Ухвала

від 23.07.2024 по справі 397/479/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року

м. Київ

справа № 397/479/21

провадження № 61-9969ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Розумівський урожай»,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2024 року у складі судді Максимовича І. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 червня 2024 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І., Чельник О. І.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив переглянути за нововиявленими обставинами рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10 січня 2022 року, скасувати його та призначити справу до розгляду у загальному провадженні.

Заява обґрунтована тим, що постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2022 року змінено рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10 січня 2022 року у справі № 397/479/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумівський урожай» (далі - ТОВ «Розумівський урожай»), третя особа - ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди землі, відшкодування майнової та моральної шкоди, зокрема, змінено мотиви відмови в задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди землі, в інших частинах рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 397/479/21 рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10 січня 2022 року в незмінній частині та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2022 року залишено без змін. При цьому Верховний Суд погодився з тим, що заявлені позивачем вимоги в частині розірвання договору оренди землі безпосередньо стосуються прав та обов`язків ОСОБА_2 і не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача з третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та яка в такій ситуації має бути залучена співвідповідачем, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання обґрунтованості позовних вимог в цій частині, однак без залучення належних відповідачів позовні вимоги у зазначеній частині не можуть бути вирішені.

Заявник послався як на нововиявлену обставину, яка має істотне значення для розгляду справи, існувала на часу ухвалення судом рішення, але не була і не могла бути відомою йому, - необхідність у залученні до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_2 . Крім того, він вказував на неправильність рішень судів в частині його вимог про відшкодування шкоди.

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 05 червня 2024 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10 січня 2022 року у справі № 397/479/21 відмовлено, а рішення суду залишено в силі.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що обставину, на яку послався ОСОБА_1 у заяві про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами, не можна вважати нововиявленою. Переглядаючи судове рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, а тому позбавлений права залучити до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_2 .

У липні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області та постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 червня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Безпосередньо у касаційній скарзі заявник викладає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та просить звільнити його від сплати судового збору.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина третя статті 124 ЦПК України).

Повний текст постанови Кропивницького апеляційного суду від 05 червня 2024 року складено 10 червня 2024 року, відтак, звернувшись 08 липня 2024 року із касаційною скаргою до відділення поштового зв`язку, заявник не пропустив строк на її оскарження.

За таких обставин відсутні підстави для розгляду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судом.

Крім того, пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю звільняються від сплати судового збору.

З наданої до касаційної скарги довідки встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи (безстроково).

Таким чином, заявник звільнений від сплати судового збору за законом, тому відсутні підстави вирішення питання про звільнення від сплати судового збору судом.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди помилково дійшли висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. На думку заявника нововиявленою обставиною є необхідність залучення до участі у справі як відповідача ОСОБА_2 , про що стало відомо учасникам лише після ухвалення рішення суду.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Вивчивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , зміст ухвали Олександрівського районного суду Кіровоградської області та постанови Кропивницького апеляційного суду від 05 червня 2024 року, Верховний Суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Такого висновку Суд дійшов з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі (пункт 1 частини третьої статті 429 ЦПК України).

Судами встановлено, що рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10 січня 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Розумівський урожай» про розірвання договору оренди землі від 05 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ТОВ «Розумівський урожай», стягнення з ТОВ «Розумівський урожай» на користь ОСОБА_4 компенсації за завдану майнову та моральну шкоду відмовлено повністю.

Суд мотивував своє рішення тим, що на час його ухвалення договір оренди землі припинився у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено. Відмовляючи у відшкодуванні майнової та моральної шкоди, суд вказав, що позов в цих частинах є недоведеним.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10 січня 2022 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позовної вимоги про розірвання договору оренди землі, виклавши його в редакції цієї постанови. В інших частинах рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що правові наслідки припинення договору у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, істотно відрізняються від правових наслідків припинення договору у зв`язку з його розірванням у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», та умовами договору. Суд першої інстанції також не врахував, що між сторонами у справі виник спір саме щодо виконання умов договору та його розірвання, а співвласником спірної земельної ділянки є, крім позивача по справі, ОСОБА_2 , яка самостійно вимог про розірвання договору оренди не заявляла. Водночас позивач цієї вимоги до неї не пред`явив, клопотань про її залучення до участі у справі як співвідповідача не заявляв. Отже, позов пред`явлено не до всіх осіб, які мають відповідати за цією вимогою, що є безумовною підставою для відмови в позові. З іншими висновками місцевого суду суд апеляційної інстанції погодився.

Постановою від 18 травня 2023 року у справі № 397/479/21 Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 10 січня 2022 року в незміненій частині та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2022 року залишено без змін.

Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 вважав нововиявленою обставиною те, що належним співвідповідачем у справі є ОСОБА_2 . Про зазначену обставину заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення апеляційним судом.

Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, провадження № 12-158гс19, (пункти 7.4-7.5)).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункт 26)).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункти 27, 28)).

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 (пункт 6.38)).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії», від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2).

Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).

Враховуючи викладене вище, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Суди правильно вважали, що неправильне визначення позивачем кола відповідачів, що стало підставою для відмови в задоволенні позову про розірвання договору оренди землі, не можна вважати нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України. До того ж розглядаючи заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, а тому позбавлений права залучити до участі у справі співвідповідачів, до яких позивач раніше вимог не пред`явив.

Виходячи з цього суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд оскарженого судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки вказані обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, правильне застосування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скаргах доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 червня 2024 року є необґрунтованою.

Керуючись частинами четвертою, п`ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадженняу справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумівський урожай», третя особа - ОСОБА_2 , про розірвання договору оренди землі, відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 25 січня 2024 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 червня 2024 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник