Рішення

від 24.06.2024 по справі 826/819/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року місто Київ № 826/819/17

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Розуменко А.Б., розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинський коопринок" до Міністерства культури та інформаційної політики України, за участю прокурора Київської міської прокуратури, про визнання протиправним та скасування наказу,

за участю:

представник позивача адвокат Дорошенко Є.В.;

представник відповідача Мнацаканян С.А.;

прокурор Шевченко О.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжинський коопринок" (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 25.12.2023) звернулось до суду з позовом визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури України від 21.12.2012 №1566 "Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток, історичних ареалів та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" у частині пункту 34 додатку 5 "Перелік об`єктів культурної спадщини у Чернігівській області, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення" про внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України нежитлових будівель по вулиці Московська, будинок 1/11, будинок 1/22, будинок 1/26 в місті Ніжин, Чернігівської області, що належать на праві приватної власності ТОВ "Ніжинський коопринок" (Наказ від 21.12.2012 №1566).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2020, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства культури України від 21.12.2012 №1566 "Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток, історичних ареалів та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" в частині пункту 34 додатку 5 щодо внесення до переліку об`єктів культурної спадщини у Чернігівській області, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення, комплексу споруд магазинів, початку XX століття, за адресою: вул. Московська, 1 у м. Ніжин, вид об`єкта пам`ятка архітектури, на державному обліку не перебував, охоронний номер 10034-Чр.

Постановою Верховного Суду від 16.11.2023 касаційну скаргу Першого заступника Київської міської прокуратури задоволено частково: рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 по справі №826/819/17 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №826/819/17 передано для розгляду судді Донцю В.А.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду: від 04.12.2023 адміністративну справу прийнято до провадження, постановлено здійснити судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів, визначено дату підготовчого судового засідання; від 17.01.2024 прийнято до розгляду заяву представника позивача від 25.12.2023 про зменшення розміру позовних вимог, встановлено строки для подання заяв по суті; від 28.02.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду. Судом проголошено вступну та резолютивну частини.

Підставами позову визначено: порушення під час прийняття Наказу від 21.12.2012 №1566 Закону України "Про охорону культурної спадщини", зокрема, статті 1 щодо не визначення предмету охорони та хоча б одного критерію, якому має відповідати об`єкт культурної спадщини, частини другої статті 14, якою передбачено обов`язок внести об`єкт культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини для набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини та повідомлення про це в письмовій формі власника відповідного об`єкта; недотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 "Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України", оскільки відповідні нежитлові будівлі занесені до Реєстру без паспорта об`єкта культурної спадщини, без акта технічного стану, без довідки про майнову цінність об`єкта, без затвердженого науково-методичною радою центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини висновку щодо об`єкта культурної спадщини та протоколу оцінки відповідності кожного об`єкта необхідним критеріям; невідповідність облікових документів "Методичним рекомендаціям щодо заповнення облікової картки об`єкта культурної спадщини та паспорта об`єкта культурної спадщини", схвалених наказом Державної служби охорони культурної спадщини від 15.09.20025 №15; порушення права власності позивача внаслідок прийняття протиправного прийняття Наказу від 21.12.2012 №1566.

Відповідачем подано відзив та додаткові пояснення під час нового розгляду справи про невизнання позову. Підставами заперечень зазначено про встановлення Вченою радою Науково-дослідного інститут пам`яткоохоронних досліджень відповідності нежитлових будівель по вулиці Московська, будинок 1/11, будинок 1/22, будинок 1/26 в місті Ніжин, Чернігівської області пам`яткам місцевого значення. В свою чергу Науково-методична рада з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України затвердила висновок Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення, що й слугувало підставою для прийняття оскаржуваного Наказу від 21.12.2012 №1566.

Прокурором подано відзив про необґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем не доведено порушеного права внаслідок прийняття Наказу від 21.12.2012 №1566, зазначено про правомірність включення нежитлових будівель до Реєстру як об`єктів культурної спадщини місцевого значення та відсутність правових підстав для виключення нежитлових будівель з Реєстру.

Представник відповідача та прокурор заявили клопотання про залишення позову без розгляду.

У відповіді на відзив представником позивача підтримано підстави позову та наголошено, що оскаржуваний Наказ від 21.12.2012 №1566 порушує інтереси позивача щодо права власності на нежитлові будівлі по АДРЕСА_1 , позаяк власник не має змоги розпоряджатися своїм майном. За твердженням представника, зазначені будівлі знаходяться в аварійному стані, власник має намір їх знести, однак статус об`єкта культурної спадщини не дозволяє йому цього зробити.

Дослідивши докази, суд установив.

Згідно зі свідоцтвами про право власності від 26.02.2007 серії ЯЯЯ №989486, серії ЯЯЯ №989487, серії ЯЯЯ №989488 ТОВ "Ніжинський коопринок" на праві приватної власності належать нежитлові будівлі за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Московська, 1/11, 1/22, АДРЕСА_2 .

До позову додано лист від 14.09.2016 №100, відповідно до якого ТОВ "Ніжинський коопринок" зверталось до начальника управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації з вимогою повідомити інформацію щодо включення (не включення) до переліку об`єктів культурної спадщини та відповідних реєстрів зазначених будівель та надати відповідні документ за їх наявності.

Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації листом від 04.10.2016 № 05-09/576 повідомило позивача, що нежитлові будівлі, розташовані за адресою: місто Ніжин, вулиця Московська, 1/11, 1/22, 1/26 входять до комплексу споруд магазинів охоронний номер 10034-Чр, є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, які взяті на облік згідно з Наказом від 21.12.2012 №1566.

Відповідно до протоколу засідання Вченої ради Науково-дослідного інституту пам`яткоохоронних досліджень від 13.11.2012 №6 вирішено, що об`єкти міста Ніжина Чернігівської області Комплекс споруд магазинів по вулиці Московській, 1 у місті Ніжин відповідають критеріям пункту 11 "Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760, та рекомендовані до занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення за видом об`єкт архітектури.

Експертною комісією з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України складено висновок, оформлений протоколом від 20.11.2012 №5/12, відповідно до якого, з урахуванням засідання Вченої ради Науково-дослідного інституту пам`яткоохоронних досліджень від 13.11.2012 №6, рекомендовано занести до Реєстру зазначені об`єкти культурної спадщини.

Протоколом Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України від 26.11.2012 №59 затверджено протокол засідання Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України від 20.11.2012 № 5/12.

Наказом Міністерства культури України від 21.12.2012 №1566 "Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток, історичних ареалів та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" відповідно до статей 5, 14, 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", враховуючи рішення засідань Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (протоколи від 06.09.2012 №4/12, від 20.11.2012 №5/12), Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України (протоколи від 05.04.2012 №54, від 11.09.2012 №56, від 26.11.2012 №59), у межах повноважень, визначених "Положенням про Міністерство культури України", затверджене Указом Президента України від 06.04.2011 №388 занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкти культурної спадщини у Чернігівській області згідно з переліком, викладеним у додатку 5.

Пунктом 34 додатку 5 до Наказу від 21.12.2012 №1566 внесено до переліку об`єктів культурної спадщини у Чернігівській області, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення комплекс споруд магазинів, початку XX століття, за адресою: вулиця Московська, 1 у місті Ніжин, вид об`єкта пам`ятка архітектури, на державному обліку не перебував, охоронний номер 10034-Чр.

Не погоджуючись з наказом Міністерства культури України від 21.12.2012 №1566 "Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток, історичних ареалів та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" в частині занесення до Реєстру нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ТОВ "Ніжинський коопринок", позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір суд ураховує таке.

За змістом частини п`ятої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) висновки і мотиви, з яких судом касаційної інстанції скасовані рішення судів попередньої інстанції, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд у постанові від 16.11.2023 справа №826/819/17 указав, що комплекс споруд магазинів у цілому в складі 8 будівель занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єктів культурної спадщини (пункт 34 переліку об`єктів культурної спадщини у Чернігівській області) на підставі Наказу від 21.12.2012 №1566. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачу на праві власності належить 3 будівлі цього Комплексу корпус №6, корпус №7 та корпус №8. При цьому предметом позову було скасування пункту 34 наказу від 21.12.2012 №1566 в цілому, і суди попередніх інстанцій ухвалили рішення про повне задоволення позову. Однак зазначені обставини щодо належності 5 будівель із Комплексу споруд магазинів іншим ніж позивач особам суди попередніх інстанцій не встановили взагалі, хоч це має значення для правильного вирішення спору по суті. Ухвалення судом рішення щодо майна таких осіб без сумніву впливає на їх права, інтереси та обов`язки і має наслідком залучення їх до участі у розгляді цієї справи.

Представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог від 25.12.2023, за змістом якої позивач оскаржує Наказ від 21.12.2012 №1566 у частині пункту 34 додатку 5 про внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ТОВ "Ніжинський коопринок".

З огляду на прийняття судом до розгляду цієї заяви, питання про залучення третіх осіб не вирішувалось, оскільки предметом спору є лише нерухоме майно, яке належить на праві власності позивачу.

Також у постанові від 16.11.2023 Верховний Суд указав про нерозгляд судами клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідачем заявлялось клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на приписи частини четвертої статті 123 КАС України, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, а зазначені ним підстави для поновлення строку звернення до суду є безпідставними. При цьому одним з арґументів в обґрунтування своїх доводів вказував про те, що оскаржений Наказ від 21.12.2012 №1556 оприлюднений 17.01.2013 на офіційному веб-сайті Міністерства культури України в рубриці "Державний реєстр нерухомих пам`яток України" в підрубриці "накази Міністерства" (http://195/78/68/75/minkult_old/uk/publish/artikle/321070). Також станом на 30.04.2014 ця інформація була оприлюднена на офіційному сайті Міністерства культури України в рубриці "Державний реєстр нерухомих пам`яток України" в підрубриці "Пам`ятки місцевого значення"/Чернігівська область" (http://195/78/68/75/minkult_old/uk/publish/article/294599). Проте до суду з позовом позивач звернувся 29.12.2017, тобто, з пропуском встановленого статтею 122 КАС України шестимісячного строку для звернення до суду.

Верховний Суд зазначив про необхідність надання наведеним доводам оцінки з огляду на приписи статті 16 Закону України "Про охорону культурної спадщини" про те, що інформування про об`єкти культурної спадщини, занесені до Реєстру, провадиться шляхом, зокрема, публікації Реєстру та внесених до нього змін, а Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини забезпечує публікацію Реєстру та внесених до нього змін у спеціалізованому періодичному виданні та на своєму офіційному веб-сайті.

Представник відповідача та прокурор підтримали зазначене клопотання та просили залишити позов без розгляду через пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом.

Представник позивача заперечив наявність підстав для залишення позову без розгляду, та подав клопотання про поновлення строку звернення до суду.

За твердженням представника позивача, строк звернення до суду з позовом не пропущено, позаяк про порушені право, інтерес позивач дізнався з листа Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації листом від 04.10.2016 № 05-09/576, в якому, у відповідь на лист позивача від лист від 14.09.2016 №100, повідомлено, що нежитлові будівлі, розташовані за адресою: місто Ніжин, вулиця Московська, 1/11, 1/22, 1/26 входять до комплексу споруд магазинів охоронний номер 10034-Чр та є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, які взяті на облік згідно з Наказом від 21.12.2012 №1566. Одночасно позивач просив поновити строк звернення до суду зважаючи на наведені обставини. Представником позивача зазначено про відсутність доказів, які б підтверджували доводи представника відповідача про опублікування Наказу від 21.12.2012 №1556 на вебсторінках відповідача (http://195/78/68/75/minkult_old/ uk/publish/artikle/321070, http://195/78/68/75/minkult_old/uk/publish/article/294599).

Відповідно до статті 99 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття Наказу від 21.12.2012 №1556): адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої).

Аналогічний строк установлено статтею 122 КАС України в редакції, чинній на час звернення позивача до суду.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини врегульовані Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III (у редакції, чинній на час прийняття Наказу від 21.12.2012 №1556), яким не визначено строки звернення до суду щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень про віднесені об`єктів до культурної спадщини, тому застосування підлягає частина друга статті 99 КАС України.

Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду про оскарження Наказу від 21.12.2012 №1556 необхідно встановити, коли позивач дізнався чи повинен був дізнатись про порушення своїх прав, інтересів у зв`язку з прийняттям оскаржуваного наказу.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону культурної спадщини": нформування про об`єкти культурної спадщини, занесені до Реєстру, провадиться шляхом: публікації Реєстру та внесених до нього змін; встановлення охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам`ятках або в межах їхніх територій незалежно від форм власності (частина перша); центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини забезпечує публікацію Реєстру та внесених до нього змін у спеціалізованому періодичному виданні (частина друга).

У клопотанні про залишення позову без розгляду представником відповідача зазначено про опублікування 17.01.2013 Наказу від 21.12.2012 №1556 на офіційному веб-сайті Міністерства культури України в рубриці "Державний реєстр нерухомих пам`яток України" в підрубриці "накази Міністерства" (http://195/78/68/75/minkult_old/uk/publish/artikle/321070), станом на 30.04.2014 ця інформація була оприлюднена на офіційному сайті Міністерства культури України в рубриці "Державний реєстр нерухомих пам`яток України" в підрубриці "Пам`ятки місцевого значення"/Чернігівська область" (http://195/78/68/75/minkult_old/uk/ publish/article/294599).

Під час судового розгляду адміністративної справи судом установлено відсутність будь-якої інформації за вказаними адресами, на підтвердження чого у судовому засідання 13.05.2024 долучено відповідні докази. З доданих до клопотання видруку з вебсторінки Міністерства культури України вбачається, що сайт уміщував рубрику "Державний реєстр нерухомих пам`яток України" з підрубрикою "Нерухомі пам`ятки України місцевого значення", проте доказ не містить будь-якої інформації про Наказ від 21.12.2012 №1556. Доданий до клопотання витяг з Наказу від 21.12.2012 №1556 (пункти 81-100 додатку) також не містить інформації про те, що цей видрук здійснено з вебсторінки Міністерства культури України у 2013 році чи пізніше.

Отже, наведені докази суд розцінює як неналежні, оскільки в них відсутня інформація про розміщення на вебсторінці Міністерства культури України Наказу від 21.12.2012 №1556 у 2013 році чи пізніше.

Водночас, під час судового розгляду адміністративної справи, судом з інформації на вебсторінці https://mcip.gov.ua/wp-content/uploads/2024/04/chernigivska__obl.-stanom-na-15.04.24.pdf встановлено, що pdf-файл з Наказом від 21.12.2012 №1556 створений 27.01.2013. Згідно з листом Міністерства культури та інформаційної політики України від 07.06.2024 №08/26/107-24 вебсторінка Міністерства за посиланням https://mcip.gov.ua була доступна з 18.09.2023. Отже, встановлена судом обставин створення 27.01.2013 pdf-файла з Наказом від 21.12.2012 №1556 не є достатнім доказом для висновку, що цей наказ був опублікований на вебсторінці Міністерства культури України в 2013 році відповідно частини другої статті 16 Закону України "Про охорону культурної спадщини". Інших доказів, зокрема передбачених частиною першою статті 16 цього Закону, на підтвердження обізнаності позивача про Наказ від 21.12.2012 або вчинення державними органами дій, які б свідчили про повідомлення власника майна щодо надання оохоронного статусу нежитловими будівлям, представником відповідача, прокурором не надано, про їх існування не зазначено, клопотань з цього приводу не заявлено.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що лист позивача від 14.09.2016 №100 свідчить про обізнаність позивача щодо віднесення нежитлових будівель по АДРЕСА_1 до об`єктів культурної спадщини. Зі змісту листа вбачається, що позивач просить повідомити про занесення чи незанесення нежитлових будівель до відповідного переліку. При цьому лист складено 14.09.2016, а позов подано до суду засобами поштового зв`язку 29.12.2016, тобто в межах шестимісячного строку з дня складання листа.

Отже, судом не встановлено обставин, які б давали підстави стверджувати, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, інтересів внаслідок видання Наказу від 21.12.2012 №1556, у тому числі в зв`язку з його опублікуванням Міністерством культури України відповідно до частини другої статті 16 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Як зазначалось судом, Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації листом від 04.10.2016 № 05-09/576 повідомило позивача про Наказ від 21.12.2012 №1556.

На думку суду, саме з дня наступного за днем отримання цього листа потрібно обраховувати шестимісячний строк звернення до суду, який позивачем дотримано.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача та прокурора про залишення позову без розгляду.

Статтею 14 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено: занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки пам`ятки місцевого значення рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання (підпункт "б" частини першої); об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини. Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини (частина друга).

У матеріалах судової справи відсутні докази повідомлення в письмовій формі ТОВ "Ніжинський коопринок" про внесення нежитлових будівель по вулиці Московська, будинок 1/11, будинок 1/22, будинок 1/26 в місті Ніжин, Чернігівської області до Переліку об`єктів культурної спадщини та набуття ними правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 затверджено "Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України", відповідно до якого:

об`єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв: вплинули на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону; пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону; є творами відомих архітекторів або інших митців; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи (пункт 11);

відповідність кожного об`єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 цього Порядку, оцінюється науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки оформляється протокол, де зазначається, яким саме критеріям відповідає кожен об`єкт культурної спадщини. Протокол надсилається центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини (пункт 12);

після отримання протоколу, зазначеного у пункті 12, центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини у п`ятиденний термін передає його разом з обліковою документацією на розгляд утвореної у цьому органі експертної комісії. Склад експертної комісії затверджує керівник центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. До складу ради входить не менш як три фахівці з науковим ступенем кандидата чи доктора наук з відповідної спеціальності. Експертна комісія готує у п`ятиденний термін висновок щодо об`єкта культурної спадщини. Висновок підлягає затвердженню науково-методичною радою центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Зазначений висновок є підставою для занесення пам`ятки до Реєстру (пункт 13).

Судом установлено, що відповідно до протоколу засідання Вченої ради Науково-дослідного інституту пам`яткоохоронних досліджень від 13.11.2012 №6 вирішено, що об`єкти міста Ніжина Чернігівської області, до переліку яких входять нежитлові будівлі по АДРЕСА_1 , відповідають критеріям пункту 11 Порядку №1760, на підставі чого рекомендовані до занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення за видом об`єкт архітектури.

Згідно з протоколом від 20.11.2012 №5/12 експертна комісія з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України дійшла висновку щодо занесенення до Реєстру об`єкти культурної спадщини Чернігівської області, визначених у протоколі від 13.11.2012 №6, у тому числі зазначених нежитлових будівель.

Протоколом Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини від 26.11.2012 №59 затверджено протокол засідання Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України від 20.11.2012 № 5/12.

Аналіз наведених доказів, дає підстави стверджувати про дотримання визначеної пунктами 11-13 "Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" процедури в частині ухвалення висновку Вченої ради Науково-дослідного інституту пам`яткоохоронних досліджень, який затверджений відповідним протоколом, складення експертною комісією відповідного висновку, який затверджено науково-методичною радою Міністерства культури України, що було підставою для видання Наказу від 21.12.2012 №1566.

Водночас суд погоджується з доводами представника позивача щодо не встановлення визначеного критерію, якому має відповідати об`єкт культурної спадщини, відповідно до пункту 11 "Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України", яким передбачено чотири критерії, встановлення яких дозволяє віднести відповідний об`єкт до об`єктів культурної спадщини місцевого значення.

"Порядком визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" встановлювалось: на кожний об`єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в цьому органі. Занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається (пункт 2); облікова документація на об`єкт культурної спадщини включає облікову картку, його паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану, довідку про майнову цінність об`єкта (пункт 3).

Відповідачем додано облікову картку об`єкта культурної спадщини, коротку історичну довідку, графічні матеріали. Отже, доводи представника позивача про відсутність усієї необхідної облікової документації, зокрема, паспорта об`єкта культурної спадщини, акта технічного стану, довідки про майнову цінність об`єкта є обґрунтованими.

Відповідно до пункту 5 "Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" облікова картка об`єкта культурної спадщини повинна містити його найменування, відомості про розташування, дату утворення, первісне призначення, характер сучасного використання, ступінь схоронності, тип і вид об`єкта, наявність науково-проектної документації, а також стислий опис, фото загального вигляду, план, охоронний номер об`єкта, дату і номер рішення, відповідно до якого об`єкт взято на облік.

Представником відповідача додано до матеріалів судової справи облікову картку об`єкта культурної спадщини, в якій зазначено, зокрема, що: об`єктом визначено комплекс споруд магазинів; дата утворення початок 20 століття; місцезнаходження Чернігівська область, місто Ніжин, Московська, 1; охоронний номер не присвоєно; функціональне використання магазин (сучасне, первісне, протягом часу існування об`єкта); наведено стислий опис об`єкта комплекс розташований на ділянці обмеженій вулицею Московською, складається з восьми корпусів, чотири з яких зведені по червоній лінії, первісне призначення не змінювалося; характеристика об`єкта корпуси прямокутні в плані, складалися із великих залів, що пізніше були розділені перегородками на менші приміщення, майже всі будинки мають мансардні поверхи, що добре зберегли архітектуру, архітектура фасадів витримана в формах "цегляного стилю", на першому поверсі влаштовано великі вітрини, декотрі з яких зберегли автентичні заповнення прорізів, фасади розчленовано пілястрами та завершено профільними карнизами, доповненими зубчастими фрезами, комплекс споруд магазинів зведений за єдиним задумом і є цікавим прикладом ансамблевого підходу при створенні групи будівель торгівельного призначення, відграє визначну містобудівну роль для центральної частини міста завдяки створенню фасадної площини вулиці Московської; перелік складових корпуси №1-№8; науково-проектна документація відсутня; ступінь схоронності стіни корпусів муровані з цегли, перекриття плоскі дерев`яні, дах вкритий азбастоцементними листами та оцинкованою сталлю, загальний технічний стан задовільний. До облікової картки додано графічні матеріали та фотофіксація генеральний план з позначенням зон охорони, плани об`єктів, зображення загального вигляду об`єктів.

Згідно з пунктом 7 "Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" якщо об`єкт культурної спадщини є комплексом (ансамблем) або визначним місцем, облікова документація на об`єкт включає облікову картку і паспорт на комплекс (ансамбль) або визначне місце в цілому, облікову картку і паспорт на кожний окремий об`єкт культурної спадщини, що входить до складу комплексу (ансамблю) або визначного місця, генеральний план з позначенням меж комплексу (ансамблю) або визначного місця і кожного окремого об`єкта культурної спадщини, а також зон охорони, матеріали фотофіксації як окремих об`єктів культурної спадщини, так і загального вигляду всього комплексу (ансамблю) або визначного місця.

На думку суду, зміст облікової картки об`єкта культурної спадщини відповідає вимогам пункту 5 "Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України", однак всупереч вимогам пункту 7 цього Порядку не складено облікову картку і паспорт на кожний окремий об`єкт культурної спадщини, що входить до складу комплексу.

Суд погоджується з доводами позивача, що допущення цих порушень є суттєвими, оскільки не складення акту технічного стану не дозволяє суду перевірити доводи представника позивача про аварійність спірних нежитлових будівель станом на прийняття Наказу від 21.12.2012 №1566, що унеможливлювало віднесення цих об`єктів до об`єктів культурної спадщини.

За змістом пункту 6 "Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" паспорт об`єкта культурної спадщини повинен містити, в тому числі, результати попередньої оцінки антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, про основні археологічні, іконографічні, архівні та бібліографічні матеріали, пропонована чи затверджена категорія пам`ятки.

Зазначена в цьому положення інформація відсутня в обліковій картці.

У розглядуваному спорі визначальним для суду є те, що вразі задоволення позову та скасування Наказу від 21.12.2012 №1566 у частині пункту 34 додатку 5 "Перелік об`єктів культурної спадщини у Чернігівській області, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення" про внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ТОВ "Ніжинський коопринок", це може призведе до знесення цих будівель власником, про що зазначив позивач. Іншими словами, частина будівель, що входить до комплексу будівель, який згідно з Наказом від 21.12.2012 №1566 є об`єктом культурної спадщини місцевого значення, будуть знесені як аварійні, наслідком чого буде втрата цінності всього об`єкта. Крім того, суд погоджується з доводами представника відповідача та прокурора, що допущені порушення не спростовують висновків Вченої ради Науково-дослідного інституту пам`яткоохоронних досліджень, експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини, до яких входили науковці з вченими званнями, про відповідність об`єктів міста Ніжина Чернігівської області, вулиця Московська, 1, критеріям пункту 11 "Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України".

Під час розгляду адміністративної справи судом установлено, що Консультативною радою з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації розглядалось питання щодо вилучення пам`ятки архітектури місцевого значення "Комплекс споруд магазинів" у місті Ніжин, про що складено протокол від 01.06.2021 №1. Необхідність у розгляді цього питання зумовлена, зокрема, знаходженням будівель ринку в аварійному стані. Зі змісту протоколу вбачається, що ініціатором розгляду цього питання була ОСОБА_1 керівник позивача. За насідками розгляду зазначеного питання члени Консультативної ради проголосували ("за" 14, "проти" 0, "утримались" 3) рекомендувати вилучити з Державного реєстру нерухомих пам`яток України пам`ятку архітектури місцевого значення "Комплекс споруд магазинів" у місті Ніжині по вулиці Московській, 1 (корпус 6, 7, 8), охоронний номер 10034-Чр.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про охорону культурної спадщини" вилучення пам`ятки з Реєстру здійснюється у разі: якщо пам`ятку зруйновано; якщо пам`ятка археології, що не виявлена в наземних обсягових формах, досліджена на всій площі і по всій глибині культурного шару і при цьому не виявлено об`єктів культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню; якщо пам`ятка втратила предмет охорони.

На думку суду, враховуючи значний час, який минув з часу занесення нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ТОВ "Ніжинський коопринок" до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення на підставі Наказу від 21.12.2012 №1566, зважаючи на висновок суду про відсутність доказів в матеріалах судової справи, які б спростовували висновки Вченої ради Науково-дослідного інституту пам`яткоохоронних досліджень, експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини про відповідність об`єктів міста Ніжина Чернігівської області, вулиця Московська, 1, критеріям пункту 11 "Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України", саме на підставі випадків передбачених статтею 15 Закону України "Про охорону культурної спадщини" повинно прийматись рішення про вилучення спірних будівель або всього комплексу з Реєстру.

При цьому суд вважає, що рішення про вилучення об`єктів з Реєстру, ухвалене компетентним органом чи судом є належним та достатнім способом захисту прав, інтересів позивача, оскільки виконання такого рішення призведе до вилучення спірних будівель з Реєстру та дозволить позивачу скористатись правом власності на спірні будівлі, зокрема знести їх як аварійні. Доходячи таких висновків, суд також ураховує, що одним з аргументів позивача щодо протиправності Наказу від 21.12.2012 №1566 є невідповідність нежитлових будівель по АДРЕСА_1 критеріям автентичності чи іншим критеріям, установленим пунктом 11 "Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України", зокрема через аварійність нежитлових будівель, значний рівень їх руйнувань. Як уже зазначалось, статтею 15 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено вилучення пам`ятки з Реєстру якщо пам`ятку зруйновано. Однак питання про ступінь зруйнованості достатній для вилучення об`єктів з Реєстру має встановлювати компетентний орган.

З огляду на викладене, не зважаючи на встановлені судом порушення під час прийняття Наказу від 21.12.2012 №1566, ураховуючи значний проміжок часу, який минув з моменту прийняття цього наказу, беручи до уваги відсутність в матеріалах судової справи доказів, які б спростовували висновки Вченої ради Науково-дослідного інституту пам`яткоохоронних досліджень, експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини належності нежитлових будівель по АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності ТОВ "Ніжинський коопринок" до об`єктів культурної спадщини, а також висновок суду про те, що обраний позивачем спосіб захисту може призвести до знесення частини будівель комплексу, який занесено до Реєстру, та наявність у Законі України "Про охорону культурної спадщини" процедури, якою може скористатись позивач для захисту своїх інтересів, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивачем за одну вимогу немайнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (платіжне доручення від 28.12.2016 №1557).

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, сторонами, прокурором не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжинський коопринок" (ідентифікаційний код 34721796, місцезнаходження: 16600, Чернігівська область, Ніжинський район, місто Ніжин, вулиця Прощенка Станіслава, будинок 1).

Відповідач Міністерства культури та інформаційної політики України (ідентифікаційний код 43220275, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Франка Івана, будинок 19).

Київська міська прокуратура (ідентифікаційний код 02910019, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 17 липня 2024 року.

Суддя Донець В.А.