Ухвала
від 12.07.2024 по справі 361/5381/24
БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/5381/24

провадження № 1-кс/361/1279/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2024 м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області про арешт майна в кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №42023112130000099 від 05.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2024 прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яке виявлене та вилучене під час обшуку на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтоване наступним.

Слідчим відділом Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112130000099 від 05.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що в 2022-2023 роках розпорядники бюджетних коштів Броварської ОТГ за попередньою змовою зі службовими особами групи компаній «КОМКОН», в умовах воєнного стану, було укладено ряд договорів на надання послуг за ціною, яка є вище ринкової та послуг, які не надавались або надавались не в повному обсязі, чим було спричинено майнової шкоди.

Встановлено, що фактичним власником групи компаній «Комкон» являється ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, встановлено, що до групи компаній «КОМКОН» входять ряд комерційних організацій, які підконтрольні ОСОБА_7 : ПБП «УКРГЕФЕСТ» (код ЄДРПОУ: 24372290); ТОВ «КОМ-КОН ГРУП» (код ЄДРПОУ 39184048); ТОВ «КОМКОН-СЕРВIС» (код ЄДРПОУ: 40838186); ПП «МАГІСТР-ГРУПП» (код ЄДРПОУ: 37388243); ТОВ «ЛСТ ЛТД» (код ЄДРПОУ: 44304188); ТОВ «КОМКОН-ГРУП» (39551470); ПП «КОМКОН ГРУП» (код ЄДРПОУ: 35509095); ТОВ «КОМКОН ГРУП» (код ЄДРПОУ: 36998932); ПП «КОМПЛЕКСИ КОНТРОЛЮ» (код ЄДРПОУ: 33881259); ТОВ «СЛУЖБА ОХОРОНИ «КОМКОН» (код ЄДРПОУ: 42905824); ТОВ «ОХОРОННА КОМПАНІЯ «КОМКОН» (42910824); ПП «ОХОРОННА КОМПАНIЯ «КОМКОН» (код ЄДРПОУ: 42913783); ПП «ОХОРОННА СЛУЖБА «КОМКОН» (42913757); ПП «СЛУЖБА ОХОРОНИ «КОМКОН» (код ЄДРПОУ: 42911097); ПП «АЛЕН-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 32499268); ГО «ЄДИНІ СИЛИ» (код ЄДРПОУ: 42612260); ПП «СОЮЗ РЕГІОН» (код ЄДРПОУ: 38374954). Вказані компанії укладали ряд договорів з розпорядниками бюджетних коштів Броварської міської ради, а саме: КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО БРОВАРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ «БРОВАРИТЕПЛОВОДОЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 13711949); КП «Бровари-Благоустрій (код ЄДРПОУ 38337116); УПРАВЛІННЯ БУДІВНИЦТВА, ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА, ІНФРАСТРУКТУРИ ТА ТРАНСПОРТУ БРОВАРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ 26146617); КНП «БРОВАРСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ» (код ЄДРПОУ 01994497); КП БМР «ЖЕК-1» (38337163); КП БМР «ЖЕК-2» (38337179); КП БМР «ЖЕК-3», (38337158); КП БМР «ЖЕК-4» (38337142); КП БМР «ЖЕК-5» (38337184). Слід зазначити, що укладання договорів між вказаними комерційними структурами та комунальними підприємствами можливо здійснювалося з метою привласнення бюджетних коштів, шляхом завищення ринкової вартості товарів та послуг, а також фактичним невиконанням їх або виконанням не в повному обсязі з подальшим обготівкуванням коштів через фіктивні організації (так звані конвертаційні центри) або з використання фізичних осіб- підприємців.

Так, 20.06.2024 року у період часу з 06 год. 42 хв. по 09 год. 34 хв., керуючись ч. 2 ст. 234 КПК України, а саме на підставі ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області справа №361/5381/24 провадження №1-кс/361/1105/24 від 07.06.2024 року та ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області справа №361/5381/24 провадження №1-кс/361/1106/24 від 07.06.2024 року старшим слідчим СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області проведено обшук на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено речі та документи.

Постановою слідчого Броварського РУП ГУНП в Київській області від 20.06.2024 року вилучені під час обшуку предмети та документ визнано речовими доказами, оскільки в них може міститись інформація з приводу вчиненого кримінального правопорушення та осіб причетних до його вчинення а також вони можуть мати суттєве значення для розслідування даного кримінального провадження та прийняття процесуального рішення в ньому, а також з метою забезпечення проведення комп`ютерно-технічної експертизи та відновлення видаленої інформації.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав з підстав викладених ньому.

Захисник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання з огляду на наступне.

В судовому засіданні було заявлено клопотання про допит свідків з метою скасування факту існування події злочину. Оскільки арешт може бути накладено на майно, яке може бути використано як доказ вчинення злочину. На переконання захисників злочин не було вчинено. Під час обшуку слідчими вилучено документи які не стосуються події злочину. Крім того, просив врахувати що під час обрання запобіжного заходу закон дозволяє допит свідків, тобто закон не забороняє допитувати свідків, і це питання віднесено до права суду: допитувати свідків чи ні. Також це питання стосується питання якості проведення досудового слідства.

Захисниками було заявлено клопотання про допит спеціаліста у галузі комп`ютерної техніки, оскільки під час проведення обшуку було вилучено мобільні телефони. У сторони захисту виникає питання, чи є ці мобільні телефони є гаджети, чи це комп`ютерні просторої, до яких застосовуються інша процедура вилучення та накладення арешту. Стороною обвинувачення було вилучено саме смартфони, які за своєю природою є комп`ютерними системами, а не мобільними телефонами.

Враховуючи те на один з мобільних телефонів, на які прокурор просить накласти арешт, належить ОСОБА_8 , але остання не викликалась в судове засідання та має бути присутня особисто, тому захисники заявили відвід як слідчому судді так і секретарю судового засідання, оскільки відсутня перспектива об`єктивного розгляду клопотання.

Окремо, захисники зауважували на тому, що ТОВ «КОМКОН-ГРУП» у березні-квітні 2023 року укладало договори і питання в ціні договору, сторона обвинувачення стверджує що ці ціни є завищеними. Наразі вирішується питання щодо накладення арештів на документи, які або містять інформацію про ці договори або не містять. Прокурор просить накласти арешт на відеореєстратори, про які в ухвалі слідчого судді при них нічого не сказано, в клопотанні прокурора не сказано, чому слідчі їх вилучили та яке відношення мають дані відеореєстратори до укладення договорів. Одо постанови пор визнання речовими доказами, 81 аркуш клопотання мотив накладення арешту посилання на норму ст. КПК, обґрунтувань не має відповідно до ст. 98 КК України.

Крім того, огляд здійснюється одразу під час обшуку а не окремо, за участі всіх учасників. По факту огляд здійснювався співробітниками СБУ з порушенням вищевказаної процедури, бо під час обшуку не було проведено огляд. Огляд здійснювався окремо без участі власників майна.

Також наголошували на положення Постанови КМУ №169 від 28.02.2022 року оборонні та публічні закупівлі товарів та послуг під час дії воєнного стану здійснюються без застосування процедур закупівлі, визначені ЗУ №Про публічні закупівлі», в тому числі без застосування публікацій на Prozorro.

Прокурор повністю заперечував щодо клопотань захисників, оскільки наразі слухається клопотання про накладення арешту, а не відбуваєся розгляд кримінального правопорушення.

Вислухавши доводи учасників справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Щодо заявленого відводу

Чинним КПК України чітко передбачено постановлення суддею ухвал без виходу до нарадчої кімнати в усній формі.

Водночас, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду (ч. 4 ст. 81 КПК).

Отже, оскільки у даному кримінальному №42023112130000099 від 05.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, під час розгляду даного клопотання вже було заявлено відвод слідчому судді ОСОБА_1 , який було розглянуто суддею ОСОБА_9 , відмовлено в його задоволенні ухвалою суду від 09.07.2024 (права №361/5381/24, провадження №1-кс/361/1324/24), то повторно заявлений відвід 11.07.2024 захисником ОСОБА_5 слідчий суддя оцінює як повторно заявлений відвід.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Частиною 1 статті 16 КПК України передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Загальні приписи застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, містяться у статтях 131, 132, 170-173 КПК України.

Арешт майна, який є заходом забезпечення кримінального провадження, полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Тобто, прокурором, слідчим має бути доведено існування сукупності обставин, які вказують на необхідність у відповідному конкретному кримінальному провадженні застосувати захід, без якого неможливо ефективно здійснювати досудове розслідування, та з огляду на мету його застосування, під час його реалізації допускається втручання у права особи.

Обов`язок перевірки наявності обставин, які б свідчили про необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна покладено на слідчого суддю, який здійснює у порядку, передбаченому КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також перевірку дотримання умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб.

Вирішуючи питання обмеження права власності особи на матеріальні об`єкти, які відповідають критеріям, визначеним положеннями ст. 98 КПК України, та були вилучені під час проведення обшуку, слід керуватись відповідними нормами Кримінального процесуального кодексу України. В даному випадку - положеннями ст. ст. 170 - 174 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. У відповідності до положень ч.2 ст.89 КПК України, - у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

У відповідності до ст. 85 КПК України, «Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.».

Так, згідно протоколу обшуку від 20.06.2024 за адресою АДРЕСА_1 , було вилучено документи, на які просить накласти арешт прокурор у своєму клопотанні. Вказаний протокол обшуку було прочитано вголос та були відсутні будь-яку зауваження, про що здійснено відповідний запис.

Вилучені під час обшуку документи постановою слідчого від 20.06.2024 визнано речовими доказами.

Крім того, 20.06.2024 проведено огляд вилучених під час обшуку мобільного телефону марки Apple iPhone 14 Pro Max, мобільного телефону марки Apple iPhone 14 Pro Max. Копія відповідного протоколу долучена до матеріалів справи.

Слідчий суддя зазначає, що при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи (2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути»

У разі, якщо б була можливість визнати доказ недопустимим лише на підставі формального порушення порядку його отримання без співставлення його з іншими доказами, не було б необхідності передбачати в КПК вирішення цього питання саме у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті.

Так, сторона захисну наголошувала на тому, що не було викликано власника майна ОСОБА_8 , яка має бути присутня особисто, тому відсутня перспектива об`єктивного розгляду клопотання у майбутньому.

При цьому, стороною захисту не обґрунтовано яким чином недотримання процедури проведення слідчої дії, а саме обшуку та огляду вилучених речей (формальні технічні та процесуальні порушення) потягнуло істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не зазначено наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення тому, в задоволенні клопотання в даній частині слід відмовити.

Щодо посилання сторони захисту на те, що в матеріалах поданого клопотання не надано належне обґрунтування щодо кожного вилученого предмету, а саме яке вони конкретне відношення мають до кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК України.

Слідчий суддя в свою чергу зазначає, що підставою для проведення обшуку в даному кримінальному провадженні стала необхідність перевірки інформації з приводу вчинення кримінального правопорушення, а саме щодо можливих неправомірних дій посадових осіб групи компаній ТОВ «КОМКОН» під час укладання ряду договорів на надання послуг за ціною, яка є вище ринкової та послуг, та встановлення, чи надавались дані послуги в повному обсязі чи ні.

Крім того, на даний час слідчий суддя не в змозі надати оцінку доказам в даному кримінальному провадженні на предмет їх взаємозв`язку одне з одним, оскільки такі ще судом не досліджено.

Щодо підстав накладення арешту на вилучені відеореєстратори, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до постанови колегії суддів Сумського апеляційного суду від 27.07.2022 у справі № 591/1564/22 було скасовано ухвалу слідчого судді про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно та прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання слідчого. Обґрунтовуючи свою позицію суд апеляційної інстанції зазначає, що ні клопотання слідчого, ні додані до нього матеріали не містять відомостей про те, що вилучене в ході обшук майно стосуються обставин кримінального правопорушення, чи є предметом чи знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, та чи містять відомості про обставини вчинення зазначених кримінальних правопорушень.

Згідно із ухвалою Вінницькогоапеляційного судувід 31.08.2022у справі№127/13218/22 суд апеляційної інстанції залишив без змін ухвалу слідчого судді про відмову у накладенні арешту на вилучене в ході обшуку майно, мотивуючи своє рішення тим, що великий об`єм арешту документів, з їх вилученням, не виправдовує ступінь втручання у права і свободи юридичних осіб, у яких вони були вилучені, зважаючи на відсутність оголошених підозр, цивільних позовів та доказів, які би підтверджували факти фінансування дій в ході господарської діяльності, вчинені з метою насильницької зміни меж території або державного кордону України, несанкціонованих дій з інформацією.

