Рішення

від 20.06.2024 по справі 904/1281/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2024р. Справа № 904/1281/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроальянс», м Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Білогір`я», м. Дніпро (відповідач-1) та гр. ОСОБА_1 , м. Дніпро (відповідач-2)

Про: стягнення 4 847 995,60грн.

та

За зустрічним позовом: гр. ОСОБА_1 , м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроальянс», м Дніпро (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Білогір`я», м. Дніпро (відповідач-2)

Про: визнання недійсним договорів

Суддя Васильєв О.Ю.

секретар судового засідання Буханець І.П.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від ТОВ «ТД «Агроальянс»: Тулінов І.І. (адвокат);

Від ТОВ «Дніпро-Білогір`я»: не з`явився;

Від гр. ОСОБА_1 : Сиромятников Е.О. (адвокат)

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ «ТД «Агроальянс» (позивач) в березні 2024 р. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Дніпро-Білогір`я» (відповідач-1) та гр. ОСОБА_1 (відповідач-2) про солідарне стягнення 4 847 995,60грн. (в т.ч. 3 589 491,70грн. - основний борг та 1 258 503,90грн. - 70% річних від простроченої суми).

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов`язань за договором фінансового лізингу №24АА-20 від 11.03.20р. в частині повного та своєчасного внесення лізингових платежів. Оскільки відповідач-2 відповідно до договору поруки №1П/24АА-20 від 12.03.20р. поручився за виконання відповідачем-1 зобов`язань за договором фінансового лізингу №24АА-20 від 11.03.20р., то позивач просить стягнути заборгованість з відповідачів-1,2 солідарно.

Ухвалою суду від 26.03.24р. було відкрито провадження у справі №904/1281/24, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження у підготовчому засіданні на 09.04.24р. Підготовче засідання неодноразово відкладалось.

ТОВ «Дніпро-Білогір`я» (відповідач-1) своїм правом на надання відзиву на позов не скористався, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся судом на його електронний кабінет; але жодного разу не забезпечив явку повноважного представника до судових засідань.

Гр. ОСОБА_1 (відповідач-2) проти задоволення позовних вимог заперечував , стверджуючи, що учасниками ТОВ «Дніпро-Білогір`я» не надавалася згода на укладання договору фінансового лізингу №24АА-20 від 11.03.20р. відповідно до вимог Статуту товариства, тому його слід вважати недійним. А відтак , і договір поруки також є недійсним. Також зазначає про наявність форс-мажорних обставин внаслідок військової агресії росії та залишення предмету лізингу на тимчаосво окупованій території Херсонської області,тощо.

Одночасно з відзивом на позов гр. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до ТОВ «ТД «Агроальянс» (відповідач-1) та ТОВ «Дніпро-Білогір`я» (відповідач-2) про визнання недійсним договору фінансового лізингу №26AA-20 від 06.03.20р., укладеного між ТОВ «ТД «Агроальянс» та ТОВ «Дніпро-Білогір`я»; та визнання недійсним договору поруки №1П/26AA-20 від 07.03.20р., укладеного між ТОВ «ТД «Агроальянс», ОСОБА_1 та ТОВ «Дніпро-Білогір`я».Підставою для цих позовних вимог зазаначає укладання договору фінансового лізингу з перевищенням повноважень з боку директора товариства Калюти Б.В. ,за відсутністю попередньої згоди на це учасників товариства , оформленої відповідним рішенням загальних зборів .Оскільки ж вимоги про визнання недійсним договору поруки є похідними від вимог про визнання недійсним договору фінансового лізингу, то в разі визнання недійсним основного зобов`язання, правочин, який укладено в забезпечення вимог за ним , також слід визнати недійсним.

Ухвалою суду від 09.05.24р. зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду з первісним позовом та ці позови об`єднані в єдине провадження по справі № 904/1281/24.

ТОВ «ТД «Агроальянс» проти задоволення зустрічного позову заперечував, надавши копію протоколу відповідного рішення учасників ТОВ «Дніпро-Білогір`я» про згоду на укладання договору фінансового лізингу та вказуючи на конклюдентні дії ТОВ «Дніпро-Білогір`я» (отримання майна за актом приймання-передачі, укладання договору страхування майна, отриманого за цим договором, сплату лізингових платежів на протязі двох років), що на його переконання свідчить про схвалення договору товариством .

Ухвалою суду від 28.05.24р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 06.06.24р.

05.06.24р. через систему «Електронний суд» гр. ОСОБА_1 подано клопотання про витребування у Державної прикордонної служби України письмової інформаціі стосовно дат перетинання гр. ОСОБА_2 ( другим учасником ТОВ «Дніпро-Білогір`я» , від імені якого наявний підпис у протоколі загальних зборів товариства про надання згоди на укладання договору фінансового лізингу, громадянина російської федерації, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) державного кордону України за період з 01.01.20р. по 24.02.24р., вказавши дату в?їзду та виїзду та письмову інформацію стосовно дат перетинання ним, кордону вільної економічної зони «Крим» через контрольний пункт в?їзду на тимчасово окуповану територію України за період з 01.01.20р. по 24.02.24р., вказавши дату в?їзду та виїзду. Представник ТОВ «ТД «Агроальянс» під час судовго засідання заперечував проти задоволення цього клопотан. Суд також не знаходить достатньо правових підстав для задовлення цього клопотання , оскільки вважає його необгрунтованим.

Окрім того, 05.06.24р. через систему «Електронний суд» від гр. ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування у Головного управління статистики у Дніпропетровській області письмової інформації стосовно того, як часто (з якою періодичністю) ТОВ «Дніпро-Білогір?я» подавало баланс (звіт про фінансовий стан) за період 2019р. - 2020 р. (щорічно, або частіше) та копії всіх балансів (звітів про фінансовий стан) ТОВ «Дніпро-Білогір?я» за період 2019р. - 2020р.

Представник ТОВ «ТД «Агроальянс» зазаначив під час обговорення цього клопотання в судовому засіданні, що він не ставить під сумнів інформацію, що міститься у фінансовому звіті за період 2019р.-2020р., наданому відповідачем до матеріалів справи . Враховуючи , що представник гр. ОСОБА_1 зазначив, що підприємство подає цю звітність раз на рік, суд погоджується з цим та не ставить під сумнів, що саме ця звітність повинна бути надана для укладання договору фінансового лізингу. Тому підстав витребувати іншу інформацію суд не вбачає.

Ухвалою суду від 06.06.24 р. було відмовлено в задоволенні вищенаведених клопотань, закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні 20.06.24 р. на 10год.00хв.

20.06.24 р. до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення провадження у цій справі до часу набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2513/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Дніпро-Білогір?я» про визнання недійсними рішень загальних зборів ( в т.ч. рішення від 05.03.20 р. про надання згоди на придбання у ТОВ «ТД «Агроальянс» обприскувача Case IH Patriot 4430 для обприскування рослин шляхом укладання договору фінансового лізингу та надання повноважень директору товариства ОСОБА_1 на підписання відповідного договору фінансового лізингу).

Заявник стверджує, що оскільки під час розгляду справи № 904/1281/24 суддею Васильєвим О.Ю. було зазначено, що відповідно до вимог чинного ГПК України в межах провадження у цій справі не можливо доповнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ТД «Агроальянс» та ТОВ «Дніпро-Білогір`я» про визнання недійсними договору фінансового лізингу №26AA-20 від 06.03.20р. та договору поруки №1П/26AA-20 від 07.03.20р., він змушений був подати окремий позов про визнання недійсним цього рішення загальних зборів, який прийнятий до розгляду суддею Золотарьовою Я.С. та 19.06.24 р. відкрите провадження у справі № 904/2513/24. На переконання заявника, наявність цього спору у справі № 904/2513/24 унеможливлює розгляд спору у справі 904/1281/24, а тому суд зобов`язаний провадження у цій справі до часу набрання чинності рішенням у вищенаведеній справі про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ «Дніпро-Білогір`я». Представник заявника під час судового засідання 20.06.24 р. наполягав на зупиненні провадження у справі з вищенаведених підстав.

Представник ТОВ «ТД «Агроальянс» під час судового засідання 20.06.24 р. заперечував проти зупинення провадження у справі, зазначаючи , що це клопотання є необґрунтованим та переслідує виключно ціль затягнути розгляд цієї справи.

За результатами розгляду цього клопотання воно було відхилене судом, оскільки його розгляд не перешкоджає розгляду цієї справи, та роз`яснено заявнику , що у разі задоволення його позову у справі № 904/2513/24 він не позбавлений можливості звернутися до сулу із заявою про перегляд рішення у справі № 904/1281/24 за нововиявленими обставинами. Також було повідомлено, що такої правової позиції в останній час дотримується і Верховний Суд.

Після чого представник ОСОБА_1 адвокат Сиромятников Е.О. клопотав про оголошення перерви в розгляді справи для підготовки заяви про відвід судді Васильєва О.Ю. строком на тиждень. Клопотання було частково задоволено судом і оголошено перерву на 40 хвилин для надання можливості заявнику письмово викласти заяву про відвід судді.

Після закінчення цього часу засідання по справі продовжилося за участю тих же представників сторін . Представником ОСОБА_1 адвокатом Сиромятниковим Е.О. було подано до канцелярії господарського суду заяву про відвід судді Васильєва О.Ю. В цій заяві вказано про наступне: «… Ця заява не є незгодою з процесуальними рішеннями судді , а пов`язана із тим, що обставини, які відбулися у підготовчому засіданні 06.06.24 р. та під час розгляду справи по суті 20.06.24р., свідчать про наявність у заявника сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді. Так, у засіданні 05.06.24 р. суд зазначив, що не буде оцінювати законність та правомірність рішення загальних зборів засновників, оскільки це не є предметом спору у цій справі, а зміст самого протоколу суд вважає підтверджує схвалення правочину. А саме відсутність повноваження є основною підставою зустрічного позову. Своєю чергою, 20.06.24 р. судом було відхилено клопотання про зупинення провадження у справі до часу набрання чинності рішенням суду у справі № 904/2513/24 (в якій розглядається питання дійсності/недійсності рішення загальних зборів про надання згоди на укладання оспорюваного ним у цій справі договору фінансового лізингу. Ці дії свідчать про те, що суддя вже вирішив для себе відмовити у задоволенні зустрічного позову. На переконання заявника, такі дії судді унеможливлюють йог подальшу об`єктивність та є достатньою правовою підставою для відводу судді Васильєва О.Ю.

Під час судового засідання 20.06.24 р. представник заявника - Сиромятников Е.О. наполягав на задоволенні цієї заяви, стверджуючи, що ця заява про відвід не є незгодою з процесуальними діями судді по цій справі, підставою для заявлення відводу не є також правові підстави, наведені у п.1-4 ч.1 ст.35 ГПК України; а вона заявлена виключно з тих підстав, що у нього склалася суб`єктивна думка про необ`єктивність судді Васильєва О.Ю., оскільки ним під час судових засідань про справі відхилені клопотання представника ОСОБА_1 про витребування додаткових доказів; роз`яснено скаржнику приписи чинного ГПК України про неможливість на певній стадії розгляду справи подавати заяву про доповнення позовних вимог новими вимогами, положення чинного ЦК України про принципи правомірності правочину; зроблено посилання на правові позиції Верховного Суду під час розгляду аналогічних справ.

На запитання судді, а чи не стало підставою для заявлення цього відводу відхилення під час судового засідання 20.06.24 р. клопотання про зупинення провадження у справі, адвокат Сиромятников Е.О. відповів, що ні, ця процесуальна дія судді не є підставою для заявлення цього відводу, а підставою є суб`єктивна оцінка ним висловлювань та дій судді ОСОБА_3 під час всього розгляду цієї справи.

Представник ТОВ «ТД «Агроальянс» під час судового засідання 20.06.24 р. заперечував проти задоволення заяви про відвід, вважав, що її подача направлена виключно на затягування строку розгляду справи, а доводи, покладені в її обґрунтування, не є достатньою правовою підставою для відводу судді.

Оскільки заява про відвід надійшла до суду 20.06.24 р. тобто під час судового засідання по справі в той же день, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи мотиви заявленого відводу суб`єктивна думка представника ОСОБА_1 адвоката Сиромятникова Е.О. щодо висловлювань та дій судді Васильєва О.Ю. під час всього розгляду цієї справи , не наведення будь-яких належних доказів в обґрунтування цієї заяви; думку з приводу цієї заяви представника ТОВ «ТД «Агроальянс»; суд дійшов висновку про його необґрунтованість, а відтак ухвалою від 20.06.24р. заявлений представником гр. ОСОБА_1 адвокатом Сиромятниковим Е.О. відвід судді Васильєву О.Ю. у справі 904/1281/24 визнав необґрунтованим та відхилив. Після цього розгляд справи по суті було продовжено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ :

06.03.20р. між ТОВ «ТД «Агроальянс» (лізингодавець) та ТОВ «Дніпро-Білогір`я» (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №26АА-20, відповідно до умов якого лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу, а лізингоодержувач приймає предмет лізингу та зобов`язався сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору (п.1.1). В розділі 2 договору сторони погодили вартість майна, що передається в лізинг - 314 000,00 доларів США.

Порядок розрахунків наведено в розділі 3 договору; усі платежі лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України відповідно до додатку №2 «Графік внесення лізингових платежів» (п.3.1.) Авансовий платіж в рахунок оплати майна складає 7,50% від вартості майна, становить 23 550,00 доларів США та підлягає сплаті в термін до 13.03.20 р. включно (п.3.2.) За надання предмету лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю одноразову комісію, яка є першим лізинговим платежем, в розмірі 6 280,00 доларів США у строк до 13.03.20р. (п.3.3.) Відповідно до п.3.4. розмір, склад терміни сплати лізингових платежів встановлюються у Графіку .

Предмет лізингу передається лізингодавцем та приймається лізингоодержувачем на підставі акту приймання-передачі за адресою: Херсонська обл., Новотроїцький район , с. Новомиколаївка, вул. Садова, 56 (п.4.2.) Предмет лізингу повинен знаходитися в місці експлуатації за тією же адресою (п.4.3.) В розділі 4 сторони узгодили порядок переходу права власності на майно за умови сплати лізингодавцю всієї суми лізингових платежів та у терміни, передбачені графіком. В розділі 5 наведені права та обов`язки сторін за договором. Згідно з п.7.1. лізингоодержувач зобов`язався не пізныше ніж за один календарний день до підписання акту приймання-передачі майна укласти договір страхування з погодженою з лізингодавцем страховою компанією ,а також надати лізингодавцю підтвердження сплати страхового внеску .

У розділі 8 сторони узгодили підстави та розмір відповідальності за порушення зобов`язань за договором. Так , якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в Графіку , він несе відповідальність у вигляді сплати 70 % річних від суми простроченного лізингового платежу ( відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України) (п.8.1.) Сторони погодили, що строки позовної давності по вимогах про стягнення лізингових платежів, неустойки (пені, штрафу) за цим договором встановлюються тривалістю у 5 років (п.8.6.).

Ціна договору становить гривневий еквівалент 383 494,46 доларів США, що за Міжбанківським курсом на дату укладання договору становить 9 483 818, 00грн. (п.11.1.) Строк дії договору з 06.03.20р. по 20.12.22р., але в будь якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за договором (п.12.1.) Від імені лізингоодержувача договір підписано директором ТОВ «Дніпро-Білогір`я» - Калютою Б.В. (а.с.19-22)

Сторонами підписано Специфікацію майна , що передається у фінансовий лізинг , в якій погодили найменування та вартість майна обприскувач Case IH Patriot 4430 для обприскування рослин вартістю 314 000,00 доларів США (а.с.102).

Крім того, сторонами підписано додаток № 2 до цього договору, яким погоджено графік сплати лізингових платежів, відповідно до якого у період з 20.03.20р. по 20.12.22р. лізингоодержувач мав здійснити 34 лізингових платежів (окрім авансового платежу) на загальну суму 353 664,46 доларів США (а.с.23).

Згідно з актом приймання передачі майна (об`єкту лізингу) від 13.08.20р., складеному у м. Дніпро (додаток №3) лізиногодавець передав, а лізингоодержувач прийняв наступне майно обприскувач Case IH Patriot 4430 для обприскування рослин, сер. № JFGYS444PJT047389, 2018р.в., вартістю 314 000,00 доларів США (8 139 900,50 грн.).З боку лізингоодержувача акт підписано директором ТОВ «Дніпро-Білогір`я» - Калютою Б.В. (а.с. 24).

В забезпечення зобов`язань лізингоодержувача за вищенаведеним договором про фінансовий лізинг між ТОВ «ТД «Агроальянс» (лізингодавець), громадянином України ОСОБА_1 (поручитель) та ТОВ «Дніпро-Білогір`я» (лізингоодержувач) укладено договір поруки №1П/26АА-20 від 07.03.20р. За цим договором поручитель зобов`язався в повному обсязі солідарно відповідати перед лізингодавцем за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань, які випливають з умов договору фінансового лізингу №26АА-20 від 06.03.20 р. (п.1.1.) Поручитель свідчить , що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором (п.1.3.) У випадку неможливості виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором лізингодавець має право на свій розсуд пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя чи лізингоодержувача або обом сторонам одночасно (п.2.1.) Поручитель зобов`язаний (поміж іншим) протягом 5 робочих днів від дати отримання письмової вимоги лізингодавця про прострочення лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання або листа лізингоодержувача про неможливість виконання зобов`язань за основним договором, виконати відповідне зобов`язання шляхом перерахування коштів на погашення заборгованості лізингоодержувача за основним договором на рахунок лізингодавця ( п.3.1.1.) У разі порушення поручителем вимог п.3.1.1. цього договору , поручитель зобов`язаний сплатити лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного забезпеченого порукою зобов`язання за кожний день прогстрочки (п.4.1.) Договір підписано від імені поручителя гр. ОСОБА_1 , від імені лізингоодержувача директором ТОВ «Дніпро-Білогір`я» - Калютою Б.В.; від імені лізингодавця ген. директором ТОВ «ТД «Агроальянс» - Пономарчуком В.В. та скріплений печатками цих товариств (а.с.25-26).

На виконання своїх зобов`язань за вищенаведеним договором фінансового лізингу ТОВ «Дніпро-Білогір`я» в період з 20.03.20 р. по 28.02.22 р. сплатило на користь ТОВ «ТД «Агроальянс» лізингові платежі в загальному розмірі еквівалентному 260 856,86 доларам США , натомість станом на дату закінчення строку дії цього договору лізингоодержувач повинен був сплати кошти , еквівалентні 353 664,46 доларам США ; отже заборгованість на момент звернення з цим позовом складає еквівалент 92 807,60 доларів США (або 3 589 491,70 грн.) (а.с.27). Окрім того, позивач відповідно до умов п.8.1. договору фінансового лізингу нарахував 70 % річних від суми простроченного лізингового платежу (відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України) за період з 07.09.23р. до 07.03.24р., що складає 1 258 503,90 грн.

У зв`язку із невиконанням лізингоодержувачем своїх зобов`язань зі сплати чергових лізингових платежів ТОВ «ТД «Агроальянс» 06.03.24 р. направило на адреси ТОВ «Дніпро-Білогір`я» та гр. ОСОБА_1 вимогу про сплату заборгованості за договором фінансового лізингу №26АА-20 від 06.03.20 р. в еквіваленті 181 770,40 доларів США (а.с.34-39). Але відповідачі цю вимогу позивача не виконали та заборгованість на сплатили, що і стало підставою для звернення ТОВ «ТД «Агроальянс» з цим позовом до господарського суду.

Як зазначалося вище, гр. ОСОБА_1 (відповідач-2) проти задоволення позовних вимог заперечував, стверджуючи , що учасниками ТОВ «Дніпро-Білогір`я» не надавалася згода на укладання договору фінансового лізингу №24АА-20 від 11.03.20р. відповідно до вимог Статуту товариства , тому його слід вважати недійним. А відтак ,і договір поруки також є недійсним. Також зазначав про наявність форс-мажорних обставин внаслідок військової агресії росії та залишення предмету лізингу на тимчасово окупованій території Херсонської області ,тощо. Одночасно з відзивом на позов гр. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до ТОВ «ТД «Агроальянс» (відповідач-1) та ТОВ «Дніпро-Білогір`я» (відповідач-2) про визнання недійсним договору фінансового лізингу №26AA-20 від 06.03.20р., укладеного між ТОВ «ТД «Агроальянс» та ТОВ «Дніпро-Білогір`я»; та визнання недійсним договору поруки №1П/26AA-20 від 07.03.20р., укладеного між ТОВ «ТД «Агроальянс», ОСОБА_1 та ТОВ «Дніпро-Білогір`я».Підставою для цих позовних вимог зазаначає укладання договору фінансового лізингу з перевищенням повноважень з боку директора товариства ОСОБА_1 (тобто самого позивача за зустрічним позовом ) за відсутністю попередньої згоди на це учасників товариства , оформленої відповідним рішенням загальних зборів . Оскільки ж вимоги про визнання недійсним договору поруки є похідними від вимог про визнання недійсним договору фінансового лізингу , то в разі визнання недійсним основного зобов`язання, правочин, який укладено в забезпечення вимог за ним , також слід визнати недійсним.

ТОВ «ТД «Агроальянс» проти задоволення зустрічного позову заперечував, надавши копію протоколу відповідного рішення учасників ТОВ «Дніпро-Білогір`я» про згоду на укладання договору фінансового лізингу та вказуючи на конклюдентні дії ТОВ «Дніпро-Білогір`я» (отримання майна за актом приймання-передачі, укладання двох договорів страхування майна, отриманого за цим договором, сплату лізингових платежів на протязі двох років), що на його переконання свідчить про схвалення договору товариством .

На підтвердження своїх заперечень лізингодавцем було надано для залучення до матеріалів справи наступні докази: копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Дніпро-Білогір`я» від 05.03.20р., складеного у м. Дніпро , за змістом якого на зборах присутні 2 учасника товариства ОСОБА_1 (26 % загальної кількості голосів) та ОСОБА_2 (74 % загальної кількості голосів), тобто учасники. Які володіють 100 % голосів, збори є правомочними. На зборах також присутній директор товариства ОСОБА_1 . На порядку денному зборів було поставлено 2 питання : придбання у ТОВ «ТД «Агроальянс» обприскувача Case IH Patriot 4430 для обприскування рослин шляхом укладання договору фінансового лізингу між ТОВ «Дніпро-Білогір`я» та ТОВ «ТД «Агроальянс» та надання директору ТОВ «Дніпро-Білогір`я» - Калюті Б.В. повноважень на підписання з ТОВ «ТД «Агроальянс» договору фінансового лізингу.

Обговоривши питання порядку денного та ознайомившись з текстом договору фінансового лізингу, учасники зборів постановили: з першого питання придбати у ТОВ «ТД «Агроальянс» обприскувач Case IH Patriot 4430 для обприскування рослин шляхом укладання між ТОВ «Дніпро-Білогір`я» та ТОВ «ТД «Агроальянс» договору фінансового лізингу; з другого питання порядку денного надати директору ТОВ «Дніпро-Білогір`я» - Калюті Б.В. повноваження на підписання з ТОВ «ТД «Агроальянс» договору фінансового лізингу. По всім питання порядку денного учасники зборів голосували «за» одностайно. Цей протокол підписано головою зборів - ОСОБА_1 та секретарем зборів - ОСОБА_2 та скріплено печаткою товариства (а.с.161). Оригінал цього протоколу було оглянуто судом та представником ОСОБА_1 адвокатом Сиромятниковим Е.О. під час судового засідання по справі. Зміст та форма цього протоколу зборів учасників не дає підстав для обґрунтованих сумнівів щодо надання попередньої згоди товариством на укладання оспорюваного договору фінансового лізингу. Наведений доказ спростовує твердження ОСОБА_1 про те, що учасниками ТОВ «Дніпро-Білогір`я» не надавалася згода на укладання договору фінансового лізингу №24АА-20 від 11.03.20р. відповідно до вимог Статуту товариства.

Також представником ТОВ «ТД «Агроальянс» в обґрунтування своїх заперечень проти наявності правових підстав для визнання недійсним договору фінансового лізингу №24АА-20 від 11.03.20р. надано договір добровільного страхування будівельної та сільськогосподарської техніки серія SBS № 994207583.20253 від 12.05.21 р.,укладений між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» (страховик), ТОВ «Дніпро-Білогір`я» (страхувальник) та ТОВ «ТД «Агроальянс» (вигодонабувач), за яким на користь останнього застраховано обприскувач Case IH Patriot 4430, сер. № JFGYS444PJT047389 ,отриманий на підставі договору фінансового лізингу № 26АА-20 від 06.03.20 р. строком з 13.05.21р. до 12.05.22 р. (а.с.162-164,165).

Укладання ТОВ «Дніпро-Білогір`я» цього договору страхування майна , що було передано йому за договором фінансового лізингу, також підтверджує ту обставину, що товариство і після укладання договору фінансового лізингу своїми діями схвалило його , оскільки вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Зі змісту ч.1 ст.241 ЦК випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи сторони правочину (наприклад, здійсненням оплати, прийняття товару за договором, тощо).

Окрім того, гр. ОСОБА_1 (відповідач-2) додав до відзиву на позов копію заяви-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, яке він як директор подав від імені ТОВ «Дніпро-Білогір`я» відділення поліції № 7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області 30.12.22р. Із змісту цієї заяви вбачається , що товариство повідомляє уповноважений державний орган про те, що у зв`язку з тимчасовою окупацією с. Новомиколаївки, Геничеського (Новотроїцького) району Херсонської області збройними формування рф , ТОВ «Дніпро-Білогір`я» втратило доступ до свого майна ,в тому числі обприскувача Case IH Patriot 4430 , сер. № НОМЕР_1 , отриманого на підставі договору фінансового лізингу № 26АА-20 від 06.03.20 р. з ТОВ «ТД`Агроальянс» (а.с.70) Наведене свідчить про ту обставину, що як саме товариство, так і гр. ОСОБА_1 (який в якості директора товариства підписав цю заяву), усвідомлювали та жодним чином не заперечували , що вищенаведене майно перебуває у володінні ТОВ «Дніпро-Білогір`я» саме на підставі раніше укладеного договору фінансового лізингу.

Згідно приписів ст. 806 ЦК України : за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Крім того, відповідно до частини 7 статті 292 Господарського кодексу України правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до Господарського кодексу України та інших законів.

Частина 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Відповідно до частини 1 статті 16 цього Закону сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

У відповідності із ст.526 ЦК України : зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України). Відповідно до приписів ст.625 ЦК України : боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Положеннями статті 554 ЦК України встановлено, що, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів , а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України . Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Приписи ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно зі ст. 204 ЦК України, правомірність правочину презюмується.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, які порушують права та інтереси особи, що оспорює такий правочин.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти. Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті). Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини. Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Правочин вважається схваленим у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Таким чином, зі змісту норми ч.1 ст.241 ЦК випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу). Таким чином, вищезазначені дії ТОВ «Дніпро-Білогір`я», що передували його укладанню (прийняття відповідного рішення загальних зборів учасників ) та ті, що здійснювалися після його укладання (із виконання спірного договору ), дають підстави вважати цей правочин схваленим особою, на користь якої його було укладено. Що в свою чергу виключає визнання цього договору недійсним.

Оскільки ж позовні вимоги про визнання недійсним договору поруки є похідними від позовних вимог про визнання недійсним основного зобов`язання ( договору фінансового лізингу) у суду відсутні правові підстави для визнання недійсним цього договору поруки.

Щодо наявності обставин непереборної сили (військова агресія російської федерації, тимчасово окупована територія), які на думку відповідача-2 є підставою для звільнення його та ТОВ «Дніпро-Білогір`я» від виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу та договору поруки на строк їх дії, суд зазначає наступне.

Воєнний стан на території України не означає, що ТОВ «Дніпро-Білогір`я» не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Відповідач-2 не надав доказів того, що підприємство повністю зупинено роботу у зв`язку з воєнним станом. Не надано також жодних доказів того , гр. ОСОБА_1 об`єктивно не має можливості виконати свої зобов`язання за договором поруки .

Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України. Так, листом від 28.02.22р. ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини, зокрема, військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента від 28.02.2022 № 64/2022 «Про ведення воєнного стану».

Лист, оприлюднений ТПП України 28.02.22р., забезпечив можливість визнати за спрощеною процедурою факт форс-мажору. Слід зазначити, що засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є однією з функцій ТПП, затверджених Статутом ТПП України та Законом України «Про торгово-промислові палати України», надалі закон № 671/97-ВР. Засвідчення форс-мажорних обставин є послугою в розумінні Цивільного кодексу України (ЦК України), яку ТПП надає для фізичних та юридичних осіб. Звернення суб`єктів господарської діяльності до ТПП України за отриманням сертифіката для засвідчення форс-мажорних обставин є належним доказом їх засвідчення відповідно до законодавства України. Проте сертифікат про форс-мажорні обставини не є актом державного органу, який спричиняє виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків сторін. У разі судового процесу сертифікат ТПП є лише одним із доказів, який не має наперед визначеної сили перед іншими доказами, і лише в їх сукупності на підставі наданих доказів суд приймає рішення. Порядок засвідчення форс-мажорних обставин встановлюється регламентом засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин, який затверджено рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 за № 44(5).Відповідно до регламенту форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб щодо кожного окремого договору, зобов`язання, контракту, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тягар доказування форс-мажорних обставин покладено на заявника, а посилання на лист не буде визнано таким.

Таким чином, сторона, що посилається на форс-мажорні обставини, повинна надати докази за чотирма складовими події «форс-мажору»: 1) подія (форс-мажорна обставина); 2) непередбачуваність обставин; 3) причинно-наслідковий зв`язок між обставиною (подією) і неможливістю виконання стороною своїх конкретних зобов`язань; 4) неможливість виконання і альтернативного виконання.

Однак, відповідачі в порушення вищенаведених норм чинного законодавства України жодних дій для засвідчення форс-мажорних обставин не вчинили, а тому посилання відповідача-2 на вищенаведений лист ТПП України в якості підстави для звільнення від сплати лізингових платежів та невиконання зобов`язань за договором поруки є хибним.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та приписи чинного законодавства України , суд прийшов до висновку про обґрунтованість та доведеність первісного позову ,який підлягає задоволенню в повному обсязі. Одночасно , з тих же підстав в задоволенні зустрічного позову слід відмовити .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Агроальянс» задовольнити у повному обсязі. Стягнути солідарно з відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Білогір`я» (49000, м. Дніпро, вул. Староказацька, буд. 30, кв.15; код ЄДРПОУ 36573346) та відповідача-2: громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Агроальянс» (49041, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 62а ; код ЄДРПОУ 37303065): 3 589 491,70 грн. - заборгованості по сплаті лізингових платежів ; 1 258 503,90 грн. 70% річних та 72 719,93 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

2.В задоволенні зустрічного позову гр. ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Агроальянс» (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Білогір`я» (відповідач-2) про визнання недійсними договорів відмовити у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача за зустрічним позовом.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 24.06.24 р.

Суддя Васильєв О.Ю.