Постанова

від 13.11.2007 по справі 11/171

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 13 листопада 2007 р.                                                                                   

№ 11/171 

          Вищого

господарського суду України у складі колегії суддів:

Головуючого:

Панової І.Ю.

суддів:

Заріцької А.О.

Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

 закритого акціонерного товариства

"Боремельський      завод

продовольчих товарів"

на рішення

господарського суду Рівненської

області від  10 травня 2007 року

у справі

господарського суду

№ 11/171 Рівненської області

за позовом

дочірнього підприємства

"Боремельський цегельний завод" товариства з обмеженою

відповідальністю компанії "Промагроінвест"

до

- відкритого акціонерного товариства

"Боремельський завод продтоварів" - товарна біржа "Наша"

про

про визнання договору

купівлі-продажу дійсним і визнання права власності

за участю

представників:

позивача -Тютюн

Ю.Б.

за довіреністю  від 10.05.2007 року № 9

арбітражного креруючого

ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство

"Боремельський цегельний завод" Товариства з обмеженою

відповідальністю "Промагроінвест" (далі -ДП "Боремельський

цегельний завод" ТОВ "Промагроінвест) звернулось до господарського

суду Рівненської області з позовною заявою до 

відкритого акціонерного товариства "Боремельський завод

продтоварів" (далі ВАТ "Боремельський завод продтоварів") та

товарної біржі "Наша" (далі -ТБ "Наша") про визнання

дійсним договору купівлі-продажу від 19 грудня 2006 року та визнання права

власності на об'єкт нерухомості.

Рішенням господарського суду

Рівненської області від 10 травня             

2007 року (суддя Марач В.В.) позов задоволено, визнано дійсним договір

купівлі-продажу від 19 грудня 2006 року, укладений між ДП "Боремельський

цегельний завод" ТОВ компанії "Промагроінвест" та ВАТ

"Боремельський завод продтоварів", визнано за ДП "Боремельський

цегельний завод"             ТОВ

компанії "Промагроінвест" (код ЄДРПОУ 33522800) право власності на

будівлю консервного цеху, яка придбана на підставі договору купівлі-продажу від

19 грудня 2006 року і яка знаходиться за адресою: Рівненська область,

Демидівський р-н, с. Боремель, вул. Горохівська, 1.

В обґрунтування рішення суд першої

інстанції зазначив, що позивач є добросовісним власником майна придбаного на

підставі договору купівлі-продажу  від 19

грудня 2006 року.

           Не погоджуючись з винесеним у справі

рішенням закрите акціонерне товариство "Боремельський завод продовольчих

товарів" (далі -                 

ЗАТ "Боремельський завод продовольчих товарів") звернулось до

Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить

скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про визнання договору

купівлі-продажу від 19 грудня 2006 року неукладеним.

          В обґрунтування касаційної скарги її

заявник послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм

матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 321, 210, 220, 657  Цивільного кодексу України (далі -ЦК

України), ст. 185 Господарського кодексу України (далі -ГК України), ст. 42

Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Заслухавши пояснення представників

сторін, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, проаналізувавши

застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів

дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з

наступного.

Судом першої інстанції встановлено,

що 19 грудня 2006 року ТБ "Наша" були проведені відкриті торги по

реалізації майна ВАТ "Боремельський завод продтоварів", а саме -

будівлі котельні, яка знаходиться за адресою Рівненська область, Демидівський

район, с. Боремель, вул. Горохівська, 1. Переможцем торгів (покупцем) стало ДП

"Боремельський цегельний завод" ТОВ компанія "Промагроінвест"

про що складено відповідний протокол.

З матеріалів справи вбачається, що

за результатами торгів між позивачем, як покупцем, та ВАТ "Боремельський

завод продтоварів" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора), як

продавцем, було укладено договір купівлі-продажу будівлі консервного цеху від

19 грудня 2006 року (а.с. 10), а за актом прийому-передачі продавець передав, а

покупець прийняв будівлю котельні та будівлю консервного цеху (а.с. 16).

Договір укладено у письмовій формі

без послідуючого нотаріального посвідчення і державної реєстрації.

Відповідно до ст. 209 ЦК України

правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню

лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Статтею 657 ЦК України передбачено,

що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і

підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно зі ст. 220 ЦК України у разі

недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий

договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору,

що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове

виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального

посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне

нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно, до суду з вимогою про

визнання договору дійсним  сторона може

звернутися за умов викладених у наведеній нормі, зокрема, коли одна із сторін

ухилилася від його нотаріального посвідчення.

З матеріалів справи і з пояснень

представників сторін у судовому засіданні вбачається, що вони не зверталися до

нотаріальної контори за нотаріальним посвідченням укладеного ними договору про

купівлю-продаж об'єкта  нерухомості,

проте суд цих обставин не перевіряв.

З рішення суду не вбачаються

встановленими, на підставі певних доказів, обставини щодо усіх істотних умов

договору; сам договір, який визнано дійсним у даній справі (а.с.10), не  містить даних про предмет купівлі-продажу,

питання про належність його продавцю судом не досліджувалося.

Оскаржуючи прийняте у справі

рішення ЗАТ "Боремельський завод продовольчих товарів"  у касаційній скарзі  вказав, що воно є незаконним, оскільки право

власності на будівлю консервного цеху належить йому, в підтвердження чого надав

копії акту оцінки майнового внеску та додатку до нього від 12 липня 2001 року,

довідки ТОВ "Компанії "Реєстр плюс" від 22 лютого 2007 року №

22/02-01.

Згідно ст. 107 ГПК України сторони

у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на

рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову

апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не

було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що

стосується їх прав і обов'язків.

Враховуючи те, що при розгляді

даної справи судом не було встановлено всіх обставин справи, висновок суду

першої інстанції про визнання за позивачем права власності на відповідне майно

є передчасним та недостатньо обґрунтованим.

При вирішенні спору щодо права

власності, господарському суду необхідно встановити наявність всіх обставин, а

саме: відповідність змісту правочину, за яким визнається право власності,

вимогам закону; додержання встановленої форми правочину; правоздатність сторін

за правочином, підстави виникнення права власності на вказане майно у всіх

сторін по справі, а також інші обставини, що мають значення для правильного

вирішення спору. Судом першої інстанції ці 

обставини не враховувалися.

Відповідно до Постанови Пленуму

Верховного суду України №11 від 29.12.76 р. "Про судове рішення"

обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які

мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові

наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними

доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1117

ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати

доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові

господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того

чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази

або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, судова колегія

Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржуване рішення не

може вважатись законним та обґрунтованим, оскільки прийнято за неповного

з'ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального

права у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд

до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду

слід вирішити питання про залучення ЗАТ "Боремельський завод продовольчих

товарів" до участі у справі та перевірити його доводи про відсутність у

позивача права на відчуження консервного цеху, встановити яке саме майно було

відчуджено відповідачем і придбано позивачем (будівля котельні, будівля

консервного цеху) на відкритих торгах та за договором купівлі-продажу від 19

грудня 2006 року, всебічно та повно з'ясувати всі інші обставини справи і в

залежності від встановленого правильно застосувати до спірних правовідносин

норми матеріального права та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1115,

1117, 1119-11112 Господарського процесуального

кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О

В И В :

 Касаційну скаргу закритого акціонерного

товариства "Боремельський завод продовольчих товарів" задовольнити

частково.

 Рішення господарського суду Рівненської області

від 10 травня            2007 року у

справі № 11/171 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до

господарського суду Рівненської області.

Головуючий                                                                      

І.Ю. Панова

         Судді                                                                                

А.О. Заріцька

                                                                                                    Л.В.

Продаєвич