Таким чином, прокурором не доведено підстав необхідності накладення арешту на два відео реєстратори: марки Hikvision, чорно-сірого кольору, з маркуванням SWRS-485 KB, Hikvision Network Vidio, Rekorder, модель DS-7716NI-KU, серійний номер НОМЕР_2 , у справному стані, без пошкоджень та марки Hikvision Network Vidio, Rekorder, модель DS-7732NI-14/24P, серійний номер НОМЕР_3 , чорно-сірого кольору.

Вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання з боку органу влади у мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого абзацу надає право позбавляти власності лише «на умовах, передбачених законом», при цьому у другому абзаці визнається право держав здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" пункт 58).

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В судовому засіданні прокурором доведено, що вилучені відповідно до протоколу обшуку від 20.06.2024 документи, підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Керуючись ст.ст. 170,171,175 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №42023112130000099 від 05.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт в рамках кримінального провадження №42023112130000099 від 05.07.2023 за ч. 4 ст. 191 КК України майно, яке належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та яке виявлене та вилучене під час обшуку на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-чорновий запис на аркуші паперу формату А4 з написом «ТОВ «КОН-КОН ГРУП» 39184048. Сума 120 75, 000 грн. Призначення Орендна плата згідно договору №06/2022....», який вилучено та поміщено до спеціального експертного пакету №WAR1003585;

-мобільний телефон марки Apple iPhone 14 Pro Max, модель MQ9W3ZD/A, серійний номер НОМЕР_4 , IMEI 1- НОМЕР_5 , IMEI 2- НОМЕР_6 , з наявною сім картою за мобільним номером НОМЕР_7 . Мобільний телефон білого кольору, у справному стані, без пошкоджень, увімкнений, мається цифровий пароль, який власниця надала добровільно, а саме «2537»;

-мобільний телефон марки Apple iPhone 15 Pro Max, модель MU7A3RX/A, серійний номер НОМЕР_8 , IMEI 1- НОМЕР_9 , IMEI 2- НОМЕР_10 , з наявною сім картою за мобільним номером НОМЕР_11 . Мобільний телефон темно-синього кольору, у справному стані, без пошкоджень, увімкнений, мається цифровий пароль, який власник надала добровільно, а саме « НОМЕР_12 »;

вказані мобільні телефони вилучено та поміщено до спеціального експертного пакету № WAR1003586.

-ноутбук марки Lenovo V15 IIL (82C5), INPUT 3,25A, серійний номер PF3K94CN MTM 82C50057RA, сірого кольору, у справному стані, без пошкоджень, увімкнений;

-ноутбук марки Apple MacBook Air, модель A1466 EMC2632 Rated 14.85 V -3.05F max, серійний номер C02M34FMF6T6, сірого кольору, у справному стані, без пошкоджень, у вимкненому вигляді.

вказані ноутбуки вилучено та поміщено до спеціального експертного пакету № WAR1481755.

шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження

та користування вищезазначеним майном.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_10

СудБроварський міськрайонний суд Київської області
Дата ухвалення рішення12.07.2024
Оприлюднено17.07.2024
Номер документу120369147
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна

Судовий реєстр по справі —361/5381/24

Ухвала від 04.12.2024

Кримінальне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Червонописький В. С.

Ухвала від 24.09.2024

Кримінальне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Василенко Т. К.

Ухвала від 12.09.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Гуль В'ячеслав Володимирович

Ухвала від 04.09.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Матвієнко Юлія Олександрівна

Ухвала від 05.09.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Гуль В'ячеслав Володимирович

Ухвала від 04.09.2024

Кримінальне

Броварський міськрайонний суд Київської області

Червонописький В. С.

Ухвала від 29.07.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Матвієнко Юлія Олександрівна

Ухвала від 29.07.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Матвієнко Юлія Олександрівна

Ухвала від 22.08.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Фрич Тетяна Вікторівна

Ухвала від 22.08.2024

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Фрич Тетяна Вікторівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні