Ухвала

від 03.07.2024 по справі 295/3087/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/3087/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-кп/4805/670/24

Категорія ст.331 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю

секретаря: ОСОБА_5

обвинуваченого: ОСОБА_6

захисника: ОСОБА_7

прокурора: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 19 червня 2024 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 19 червня 2024 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 до 17 липня 2024 року.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу відмовлено.

Своє рішення суд обґрунтував, тим що продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України та враховуючи тяжкість покарання, яке може загрожувати ОСОБА_6 у разі визнання його винним, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вказує, що ОСОБА_6 раніше не судимий, є військовослужбовцем ЗУС, має статус учасника бойових дій.

Стверджує, що зазначені прокурором ризики не підтверджені матеріалами справи, а є припущеннями прокурора.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 2 п. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

З матеріалів провадження вбачається, що 19 червня 2024 року судом першої інстанції було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого.

Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.

Висунуте ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.135 КК України, одне з яких є тяжким злочином, вчинене у стані алкогольного сп`яніння, з тяжкими наслідками (смерть людини) свідчать про підвищену суспільну небезпеку цього діяння, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, в разі доведення вини ОСОБА_6 , вказує на обґрунтованість висновків суду про продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи сторони захисту, що наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України не підтверджено матеріалами справи є голослівним, оскільки характер та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , суворість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному, в разі визнання його винним, свідчать про існування на час постановлення ухвали обґрунтованих підстав для висновку про існування ризику можливості переховування від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, слід врахувати, що після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 не зупинився, не намагався надати першочергову допомогу потерпілій, не викликав екстрену медичну допомогу, а навпаки, втікав і його переслідували та затримали на значній відстані від місця ДТП.

На думку апеляційного суду, цей процесуальний ризик є об`єктивно доведеним та дійсно існуючим.

Доводи захисника ОСОБА_7 , що ОСОБА_6 військовослужбовець, учасник бойових дій, позитивно характеризується за місцем проходження служби беззаперечно повинні враховуватися, однак не спростовують наявності ризиків, доведених прокурором в судовому засіданні, зважаючи на поведінку ОСОБА_6 після вчинення злочину.

Крім того, колегія суддів враховує, що обвинувачений являється діючим військовослужбовцем, направлявся для проходження на ВЛК для з`ясування можливості проходження військової служби, може бути відрядженим чи відкомандированим до іншої місцевості для проходження військової служби, що може перешкоджати розгляду кримінального провадження у розумні строки, а розгляд кримінального провадження в суді наближається до завершення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи апелянта щодо відсутності підстав для продовження тримання під вартою, належно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_6 .

Також, колегія суддів зважає і на те, що на даний час в Україні введено воєнний стан, що також є відповідним ризиком, який з врахуванням даних про особу обвинуваченого, характером злочину у якому він обвинувачується додатково свідчить про правильність висновків суду, оскільки в зазначених умовах здійснення контролю за обвинуваченим правоохоронними органами, в разі застосування до нього інших більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту є ускладненим.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування або зміни ухвали суду колегія суддів не знаходить.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 19 червня 2024 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 - без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: