Ухвала

від 23.07.2024 по справі 520/1382/14-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5945/24

Справа № 520/1382/14-ц

Головуючий у першій інстанції Прохоров П.А.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

23.07.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В., (суддя-доповідач), Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2

на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2015 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 1698435,69 грн. Вирішено судові витрати.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2019 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2015 року залишено без задоволення.

ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 10 червня 2024 року звернулась до суду з апеляційною скаргою та одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ухвала Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2019 року не була направлена відповідачу, тому позбавлена можливості оскаржити заочне рішення у визначений законодавством строк, про наявність ухвали стало відомо у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на рішення Іллічівського районного суду Одеської області від 12 лютого 2024 року у справі № 501/4129/23, копія ухвали суду отримана 17 травня 2024 року під час ознайомлення.

15 липня 2024 року до апеляційного суду із суду першої інстанції надійшли матеріали вказаної вище цивільної справи.

Суддя-доповідач Назарова М.В перебувала у відпустці з 25.06.2024 року по 19 липня 2024 року.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третястатті 3 ЦПК України).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України«Про внесеннязмін доГосподарського процесуальногокодексу України,Цивільного процесуальногокодексу України,Кодексу адміністративногосудочинства Українита іншихзаконодавчих актів»від 03жовтня 2017року за № 2147-VІІІ, яким викладено в нових редакціях тексти, зокрема,Цивільного процесуальногокодексу України та Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 13 ч. 1 Розділу ХІІІ (Перехідні положення) ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За правилами частини першої статті 294ЦПК України 2004 року, що діяв станом на час ухвалення оскаржуваного рішення, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до положеньст. 228 ЦПК України2004 року, що діяв станом на час ухвалення оскаржуваного рішення, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК України 2004 року у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Такий саме порядок оскарження заочного рішення передбаченост. 284 ЦПК, ч. 4ст. 287 ЦПК України2017 року.

Відповідно до частини четвертоїстатті 287 ЦПК України2017 року у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина першастатті 126 ЦПК України).

Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано положеннямистатті 127 ЦПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини йог пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістомстатті 354 ЦПК України(в редакції, чинній станом на час звернення з апеляційною скаргою) клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Тож поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.ЦПК Українине пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі N 926/1037-б/15, від 14 червня 2022 року у справі N 904/3541/15).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14грудня 2020 року у справі N521/2816/15-ц(провадження N 61-14230сво18) зазначено, що "апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частинах першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити у контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia)).

Оскаржуване заочне рішення Київського районного суду м. Одеси ухвалене 16 січня 2015 року.

20 листопада 2018 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції зі заявою про перегляд заочного Київського районного суду м. Одеси ухвалене 16 січня 2015 року ( а.с. 55).

Ухвалою суду Київського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2018 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2015 року, поновлено пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2015 року та призначено заяву до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 грудня 2018 року об 11-й год. 11 грудня 2018 року від представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення у зв`язку з надходженням представника за межами України, розгляд заяви відкладено на 30 січня 2019 року о 12-30 год. У судовому засіданні, призначеному на 30 січня 2019 року, приймав участь представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_3 , що підтверджується протоколом судового засідання (а.с. 32), відкладено на 26 лютого 2019 року о 14-й год. Представник заявниці ОСОБА_1 ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про розгляд заяви на 26 лютого 2019 року, що підтверджується підписом у довідковому листі (а.с. 34).

Ухвалою Київськогорайонного судум.Одеси від26 лютого 2019 року заява представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2015 року залишена без задоволення (а.с. 55). Повний текст складено 28 лютого 2019 року.

Відтак, за вказаних обставин, з урахуванням приписів ч. 4ст. 287 ЦПК України, відлік строку на апеляційне оскарження для відповідача розпочався 28 лютого 2019 року та закінчився, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 124 ЦПК України, 01 квітня 2019 року.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 подана 10 червня 2024 року, тобто з пропуском визначеного законом строку більш ніж на п`ять років.

Як вже зазначалось, представник заявниці про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою (а.с. 34).

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки(частина перша статті 64 ЦПК України).

Участь урозгляді справипредставника відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 свідчить проналежне повідомленняостанньої пророзгляд заяви та про обізнаність заявника про судове провадження та розгляд справи судом.

Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, скаржник посилається на те, що копію ухвали Київського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2019 року отримано 17 травня 2024 року під час ознайомлення. Посилання скаржника на те, що вона не отримувала копію ухвали суду від 26 лютого 2019 року, а тому є підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими, оскільки скаржником не наведено об`єктивних і непереборних перешкод для оскарження заочного рішення суду у межах строку на апеляційне оскарження від дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, і ініціатором вказаного судового провадження був саме заявник.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волі особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) відступлення від принципу правової визначеності через відновлення строку звернення до суду виправдано лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справа "Салов проти України"), зокрема, з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи (справа "Сутяжник проти Росії").

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів;4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи "Бочан проти України", "Смірнова проти України", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії" та інші).

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Як вбачається із правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Каракуця проти України» від 20 лютого 2017 року, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, оскільки вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.

Апеляційний суд зважає на ту обставину, що звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 як учасник справи та заявник у випадку звернення із заявою про перегляд заочного рішення від дня постановлення ухвали суду від 26 лютого 2019 року до дня звернення її представника із заявою про ознайомлення з матеріалами справи 02 травня 2024 року, протягом п`яти років не цікавилася станом провадженням у її справі, після ініціювання нею питання про перегляд заочного рішення суду, що не може свідчити про активну процесуальну поведінку відповідача, спрямовану на своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що у межах строку на апеляційне оскарження, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4ст. 287 ЦПК України, відповідачка зверталася до суду із заявою (клопотанням) про видачу їй копії ухвали суду від 26 лютого 2019 року або доказів про те, що вона має перешкоди у її отриманні.

Апеляційна скарга не містить посилань на обставини непереборної сили, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду понад дев`ять років.

Вказане свідчить про відсутність об`єктивних обставин, які б безумовно свідчили про поважність причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина першастатті 44 ЦПК України).

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, вказані ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Інших доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження клопотання не містить.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених у статті 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цьогостроку,або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанінеповажними.При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновленнястроку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником устрок,визначений судом, не подано заяву про поновленнястрокуна апеляційне оскарження або наведені підстави для поновленнястрокуна апеляційне оскарження визнані судомнеповажними.

Оскільки наведені ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2015 року визнаються неповажними, тому заявнику слід надати строк для подання заяви з наведенням інших підстав для поновлення пропущеного строку в строки, зазначені процесуальним законом.

Роз`яснити скаржнику, що згідно ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано ним в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 ЦПК України.

Керуючись ст.357 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані у клопотанні ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2015 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2015 року залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити скаржнику, якщо у разі вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М.В. Назарова

В.В. Кострицький

Ю.П. Лозко