Ухвала

від 04.07.2024 по справі 947/17168/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 липня 2024 року

м. Київ

справа № 947/17168/22

провадження № 61-9187ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеса від 09 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІН-ФАКТОР», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договорів відступлення прав вимоги недійсними,

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення рішення Київського районного суду м. Одеса від 09 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2024 року, у якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати. За результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 .

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з урахуванням наступного.

І. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено

у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Повний текст постанови апеляційного суду складено 30 квітня 2024 року, тому строк на касаційне оскарження сплинув 30 травня 2024 року.

Безпосередньо у касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що оскаржувану постанову апеляційного суду отримав 01 червня 2024 року у електронний кабінет ЄСІТС, а касаційну скаргу подає засобами поштового зв`язку 01 червня 2024 року, тому вважає що подає касаційну скаргу у визначені законом строки касаційного оскарження.

Питання про поновлення строку на касаційне оскарження та відкриття касаційного провадження не може бути вирішено з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Перевірка дотримання строку на касаційне оскарження має істотне значення для вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій.

Заявником не надано жодних доказів, на підтвердження того, що копію постанови Одеського апеляційного суду від 28 березня 2024 року отримано саме 01 травня 2024 року.

Крім того, відповідно до відомостей з товарно-транспортної накладної Кур`єрської служби доставки (товариство з обмеженою відповідальністю «Двадцять п`ять годин») касаційна скарга на вищезазначені судові рішення направлена заявником засобами кур`єрського поштового зв`язку на адресу Верховного Суду 01 червня 2024 року.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила) передбачено, що надання послуг поштового зв`язку (кур`єрська, доставка поштових відправлень), окрім іншого, повинно підтверджуватись розрахунковим документом (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту.

Відповідно до пункту 8 Правил оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать листи: прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

У пункті 10 Правил вказано, що оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати: надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору; пересилання поштових відправлень, що належить до універсальних послуг поштового зв`язку, поштових переказів

у нормативні строки, встановлені ним самостійно згідно із законодавством.

Таким чином заявникові необхідно надати відповідний розрахунковий документ (касовоий чек, розрахункову квитанцію тощо), на підтвердження направлення поштового відправлення в якому містилась касаційна скарга на рішення Київського районного суду м. Одеса від 09 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2024 року до Верховного Суду саме 01 червня 2024 року, оскільки, як вже зазначалось, вказана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду лише 26 червня 2024 року, тобто зі спливом значного строку з дати отримання оператором кур`єрського поштового зв`язку відправлення, зазначеного у змісті товарно-транспортної накладної.

ІІ. Крім того, безпосередньо у касаційній скарзі ОСОБА_1 викладає клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на незадовільний фінансовий стан.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження його майнового стану.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначені у клопотанні обставини, за відсутності належних доказів, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність рухомого і нерухомого майна, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції жодних доказів на підтвердження реального майнового стану, який перешкоджає заявниці виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 необхідно або сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеса від 09 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2024 року або звернутись із новим клопотанням, на підтвердження якого надати належні докази.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як убачається зі змісту оскаржуваного судового рішення у серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила: 1) визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 03 грудня 2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІН-ФАКТОР» та ОСОБА_1 про право вимоги за кредитним договором від 04 липня 2008 року № 1163/1-08, укладеним між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк «Порто-Франко» та ОСОБА_2 ; 2) визнати недійсним договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, укладений 03 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІН-ФАКТОР» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л., зареєстрований в реєстрі за № 3950 про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеним між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк «Порто-Франко» та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. та зареєстрований в реєстрі за № 4786; 3) визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги, укладений 06 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про право вимоги за кредитним договором від 04 липня 2008 року № 1163/1-08, укладеним між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк «Порто-Франко» та ОСОБА_2 ; 4) визнати недійсним договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами від 06 березня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л., зареєстрований в реєстрі за №724 про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеним між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк «Порто-Франко» та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В. К. та зареєстрований в реєстрі за № 4786.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 481,00 грн.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону на час подання позовної заяви та уточненої позовної заяви, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Таким чином, при поданні касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 7 939,20 грн (2 481,00 грн х 0,4 х 4) х 200%).

Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку - 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6, 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеса від 09 лютого 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 28 березня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков