Рішення

від 08.05.2024 по справі 910/9030/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.05.2024Справа № 910/9030/20За позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі

1) Київської міської державної адміністрації;

2) Фонду державного майна України;

3) Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник";

За позовом Фонду державного майна України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ"

про визнання договору недійсним

в межах справи № 15/175-б

Суддя А.М.Івченко

Представники учасників:

від Київської міської державної адміністрації: Гончаров О.В.;

від ТОВ "Сіф Інвест": Пронін Є.І.;

від Офісу генерального прокурора: Ющенко М.А.;

від Фонду державного майна України: Прикмета І.П.;

ДП "КДЗ "Буревісник": Наумов А.Є.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №15/175-б про банкрутство Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" (ідентифікаційний код 14312358)

У червні 2020 року ДК "Укроборонпром" і ДП "Київський державний завод "Буревісник" звернулись до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання недійсним договору №40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві, укладеного між ДП "Київський державний завод "Буревісник" та ТОВ "СІФ ІНВЕСТ", та додаткової угоди до цього договору № 01 від 05.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 15/175-б (910/9030/20) від 30.06.2020 відкрито провадження у справі.

У липні 2020 року заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі: Київської міської державної адміністрації, ДК "Укроборонпром", ДП "Київський державний завод "Буревісник" також звернувся до Господарського суду м.Києва з позовною заявою про визнання недійсним договору №40-92 від 29.03.2018 та додаткової угоди до цього договору №01 від 05.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №15/175-б (910/11122/20) від 04.08.2020 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 №15/175-б (910/11122/20 задоволено клопотання Заступника Генерального прокурора про об`єднання справ в одне провадження. Об`єднано в одне провадження справи 15/175-б (910/11122/20) та 15/175-б (910/9030/20) та присвоєно об`єднаній справі номер 15/175-б (910/9030/20).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9030/20 (15/175-б) (суддя Пасько М.В.) позов задоволено повністю. Визнано недійсними договір №40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м.Києві, укладений між ДП "Київський державний завод "Буревісник" та ТОВ "СІФ ІНВЕСТ", а також додаткову угоду до цього договору № 01 від 05.04.2018.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 ухвалу Господарського суду м.Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9030/20 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних заяв Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі: Київської міської державної адміністрації, ДК "Укроборонпром", ДП "Київський державний завод "Буревісник", а також ДК "Укроборонпром" і ДП "Київський державний завод "Буревісник" до ТОВ "СІФ ІНВЕСТ", за участю Фонду державного майна України про визнання недійсним договору №40-92 від 29.03.2018 про будівництво житлового комплексу по вул. Здолбунівській,2 у м.Києві, укладеного між ДП "Київський державний завод "Буревісник" та ТОВ "СІФ ІНВЕСТ", і додаткової угоди до цього договору №01 від 05.04.2018 у межах справи №15/175-б.

Постановою Верховного Суду від 22.09.2021 касаційні скарги Державного концерну "Укроборонпром" та Заступника Генерального прокурора - задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.02.2021 у справі № 910/9030/20 - скасовано. Справу № 910/9030/20 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №15/175-б (910/9030/20) передано для розгляду судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 прийнято до свого провадження справу №15/175-б (910/9030/20) за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі 1) Київської міської державної адміністрації;2)Державного концерну "Укроборонпром"; 3) Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник"; за позовом Державного концерну "Укроборонпром"; Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ" , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача-1 Фонд державного майна України про визнання договору недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 позовні вимоги Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі 1) Київської міської державної адміністрації; 2) Державного концерну "Укроборонпром"; 3) Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" та позовні вимоги Державного концерну "Укроборонпром" задоволено повністю; визнано недійсними Договір №40-92 від 29.03.2018 року про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 та додаткову угоду №1 від 05.04.2018, укладені між Державним підприємством "Київський державний завод "Буревісник" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/9030/20 задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/9030/20 скасовано та ухвалено нове рішення; у задоволенні позовних вимог Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі 1) Київської міської державної адміністрації; 2) Державного концерну "Укроборонпром"; 3) Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник"; за позовом Державного концерну "Укроборонпром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача-1 Фонд державного майна України, про визнання договору недійсним, що розглядається в межах справи № 15/175-б, відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2023 касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" (правонаступником якого визнано АТ "Українська оборонна промисловість", правонаступником якого визнано Фонд державного майна України) - задоволено частково; касаційну скаргу заступника Генерального прокурора - задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 910/9030/20 скасовано; справу № 910/9030/20 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023, справу № 910/9030/20 передано судді Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 прийнято справу № 910/9030/20 до свого провадження, призначити розгляд справи на 31.01.24; зобов`язано учасників провадження у справі надати суду письмові обґрунтовані пояснення з урахуванням змісту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2023.

29.01.2024 від Офісу Генерального прокурора надійшли пояснення.

31.01.2024 від Фонду державного майна України надійшли пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 відкладено розгляд справи на 06.03.24; зобов`язано учасників провадження у справі надати суду письмові обґрунтовані пояснення з урахуванням змісту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2023; виправлено описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/9030/20.

28.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СІФ ІНВЕСТ" надійшли пояснення.

06.03.2024 від Київської міської державної адміністрації надійшли пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 відкладено розгляд справи на 10.04.24.

09.04.2024 від Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник" надійшли пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 відкладено розгляд справи на 24.04.24.

В судовому засіданні представники учасників провадження у справі надали пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 закрито підготовче провадження з розгляду заяви Заступника Генерального прокурора в інтересах держави, за позовом Фонду державного майна України про визнання договору недійсним в межах справи №15/175-б; призначити розгляд заяви до розгляду по суті на 08.05.2024.

В судовому засіданні представники учасників провадження у справі виступили із промовами у судових дебатах.

Судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2018 між ДП "Київський державний завод "Буревісник" (Сторона 1) та ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" (Сторона 2) укладено договір № 40-92 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 (надалі - "Договір"), відповідно до пункту 2.1 якого сторони зобов`язалися збудувати об`єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2.

Об`єктом будівництва, згідно з пунктом 1.1.4 Договору, виступив житловий комплекс з об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури, згідно з містобудівними умовами та обмеженнями й іншими вихідними даними, який планується побудувати на частині земельної ділянки в межах будівельного майданчика, а також будь-які інженерно-технічні споруди, безпосередньо з ним пов`язані (далі - об`єкт).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що ДП "Київський державний завод "Буревісник" передає ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" частину функцій замовника.

У пункті 2.4 Договору сторони погодили, що фінансування будівництва здійснюється ТОВ "СІФ ІНВЕСТ".

Об`єктом забудови є земельна ділянка площею 9,5071 га, яка є частиною ділянки загальною площею 15,6 га та належить ДП "Київський державний завод "Буревісник" на праві постійного користування (пункт 3.1 Договору).

Оформлення права на частину земельної ділянки з цільовим призначенням, що дозволяє здійснити будівництво, утримання і обслуговування об`єкта, є зобов`язанням ДП "Київський державний завод "Буревісник". Права, обов`язки та відповідальність сторін відповідно до договору виникають з моменту виконання ДП "Київський державний завод "Буревісник" зазначеного зобов`язання. ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" зобов`язана надати організаційне та методологічне сприяння у виконанні зазначеного обов`язку ДП "Київський державний завод "Буревісник" (пункт 3.2 Договору).

Водночас, у пункті 3.3 Договору сторони передбачили, що право користування частиною земельної ділянки внаслідок виконання договору не переходить до ТОВ "СІФ ІНВЕСТ". ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" має право використовувати будівельний майданчик відповідно до вимог законодавства України у сфері містобудування на підставі договорів капітального будівництва, укладених у межах цього Договору.

ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" приймає на себе виконання частини функцій Замовника будівництва об`єкта, у тому числі: отримання вихідних даних на проектування, розроблення та погодження проектно-кошторисної документації, забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією, оформлення в установленому порядку дозвільних документів на будівництво об`єкту (пункт 4.1.1 Договору).

Відповідно до пункт 4.1.5 Договору ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" здійснює будівництво відповідно до рішень і дозволів уповноважених державних органів і органів місцевого самоврядування, з дотриманням законів, будівельних норм і правил, що діють в Україні, у строгій відповідності з вимогами проектної документації та умовами договору.

Згідно із пунктом 4.2.2 Договору ДП "Київський державний завод "Буревісник" зобов`язане передати ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" будівельний майданчик на період будівництва протягом 3-х робочих днів з дати підписання цього договору.

Сторони домовились, що за виконання частини функцій замовника ДП "Київський державний завод "Буревісник" отримує у власність частину Об`єкта у вигляді окремих квартир та нежилих приміщень Об`єкта у розмірі 8% від загальної площі квартир Об`єкта та 8% від загальної площі нежилих приміщень Об`єкта. Вартість частини Об`єкта, що отримує ДП "Київський державний завод "Буревісник", буде встановлена Сторонами у додатковій угоді (пункт 7.1 Договору).

05.04.2018 ДП "Київський державний завод "Буревісник" та ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" було укладено додаткову угоду № 01 до Договору, якою визначено, що вартість наявного в межах земельної ділянки майна ДП "Київський державний завод "Буревісник" і вартість права користування земельною ділянкою загалом становлять 88 763 800 грн (пункт 1 додаткової угоди). У разі, якщо вартість частки Сторони 1, визначена згідно з п. 7.1 Договору, буде менше ніж 88 763 800 грн., то частку Сторони 1 буде збільшено до цієї суми (пункт 3 додаткової угоди). ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" у повному обсязі фінансує всі витрати, пов`язані з оформленням та зміною цільового призначення земельної ділянки, а також демонтажем списаних споруд (п. 4 Додаткової угоди).

Додатковою угодою № 02 від 11.02.2022 було внесено зміни до додаткової угоди № 01 від 05.04.2018, зокрема, визначено, що вартість наявного в межах земельної ділянки майна ДП "Київський державний завод "Буревісник" і вартість права користування земельною ділянкою площею 9,5071 га, загалом складають 235 735 345,00 грн (пункт 1 додаткової угоди). У разі, якщо вартість частки Сторони 1, визначена згідно з п. 7.1 договору, буде менше ніж 235 735 345,00 грн, то частку Сторони 1 буде збільшено до цієї суми (пункт 3 додаткової угоди).

Спір у справі стосується визнання недійсними Договору та додаткової угоди № 01 від 05.04.2018 до нього.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, правочин може бути визнано недійсним лише з підстав, передбачених законом.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто в силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Таким чином, заявляючи позов про визнання недійсним правочину позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

В даному випадку, як на підставу для визнання недійсними Договору та додаткової угоди до нього прокурором та позивачами вказується на те, що:

- Договір був вчинений за відсутності необхідно обсягу повноважень, оскільки з огляду на вартість предмету Договору останній є значним господарським зобов`язанням і в порушення статті 732 Господарського кодексу України був укладений ДП "Київський державний завод "Буревісник" за відсутності згоди органу, до сфери управління якого належить підприємство - ДК "Укроборонпром";

- Договір є правочином спільної діяльності, визначений законодавством порядок вчинення яких не було дотримано;

- виконання Договору змінить правовий статус нерухомого майна, яке не могло бути відчужене, що свідчить про їх суперечність пунктам 5 та 21 Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1314 від 08.11.2007;

- Договір передбачає використання землі для цілей, які не входять до видів діяльності ДП "Київський державний завод "Буревісник".

Заперечуючи проти таких доводів відповідачі вказували на те, що вимоги Статуту ДП "Київський державний завод "Буревісник" та Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" щодо обов`язкової згоди органу управління (Укроборонпрому) при укладанні правочинів розповсюджуються на договори про спільну діяльність, водночас Договір за своєю правовою природою не є договором про спільну діяльність, а є змішаним правочином, зокрема, поєднує в собі ознаки інвестиційного договору та договору підряду. Крім того, відповідачами вказувалось на надання Укроборонпромом погодження на укладення спірного договору на засіданні комітету кредиторів ДП "КДЗ "Буревісник", що відбулось 05.03.2018.

Врахувавши у відповідності до приписів ст. 316 Господарського процесуального кодексу України викладені в постанові Верховного Суду від 07.11.2023 при направленні даної справи на новий розгляд вказівки, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Щодо ознак спільної діяльності.

Відносини сторін за такими видом правочинів підпадають під правове регулювання глави 77 Цивільного кодексу України та загальних положень про зобов`язання, закріплених у книзі п`ятій Цивільного кодексу України (глави 47-53).

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону (ч. 1 ст. 1130 Цивільного кодексу України).

Договір про спільну діяльність може бути двостороннім або багатостороннім. Оскільки для укладення такого договору достатньо згоди сторін за всіма істотними умовами, його можна вважати консенсуальним. Сторонами (учасниками) договору про спільну діяльність можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, а також фізичні особи-підприємці.

Головною особливістю договору про спільну діяльність є те, що його учасники прагнуть досягти спільної мети і, зазвичай, не виступають стосовно один одного як боржники та кредитори, на відміну від учасників інших договорів.

Унаслідок укладення такого договору не створюється новий суб`єкт права (юридична особа), а лише встановлюються права та обов`язки учасників договору. Крім того, на відміну від інших договорів, які встановлюють взаємні права та обов`язки сторін, договір про спільну діяльність характеризується спільністю мети, яку ставлять перед собою сторони, що домовляються.

Об`єднання сторін такого договору пов`язане з їх особистою участю у спільній діяльності. Наприклад, у договорі простого товариства об`єднуються вклади учасників. Проте участь кожної зі сторін у спільній діяльності може здійснюватись і без об`єднання вкладів (ч. 2 ст. 1130 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 1131 Цивільного кодексу України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Предметом такого договору є спільна діяльність сторін для досягнення певної мети без створення юридичної особи.

З огляду на викладені положення вбачається, що характерними ознаками правочину спільної діяльності є встановлення: взаємних обов`язків сторін; обов`язків кожної зі сторін щодо спільної діяльності; порядок ведення спільних справ, зокрема, порядок прийняття рішень; уповноваженої особи на ведення спільної діяльності; порядку проведення фінансових операцій; порядку здійснення контролю за спільною діяльністю.

До того ж, однієї із істотних умов договору спільної діяльності є визначення розміру вкладів і часток учасників, порядку розподілу між ними результатів спільної діяльності, порядку розподілу витрат і збитків.

Згідно із ч. 1 ст. 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається в письмовій формі. Отже, він має відповідати вимогам, установленим у ст. 207 Цивільного кодексу України.

Відповідно до умов Договору Сторона-1 та Сторона-2 зобов`язуються збудувати Об`єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 (п. 2.1.), для реалізації цього Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає частину функцій Замовника. Обсяг прав та обов`язків, що передаються Стороні-2 для виконання функцій Замовника будівництва Об`єкту, визначено цим Договором (п. 2.2.), кожна із Сторін діє в межах функцій та обов`язків, визначених даним Договором, розділом 3 Положення про Замовника-забудовника (постанова Держбуду СРСР від 02.02.1988) (п.2.3.), фінансування будівництва здійснюється Стороною-2 (ТОВ "СІФ ІНВЕСТ"). Джерелом фінансування будівництва Об`єкту є кошти Сторони-2 та залучені кошти фізичних та юридичних осіб. У разі залучення коштів фізичних та юридичних осіб Сторона-2 діє виключно від свого імені та приймає на себе всі ризики невиконання або неналежного виконання зобов`язань перед такими особами (п.2.4.), у разі залучення Стороною-1 коштів фізичних та юридичних осіб на фінансування будівництва до підписання цього Договору, Сторона-1 діє виключно від свого імені та приймає на себе всі ризики невиконання або неналежного виконання зобов`язань перед такими особами ті здійснює розрахунки з такими фізичними та юридичними особами виключно за рахунок власних коштів або належної йому, відповідно до п.7.1. цього Договору, частки (п.2.5.). Право користування земельною ділянкою внаслідок виконання цього Договору не переходить до Сторони-2. Сторона-2 має право використовувати будівельний майданчик відповідно до вимог законодавства України у сфері містобудування на підставі договорів капітального будівництва, укладених у рамках цього Договору (п.3.3.).

З системного аналізу вказаних умов Договору випливає, що здійснення будівництва Об`єкта та реалізація Договору покладається саме на ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" та третіх осіб. В свою чергу, Договором не покладаються зобов`язання із безпосередньої участі у будівництві Об`єкту.

Крім того, частини Об`єкта, що розподіляються між сторонами, не є спільною частковою власністю сторін, а належать кожній з сторін відповідно до положень Договору. При реалізації Договору сторони зберігають свою юридичну самостійність.

Тобто обов`язки щодо здійснення конкретних дій, обумовлених предметом договору, фактично покладено на одну сторону - ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" без ознак сумісної діяльності, спільності вкладень або ж поєднаної трудової участі.

До того ж, ризики та відповідальність, у тому числі перед третіми особами з питань фінансування, несе виключно Сторона-2, що унеможливлює класифікувати такий договір як договір про спільну діяльність, відповідно до якого сторони несуть пропорційну або солідарну відповідальність.

