Рішення

від 26.06.2024 по справі 146/51/24

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2024 р. Справа146/51/24

Провадження2/153/77/24-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

представника позивача Тульчинської

окружної прокуратури Трембовецького Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області до ОСОБА_1 , Приватне підприємство «Фатіма Агро», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Керівник Тульчинської окружноїпрокуратуризвернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Фатіма Агро», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки.В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Тульчинською окружною прокуратурою виявлені порушення вимог законодавства при наданніГоловним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області у приватну власність громадянам України земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Так, Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-8699/15-19-СГ від 29 травня 2019 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано громадянину України ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 05239830000:04:000:0527 із земель сільськогосподарського призначення, державної власності, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території колишньої Макарівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області. На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-8699/15-19-СГ від 29 травня 2019 державним реєстратором Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області 04 червня 2019 року зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 05239830000:04:000:0527 за ОСОБА_2 .

Водночас, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-616/14-19-СГ від 28 лютого 2019 року вже отримував у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,9894 га з кадастровим номером 7121882500:02:000:1011, що розташована в межах Косарівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області. Зазначене підтверджує, що ОСОБА_2 на час отримання у власність спірної земельної ділянки (на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №2-8699/15-19-СГ від 29 травня 2019 року) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-616/14-19-СГ від 28 лютого 2019 року.

Таким чином, всупереч вимогам ст.ст.116,118,121 Земельного кодексу України, ОСОБА_2 при зверненні до ГУ Держгеокадасту у Вінницькій області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою від 23.05.2019 року та зазначаючи при цьому, що не скористався правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виду використання, надав недостовірну інформацію, оскільки раніше використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Окрім цього, при здійсненні функцій із розпорядження землями, зокрема здійснюючи розгляд клопотання ОСОБА_2 про передачу спірної земельної ділянки у власність, посадові особи Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, при перевірці, мали встановити вже реалізоване ним право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, мали не допустити зазначених порушень, відмовити у погодженні та затвердженні відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не відповідає положенням закону, відмовити ОСОБА_2 у передачі спірної земельної ділянки у власність. Однак, Головним управлінням всупереч вимог ст.ст.116-118 ЗК України, такі дії вчинено не було, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності.

З урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах. Спірна земельна ділянка вибула із державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (на час видання наказу). Тому, наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-8699/15-19- СГ від 29 травня 2019 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано безоплатно із земель державної власності у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 05239830000:04:000:0527 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Макарівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, суперечать актам цивільного законодавства і порушують інтереси держави, а тому є незаконним.

Однак визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-8699/15-19-СГ від 29 травня 2019 року не є ефективним способом захисту у цій справі, оскільки задоволення такої вимоги не призведе до відновлення володіння земельною ділянкою. Однак посилання в позові на незаконність такого наказу, є необхідним для того, щоб суд надав правову оцінку такого наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та виклав її у мотивувальній частині судового рішення у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Обставини даної справи свідчать про те, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності без достатньої правової підстави, поза волею власника - Українського народу, тоді як видача Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області наказу №2-8699/15-19- СГ від 29 травня 2019 року не свідчить про наявність у держави, яка діє від імені Українського народу, волі на вибуття вказаної землі з державної власності з огляду на неправомірність дій органу виконавчої влади по передачі цієї землі у власність.

Воля держави як власника земель може виражатись лише в таких діях органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави.

Набуття у власність спірної земельної ділянки здійснено поза волею держави як власника землі, оскільки прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області наказу №2-8699/15-19- СГ від 29 травня 2019 року не відповідає вимогам законодавства та інтересам держави.

Спірна земельна ділянка кадастровий номер 05239830000:04:000:0527 вибула із власності держави внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (на час видання наказу).

26 березня 2020 року приватним нотаріусом Томашпільського районного нотаріального округу Вінницької області Іськовою Н.М. посвідчено договір купівлі-продажу №211 земельної ділянки з кадастровим номером 05239830000:04:000:0527, укладеного між ОСОБА_3 (представником за довіреністю ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 , про що внесено відомості про вчинений правочин до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно та зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку з ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, власником земельної ділянки кадастровий номер 05239830000:04:000:0527 є ОСОБА_1 .

При цьому, ОСОБА_1 набув права власності на вказану земельну ділянку в особи, яка з огляду на зазначені обставини не мала права її отримувати та відчужувати, а отже земельна ділянка підлягає витребуванню у останнього власника ОСОБА_1 на користь держави.

При встановленні підстав для витребування земельної ділянки у власника ОСОБА_1 наявні також підстави для їх витребування від особи, якій спірна земельна ділянка передана в оренду ПП «Фатіма Агро», яке є незаконним володільцем. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 05239830000:04:000:0527 перебуває, згідно договору оренди землі б/н від 01 квітня 2020 року в оренді ПП «Фатіма-Агро». При встановленні підстав для витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 , наявні також підстави для її витребуванні від особи, якій спірна земельна ділянка передана в оренду ПП «Фатіма Агро», яка є незаконним набувачем. Витребування спірної земельної ділянки лише в співвідповідача ОСОБА_1 не призведе до припинення незаконного володіння цими ділянками з боку ПП «Фатіма Агро», та її повернення у фактичне володіння Вапнярської селищної ради, оскільки це не буде ефективним способом захисту.

Враховуючи те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-8699/15-19-СГ від 29 травня 2019 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано із земель державної власності у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 05239830000:04:000:0527 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Вапнярської селищної територіальної громади (колишня територія Макарівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області) є незаконним, земельна ділянка площею 2,0000 та кадастровий номер 05239830000:04:000:0527 підлягає витребуванню у ОСОБА_1 та ПП «Фатіма Агро», в комунальну власність. Керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави і просить: витребувати від відповідачів на користь держави в особі Вапнярської селищної ради Тульчьинського району Вінницької області земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га з кадастровим номером 05239830000:04:000:0527.

Процесуальні дії у справі: прийняття справи до свого провадження, відкриття загального позовного провадження та призначення підготовчого судового засідання, відкладення підготовчого судового засідання, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.

Представник позивача прокурор Тульчинської окружної прокуратури Трембовецький Д.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові, просив суд позов задоволити у повному обсязі.

Представник Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача ПП «Фатіма-Агро» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Керуючись ч.3 ст.211 та п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України суд ухвалив про розгляд справи без участі учасників справи, що не з`явилися.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

З копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-616/14-19-СГ від 28 лютого 2019 року встановлено, що ОСОБА_2 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянина для ведення особистого селянського господарства. Надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,9894 га з кадастровим номером 7121882500:02:000:1011, що розташована в межах Косарівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області (а.с.28-30).

Як слідує з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №353132167 від 06.11.2023 року, 28 березня 2019 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,9894 га з кадастровим номером 712188 2500:02:000:1011 (а.с.23-17).

З копії клопотання начальнику Держгеокадастру у Вінницькій області від 04 лютого 2019 року встановлено, що ОСОБА_2 звертався до останнього із клопотання про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Макарівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (а.с.35).

З копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-2829/15-19-СГ від 07 березня 2019 року встановлено, що ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Макарівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області (а.с.36).

З копії клопотання від 23 травня 2019 року встановлено, що ОСОБА_2 звертався до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність площею 2,0000 га на території Макарівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, із земель запасу сільськогосподарського призначення та повідомив, що він не скористався ще правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виду цільового призначення (а.с.37).

З копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-8699/15-19-СГ від 29 травня 2019 року вбачається, що було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано із земель державної власності ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 05239830000:04:000:0527 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Макарівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області. На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-8699/15-19-СГ від 29 травня 2019 року державним реєстратором Бабчинецької сільської ради Чернівецького району Вінницької області 04 червня 2019 року зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 05239830000:04:000:0527 за ОСОБА_2 (а.с.38-44).

26 березня 2020 року приватним нотаріусом Томашпільського районного нотаріального округу Вінницької області Іськовою Н.М. посвідчено договір купівлі-продажу №211 земельної ділянки з кадастровим номером 05239830000:04:000:0527, укладеного між ОСОБА_3 (представником за довіреністю ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 , про що внесено відомості про вчинений правочин до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно та зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку з ОСОБА_1 (а.с.45-48).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, власником земельної ділянки кадастровий номер 05239830000:04:000:0527 є ОСОБА_1 (а.с.31-34)

З копії договору оренди землі від 01 квітня 2020 року та з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 2,0000 га з кадастровим номером 05239830000:04:000:0527перебуває, згідно договору оренди землі б/н від 01.04.2020 року в оренді ПП «Фатіма-Агро», строком на 25 років. Орендодавець ОСОБА_1 (а.с.31-34, 49-54).

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно достатті 131-1 Конституції Україниоргани прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьоюстатті 56 ЦПК Українипередбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність та повернення у державну власність землі, яка вибула з власності держави незаконно поза її волею.

Законність представництва прокурором інтересів держави обґрунтована в позові та є законною, що підтверджується правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа №587/430/16-ц.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі №903/129/18 дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду.

Окрім того, суспільний інтерес полягає у поверненні в розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю.

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частин 2 і 3 ст.78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Статтею 80 ЗК України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності. Згідно зі статтями 83, 84 ЗК України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 81 ЗК України встановлено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, серед іншого, на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться одинразпо кожному виду використання.

Згідно з п.б ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського в розмірі не більше 2,0 гектара.

Право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №706/1685/16-ц).

Встановлено, що до набуття у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 05239830000:04:000:0527, ОСОБА_2 на підставі безоплатної передачі земельної ділянки у власність, був власником земельної ділянки площею 1,9894 га з кадастровим номером 7121882500:02:000:1011, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Приймаючи наказ №2-8699/15-19-СГ від 29 травня 2019 року, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області факт реалізації ОСОБА_2 права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не перевірило, порушило вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із державної власності.

Відповідно до п.2 Положення «Про Головне управління Держгеокадастру в області» Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Основними завданнями Держгеокадастру є, зокрема, реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів (підпункт 1 п. 3 Положення «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру»). Відповідно до покладених на нього завдань Головне управління, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин (п.п. 13, 14 п.4 Положення «Про Головне управління Держгеокадастру в області»).

Таким чином, реалізація повноважень Головного управління має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, яке забороняє повторне отримання безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Отже, в даному випадку, на стадії погодження розробленого проекту землеустрою, яке здійснювалось ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, останнє повинно було перевірити розроблений проект на відповідність вимогам законів, в тому числі ч.4 ст.116, п. «б» ч.1 ст.121 ЗК України, і лише в разі встановлення такої відповідності його погоджувати.

Тому,наказ Головногоуправління Держгеокадаструу Вінницькійобласті №2-8699/15-19-СГвід 29травня 2019року,яким безоплатнонадано ізземель державноївласності увласність ОСОБА_2 земельну ділянкуплощею 2,0000га зкадастровим номером05239830000:04:000:0527для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території колишньої Макарівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, суперечить актам цивільного законодавства і порушує інтереси держави, а тому є незаконним.

Отже, спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч положенням ст.ст.116, 118,121 ЗК України, внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію двох земельних ділянок одного цільового призначення.

26 березня 2020 року приватним нотаріусом Томашпільського районного нотаріального округу Вінницької області Іськовою Н.М. посвідчено договір купівлі-продажу №211 земельної ділянки з кадастровим номером 05239830000:04:000:0527, укладеного між ОСОБА_3 (представником за довіреністю ОСОБА_2 ) та ОСОБА_1 , про що внесено відомості про вчинений правочин до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно та зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку з ОСОБА_1 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, власником земельної ділянки кадастровий номер 05239830000:04:000:0527 є ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 набув права власності на вказану земельну ділянку в особи, яка з огляду на зазначені обставини не мала права її отримувати та відчужувати, а отже земельна ділянка підлягає витребуванню у останнього власника ОСОБА_1 на користь держави.

Вирішуючи питання про належний спосіб захисту прав власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення, суд враховує таке:

Відповідно до земельного законодавства України, громадяни України мають право володіти певними видами земельних ділянок, зокрема, на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у визначених цим законодавством розмірах для ведення фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для індивідуального дачного будівництва, для будівництва індивідуальних гаражів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначила, що якщо закон допускає набуття права власності на земельні ділянки, але обмежує їх використання лише з певною метою, то передання ділянок з порушенням такого обмеження може свідчити про те, що право власності порушника на земельну ділянку не виникло, але не свідчить про неможливість заволодіння (зокрема, неправомірного) земельною ділянкою.

У цьому ж судовому рішенні констатовано, що особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Згідно положень ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном

За змістом ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з його волі іншим шляхом.

За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Норма ст.388 ЦК України може застосовуватись, як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Згідно із п.22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 N? 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв`язку із цим, коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (п.3 ч.1 ст.388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця) (п.п.2 п.25 наведеної Постанови).

Відповідно до положень частини першої ст.388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України (п. 26 Постанови).

Воля держави, як власника земель, може виражатись лише в таких діях органу виконавчої влади, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави.

Набуття у власність спірної земельної ділянки здійснено поза волею держави як власника землі, оскільки видача Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області в частині спірного наказу не відповідає вимогам законодавства та інтересам держави. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 15.03.2017 у справі №916/2130/15, від 05.10.2016 у справі №916/2129/15, від 25.01.2017 у справі №916/2131/15, у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №916/2130/15.

Окрім наведеного, оскільки добросовісне набуття в розумінні ст.388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту (зокрема й такий спосіб захисту як визнання недійсним договору купівлі-продажу). У таких відносинах захист прав особи, яка є власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, за наявності підстави, визначеної ст. 388 ЦК України, яка дає право витребувати майно у набувача майна за відплатним договором.

До такого висновку дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 04.12.2012 у справі N? 3-55 гс12.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою ст. 388 Цивільного кодексу України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 зроблено висновок, що задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.

Велика Палата Верховного Суду (в постанові від 12 лютого 2020 у справі 11/811/1640/17) звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно ( принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-4).

З огляду на вказане при задоволені позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

У подальшому, ОСОБА_1 , після отримання у власність спірної земельної ділянки в особи, яка не мала права її відчужувати ОСОБА_2 , передав земельну ділянку в оренду ПП «Фатіма-Агро», згідно договору оренди земельної ділянки №б/н від 01.04.2020. На даний час земельна ділянка з кадастровим номером 0523983000:04:000:0527 перебуває у фактичному користуванні ПП «Фатіма-Агро».

При встановленні підстав для витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 , наявні також підстави для їх витребування від особи, якій спірна земельна ділянка передана в оренду - ПП «Фатіма-Агро», яке є незаконним набувачем.

Відповідно до ч.1 ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендар земельної ділянки безумовно є її володільцем, а відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника.

Правовою підставою для такого витребування у орендаря є ч.1 ст.387 ЦК України, яка визначає таке право власника на витребування свого майна від будь-якого незаконного володільця, окрім добросовісного набувача.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що власник земельної ділянки може витребувати її у особи, яка нею лише користується на підставі правочину. Адже у випадку витребування спірної земельної ділянки лише у незаконного набувача не відбудеться ефективного захисту порушеного права, оскільки поновивши своє право власності власник не зможе його реалізувати через існування іншого зареєстрованого речового права.

Аналогічну позицію за схожими правовідносинами вислови Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2021 року у справі № 672/386/20.

Відповідно до вказаної постанови Верховного Суду, державній реєстрації підлягає як право власності, так і похідні від права власності речові права на нерухоме майно. Разом із тим, внесення змін до запису про державну реєстрацію права власності на підставі рішення суду про задоволення віндикаційного позову лише щодо останнього власника ніяким чином не може призвести до зміни чи скасування запису про похідні від права власності речові права на вказане майно, яким розпорядилася особа, яка не мала права цього робити, оскільки є володіючим невласником. Таким чином, повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) в повній мірі не відбувається, якщо існують зареєстровані обмеження щодо володіння таким майном у вигляді запису про похідне від права власності право користування земельною ділянкою, й земельна ділянка не повертається у фактичне володіння з можливістю власника нею як користуватися, так і розпоряджатися.

Майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею, на підставі незаконного наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-8699/15-19-СГ від 29 травня 2019 року, яким безоплатно надано із земель державної власності у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 05239830000:04:000:0527, а ОСОБА_2 не маючи на це права, здійснив відчуження спірної земельної ділянки відповідачу ОСОБА_1 , суддійшов висновкупро те,що відновленняправа Вапнярськоїселищної радиТульчинського районуВінницької областіна земельнуділянку необхідноздійснювати шляхомїї витребуваннявід добросовісногонабувача,яким є ОСОБА_1 та в орендаря ПП «Фатіма-Агро».

При цьому, ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до суду щодо повернення коштів сплачених за придбання спірної земельної ділянки з кадастровим номером 05239830000:04:000:0527 площею 2,0000 га.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абзацу 1 п.67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, рішення суду про витребування майна з чужого незаконного володіння є підставою для проведення у Державному реєстрі речових прав державної реєстрації права власності на нерухоме майно за належним власником.

Статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 1-3 ЗК України, статтею 324 ЦК України визначено, що земля є об`єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах та спосіб, визначених Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423- IX від 28.04.2021 Розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено п.24, відповідно до якого землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Вінницької області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Вінницької області згідно з додатком. Згідно з додатком до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України до переліку територіальних громад Вінницької області входить Вапнярська селищна територіальна громада, до складу якої віднесена, зокрема Макарівська сільська рада Томашпільського району Вінницької області.

З 27 травня 2021 року набули чинності зміни до Земельного кодексу України, а саме п.24 розділу Х Перехідних положень, відповідно до яких землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населеного пункту у межах таких територіальних громад.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю.

Отже, органом, який на даний час наділений правом власності та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення є Вапнярська селищна рада Вінницької області, тому спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у власність територіальної громади в особі саме цього органу.

На підставі викладеного, заявлені Тульчинською окружною прокуратурою в інтересах Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області у цій справі вимоги підлягають до задоволення.

Під час ухвалення судового рішення суд, відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.133 ЦПК України,). Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідачів слід стягнути солідарно на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору за подачу позову до суду в сумі 3028 гривень, тобто по 1514 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 13, 141, 211, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.81, 93, 116, 118, 121, 123, 134, 155 ЗК України, ст.ст. 317, 319, 387, 388 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області до ОСОБА_1 , Приватне підприємство «Фатіма Агро», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки, задоволити.

Витребувати у ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 та Приватного підприємства «Фатіма Агро» на користь держави в особі Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області земельну ділянку площею 2, 0000 га з кадастровим номером 0523983000:04:000:0527 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Вапнярської селищної територіальної громади (колишня територія Макарівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 та з Приватного підприємства «Фатіма Агро» на користь Вінницької обласної прокуратури (IBAN UA 568201720343110 002000003988 в банку - Державна Казначейська служба України, м.Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28 червня 2024 року.

Головуючий М.М.Дзерин