Ухвала

від 12.07.2024 по справі 361/5381/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/5381/24

провадження № 1-кс/361/1286/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2024 м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області про арешт майна в кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №42023112130000099 від 05.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2024 прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене під час проведення обшуку адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтоване наступним.

Слідчим відділом Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112130000099 від 05.07.2023 за ч. 4 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що в 2022-2023 роках розпорядники бюджетних коштів Броварської ОТГ за попередньою змовою зі службовими особами групи компаній «КОМКОН», в умовах воєнного стану, було укладено ряд договорів на надання послуг за ціною, яка є вище ринкової та послуг, які не надавались або надавались не в повному обсязі, чим було спричинено майнової шкоди.

Крім того, встановлено, що до групи компаній «КОМКОН» входять ряд комерційних організацій, які підконтрольні ОСОБА_7 :

1)ТОВ «КОМ-КОН ГРУП» (код ЄДРПОУ 39184048), зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . Бенефіціарний власник, засновник та керівник: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 являється зятем ОСОБА_7 .. ОСОБА_8 додатково являється засновником наступних організацій: ТОВ «КОМКОН-СЕРВIС» (40838186) та ТОВ «КОМКОН-ГРУП» (39551470). Крім того, являється керівником ГО «ЄДИНІ СИЛИ» (42612260).

ТОВ «КОМ-КОН ГРУП» в період з 01.01.2021 по 18.04.2024 уклало 11 договорів з розпорядниками бюджетних коштів Броварської міської ради за результатами проведених тендерних торгів або електронних закупівель, які проводились без використання електронної системи «Prozorro» на загальну суму 24 443 336,88 грн. (додаток додається).

В подальшому, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання речей, котрі вказують до причетності у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, 20 червня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 (справа № 361/5381/24, провадження № 1-кс/361/1103/24 від 07.06.2024), було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:

-мобільний телефон Айфон 15 про макс, належний ОСОБА_8 поміщено до спецпакету WAR1003575;

-мобільний телефон ІНФОРМАЦІЯ_2 , належний ОСОБА_9 поміщено до спецпакету WAR1003830;

-мобільний телефон Айфон 15 про макс, належний ОСОБА_10 поміщено до спецпакету WAR1003576;

-планшет Айпад Айр білого кольору, належний ОСОБА_8 поміщено WAR1003605;

-системний блок поміщено до сумки синього кольору, який опечатано біркою №1.

Постановою слідчого СВ Броварського РУП ГУ НП в Київській області від 20.06.2024 вказані предмети - визнано речовими доказами, оскільки в них може міститись інформація з приводу вчиненого кримінального правопорушення та осіб причетних до його вчинення, а також він може мати суттєве значення для розслідування даного кримінального провадження та прийняття процесуального рішення в ньому, а також з метою забезпечення проведення комп`ютерно-технічної експертизи та відновлення видаленої інформації.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав з підстав викладених ньому.

Захисник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання з огляду на наступне. Необґрунтовано до якого кримінального правопорушення може мати відношення інформація, що саме розслідується. Крім того, ті оперуповноважені, які проводили обшук, є також свідками у даному кримінальному правопорушенні. Крім того, незазначене, як саме вилучені під час обшуку предмети стосуються обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Вислухавши доводи учасників справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 16 КПК України передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Загальні приписи застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, містяться у статтях 131, 132, 170-173 КПК України.

Арешт майна, який є заходом забезпечення кримінального провадження, полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Тобто, прокурором, слідчим має бути доведено існування сукупності обставин, які вказують на необхідність у відповідному конкретному кримінальному провадженні застосувати захід, без якого неможливо ефективно здійснювати досудове розслідування, та з огляду на мету його застосування, під час його реалізації допускається втручання у права особи.

Обов`язок перевірки наявності обставин, які б свідчили про необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна покладено на слідчого суддю, який здійснює у порядку, передбаченому КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також перевірку дотримання умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб.

Вирішуючи питання обмеження права власності особи на матеріальні об`єкти, які відповідають критеріям, визначеним положеннями ст. 98 КПК України, та були вилучені під час проведення обшуку, слід керуватись відповідними нормами Кримінального процесуального кодексу України. В даному випадку - положеннями ст. ст. 170 - 174 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. У відповідності до положень ч.2 ст.89 КПК України, - у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

У відповідності до ст. 85 КПК України, «Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.».

Так, згідно протоколу обшуку від 20.06.2024 за адресою місця проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено речі, на які просить накласти арешт прокурор у своєму клопотанні. Вказаний протокол обшуку було прочитано вголос та були відсутні зауваження.

Вилучені під час обшуку документи постановою слідчого від 20.06.2024 визнано речовими доказами.

Слідчий суддя зазначає, що при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи (2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути»

Крім того, стороною захисту не обґрунтовано яким чином недотримання процедури проведення слідчої дії, а саме обшуку та огляду вилучених речей (формальні технічні та процесуальні порушення) потягнуло істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не зазначено наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення тому, в задоволенні клопотання в даній частині слід відмовити.

Щодо посилання сторони захисту на те, що в матеріалах поданого клопотання не надано належне обґрунтування щодо кожного вилученого предмету, а саме яке вони конкретне відношення мають до кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК України.

Слідчий суддя в свою чергу зазначає, що підставою для проведення обшуку в даному кримінальному провадженні стала необхідність перевірки інформації з приводу вчинення кримінального правопорушення, а саме щодо можливих неправомірних дій посадових осіб групи компаній ТОВ «КОМКОН» під час укладання ряду договорів на надання послуг за ціною, яка є вище ринкової та послуг, та встановлення, чи надавались дані послуги в повному обсязі чи ні.

В судовому засіданні не заперечувалось учасниками судового розгляду того факту, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є засновником наступних організацій: ТОВ «КОМКОН-СЕРВIС» (40838186) та ТОВ «КОМКОН-ГРУП» (39551470).

Досудовим розслідуваннм встанволено, що ТОВ «КОМ-КОН ГРУП» (код ЄДРПОУ 39184048) в період з 01.01.2021 по 18.04.2024 уклало 11 договорів з розпорядниками бюджетних коштів Броварської міської ради за результатами проведених тендерних торгів або електронних закупівель, які проводились без використання електронної системи «Prozorro» на загальну суму 24 443 336,88 грн. (додаток додається).

Крім того, на даний час слідчий суддя не в змозі надати оцінку доказам в даному кримінальному провадженні на предмет їх взаємозв`язку одне з одним, оскільки такі ще судом не досліджено.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В судовому засіданні прокурором доведено, що вилучені відповідно до протоколу обшуку від 20.06.2024 документи, підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України. Разом з тим не підлягають арешту мобільні телефони, які були оглянуті та на яких не було виявлено інформації стосовно кримінального правопорушення, яке розлідується.

Керуючись ст.ст. 170 - 175 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №42023112130000099 від 05.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на виявлене та вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:

- мобільний телефон Айфон 15 про макс, належний ОСОБА_8 ,

-планшет Айпад Айр білого кольору, системний блок належний ОСОБА_8 ,

шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_11