Ухвала

від 31.05.2024 по справі 291/1100/22

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 291/1100/22

Провадження 1-кп/0274/309/24

УХВАЛА

ІменемУкраїни

31.05.2024 м.Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Хоцької Л.М.,

секретаря судового засідання Кравець Д.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судузаяву представникапотерпілих тацивільного позивача ОСОБА_1 пронакладення арештуна майно,для забезпеченняцивільного позовупо кримінальномупровадженню заобвинуваченням ОСОБА_2 увчиненні злочину,передбаченого ч.4ст.296 КК України, -

встановив:

Представник потерпілих та цивільних позивачів адвокатЯщенко С.М.звернувся до суду із вказаною заявою в інтересах позивача ОСОБА_1 , просить вжити заходи забезпечення позову у даній кримінальній справі шляхом накладання арешту на земельну ділянку площею 3,2115 га, кадастровий номер 0523483000:02:002:0084, яка призначена для товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Погребищенської міської ради (колишня територія Морозівської сільської ради, колишнього Погребищенського району) Вінницького району Вінницької області, яка належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 17.03.2017 № 1-427, виданого Погребищенською державною нотаріальною конторою у Вінницькій області; а також на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 24.05.2001 № 1202, виданого Ружинською державною нотаріальною конторою Житомирської області. Заява мотивована тим, що в ході підготовчого засідання представником потерпілого ОСОБА_1 - адвокатом Ященком С.М. подано позов у порядку ст. 128 КПК України про відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди, завданої злочином. Предметом позову у даній справі є визначення розміру відшкодування моральної шкоди в сумі 250000 грн, завданої позивачу внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 . Вважає, що прохальна частина заяви є співрозмірною заявленим позовним вимогам і їх невжиття дійсно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, невжиття заходів до забезпечення позову є порушенням права позивача на справедливий судовий розгляд, оскільки за змістомстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвиконання рішення суду є складовою, невід`ємною частиною судового розгляду.

Представник потерпілого ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_1 , прокурор в судове засідання не з`явилися, клопочуть про розгляд без їхньої участі. Обвинувачений та його захисник не з`явилися в судове засідання, повідомлені про розгляд заяви, про що свідчить телефонограма від 31.05.2024. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду. Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 170 КПК Українизавданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Крім того, за п. 4 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

У п. п. 5, 6 ч. 2ст. 173 КПК Українивказано, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У положеннях ч. 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 5ст. 173 КПК Україниу разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Зі змісту заяви вбачається, що власником майна, яке належить арештувати є обвинувачений ОСОБА_2 . Однак, представником потерпілого ОСОБА_3 не надано необхідних доказів, для встановлення статусу даного майна, а також вартості майна, яке належить арештувати. З огляду на це, неможливо встановити, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, є співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.56,170-173,372 КПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 адвоката Ященка С.М. про накладення арешту на майно, для забезпечення цивільного позову, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: Л.М. Хоцька