Ухвала

від 19.07.2024 по справі 509/2573/18

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/2573/18

№ провадження 2/495/1599/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про відмову у задоволені клопотання про залишення уточненого позову без розгляду)

"19" липня 2024 р. м. Білгород - Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Ульвіс К.Є.,

особисто позивача ОСОБА_1 ,

особисто відповідача ОСОБА_2 в режимі відео конференції,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області клопотання ОСОБА_2 від 18 липня 2024 року про залишення уточненої позовної заяви від 26 жовтня 2021 року без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ДП "Центр обслуговування громадян", ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення ІІІ сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28.04.2006 року за №16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності,

представника відповідача в режимі відеоконференції ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Білгород - Дністровського міськрайонного суду перебуває вищевказана цивільна справа.

18 липня 2024 року відповідач ОСОБА_2 надав клопотання про залишення без розгляду уточненої позовної заяви позивача, відповідно до якої просить суд прийняту до розгляду уточнену в порядку статті 49 ЦПК України від 26 жовтня 2021 року залишити без розгляду.

Свою заяву обґрунтовує тим, що процесуальним законом не передбачено можливості подання і розгляду нового позову в рамках справи, що вже розглядається.

Документ позовна заява, уточнена в порядку ст. 49 ЦПК України від 26 жовтня 2021 року, поданий до суду представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Богданцевою І.В. має бути залишений судом без розгляду.

21 червня 2018 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до 2-х відповідачів, а саме - Дальницька сільська рада і Головне територіальне управління юстиції в Одеській області.

26 жовтня 2021 року представник позивача адвокат Богданцева І.В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 в даній справі, подала до суду документ «позовна заява (уточнена в порядку ст. 49 ЦПК України», де відповідачами зазначила: Дальницька сільська рада, ОСОБА_2 , Державне підприємство «Центр обслуговування громадян».

Звертає увагу суду, що позивач ОСОБА_1 не самостійно представляє свої інтереси, як громадянин, який не повинен бути фахівцем у галузі права, а його інтереси представляє адвокат, який надає йому фахову кваліфіковану правову допомогу, а тому не може посилатися на необізнаність з вимогами процесуального закону щодо форми і змісту позовних заяв, а також поняття предмета та підстав позову, як базових основ цивільного процесу.

Подання такої уточненої позовної заяви у такий спосіб ЦПК не передбачено.

Зазначає, що у попередньому провадженні суддя Шевчук Ю.В. всупереч запереченням відповідача ОСОБА_2 , будучи введеною позивачем в оману щодо дійсних обставин справи, проявила надмірну гнучкість під час вирішення питання про прийняття до розгляду уточненої позовної заяви і помилково прийняла цю уточнену позовну заяву до розгляду.

Розпорядженням № 111 від 28.06.2022 року по справі призначено повторний автоматичний розподіл, у зв`язку із самовідводом судді Шевчук Ю.В.; на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2022 року справа надійшла до провадження судді Прийомової О.Ю.

Приймаючи до свого провадження цивільну справу, суддя Прийомова О.Ю. не позбавлена процесуальної можливості залишити без розгляду заяву, помилково прийняту суддею Шечвук Ю.В. до розгляду у попередньому провадженні.

Адже стадія розгляду так і не змінилася - підготовче провадження, ніякі процесуальні дії за уточненою позовною заявою не були вчинені, тобто з моменту її помилкового прийняття 30.11.2021 року і по сьогодні вирішується питання про те, що процесуальним законом не передбачено розгляд нового позову у справі, що вже розглядається.

Для того, щоб встановити підстави для залишення «позовної заяви (уточненої в порядку статті 49 ЦПК України)» від 26.10.2021 року без розгляду, суду необхідно, не надаючи оцінку обставинам, обґрунтуванню та доказам позовної і уточненої заяв (ці дії будуть вчинятися судом під час розгляду справи по суті), а лише порівнявши заявлені позовні вимоги в первинному позові і уточненій позовній заяві і зазначити, як суд розцінив таку уточнену позовну заяву: як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Вважає, що позовна заява, уточнена в порядку ст. 49 ЦПК України це заява про зміну предмету позову.

Пунктом 57 Постанови Верховного суду від 13 липня 2023 року у справі № 5015/118/11 (914/1689/21) зазначено: «57. Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин».

Виходячи із вищезазначеного, однозначно і беззаперечно слідує висновок, що спосіб зміни предмету позову - доповнення позовних вимог новими.

Позивач додав нову основну вимогу немайнового характеру, а відповідно до сталої практики Верховного Суду, якщо позов доповнено немайновою вимогою, то вона може бути тільки похідною від вже заявлених вимог первинного позову, а інакше це є новим позовом.

Висновок, що додана нова немайнова вимога не є похідною від раніше заявлених, є однозначним, а не оціночним (на розсуд суду); і причини, чому суд припустився цієї помилки і прийняв таку уточнену позовну заяву до розгляду, не зрозумілі, тобто юридичного обґрунтування, якогось пояснення чи виправдання не мають.

Порівняти зміст первинного і уточненого позову, встановити, яку вимогу було додано - основну чи похідну, майнову чи немайнового характеру, адже у пункті 58 постанови Верховного Суду від 13 липня 2023року у справі №5015/118/11 (914/1689/21) зазначено: «58. Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини Фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами».

Суд у попередньому провадженні не дотримався висновків ВС зроблених у вищезазначених справах із подібними правовідносинами, і помилково прийняв дану уточнену позовну заяви до розгляду.

Вважає, що позивач ОСОБА_1 26 жовтня 2021 року подав до суду у справі 509/2573/18 документ «позовна заява (уточнена в порядку ст. 49 ЦПК України»), що по факту є новим позовом, а таке не передбачено процесуальним законом, а тому підлягає залишенню без розгляду.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання про залишення заяви без розгляду заперечували та просили в її задоволені відмовити.

Відповідач в судовому засіданні своє клопотання підтримав та наполягає на його задоволені.

Від представника Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Інші учасники справи не з`явилися, були повідомлені належним чином.

Суд розглядає клопотання за відсутність належним чином повідомлених сторін.

Вислухавши думку позивача, представника позивача, відповідача по справі, оглянувши клопотання відповідача, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що згідно розпорядження № 1 від 24 вересня 2020 року голови Овідіопольського районного суду матеріали зазначеної справи передані на розгляд до Білгород Дністровського міськрайонного суду.

05 жовтня 2020 року Ухвалою Білгород Дністровського міськрайонного суду, суддя Шевчук Ю.В. вказана справа прийнята до провадження судді з призначенням справи до її підготовчого розгляду.

30 листопада 2021 року Ухвалою суду відмовлено у задоволені заяви відповідача про відмову у прийнятті уточненого позову, уточнений позов ОСОБА_1 прийнятий до розгляду.

Отже судом встановлено, що уточнена позовна заява ОСОБА_1 Ухвалою Білгород Дністровського міськрайонного суду, суддя Шечук Ю.В. прийнята до розгляду та ухвала суду набрала законної сили.

В своїй ухвалі суд зазначив, що «суд критично відносить до доводів сторони відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 щодо зміни позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 предмета та підстав позову, адже згідно уточненої позовної заяви вбачається, що предмет та підстави позову ОСОБА_1 змінені не були, а спірні правовідносини сторін виникли щодо права власності на будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 197 ЦПК Україниу підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Враховуючи, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 скористався своїм законним процесуальним правом щодо уточнення позовних вимог до закриття підготовчого провадження по справі, тобто в межах встановленого процесуального строку, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду уточнену первісну позовну заяву позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Державного підприємства «Центр обслуговування громадян» про визнання недійсним рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту та скасування державної реєстрації права власності земельну ділянку».

Відповідно до ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цьогоКодексу: 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ст. 182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

2. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

3. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Відповідно до стаття 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об`єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.

На вказаному наголосив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи№ 405/3360/17.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 3 ст.13ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідач наполягає на залишенні уточнених позовних вимог без розгляду на підставі ст. 44 ЦПК України.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав.

Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав.

Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

У п. 3 ч. 2ст.44ЦПК передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3ст. 44 ЦПК).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4ст. 44 ЦПК).

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст. 13ЦК).

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5ст. 13 цього Кодексу(ч. 3ст. 16 ЦК).

Тлумачення зазначених норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами.

Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом.

При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу.

Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.

Європейський суд з прав людини застосовує положення, передбачене ч.3ст.35Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо.

Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15 вересня 2009 року), про зловживання правом у розумінні п.3 ст. 35 Конвенції, мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ.

При цьому, суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Ухвалою Білгород Дністровського міськрайонного суду від 24 липня 2023 року при розгляді клопотання/заяви відповідача про залишення позовної заяви без руху, без розгляду та повернення позивачу досліджувалось питання щодо зловживання процесуальними правами позивачем та у задоволені клопотання/заяви про залишення позовної заяви без руху, без розгляду та повернення позивачу було відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відповідачем була надана апеляційна скарга на зазначену ухвалу суду та відповідно до Постанови Одеського апеляційного суду від 28 травня 2024 року апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, ухвала Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 липня 2023 року залишена без змін.

В своїй постанові апеляційний суд зазначив, що уточнена позовна заява була подана на стадії підготовчого судового розгляду та фактично підстави позову змінено не було.

Скаржник не довів обставин, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Оглянувши та перевіривши доводи сторони відповідача з приводу зловживання процесуальними правами позивачем, судом не встановлено обставин, які б свідчили про подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмету спору або у спорі, що має очевидно штучний характер.

Як вже зазначалось раніше, ухвалою суду від 30 листопада 2021 року уточнена позовна заява позивача прийнята до розгляду судом, підстав у суду щодо залишення її без розгляду на підставі ст. 44 ЦПК України не встановлено, тому суд вважає за необхідне в задоволені клопотання про залишення уточненої позовної заяви від 26 жовтня 2021 року без розгляду, відповідачу відмовити.

Керуючись ст. ст. 13, 49, 189,197, 198, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволені клопотання ОСОБА_2 від 18 липня 2024 року про залишення уточненої позовної заяви від 26 жовтня 2021 року без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ДП "Центр обслуговування громадян", ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення ІІІ сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28.04.2006 року за №16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 24 липня 2024 року.

Суддя: