Рішення

від 27.06.2024 по справі 161/5722/20

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 161/5722/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2024 року Залізничний районний м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі судових засідань: Каралюс Т.Р.,

за участі:

представника позивача адвоката: Матвіїва В.М.,

представника відповідача адвоката: Васіва Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТМОБАЙЛ» про стягнення коштів за договорами позики, суд

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог /т.3 а.с.59-60/ та заяви про відмову від частини позовних вимог /т.3 а.с. 102/, просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТ МОБАЙЛ» 1457947,91 дол. США, з яких: 704 280,00 дол. США - заборгованість за договором позики №1 від 01.11.2012, в редакції додаткової угоди від 30.10.2015 року; 753 364,01 дол. США - пеня та 303,90 дол. США - проценти річних від простроченої суми; стягнути солідарно з ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТ МОБАЙЛ» 3600000 грн. 00 коп. заборгованості за договором позики №2 від 01.11.2012, в редакції додаткової угоди від 30.10.2015 року; стягнути з ОСОБА_2 8416733,62 грн. санкцій за порушення умов договору позики №2 від 01.11.2012 року, в редакції додаткової угоди від 30.10.2015 року, з яких: 1035000,00 грн. - штраф; 5697493,14 грн. - 30% річних від простроченої суми та 1684240,48 грн., - інфляційні втрати; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТ МОБАЙЛ» на підставі договору поруки № 2 від 30.10.2015 року 4825973,13 грн. санкцій за порушення умов договору позики №2 від 01.11.2012 року, в редакції додаткової угоди від 30.10.2015 року, з яких: 4824073,99 грн. - пеня та 1 899,14 грн. - 0,01% річних від простроченої суми; стягнути солідарно з ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТ МОБАЙЛ» понесені судові витрати. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 01.11.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики №1 грошових коштів у сумі 16000000,00 грн., що було еквівалентно 2000000,00 (двом мільйонам) дол. СІІІА та договір позики №2 грошових коштів у сумі 3672000,00 грн. На підтвердження факту отримання коштів за договорами позики № 1 ї №2 ОСОБА_2 01.11.2012 року написав розписки, оригінали яких знаходяться у позивача. Поручителем за виконання ОСОБА_2 його зобов`язань виступило Товариство з обмеженою відповідальністю «ШОКОБУМ», код ЄДРПОУ 38378456 (у даний час товариство перейменоване в ТзОВ «ГАДЖЕТ МОБАЙЛ»). 01.11.2012 року були укладені договір поруки №1 та №2 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТзОВ «ШОКОБУМ». 30.10.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені додаткові угоди до договорів позики №1 та № 2 від 01.11.2012 року, що зумовлено відмовою боржника узгодити і підписати графік повернення позики по договору №1 від 01.11.2012 року, частковим поверненням позик позичальником за договорами позики №1 та №2 від 01.11.2012 року та необхідністю приведення правовідносин позики у відповідність з фактичною заборгованістю ОСОБА_2 . Також, 30.10.2015 року відбулися позачергові збори учасників ТзОВ «ШОКОБУМ», на яких було вирішено надати від товариства поруку в якості забезпечення виконання грошових зобов`язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за додатковими угодами від 30.10.2015 року, якими договори позики №1 та №2 від 01.11.2012 року викладені в новій редакції. 30.10.2015 року між ОСОБА_1 , боржником ОСОБА_2 та поручителем ТзОВ «ШОКОБУМ» були укладені договори поруки №1 та №2. З моменту підписання між позивачем та ОСОБА_2 додаткових угод до договорів позики №1 та №2 від 01.11.2012 року та до моменту пред`явлення позовної заяви до суду ОСОБА_2 не приступив до виконання зобов`язань щодо повернення сум позик. Відтак, позивач звернувся до суду та просить стягнути суму боргу, що виникла. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16.06.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У вказаний строк відповідачі не подали суду відзив на позовну заяву, поважних причин такого не повідомили.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 09.09.2020 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на час проведення експертизи провадження зупинено.

Ухвалою суду від 08 лютого 2021 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 04 березня 2021 року матеріали справи №161/5722/20 разом із відібраними у судовому засіданні 04.03.2021 року документами та зразками підписів скеровано для проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 09.09.2020 року, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 01 квітня 2021 року провадження у справі поновлено для виконання клопотання судового експерта.

Ухвалою суду від 20 квітня 2021 року матеріали справи №161/5722/20 разом із відібраними у судовому засіданні 20.04.2021 року експериментальними зразками почерку ОСОБА_2 скеровано для проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 09.09.2020 року, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

17 червня 2021 року на адресу Залізничного районного суду м. Львова адвокатом Васівим Ю.М. подано заяву про додаткове надання оригіналів документів із вільними зразками почерку ОСОБА_2 .

Листом від 25 червня 2021 року Залізничним районним судом м. Львова витребувано матеріали справи №161/5722/20 із Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Матеріали справи отримано судом 12.07.2021 року.

Ухвалою суду від 13 липня 2021 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 06 вересня 2021 року у Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України витребувано відомості про те, коли рахунок №21-51 від 25.03.2021 за судово-почеркознавчу експертизу на суму 17161,00 грн. був направлений ОСОБА_2 та документи, які підтверджують факт надіслання рахунку ОСОБА_2 /супровідний лист до рахунку; копії документів АТ «Укрпошта» про відправку рахунку ОСОБА_2 з штриховим кодовим ідентифікатором/.

09.09.2021 року судом отримано повідомлення про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи.

Листом від 13.09.2021 року суд повідомив про необхідність виконання Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України ухвали суду від 06 вересня 2021 року, після чого судом буде призначено засідання та вирішено питання щодо прийняття додаткових оригіналів документів із вільними зразками почерку ОСОБА_2 , зупинення провадження у справі та направлення матеріалів справи № 161/5722/20 для продовження проведення експертизи.

Ухвалою суду від 18.10.2021 року для продовження проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 09.09.2020 року, направлено судовому експерту матеріали цивільної справи №161/5722/20, в тому числі із відібраними у судовому засіданні оригіналами документів /т.2 а.с. 43-46/, які містять зразки підпису ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 04 січня 2022 року провадження у справі поновлено для виконання клопотання судового експерта.

04.02.2022 року судовим експертом було складено повідомлення про неможливість надання висновку, експертне провадження завершено.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 28.04.2022 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На час проведення судової експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 06 червня 2022 року провадження у справі поновлено для виконання клопотання судового експерта.

Ухвалою суду від 04.07.2022 року справу направлено для проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 28.04.2022 року разом із документами на виконання клопотання експерта.

На адресу Залізничного районного суду м. Львова, після проведення судової почеркознавчої експертизи, справу повернуто із висновком експерта №СЕ-19/114-22/7748-ПЧ від 22.08.2022 року.

Ухвалою суду від 05.09.2022 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 03.01.2023 року прийнято відмову представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Матвіїва В.М. від частини позовних вимог та закрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в частині позовних вимог до ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 03.01.2023 року у справі № 161/5722/20 призначено повторну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Постановою Львівського апеляційного суду від 20.03.2023 року ухвала Залізничного районного суду м. Львова від 03.01.2023 року залишено без змін.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15 травня 2023 року провадження у справі поновлено для виконання клопотання судового експерта.

Ухвалою суду від 01 червня 2023 року для продовження проведення повторної судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03.01.2023 року, постановлено направити експерту матеріали цивільної справи №161/5722/20 разом із поданими суду представником позивача оригіналами документів, які поміщені в окремий конверт, відібраними зразками почерку відповідача ОСОБА_2 ..

Листом суду від 13.07.2023 року на лист-повідомлення про неможливість проведення експертизи повідомлено про необхідність виконання Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України ухвали суду від 03 січня 2023 року із врахуванням викладеного в ухвалі суду від 01 червня 2023 року.

03.08.2023 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано лист заступника директора Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Наталії Трофименко про направлення матеріалів, згідно якого експертне провадження за матеріалами справи № 161/5722/20 було закрито 26.06.2023 року у зв`язку із закінченням строків задоволення клопотання експерта.

