Постанова
від 10.07.2024 по справі 392/736/24
КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

10 липня 2024 року м. Кропивницький

справа № 392/736/24

провадження № 22-ц/4809/1087/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А.М., Єгорової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Маловисківської міської ради,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боруш Андрій Олександрович, на ухвалу Маловисківськогорайонногосуду Кіровоградськоїобласті від 06 травня 2024 року у складі судді Бадердінової А.В.,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, заінтересовані особи ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Маловисківської міської ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком.

В обґрунтування заяви посилався на те, що з вересня 2021 року по теперішній час самостійно виховує, утримує та матеріально забезпечує неповнолітнього сина - ОСОБА_3 без участі матері дитини ОСОБА_2 . Після розірвання шлюбу в судовому порядку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будь-яке спілкування припинили. Мати ОСОБА_3 проживає окремо від нього та заявника, за межами території України, жодної участі у його вихованні та утриманні не бере. Дитина супроводжується лише батьком - ОСОБА_1 , який одноосібно виховує дитину. З посиланням на довідку КЗ «Маловисківська гімназія №4» вказує, що такою підтверджується факт ухилення матері дитини від участі у шкільному житті ОСОБА_3 та його навчанні в цілому. Необхідність встановлення вказаного факту заявник пов`язує із необхідністю отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з метою виконання прямого обов`язку виховання, догляду та матеріального утримання свого сина відповідно до абз.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки за результатами розгляду поданої ним заяви від 05 квітня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 на засіданні комісії з питань надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації прийнято рішення про відмову у наданні такої відстрочки.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 дитини віком до 18 років, а саме свого рідного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Маловисківського районного судуКіровоградської області від 06 травня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боруш Андрій Олександрович, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просив вказану ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його заяви.

Відзив на апеляційнускаргудо апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Боруш А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Колегія суддів постановила ухвалу про слухання справи у відсутності заінтересованих осіб на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з частиною 7 статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема перебування фізичної особи на утриманні. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

-факти,що підлягаютьвстановленню,повинні матиюридичне значення,тобто відних мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Такий правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21, від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18, від 08 листопада 2019 року у справі №161/853/19, від 27 березня 2019 року у справі №569/7589/17.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4ст.315 ЦПК України).

Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30 січня 2020 року у справі №287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку.

Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Отже, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту перебування на утриманні, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини 1 статті 315 ЦПК України.

У пункті 3постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»зазначено, що, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви.

Встановлено, що в обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що йому необхідно встановити факт самостійного виховання неповнолітнього сина у зв`язку з тим, що це надає йому право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, за змістом абз.5 ч.1ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 додатку №5 (Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», у разі, коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду, вона подає документи, що підтверджують право на відстрочку, а саме, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини).

Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини ОСОБА_1 обґрунтовував свою заяву саме ч.1ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто необхідністю встановлення такого факту для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

З врахуванням викладеного вище висновок суду першої інстанції про те, що в даному випадку має місце спір про право, на думку колегії суддів, є передчасним.

Відповідно дост.374ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає правоскасувати ухвалу,що перешкоджаєподальшому провадженнюу справі,і направитисправу дляпродовження розглядудо судупершої інстанції.

Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування ухваленого судового рішення з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.374,379,381,382,389,390ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боруш Андрій Олександрович, задовольнити.

Ухвалу Маловисківськогорайонногосуду Кіровоградськоїобласті від 06 травня 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 липня 2024 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді А.М. Головань

C.М. Єгорова

СудКропивницький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення10.07.2024
Оприлюднено15.07.2024
Номер документу120309585
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:.

Судовий реєстр по справі —392/736/24

Ухвала від 16.09.2024

Цивільне

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Бадердінова А. В.

Рішення від 16.09.2024

Цивільне

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Бадердінова А. В.

Рішення від 16.09.2024

Цивільне

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Бадердінова А. В.

Ухвала від 23.07.2024

Цивільне

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Бадердінова А. В.

Постанова від 10.07.2024

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Чельник О. І.

Постанова від 10.07.2024

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Чельник О. І.

Ухвала від 14.06.2024

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Чельник О. І.

Ухвала від 14.06.2024

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Чельник О. І.

Ухвала від 24.05.2024

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Чельник О. І.

Ухвала від 06.05.2024

Цивільне

Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Бадердінова А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні