Ухвала

від 12.08.2024 по справі 295/3087/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/3087/24

1-кп/295/651/24

УХВАЛА

12.08.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового

засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12024060400000006 від 01.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенськ, Миколаївської області, громадянина України, одруженого, не маючого на утриманні дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в/ч НОМЕР_1 , ветерана війни - учасника бойових дій, військовослужбовця, проживаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України,

встановив:

В провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні командир військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 заявив клопотання про передачу на поруки обвинуваченого ОСОБА_4 . Обґрунтовуючи, що ОСОБА_4 сумлінний військовослужбовець, який позитивно характеризувався під час виконання бойових розпоряджень в боях за незалежність неньки України. Командування переконане та гарантує навіть під час воєнного стану дотримання його обов`язків, як обвинуваченого в даному кримінальному провадженні та забезпечить його явку за першим же викликом до правоохоронних та судових органів. Військова частина НОМЕР_2 повністю готова забезпечити його законослухняну поведінку, запобігти вчиненню нових правопорушень у майбутньому до повного завершення кримінального провадження за даною подією.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник у судовому засіданні підтримали клопотання командира військової частини НОМЕР_2 та просили його задовольнити.

Прокурор проти заявленого клопотання командира військової частини НОМЕР_2 заперечував, оскільки відсутні підстави для зміни обраного запобіжного заходу, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню будучи військовослужбовцем, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що командир військової частини може відлучатись з військової частини, що не буде сприяти контролю за обвинуваченим. Особиста порука згідно ст. 176 КПК України передує таким запобіжним заходам як застава, домашній арешт та тримання під вартою. А апеляційною інстанцією обвинуваченому обрано було тримання під вартою. В місці Житомирі лише орендує квартиру. Підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченому.

Сторона захисту у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора. Просили змінити обраний запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

02.01.2024 ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. 30.01.2024 Житомирським апеляційним судом було розглянуто апеляційну скаргу прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону та винесено ухвалу про задоволення скарги та застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 19.06.2024 до 17.08.2024.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходив із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»),

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Особиста порука полягає у наданні особами, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу (ч. 1 ст. 180 КПК України).

Особиста порука, як і особисте зобов`язання, належить до тієї категорії запобіжних заходів, у ході яких використовується моральний (психічний) метод впливу на поведінку обвинуваченого.

Довіра до поручителя перш за все полягає в усвідомленні суду того факту, що поручитель зможе сприяти досягненню мети запобіжних заходів та виконанню обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Згідно ч. 2 ст. 180 КПК України, кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Особиста порука як запобіжний захід застосовується з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його своєчасної участі в кримінальному провадженні. Вона обирається за наявності загальних підстав (ст. 177 КПК), і, крім того, особливих підстав. Особиста порука основана на довірі до поручителя з боку суду, яка, в свою чергу, ґрунтується на особливих моральних якостях поручителя, його авторитеті, зокрема, для обвинуваченого, що робить можливим для поручителя забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та у разі потреби - доставку його до органу розслідування чи в суд на першу вимогу.

Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку обвинуваченого, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.

Відповідно до звернення командира в/ч ОСОБА_7 , останній готовий взяти обвинуваченого ОСОБА_4 на особисту поруку та ручається за його належну поведінку, зобов`язуючись забезпечити явку при необхідності до суду на першу вимогу.

Суд, визначаючи одного поручителя - особу, яка заслуговує на особливу довіру, повинен встановити чи заслуговує поручитель на його довіру, чи здатний поручитель (в силу особливих моральних якостей, авторитету, фізичного і психічного стану здоров`я тощо) достатньо впливати на обвинуваченого, щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку. Авторитет поручителя визначається його службовим становищем, поведінкою в колективі, побуті, його особистими якостями.

Суд враховує, що у суду відсутня будь-яка інформація стосовно особи ОСОБА_6 , окрім того, що він є командиром в/ч НОМЕР_2 , яка б давала суду підстави вважати дану особу такою, яка заслуговує на особливу довіру. Також суд зауважує, що ОСОБА_6 не надав суду доказів з яких би суд міг встановити, чи заслуговує поручитель на його довіру, чи здатний поручитель достатньо впливати на обвинуваченого, щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку та реально забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, що останньому був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, однак 30.01.2024 Житомирським апеляційним судом було розглянуто апеляційну скаргу прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону та винесено ухвалу про задоволення скарги та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, обставин інкримінованого злочину, тяжкості злочину та суворості покарання за його скоєння.

Враховуючи викладене, матеріали справи, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , що метою продовження останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідність запобігання наявних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням того, що санкція одного із інкримінованого ОСОБА_4 тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також те, що обвинувачений одружений, є військовослужбовцем, приймав участь у відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, має поранення, раніше не судимий, не є особою похилого віку, залишив місце інкримінованого злочину, суд вважає що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, та її ефективного розгляду, а тому приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, згідно ст. 183 КПК України.

З урахуванням усіх обставин, встановлених на цьому етапі здійснюваного кримінального провадження, та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, даний захід (порука), з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, наразі, на думку суду, не здатний належним чином впливати на процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, слід відмовити в задоволенні клопотання командира в/ч НОМЕР_2 щодо передачи на поруки обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю підстав та продовжити останньому строк тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, згідно ст. 183 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 180, 183, 184, 199, 331 КПК України,

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_6 про передачу на поруки обвинуваченого ОСОБА_4 .

Продовжити ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 10.10.2024 (включно).

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Суддя