Листом суду від 07.08.2023 року повідомлено про відсутність законних підстав для закриття експертного провадження станом на 26.06.2023 року та відповідно складання повідомлення про неможливість проведення експертизи та роз`яснено, що експертною установою, якій доручено проведення експертизи не виконано ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 03.01.2023 року, яка набрала законної сили, необґрунтовано зроблені висновки щодо закінчення строків задоволення клопотання експерта, а тому направлено матеріали цивільної справи для виконання, без зволікань, Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України ухвали суду від 03 січня 2023 року із врахуванням викладеного в ухвалі суду від 01 червня 2023 року та повторно попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків, передбачених ст. 384, 385 КК України.

20 грудня 2023 року на адресу Залізничного районного суду м. Львова, після проведення судової експертизи, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТМОБАЙЛ» про стягнення коштів за договорами позики повернуто із висновком експерта №СЕ-19/111-23/43093-ПЧ від 01.12.2023 року.

Ухвалою суду від 22.12.2023 року провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, просив такі задовольнити з підстав та мотивів наведених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю та зазначив, що відповідач у особистих поясненнях, наданих суду у підготовчих засіданнях вказав, що договорів позики з ОСОБА_1 він не підписував та такі є фіктивними. Також, стороною відповідача заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Заслухавши доводи представника позивача та представника відповідача ОСОБА_2 , оглянувши оригінали договорів позики та розписки, надані суду стороною позивача, дослідивши у порядку ст. 239 ЦПК України висновок експерта, вивчивши зібрані по справі докази, допитавши в якості свідка позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд прийшов до наступного висновку.

Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України № 6-1967цс15 від 11.11.2015 року, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були переданої йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором /ч.1 ст. 1049 ЦК України/.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Судом встановлено, що 01.11.2012 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики №1, відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у сумі 16 000 000,00 грн., що еквівалентно 2 000 000,00 (двом мільйонам) дол. СІІІА, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві отриману суму позики у строки та в порядку, встановленому цим договору. Позика надається у готівковому вигляді. Факт отримання позики позичальником підтверджується розпискою, яка є невід`ємною від даного договору та показаннями позивача ОСОБА_1 наданими у судовому засіданні 09.04.2024 року в якості свідка.

Пунктом 4 вказаного договору визначено порядок повернення позики.

Так, позику належить повернути повністю до 01.11.2015 року готівковими коштами або на банківський рахунок позикодавця, який він може письмово вказати /т.1 а.с.30-31/.

Крім цього, 01.11.2012 року на підтвердження отримання грошових у розмірі 16000000,00 грн., що еквівалентно 2000000,00 доларів США від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 01.11.2012 написав розписку /т. 1 а.с.32/.

Оригінал даної розписки оглянуто судом у судовому засіданні.

Також, 01.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шокобум», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір поруки №1, відповідно до умов якого поручитель Товариство з обмеженою відповідальністю «Шокобум» в особі директора ОСОБА_4 зобов`язується відповідати перед кредитором ОСОБА_1 за виконання зобов`язань боржником ОСОБА_2 , які виникли у зв`язку з отриманням позичальником грошової позики на суму 16000000,00 грн., що еквівалентно 2000000,00 доларів США. Розмір відповідальності поручителя перед кредитором охоплює суму вказану в п.2.1 даного договору, з урахуванням коригувань на арбітражний курс долара США, а також штрафні санкції та проценти (ст. 625 ЦК України), які можуть бути нараховані через несвоєчасне виконання зобов`язань боржником (позичальником). Відповідно до п.5.2 даного договору у випадку прострочення виконання зобов`язання, поручитель зобов`язаний сплатити на користь кредитора (позикодавця): проценти у розмірі 0,01% за кожен день (згідно ст. 625 ЦК України) від суми неповернутої позики; пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України від суми неповернутої позики за кожен день прострочки. п.5.3 визначено, що неустойка за даним договором є штрафною /т. 1 а.с.33-35/.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.03.2020 року код ЄДРПОУ 38378456 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТ МОБАЙЛ» /т. 1 а.с. 38-44/.

30.10.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору позики №1 від 01.11.2012 року відповідно до умов якої у зв`язку з частковим поверненням позики, сума заборгованості станом на 30.10.2015 року становить суму, еквівалентну 704280,00 доларам США, що відповідає сумі 16973148,00 грн. Позику належить повернути повністю до 01.11.2017 року готівковими коштами або на банківський рахунок позикодавця, який він може письмово вказати. Відповідно до п.6.3 сторони вирішили збільшити позовну давність (згідно ст. 259 ЦК України) і визначити її в наступних строках, перебіг, яких обраховується з 01.11.2017 року: п`ять років для нарахування та стягнення санкцій; п`ять років для стягнення основної суми боргу (позики). п.6.4 визначено, що у випадку прострочення виконання зобов`язання, позичальник зобов`язаний сплатити на користь позикодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України від суми неповернутої позики за кожен день прострочки та проценти у розмірі 0,01% за кожен день прострочки від суми неповернутої позики (згідно ст. 625 ЦК України) /т.1 а.с.45-46/.

Також 30.10.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шокобум», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір поруки №1, відповідно до умов якого поручитель Товариство з обмеженою відповідальністю «Шокобум» в особі директора ОСОБА_5 зобов`язується відповідати перед кредитором ОСОБА_1 за виконання зобов`язань боржником ОСОБА_2 , які виникли у зв`язку з отриманням позичальником грошової позики на суму еквівалентну 704280,00 доларам США, що відповідає сумі 16973148,00 грн. Розмір відповідальності поручителя перед кредитором охоплює суму вказану в п.2.1 даного договору, з урахуванням коригувань на арбітражний курс долара США, а також штрафні санкції та проценти (ст. 625 ЦК України), які можуть бути нараховані через несвоєчасне виконання зобов`язань боржником (позичальником). Відповідно до п.5.2 даного договору у випадку прострочення виконання зобов`язання, поручитель зобов`язаний сплатити на користь кредитора (позикодавця): проценти у розмірі 0,01% за кожен день (згідно ст. 625 ЦК України) від суми неповернутої позики; пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України від суми неповернутої позики за кожен день прострочки. п.5.3 визначено, що неустойка за даним договором є штрафною /т. 1 а.с.49-50/.

Крім цього, 01.11.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики №2, відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у сумі 3 672 000,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві отриману суму позики у строки та в порядку, встановленому цим договору. Позика надається у готівковому вигляді. Факт отримання позики позичальником підтверджується розпискою, яка є невід`ємною від даного договору та показаннями позивача ОСОБА_1 наданими у судовому засіданні 09.04.2024 року в якості свідка.

Пунктом 4 вказаного договору визначено порядок повернення позики.

Так, позику належить повернути повністю до 15.12.2014 року готівковими коштами або на банківський рахунок позикодавця, який він може письмово вказати.

Пунктом 6 даного договору визначено, що у випадку прострочення позичальником терміну повернення кожної окремої частини позики, він зобов`язаний сплатити на користь позикодавця штраф у розмірі 30% від простроченої суми. У випадку прострочення позичальником терміну повернення кожної окремої частини позики, він зобов`язаний сплатити на користь позикодавця проценти у розмірі 30% річних (згідно ст. 625 ЦК України) від суми простроченої позики /т.1 а.с. 51-52/.

Крім цього, 01.11.2012 року на підтвердження отримання грошових у розмірі 3672000,00 грн. від ОСОБА_1 , згідно укладеного договору позики №2 від 01.11.2012 року, ОСОБА_2 написав розписку /т. 1 а.с.53/.

Оригінал даної розписки оглянуто судом у судовому засіданні.

Також, 01.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шокобум», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір поруки №2, відповідно до умов якого поручитель Товариство з обмеженою відповідальністю «Шокобум» в особі директора ОСОБА_4 зобов`язується відповідати перед кредитором ОСОБА_1 за виконання зобов`язань боржником ОСОБА_2 , які виникли у зв`язку з отриманням позичальником грошової позики на суму 3672000,00 грн. Розмір відповідальності поручителя перед кредитором (позикодавцем) охоплює суму вказану в п.2.1 даного договору, з урахуванням штрафних санкцій та процентів (ст. 625 ЦК України), які можуть бути нараховані через несвоєчасне виконання зобов`язань боржником (позичальником). Відповідно до п.5.2 даного договору у випадку прострочення виконання зобов`язання, поручитель зобов`язаний сплатити на користь кредитора (позикодавця): проценти у розмірі 0,01% за кожен день (згідно ст. 625 ЦК України) від суми неповернутої позики. Неустойка за даним договором є штрафною /т. 1 а.с.54-56/.

30.10.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору позики №2 від 01.11.2012 року відповідно до умов якої, у зв`язку з частковим поверненням позики, що була отримана позичальником на підставі договору позики №2 від 01.11.2012 року та розписки від 01.11.2012 року, сума заборгованості станом на 30.10.2015 року становить суму 3600 000,00 грн. Позику належить повернути повністю до 01.11.2017 року готівковими коштами або на банківський рахунок позикодавця, який він може письмово вказати. Позика надана у готівковому вигляді. Факт отримання позики позичальником підтверджується розпискою від 01.11.2012 року, яка є невід`ємною від даного договору.

Пунктом 6 даного договору визначено, що у випадку прострочення позичальником терміну повернення кожної окремої частини позики, він зобов`язаний сплатити на користь позикодавця штраф у розмірі 30% від простроченої суми. У випадку прострочення позичальником терміну повернення кожної окремої частини позики, він зобов`язаний сплатити на користь позикодавця проценти у розмірі 30% річних (згідно ст. 625 ЦК України) від суми простроченої позики. Сторони вирішили збільшити позовну давність (згідно ст. 259 ЦК України) і визначити її в наступних строках, перебіг, яких обраховується з 01.12.2015 року: сім років для нарахування та стягнення санкцій; сім років для стягнення основної суми боргу (позики) /т.1 а.с.57-58/.

Також, 30.10.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шокобум», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір поруки №2, відповідно до умов якого поручитель Товариство з обмеженою відповідальністю «Шокобум» в особі директора ОСОБА_5 зобов`язується відповідати перед кредитором ОСОБА_1 за виконання зобов`язань боржником ОСОБА_2 , які виникли у зв`язку з отриманням позичальником грошової позики на суму 3600000,00 грн. Розмір відповідальності поручителя перед кредитором охоплює суму вказану в п.2.1 даного договору, а також штрафні санкції та проценти (ст. 625 ЦК України), які можуть бути нараховані через несвоєчасне виконання зобов`язань боржником (позичальником). Відповідно до п.5.2 даного договору у випадку прострочення виконання зобов`язання, поручитель зобов`язаний сплатити на користь кредитора (позикодавця): проценти у розмірі 0,01% за кожен день (згідно ст. 625 ЦК України) від суми неповернутої позики; пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України від суми неповернутої позики за кожен день прострочки. Неустойка за даним договором є штрафною. Сторони вирішили збільшити позовну давність (згідно ст. 259 ЦК України) і визначити її в наступних строках, перебіг, яких обраховується з 01.12.2015: сім років для нарахування та стягнення санкцій з поручителя; сім років для стягнення з поручителя основної суми боргу (позики) /т. 1 а.с.59-60/.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_2 та ТзОВ «ГАДЖЕТ МОБАЙЛ» щодо повернення позики, однак вимога від 13.03.2020 року залишена без реагування, а також звертався до ТзОВ «ГАДЖЕТ МОБАЙЛ» із вимогою від 09.04.2020 року про скликання позачергових зборів учасників ТзОВ «ГАДЖЕТ МОБАЙЛ», однак і така залишена без реагування, що не спростовано відповідачами /т.1 а.с.61, 62-68, 69, 70, 71/.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/114-22/7748-ПЧ від 22.08.2022 року рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_2 в розписці ОСОБА_2 на суму 16000000 гривень від 01.11.2012 року, - виконані ОСОБА_2 . Рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_2 в розписці ОСОБА_2 на суму 3672000 гривень від 01.11.2012 року, - виконані ОСОБА_2 . Підписи від імені ОСОБА_2 в додатковій угоді до договору позики № 1 від 01.11.2012 року, датована 30.10.2015 року, - виконані ОСОБА_2 . Підписи від імені ОСОБА_2 в додатковій угоді до договору позики № 2 від 01.11.2012 року, датована 30.10.2015 року, - виконані ОСОБА_2 . Підпис від імені ОСОБА_2 в договорі поруки № 1 від 30.10.2015 року, - виконаний ОСОБА_2 . Підпис від імені ОСОБА_2 в договорі поруки № 2 від 30.10.2015 року, - виконаний ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-23/43093-ПЧ від 01.12.2023 року вирішити запитання, щодо виконання рукописних текстів у розписці від 01.11.2012 року про отримання шістнадцяти мільйонів гривень - ОСОБА_2 , або іншою особою - не виявилось можливим, у зв`язку з тим, що при проведенні порівняльного дослідження були встановлені як збіги так і розбіжності ознак, однак обсяг і значимість їх не достатні для будь-якого позитивного або негативного висновку. Вирішити запитання, щодо виконання підписів від імені ОСОБА_2 у розписці від 01.11.2012 року про отримання шістнадцяти мільйонів гривень ОСОБА_2 , або іншою особою - не виявилось можливим, у зв`язку з тим, що при проведенні порівняльного дослідження були встановлені як збіги так і розбіжності ознак, однак обсяг і значимість їх не достатні для будь-якого позитивного або негативного висновку. Вирішити запитання, щодо виконання рукописних текстів у розписці від 01.11.2012 року про отримання трьох мільйонів шести ста сімдесяти двох тисяч гривень - ОСОБА_2 , або іншою особою - не виявилось можливим, у зв`язку з тим, що при проведенні порівняльного дослідження були встановлені як збіги так і розбіжності ознак, однак обсяг і значимість їх не достатні для будь-якого позитивного або негативного висновку. Вирішити запитання, щодо виконання підписів від імені ОСОБА_2 у розписці від 01.11.2012 року про отримання трьох мільйонів шести ста сімдесяти двох тисяч гривень - ОСОБА_2 , або іншою особою - не виявилось можливим, у зв`язку з тим, що при проведенні порівняльного дослідження були встановлені як збіги так і розбіжності ознак, однак обсяг і значимість їх не достатні для будь-якого позитивного або негативного висновку. Вирішити запитання, щодо виконання підписів від імені ОСОБА_2 у додатковій угоді №1 від 30.10.2015 року до договору позики №1 від 01.11.2012 року - ОСОБА_2 , або іншою особою - не виявилось можливим, у зв`язку з тим, що при проведенні порівняльного дослідження були встановлені як збіги так і розбіжності ознак, однак обсяг і значимість їх не достатні для будь-якого позитивного або негативного висновку. Вирішити запитання, щодо виконання підписів від імені ОСОБА_2 у додатковій угоді №2 від 30.10.2015 року до договору позики №2 від 01.11.2012 року - ОСОБА_2 , або іншою особою - не виявилось можливим, у зв`язку з тим, що при проведенні порівняльного дослідження були встановлені як збіги так і розбіжності ознак, однак обсяг і значимість їх не достатні для будь-якого позитивного або негативного висновку. Вирішити запитання, щодо виконання підписів від імені ОСОБА_2 у договорі поруки №1 від 30.10.2015 року - ОСОБА_2 , або іншою особою - не виявилось можливим, у зв`язку з тим, що при проведенні порівняльного дослідження були встановлені як збіги так і розбіжності ознак, однак обсяг і значимість їх не достатні для будь-якого позитивного або негативного висновку. Вирішити запитання, щодо виконання підписів від імені ОСОБА_2 у договорі поруки №2 від 30.10.2015 року - ОСОБА_2 , або іншою особою - не виявилось можливим, у зв`язку з чим, що при проведенні порівняльного дослідження були встановлені як збіги так і розбіжності ознак, однак обсяг і значимість їх недостатні для будь-якого позитивного або негативного висновку.

Суд критично оцінює покликання сторони відповідача про те, що суд не може брати до уваги висновок експерта №СЕ-19/114-22/7748-ПЧ від 22.08.2022 року, оскільки, призначаючи повторно експертизу у справі, суд погодився із доводами представника відповідача, що висновок експерта від 22.08.2022 року викликає сумніви в його правильності, так як такий висновок оцінюється судом разом із іншими доказами у справі у їх сукупності та узгодженості між собою.

Також, суд, у порядку ст. 239 ЦПК України, у судовому засіданні допитав експерта ОСОБА_6 , яка наполягала на правильності висновку №СЕ-19/114-22/7748-ПЧ від 22.08.2022 року та звернулася до суду, що за результатами проведеної експертизи вона склала категоричний висновок.

Крім цього, сторона відповідача не була позбавлена можливості надати суду висновок експерта по експертизі проведеній на замовлення сторони відповідача у порядку ст. 106 ЦПК України.

Таким чином, стороною позивача та доказами, наданими суду, не спростовано висновок експерта №СЕ-19/114-22/7748-ПЧ від 22.08.2022 року та факту наявності між сторонами договірних правовідносин, а також те, що підписи на договорах позики, додаткових угодах, розписках виконано ОСОБА_2 .

Також суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.03.2020 року у справі №362/1597/17, згідно якої статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Статтею 1051 ЦК України передбачено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Таким чином, стороною відповідача не надано суду доказів того, що ОСОБА_2 не підписував договори позики, додаткові угоди та розписки.

За своєю суттю розписка про отримання в борг коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладання, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Така позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 13.12.2017 р. у справі № 309/3458/14-ц, а також у справі № 6-2789цс16 від 18.01.2017 р.

Згідно викладеного у постанові Верховного Суду від 27.03.2024 року у справі № 596/1123/219 статтею 545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку. У контексті презумпції належності виконання обов`язку боржником потрібно акцентувати на декількох аспектах: (а) формулювання «наявність боргового документа у боржника» варто розуміти розширено, адже такий документ може перебувати в іншої особи, яка на підставі статті 528 ЦК України виконала зобов`язання; (б) вона є спростовною, якщо кредитор доведе протилежне. Тобто кредитор має можливість доказати той факт, що не зважаючи на «знаходження» в боржника (іншої особи) боргового документа, він не виконав свій обов`язок належно; (в) у частині третій статті 545 ЦК України регулюються як матеріальні, так і процесуальні відносини. Матеріальні втілюються в тому, що наявність боргового документа в боржника (іншої особи) свідчить про належність виконання зобов`язання. У свою чергу, процесуальні відносини проявляються в тому, що презумпція належності виконання розподіляє обов`язки з доказування обставин під час судового спору; (г) частина третя статті 545 ЦК України не охоплює всіх підстав підтвердження виконання зобов`язання, перерахованих у статті 545 ЦК України. Це пов`язано з тим, що і розписка про одержання виконання доводить належність виконання боржником обов`язків, особливо у тих випадках, за яких кредитору не передавався борговий документ. Тобто й наявність у боржника (іншої особи) розписки кредитора про одержання виконання підтверджує належність виконання боржником свого обов`язку.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12.11.2020 року у справі № 154/3443/18 статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошові кошти та не повернув такі, про що свідчить наявність у позивача оригіналу боргових розписок відповідача, які оглянуті судом, а тому відповідач ОСОБА_2 не виконав своїх зобов`язань перед позивачем.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідачі ОСОБА_2 та ТзОВ «ГАДЖЕТ МОБАЙЛ», всупереч умовам договорів позики, додаткових угод та договорів поруки, не виконали взяті на себе договірні зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Так, чинне законодавство не містить заборони на виконання зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка зазначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Така позиція суду узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.549ЦК Українинеустойкою (штрафом,пенею)є грошовасума абоінше майно,які боржникповинен передатикредиторові уразі порушенняборжником зобов`язання. Штрафомє неустойка,що обчислюєтьсяу відсоткахвід суминевиконаного абоненалежно виконаногозобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приймає поданий стороною позивача розрахунок сум, що підлягають стягненню на його користь із відповідачів як вірний та такий, що відповідає вказаним вимогам законодавства України та умовам укладених між сторонами договорів та враховує, що відповідачі вказаний розрахунок не спростували.

Суд не приймає до уваги покликання представника відповідача ОСОБА_2 на пропуск строку позовної давності, виходячи з наступного.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 259ЦК Українивизначено,що позовнадавність,встановлена законом,може бутизбільшена задомовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно ч.1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Так, у додаткових угодах від 30.10.2015 року до договору позики №1 від 01.11.2012 року /т.1 а.с.45-46/ та до договору позики №2 від 01.11.2012 року /т.1 а.с.57-58/ сторони визначили, що позику належить повернути повністю до 01.11.2017 року готівковими коштами або на банківський рахунок позикодавця, який він може письмово вказати, а також вирішили збільшити позовну давність (згідно ст. 259 ЦК України).

Із даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 13.04.2020 року, тобто в межах строку позовної давності.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути порівно із відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі на день подання позову до суду в сумі 10510,00 гривень, оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому при поданні позову до суду звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 11, 207, 526, 612, 625, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 264, 265, 266, 268, 354-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТМОБАЙЛ» про стягнення коштів за договорами позики задовольнити.

Стягнути солідарноз ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 /та Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ГАДЖЕТМОБАЙЛ» /ЄДРПОУ38378456,адреса:м.Львів,вул.Любінська,89/на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,адреса: АДРЕСА_2 доларів США/одинмільйон чотиристап`ятдесят сімтисяч дев`ятсотсорок сімдоларів СШАдев`яносто одинцент/, з яких: 704 280,00 доларів США - заборгованість за договором позики №1 від 01.11.2012 року, в редакції додаткової угоди від 30.10.2015 року; 753 364,01 доларів США - пеня та 303,90 доларів США - проценти річних від простроченої суми.

Стягнути солідарноз ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 /та Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ГАДЖЕТМОБАЙЛ» /ЄДРПОУ38378456,адреса:м.Львів,вул.Любінська,89/на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,адреса: АДРЕСА_3 мільйона шістсоттисяч/гривень 00копійок заборгованості за договором позики №2 від 01.11.2012 року, в редакції додаткової угоди від 30.10.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 /на користь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,адреса: АДРЕСА_4 /вісіммільйонів чотиристашістнадцять тисячсімсот тридцятьтри/гривні 62копійки санкцій за порушення умов договору позики №2 від 01.11.2012 року, в редакції додаткової угоди від 30.10.2015 року, з яких: 1035000,00 грн. - штраф; 5 697 493,14 грн. - 30% річних від простроченої суми та 1684240,48 грн. - інфляційні втрати.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«ГАДЖЕТ МОБАЙЛ»/ЄДРПОУ38378456,адреса:м.Львів,вул.Любінська,89/на підставідоговору поруки№ 2від 30.10.2015року накористь ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,адреса: АДРЕСА_5 /чотиримільйони вісімсотдвадцять п`ятьтисяч дев`ятсотсімдесят три/гривні 13копійок санкцій за порушення умов договору позики №2 від 01.11.2012 року, в редакції додаткової угоди від 30.10.2015 року, з яких: 4 824 073,99 грн. - пеня та 1 899,14 грн. - 0,01% річних від простроченої суми.

Стягнути порівно з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 / та Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТ МОБАЙЛ» /ЄДРПОУ 38378456, адреса: м. Львів, вул. Любінська, 89/ на користь держави 10510 /десять тисяч п`ятсот десять/ гривень 00 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 03.07.2024 року.

Суддя: Бориславський Ю. Л.