Постанова

від 12.06.2024 по справі 757/54636/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/54636/23 Головуючий у І інстанції Новак Р.В.

Провадження №22-ц/824/3356/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2024 рокуКиївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,

за участі секретаря Спис Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Черкасигаз» та апеляційною скаргою заступника директора департаменту начальника відділу координації правової роботи та співпраці із правоохоронними і контролюючими органами юридичного департаменту НКРЕКП - Усачової Альони Ігорівни на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Черкасигаз», треті особи: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна торговельна компанія», товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та про зобов`язання утриматись від вчинення дій,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Черкасигаз», треті особи: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна торговельна компанія», товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та про зобов`язання утриматись від вчинення дій.

29.11.2023 року представником позивача подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони акціонерному товариству «Оператор газорозподільчої системи «Черкасигаз» вчиняти будь-які дії щодо розгляду та вирішення питання про внесення змін до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 (уточнення території провадження господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України») та питання зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Черкасигаз»;

- заборони Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглядати та вирішувати питання щодо внесення змін до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 (уточнення території провадження господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України») та питання зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Черкасигаз».

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про забезпечення позову у даній справі, з апеляційними скаргами звернулись АТ«Оператор газорозподільчої системи «Черкасигаз» та заступник директора департаменту начальника відділу координації правової роботи та співпраці із правоохоронними і контролюючими органами юридичного департаменту НКРЕКП - Усачова А.І.

В доводах апеляційної скарги АТ«Оператор газорозподільчої системи «Черкасигаз» посилається на те, вирішуючи питання забезпечення позову, суд першої інстанції не дослідив питання дотримання балансу інтересів сторін, не навів своїх міркувань щодо повноважень НКРЕП, АТ «Черкасигаз» та ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Вказує, що блокування забезпечувальними заходами повноважень НКРЕП, АТ «Черкасигаз» та ТОВ «Газорозподільні мережі України», без намірів їх оспорювання, є неспівмірним втручанням в діяльність юридичних осіб.

В доводах апеляційної скарги заступника директора департаменту начальника відділу координації правової роботи та співпраці із правоохоронними і контролюючими органами юридичного департаменту НКРЕКП - Усачової Альони Ігорівни зазначено, що суд першої інстанції лише формально вказав про те, що неприйняття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, без наведення мотивів прийнятого рішення.

Вказує, що суд першої інстанції, не вирішуючи спір по суті та всупереч ч. 10 ст. 150 ЦПК України прямій забороні, вжив заходів забезпечення позову, які за своїм змістом є тотожними задоволенню позовних вимог.

Суд першої інстанції не з`ясував, що мотиви, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову, не свідчать про реальний характер загрози правам заявника до ухвалення рішення по суті спору, а також не зумовлює настання, внаслідок невжиття таких заходів, обставин, які б переважали пов`язані із цим наслідки, й могли істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Судом при прийнятті ухвали не досліджено питання дійсності спору та питання чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, на момент винесення оскаржуваної ухвали матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивач є споживачем послуг АТ «Черкасигаз», а тому відсутні підстави, що між сторонами існує спір.

Також вказує, що забороняючи АТ «Черкасигаз» вчиняти будь - які дії щодо розгляду та вирішення питання щодо внесення змін до постанови НКРЕКП та питання зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, суд навіть не досліджував чи належить до функції АТ «Черкасигаз» вчинення відповідних дій.

Розглядаючи питання про забезпечення позову суд вийшов за межі правовідносин і прийняв рішення, яким втрутився у дискреційні повноваження державного органу.

Звертає увагу, що зазначені у позові вимоги до НКРЕКП не підлягають розгляду судом цивільної юрисдикції, а тому і забезпечення позову щодо дій у межах даної справи також не могло розглядатись судом в межах ЦПК України.

Отже незважаючи на наявність вимог до Регулятора, НКРЕКП не визначено відповідачем, що може свідчити про штучний спір з обраною юрисдикцією.

Відзиви на апеляційні скарги у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходили.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник ТОВ «Газорозподільні мережі України» - адвокат Очколяс О.В. та представник НКРЕКП - Анісімов Д.Д. підтримали апеляційні скарги, посилаючись на викладені у них доводи.

Позивач та треті особи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для вжиття таких заходів та обґрунтованість доводів заявника.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками не погоджується, оскільки вони зроблені судом за неповного з`ясування обставин, що мають значення по справі, з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.6 зазначеної постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Оператор газорозподільчої системи «Черкасигаз» про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та про зобов`язання утриматись від вчинення дій в якому просив:

- визнати протиправними дії АТ «Оператор газорозподільчої системи «Черкасигаз» щодо погодження питань, пов`язаних із призначення до розгляду на 29.11.2023 року питання №7 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 (уточнення території провадження господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ»)» та питання № 9 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «ЧЕРКАСИГАЗ».

- визнати протиправними дій НКРЕКП з призначення до розгляду на 29.11.2023 року питання № 7 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 (уточнення території провадження господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ»)» та питання № 9 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «ЧЕРКАСИГАЗ».

- зобов`язати НКРЕКП утриматись від розгляду питання про внесення змін до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 (уточнення території провадження господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ»)».

- зобов`язати НКРЕКП утриматись від розгляду питання про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «ЧЕРКАСИГАЗ».

Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову заявник просив:

- заборонити АТ «Оператор газорозподільчої системи «Черкасигаз» вчиняти будь-які дії щодо розгляду та вирішення питання про внесення змін до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 (уточнення території провадження господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України») та питання зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Черкасигаз»;

- заборонити НКРЕКП розглядати та вирішувати питання щодо внесення змін до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 (уточнення території провадження господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України») та питання зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Черкасигаз».

Посилався на те, що з офіційного сайту Національної комісії, во здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) позивач дізнався, що 29.11.2023 відбудеться засідання НКРЕКП, на якому будуть розглядатися питання, серед яких питання № 7 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 (уточнення території провадження господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільчі мережі України») та питання № 9 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої до «Черкасигаз». АТ «Черкасигаз» надає послуги з розподілу природного газу, але при цьому передало свій цілісний майновий комплекс ТОВ «Газорозподільчі мережі України». Внаслідок таких дій відповідача постало питання про зупинення ліцензії останнього на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Разом з цим, посилався на той факт, що йому стало відомо, що відповідач не звертався до НКРЕКП для проведення перевірки, яка повинна проводитись до зупинення дії ліцензії та така перевірка не проводилась. При цьому, з офіційного сайту НКРЕК йому стало відомо, що надані ТОВ «Газорозподільчі мережі України» документи щодо зміни місць провадження (розширення території) господарської діяльності з розподілу природного газу ще перебувають на опрацюванні структурних підрозділі НКРЕКП. Тому не відомо, чи буде розширена ліцензія ТОВ «Газорозподільчі мережі України» на територію діяльності відповідача.

Вказував, що наразі існують підстави вважати, що буде зупинена дія ліцензії відповідача, при цьому не буде розширена ліцензія ТОВ «Газорозподільчі мережі України» на територію діяльності відповідача. Так ситуація може призвести до зупинення надання послуг з розподілу природного газу території діяльності відповідача.

Вважав, що незастосування заходів забезпечення позову шляхом заборони АТ «Оператор газорозподільчої системи «Черкасигаз» вчиняти будь-які дії щодо розгляду та вирішення питання щодо внесення змін до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 (уточнення території провадження господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільчі мережі України»)» та питання зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Черкасигаз» та заборони розглядати питання внесення змін до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 (уточнення території провадження господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільчі мережі України»)» та питання зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Черкасигаз», може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки на час розгляду справи по суті та винесення судового рішення вказані питання будуть розглянуті.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, в порушення вимог процесуального закону щодо законності та обґрунтованості судового рішення, не надав оцінки доводам заявника щодо мети вжиття заходів забезпечення позову, не перевірив обставин щодо наявності спору між сторонами у справі, а також не навів мотивування наявності реальної загрози утрудненню або неможливості виконання рішення суду у даній справі.

Забезпечивши позов шляхом заборони АТ «Оператор газорозподільчої системи «Черкасигаз» вчиняти будь-які дії щодо розгляду та вирішення питання щодо внесення змін до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 до набрання чинності рішення у справі, суд першої інстанції не врахував, що такий захід забезпечення є тотожним задоволенню заявленої позовної вимоги, що не допускається нормами ЦПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції при розгляді заяви про забезпечення позову не здійснив аналіз співмірності запропонованих заявником заходів забезпечення позову з предметом спору, не дав належної оцінки доводам заяви про забезпечення позову на підтвердження наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної заяви.

Оскільки предметом позову є захист прав споживача та визнання дій протиправними та зобов`язання утримання від вчинення дій, а законодавством визначені підстави для припинення газопостачання, тому обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є тотожним із заявленими вимогами, є не співмірний з ними і не відповідає суті порушеного права.

Крім того, суд першої інстанції дійшов не врахував, що такий вид забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів інших суб`єктів ринку природного газу, як то постачальник газу, перед яким можливе утворення заборгованості, чи сторонні особи у разі виникнення аварійної ситуації тощо.

Також суд першої інстанції не врахував, що обраний заявником вид забезпечення позову є втручанням у господарську діяльність АТ «Оператор газорозподільчої системи «Черкасигаз».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Отже доводи апеляційних скарг є такими, що знайшли своє підтвердження, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення.

З урахуванням вищевикладеного, ухвала Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову відповідно до положень п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України,апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Черкасигаз» та заступника директора департаменту начальника відділу координації правової роботи та співпраці із правоохоронними і контролюючими органами юридичного департаменту НКРЕКП - Усачової Альони Ігорівни - задовольнити.

Скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 21.06.2024 року.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді: С.А. Голуб

Т.А. Слюсар