Ухвала

від 18.07.2024 по справі 915/1624/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18 липня 2024 року м. ОдесаСправа № 915/1624/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Савицького Я.Ф. в апеляційному провадженні

при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2022, ухвалене суддею Ковалем С.М., м. Миколаїв, повний текст рішення складено 18.08.2022

у справі № 915/1624/21

за позовом Фермерського господарства «Кирнасовського»

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області

про: визнання недійсним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2022 у справі № 915/1624/21 залишеним без змін постановами судів апеляційної та касаційної інстанції, задоволено позов Фермерського господарства «Кирнасовського», визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 11309/0/14-19-СГ від 06.12.2019 про припинення права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 35,00 га ріллі, надане громадянину ОСОБА_2 , посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії МК № 618, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 22.03.1995, розташованої в межах Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та закрити провадження у справі № 915/1624/21.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Таран С.В., Савицького Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали даної справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з Господарського суду Миколаївської області.

28.06.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення доказів направлення апеляційної скарги сторонам у справі.

04.07.2024 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з перебування судді-учасника колегії Таран С.В. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 справу справу № 915/1624/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф., апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України (апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, в той час як підстави, вказані у заяві про поновлення цього строку, визнані неповажними) та ч. 2 ст. 260 ГПК України (апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України), встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

15.07.2024 від ОСОБА_1 надійшли:

- клопотання (вх. № 2518/24), до якого додано квитанцію ID:9840-2680-1469-1379 від 15.07.2024 на суму 2724 грн;

- заява про поновлення пропущеного строку на звернення з апеляційною скаргою (вх. № 2762/24).

При цьому, в мотивувальній частині заяви (від 15.07.2024 за вх. № 2762/24) ОСОБА_1 зазначає, що в порушення вимог ст. 36 ГПК України у розгляді заяви (про поновлення пропущеного строку на звернення з апеляційною скаргою) та апеляційної скарги приймає участь суддя Савицький Я.Ф., що може вплинути на зміну або скасування постанови від 01.12.2022 у даній справі, яка приймалась за його участю, відповідно, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи та не може приймати в ній подальшу участь.

Розглянувши отримані матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що за своїм змістом, вищенаведені у заяві доводи скаржника фактично є заявою про відвід судді учасника колегії Савицького Я.Ф. в апеляційному провадженні у даній справі.

Частинами 1-3 ст. 35 ГПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до приписів ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини 1-3, 7, 8, 11 ст. 39 ГПК України).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лука проти Румунії», пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).

У справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України», пункт 52).

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Натомість доводи, викладені заявником щодо неможливості судді-учасника колегії Савицького Я.Ф. розглядати дану справу, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість і необ`єктивність судді Савицького Я.Ф., безпосередньо та однозначно не вказують на його особисту небезсторонність, упереджене ставлення та (або) особисту прихильність до того чи іншого учасника справи, у тому числі скаржника.

У даному випадку наведені скаржником доводи носять виключно суб`єктивний характер та засновані на особистих припущеннях, в той час як саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, у тому числі і прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді.

Оскільки ґрунтовних аргументів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Савицького Я.Ф., заявником не наведено, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу і з огляду на те, що заява про відвід надійшла раніше, ніж за три робочі дні до судового засідання (а в даному випадку до відкриття провадження у справі), цю заяву необхідно передати для здійснення автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України, з метою визначення судді для вирішення питання про відвід.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 232-236, 281 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованими доводи ОСОБА_1 , викладені у заяві (від 17.07.2024 за вх. № 2762/24) про відвід судді-учасника колегії Савицького Я.Ф. в апеляційному провадженні у справі № 915/1624/21.

Справу № 915/1624/21 передати для здійснення автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України, з метою визначення судді для вирішення питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

Судді Н.М. Принцевська

Я.Ф. Савицький