцесуальних правскаржником іготовність братиучасть усправі навсіх етапахїї розглядута свідчить про подання апеляційної скарги з пропуском строку, передбаченого статтею 354 ЦПК України, без зазначення поважних причин для поновлення такого.

Окремо колегія суддів враховує, що правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення у справі «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, заява №41984/98, § 53).

При цьому, Львівська міська рада фактично просить про перегляд рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 березня 2009 року, тобто п`ятнадцятирічної давності.

Указом Президента Українивід 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"»,із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.

У подальшому, відповідними Указами Президента України, які затверджені Верховною Радою України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено і такий триває і на час розгляду даного процесуального питання.

Крім цього, Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, у п. 6 рекомендувала по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.

Разом з цим, враховуючи, що особа, яка подала апеляційну скаргу є юридичною особою та не може, у буквальному розумінні слова, бути задіяною до функціонування критичної інфраструктури Збройних Сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, тощо,колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 358, 368ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 березня 2009 року.

Копію ухвали, апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами надіслати апелянту.

Копії матеріалів апеляційної скарги, протокол розподілу та оригінал ухвал, постановлених за результатами перевірки такої надіслати до Франківського районногосуду м.Львовадля долучення до матеріалів справи № 2-1515/09.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк