Ухвала

від 19.12.2024 по справі 904/1281/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/1281/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 ,

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024

та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024

у справі № 904/1281/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроальянс»</a>,

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-білогір`я», відповідач-2 - ОСОБА_1 ,

про стягнення 4 847 995,60 грн;

за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агроальянс»</a>,

відповідач-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-білогір`я», м. Дніпро

про визнання договорів недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 16.12.2024 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024 (повний текст складено 25.11.2024) у справі № 904/1281/24, подана 16.12.2024 через систему "Електронний суд".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Краснов Є. В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Приписами абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Також правова позиція щодо необхідності застосування ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Агроальянс»</a> задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Білогір`я» та ОСОБА_1 на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Агроальянс»</a> 3 589 491,70 грн. - заборгованості по сплаті лізингових платежів ; 1 258 503,90 грн. - 70% річних та 72 719,93 грн. - витрат на сплату судового збору. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Агроальянс»</a> та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Білогір`я» визнання недійсними договорів відмовлено у повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024 вказане рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 у справі № 904/1281/24 залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 скасувати, тому враховуючи, що касаційну скаргу подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, який підлягає застосуванню, отже за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 126 041,49 грн ((4847995,60 грн х 1,5%) х 200 % +(2 х 3 028) х 200 %) х 0,8).

Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Натомість, у касаційній скарзі заявник просить зменшити суму судового збору на 90% тобто до 12 604,15 грн.

Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору з наступних підстав.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Колегія суддів зазначає, що положення статей ГПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Водночас скаржником не надано відомості про доходи, які підтверджують, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника - фізичної особи за попередній календарний рік, що передував року подання касаційної скарги, тобто з 01.01.2023 по 31.12.2023. Такими доказами може слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо.

Зважаючи на викладене Суд, враховуючи, що касаційну скаргу подано безпосередньо до суду касаційної інстанції та враховуючи, що заявником не подано доказів фінансового становища, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру судового збору, у зв`язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності у скаржника грошових коштів для сплати судового збору.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024 та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 у справі № 904/1281/24, а відтак у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору слід відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд вказує на те, що скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 126 041,49 грн за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

Беручи до уваги викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 , підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно подати до Суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 126 041,49

Керуючись ст. ст. 174, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зменшення суми судового збору у справі № 904/1281/24.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024 та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 у справі № 904/1281/24 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.