Постанова

від 25.06.2024 по справі 260/9623/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року

м. Київ

справа №260/9623/23

адміністративне провадження № К/990/15586/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Бучик А.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 260/9623/23

за позовом ОСОБА_1

до Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради

треті особи: Державне підприємство «Добробуд» Закарпатської обласної державної адміністрації та Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінус Старк»

про визнання протиправними та скасування розпоряджень, скасування містобудівних умов та обмежень

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року (колегія у складі: головуючого судді Обрізко І. М., суддів: Іщук Л. П., Шинкар Т. І.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, треті особи: Державне підприємство «Добробуд» Закарпатської обласної державної адміністрації та Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінус Старк», в якому просила:

- визнати протиправними і скасувати розпорядження голови Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації від 23 вересня 2022 № 593 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у постійне користування зі зміною цільового призначення», а також розпорядження від 05 квітня 2023 за № 335 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення»;

- скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків по вул. Кримська, 24 в м. Ужгороді», затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 22 червня 2023 № 82-М.

2. 29 листопада 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій заявниця просить:

- зупинити дію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Комплекс багатоквартирних житлових будинків по вул. Кримській, 24 у м. Ужгороді», виданих ТОВ «Домінус Старк» Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради згідно з наказом від 22 червня 2023 № 82-М;

- заборонити вказаному ТОВ «Домінус Старк» та іншим особам використовувати для проектування чи видачі дозвільних документів на виконання будівельних робіт містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Комплекс багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1 »;

- заборонити Управлінню містобудування та архітектури Ужгородської міської ради видавати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва з наміром забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600, який не відповідає чинному генеральному плану міста Ужгорода (в редакції рішення Ужгородської міської ради від 04 червня 2004 за №313).

3. Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначає про те, що володіє нерухомим майном, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 210100000:42:001:0707 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (код 02.01) за адресою АДРЕСА_2 , на території, функціональне призначення якої згідно з положеннями генерального плану міста Ужгорода - для садибної житлової забудови.

Поряд з цим, будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1 порушує право позивача на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на приватне життя, та на повноцінне життєве середовище, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки спірні розпорядження Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради становлять неправомірне свавільне втручання у їх приватне життя і у право на користування своїм майном. Протиправна зміна цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600, всупереч положенням основної містобудівної документації на місцевому рівні - генерального плану міста Ужгорода, порушує право позивача на сприятливе життєве середовище у довкіллі з визначеними щільністю та висотністю та користування своїм майном саме в просторі, статус якого було встановлено основною містобудівною документацією міста Ужгорода.

Також, позивач в заяві зазначила, що використання території, яка включає земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:416001:0600, для будівництва комплексу багатоквартирних будинків не відповідає генеральному плану міста Ужгорода, затвердженому 04 червня 2004 рішенням Ужгородської міської ради за № 313 «Про генеральний план міста», оскільки згідно із основним кресленням цієї містобудівної документації територія, за рахунок якої сформовано спірну земельну ділянку, має функціональне призначення - для садибної забудови.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 30 листопада 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Домінус Старк» та іншим особам використовувати для проектування чи видачі дозвільних документів на виконання будівельних робіт містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Комплекс багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1 ». Заборонено Державній інспекції архітектури та містобудування України та її структурним підрозділам, посадовим та службовим особам, органам державного архітектурно-будівельного контролю та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо надання та реєстрації дозвільних документів на виконання будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

5. Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що отримання забудовником містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, на підставі детального плану, дасть можливість розпочати будівництво.

Суд зазначив, що із акту обстеження зелених насаджень Державної екологічної служби у Закарпатській області від 03 травня 2023 вбачається, що для підготовки майбутнього майданчика для виконання будівельних робіт після отримання земельної ділянки в постійне користування на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600 видалено 350 дерев.

Таким чином, здійснення будівництва можливо супроводжуватиметься втручанням в навколишнє середовище, що свідчить про те, що відновлення попереднього стану земельної ділянки буде не можливим та призведе до непоправних втрат зелених насаджень.

Також, суд першої інстанції зазначив, що третя особа на підставі отриманих містобудівних умов і обмежень може вичинити дії щодо отримання дозвільних документів, які дають право на початок виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, зважаючи на, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а захист або поновлення порушених прав або інтересів стане неможливим у зв`язку із фактичним будівництвом третіми особами багатоквартирного житлового будинку.

Крім того, в разі реалізації проекту будівництва до завершення розгляду справи, можливе проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за третіми особами (фізичними та юридичними особами), які в даних правовідносинах можуть виступати добросовісними набувачами, що також може призвести до того, що ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів стане неможливим. До того ж, вжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого становища та дозволить уникнути негативних наслідків, таких як руйнація прилеглих будинків та споруд.

В частині клопотання щодо зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, то суд першої інстанції в задоволенні такого відмовив, оскільки вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, про який просить позивач, буде містити ознаки фактичного вирішення справи по суті, а не спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду даної справи.

Щодо обраного позивачем способу забезпечення позову шляхом заборони управлінню містобудування та архітектури Ужгородської міської ради видавати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва з наміром забудови земельної ділянки, то суд зазначив, що такий спосіб забезпечення позову втрачає будь-який сенс, оскільки факт видачі спірних містобудівних умов та обмежень вже відбувся.

6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року скасовано ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року про забезпечення позову у справі № 260/9623/23 та прийнято постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовлено.

7. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що внаслідок прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення, яким затверджено проект містобудівної документації - детальні плани територій, не виникає права на виконання підготовчих та будівельних робіт, яким передує, зокрема, отримання замовником або проектувальником вихідних даних, а тому покликання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до незаконної забудови, в тому

числі земельної ділянки позивача, не відповідають названим законодавчим приписам.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції зазначив, що прийняття містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1 » не спричиняє будь-якого переходу права власності чи користування земельними ділянками, їх відведення іншим особам тощо.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що 05 лютого 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом винесено рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року, 22 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року.

9. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права.

Так, суд апеляційної інстанції приймаючи оскаржувану постанову не дослідив всіх обставин та аргументів викладених у заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 22 квітня 2024 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.

11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2024 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.

12. Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду підтвердження поважності причин пропуску строку належними доказами.

13. На виконання вимог вказаної ухвали Верховного Суду від представника ОСОБА_1 , адвоката Майстренка Н. М., надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження, яка обґрунтована тим, що у позивача відсутній електронний кабінет, а у паперовій формі вона таку постанову не отримувала до цього часу. Також зазначено, що фактично позивач мала можливість ознайомитись із повним текстом оскаржуваної постанови після її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, судом витребувано матеріали апеляційного провадження з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду.

14. Як вбачається з електронних матеріалів справи, 15 березня 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд направляв ОСОБА_1 копію оскаржуваної постанови, проте остання була невручена, у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресом, внаслідок чого, поштове відправлення повернулося до суду апеляційної інстанції 16 квітня 2024 року.

За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження касаційної скарги, у зв`язку з чим такий строк поновив.

15. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року.

16. Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 25 червня 2024 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

18. Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

19. Так, положеннями наведеної вище норми визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

20. Згідно зі статтею 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

21. Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

22. Згідно із частиною другою статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

23. З аналізу вказаних норм видно, що прийняття судового рішення про забезпечення позову є доцільним та можливим лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача (заявника) або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

24. Забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього та тимчасового судового захисту.

25. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

23. При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

24. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 червня 2023 року у справі № 640/20708/22.

25. При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

26. Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

27. Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

28. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 420/6907/20, від 13 травня 2021 року у справі № 420/2719/20, від 23 вересня 2021 року у справі № 420/11076/20, від 01 червня 2022 року у справі № 580/5656/21 та від 21 березня 2023 року у справі № 460/9602/20.

29. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, серед іншого, предметом позову у цій справі є скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1 », затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 22 червня 2023 № 82-М.

30. Згідно пункту 8 частини першої статті 1 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

31. Містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, та є першим етапом легалізації початку проектування та будівництва об`єктів.

32. За встановлених у цій справі обставин та стадії спірних правовідносин, коли згідно з отриманими замовником вихідними даними була розроблена та затверджена проектна документація, отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт й фактично здійснюється будівництво об`єкта, зупинення дії містобудівних умов та обмежень не є ефективним, необхідним і доцільним способом забезпечення позову, не відповідає меті, яку покликаний досягнути цей інститут, а отже не зумовлює наявності правових підстав для його застосування.

33. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначала, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до подальшого будівництва комплексу багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1 , що порушує право позивача на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на приватне життя, та на повноцінне життєве середовище, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки спірні розпорядження Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради становлять неправомірне свавільне втручання у їх приватне життя і у право на користування своїм майном. Протиправна зміна цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:41:001:0600, всупереч положенням основної містобудівної документації на місцевому рівні - генерального плану міста Ужгорода, порушує право позивача на сприятливе життєве середовище у довкіллі з визначеними щільністю та висотністю та користування своїм майном саме в просторі, статус якого було встановлено основною містобудівною документацією міста Ужгорода.

34. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що внаслідок прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення, яким затверджено проект містобудівної документації - детальні плани територій, не виникає права на виконання підготовчих та будівельних робіт, яким передує, зокрема, отримання замовником або проектувальником вихідних даних, а тому покликання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до незаконної забудови, в тому числі земельної ділянки позивача, не відповідають названим законодавчим приписам.

35. Колегія суддів вважає вірними такі висновки суду апеляційної інстанцій.

Крім того, враховуючи підстави позову, слід звернути увагу, що саме містобудівні умови та обмеження надають замовнику та генеральному підряднику чи підряднику право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на відповідному об`єкті будівництва, оскільки таке право надає дозвіл на виконання будівельних робіт, який в межах даної справи не оскаржується, а відтак оцінка його правомірності чи протиправності в межах цієї справи надавитись не може.

36. Правомірність або протиправність оскаржуваних містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1 », може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності доказів у їх сукупності, що буде здійснено під час вирішення спору по суті, про що вірно зазначив суд апеляційної інстанції.

37. До того ж, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, позивач у клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову не обґрунтувала та не надала суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову, які вона просить застосувати у поданому клопотанні, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі, оскільки як вже зазначалось вище спір у справі, серед іншого, стосується рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень.

38. Крім того, вжиття заходів забезпечення позову, у спосіб, який просить позивач, не є співмірними із можливими негативними наслідками правам та інтересам третіх осіб, що можуть бути завдані у випадку їх застосування.

39. Колегія суддів наголошує, що сама лише незгода позивача із діями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

40. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2024 року у справі № 380/4885/22.

41. Також, колегія суддів звертає увагу, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у цій справі № 260/9623/23 , в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

42. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

43. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки прийнято з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій А.Ю. Бучик