Ухвала

від 28.06.2024 по справі 363/1904/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"28" червня 2024 р. Справа № 363/1904/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Мітясова Д.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Бойчука В.П.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Росинця О.В.,

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Вишгороді з розгляду цивільної справи №363/1904/23 заяву №3 представника позивача адвоката Бойчука Володимира Петровича про відвід головуючому судді,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває вказана цивільна справа, розгляд якої призначено на 28.06.2024 на 13:45.

У призначеному судовому засіданні, за участю позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Бойчука В.П., відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Росинця О.В., а також представника третьої особи ОСОБА_3 , розглянуто заяву представника позивача адвоката Бойчука В.П. про відвід головуючому судді у цивільній справі №363/1904/23, клопотання позивача ОСОБА_1 №1 та №2 про поновлення строку для подання доказів та заяву позивача ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 12.04.2024 про забезпечення позову. За результатом розгляду кожної із заяв, судом постановлено ухвалу про відмову у їх задоволенні.

Після цього, представник позивача адвокат Бойчук В.П. оголосив суду заяву №3 про відвід судді Лукач О.П. від розгляду цивільної справи №363/1904/23 з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

Так, в обґрунтування уже завчасно підготовленої письмової заяви №3 про відвід судді, зазначено про незгоду сторони позивача з процесуальним рішеннями головуючого судді за результатами розгляду поданих ними заяв/клопотань.

Позивач ОСОБА_1 підтримав заяву про відвід судді.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник заперечували щодо задоволення заяви про відвід судді.

Представник третьої особи ОСОБА_3 поклалася на розсуд суду.

Заслухавши учасників провадження, вивчивши заяву, суд дійшов висновку про таке.

За приписами статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється особлива форма цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях перешкоджанню діяльності суду щодо правильного і своєчасного розгляду і вирішенню цивільної справи.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату.

Частиною другою статті 44 ЦПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, серед яких подання заяви для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Представник позивача адвокат Бойчук В.П., заявляючи втретє відвід головуючому судді у справі, посилається на тотожними до тих, що вже були предметом розгляду судом, підстави для відводу незгода із процесуальними рішеннями судді.

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, зокрема позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.

Також слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.

Зважаючи на конкретні обставини даної справи, зокрема, послідовність процесуальних дій сторони позивача, спрямованих на затягування судових засідань, перешкоджання розгляду справи, подаючи заяви для вирішення питання, які вже вирішено судом, суд визнає подання чергової заяви про відвід судді зловживанням процесуальними правами, у зв`язку з чим залишає заяву про відвід без розгляду.

Суд роз`яснює стороні позивача, що зловживання процесуальними правами є неприпустимим, з метою припинення таких дій суд може застосувати заходи процесуального примусу, зокрема, штраф, що передбачено пунктом 2 частини першої статті 148 ЦПК України.

Керуючись статтями 36, 37, 40, 258-260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

визнати дії сторони позивача у цивільній справі №363/1904/23 подання заяви №3 про відвід судді зловживанням процесуальними правами.

Заяву №3 представника позивача адвоката Бойчука Володимира Петровича про відвід головуючому судді залишити без розгляду.

Роз`яснити стороні позивача про необхідність добросовісно користуватися процесуальними правами, якими наділені учасники судового процесу, та недопущення зловживання процесуальними правами.

З метою спонукання до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства суд може застосувати заходи процесуального примусу, визначені приписами статті 148 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та, відповідно до пункту 16 частини першої статті 353 ЦПК України у частині залишення заяви без розгляду, може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 10.07.2024.

Суддя О.П. Лукач