На період будівництва Стороні-2 передається не земельна ділянка, а лише будівельний майданчик, тобто, правовий режим майна не змінюється.

Таким чином, системний аналіз вищевказаних положень законодавства, дає підстави стверджувати те, що характерними відмінностями договору про спільну діяльність від інших подібних договорів є те, що: майно кожного з учасників, що вноситься у вигляді вкладу, змінює свій правовий статус та стає спільним майном учасників; право використання та розпорядження таким майном здійснюється учасниками договору спільно; податковий та бухгалтерський облік такого майна (вкладів) здійснюється окремо від основної діяльності кожного із учасників договору.

Отже, оскільки правовий режим майна жодної із сторін не змінюється, а податковий облік результатів господарської діяльності за Договором сторонами вестиметься кожним окремо, то господарські правовідносини, що виникли між сторонами на підставі такого правочину, не можуть вважатися спільною діяльністю, а сам Договір не є договором про спільну діяльність.

В свою чергу, за своєю правовою природою Договір має ознаки змішаного договору та містить елементи зобов`язальних правовідносин у сфері інвестування (інвестиційний договір), підряду (договір підряду) та інших зобов`язальних правовідносин, виникнення та існування яких не суперечить положенням актів цивільного та господарського законодавства та, водночас, не дозволяє зробити висновок про можливість комплексного застосування до окремих частин договору інших положень чинного законодавства, ніж ті, що регламентують порядок здійснення інвестиційної діяльності та особливості виникнення, зміни та припинення правовідносин підряду.

Отже, враховуючи, що Статутом ДК "Укроборонпром" не передбачено погодження інвестиційного договору та/або договору підряду, що укладаються підприємствами-учасниками концерну та те, що Договір не має ознак правочину про спільну діяльність, згідно з якими використовується нерухоме майно, що перебуває в їх господарському віданні чи оперативному управлінні, то правові підстави вважати, що вчинення Договору потребувало попереднього погодження ДК "Укроборонпром" відсутні.

Щодо тверджень про вибуття земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - право володіння і користування земельною ділянкою, що перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно, постійний землекористувач може безстроково володіти земельною ділянкою (впливати на неї відповідно до свого інтересу), а також користуватися нею. Однак постійний землекористувач не має права відчужувати передану йому земельну ділянку, оскільки він не є власником такої ділянки.

Згідно із пунктом ІV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", Закону України "Про місцеві державні адміністрації" у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, зокрема ті, що перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національній академії наук України, державних галузевих академій наук.

В розумінні Земельного кодексу України ДК "Укроборонпром" та/або ДП "Київський державний завод "Буревісник" не є власником земельної ділянки, а отже не має права приймати рішення, зокрема, стосовно її відчуження шляхом припинення права користування або продажу.

Із змісту Договору (зокрема, системного аналізу п.п. 1.1.4., 1.1.5., 1.1.6. п.1.1., п. 3.1, п. 3.3.) не вбачається, що здійснення будівництва житлового комплексу по вул. Здолбунівській, 2 у м. Києві є певною формою відчуження відповідної земельної ділянки, оскільки на період будівництва Стороні-2 передається не земельна ділянка, а лише будівельний майданчик, тобто правовий режим майна не змінюється.

Крім того, з положень Договору не вбачається, що цей правочин є правовстановлюючим документом на зазначену земельну ділянку, а отже, не є правовою підставою для автоматичного, тобто, поза передбаченою законодавством процедурою набуття права власності на земельну ділянку.

Отже, виходячи із умов Договору відсутні правові підстави для висновку про відчуження відповідної земельної ділянки з його вчиненням, оскільки його умови не містять погодження:

- вчинення будь-яких дій щодо майнових активів у тому числі земельних ділянок, які належать ДП "Київський державний завод "Буревісник" або які є у користуванні підприємства;

- припинення права ДП "Київський державний завод "Буревісник" постійного користування земельних ділянок площею 9,5071 га з кадастровим номером 8000000000:90:142:0050 та площею 6,1260 га з кадастровим номером 8000000000:90:142:0060;

- права відчуження земельних ділянок площею 9,5071 га з кадастровим номером 8000000000:90:142:0050 та площею 6,1260 га з кадастровим номером 8000000000:90:142:0060.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що наслідками вчинення Договору стало припинення та/або передача права постійного користування земельною ділянкою.

Щодо відсутності дозволу на забудову земельної ділянки чи зміни її цільового призначення.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Відповідно до абзаців п`ятого та шостого частини другої статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об`єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров`я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план.

Після затвердження детального плану території відомості про земельні ділянки, зазначені в цій частині, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.

Так, рішенням Київської міської ради від 06.07.2017 №691/2853 затверджено детальний план території в районі Дніпровської набережної, вулиці Здолбунівської, проспекту Петра Григоренка в Дарницькому районі міста Києва.

29.12.2021 Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано Витяг з містобудівної документації від 29.12.2021 № 055-30106 згідно якого:

"Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:142:0050, яка розташована на вул. Здолбунівській, 2 у Дарницькому районі м. Києва, відповідно до детального плану території в районі Дніпровської набережної, вулиці Здолбунівської, проспекту Петра Григоренка в Дарницькому районі м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 06.07.2017 № 691/2853 (далі - Детальний план території), потрапляє в межі функціональних зон: територія житлової забудови багатоповерхової, територія громадських будівель та споруд та територія комунально-складська.".

Тобто ще до укладення Договору рішенням Київської міської ради від 06.07.2017 №691/2853 було затверджено детальний план території згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:142:0050 потрапляє в межі функціональних зон: територія житлової забудови багатоповерхової, територія громадських будівель та споруд та територія комунально-складська.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно із статтею 35 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.12.2022 №НВ-51008937832022 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:142:0050, площею 9,5071 га (предмет забудови згідно Договору) належить до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, та має цільове призначення: 02.10. Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.

Тобто 07.12.2022 було змінено цільове використання спірної земельної ділянки.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, наказом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрація) від 22.06.2023 №337, відповідно до статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2023 №6293/6334, враховуючи результат розгляду заяви ДП "Київський державний завод "Буревісник" за реєстраційним номером Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва АМ01:1218-9002-9391-2181 від 26.05.2023 про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованою дитячою дошкільною установою, котельнею та пожежно-рятувальною частиною на вул. Здолбунівській, 2 у Дарницькому районі м. Києва, було затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованою дитячою дошкільною установою, котельнею та пожежно-рятувальною частиною на вул. Здолбунівська, 2 у Дарницькому районі м. Києва.

Отже, Київською міською радою (Київською міською державною адміністрацією) було надано ДП "Київський державний завод "Буревісник" всі рішення, погодження, дозволи та затвердження, які згідно законодавчих та нормативно-правових актів з питань будівництва видаються саме Київською міською радою (Київською міською державною адміністрацією) для здійснення будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованою дитячою дошкільною установою, котельнею та пожежно-рятувальною частиною на вул. Здолбунівська, 2 у Дарницькому районі м. Києва на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:142:0050, площею 9,5071 га (яка згідно Договору підлягає забудові).

Крім того, відповідно до пункту 27 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 205 року № 747) дозвіл видається на безоплатній основі відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України «Про державну таємницю»).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) - центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Тобто, дозвіл на виконання будівельних робіт видається Державною інспекцією архітектури та містобудування України (ДІАМ), а не Київською міською радою (Київською міською державною адміністрацією). Беручи до уваги вищезазначене, доводи Заступника Генерального прокурора є неправдивими.

З огляду на наведені обставини вбачається, що у Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яка є власником земельної ділянки та в інтересах якої виступає Заступник Генерального прокурора України відсутнє порушене або оспорюване право, адже останньою було надано ДП "Київський державний завод "Буревісник" всі рішення, погодження, дозволи та затвердження, які згідно законодавчих та нормативно-правових актів з питань будівництва необхідні для здійснення будівництва.

Щодо згоди органу, до сфери управління якого належить підприємство, на вчинення значного господарського зобов`язання.

Статтею 73-2 Господарського кодексу України встановлено, що значним господарським зобов`язанням державного унітарного підприємства визнається господарське зобов`язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Значне господарське зобов`язання підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або, у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею.

Стаття 173 Господарського кодексу України тлумачить господарське зобов`язання як таке, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Тобто, з викладених положень законодавства можна дійти висновку, що значним господарським зобов`язанням унітарного державного підприємства є, в тому числі, укладення такого правочину, за яким державне підприємство взяло на себе зобов`язання на суму, більшу, ніж визначена у ст. 73-2 Господарського кодексу України.

У рішенні Конституційного суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України роз`яснив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

В даному випадку Договір укладено 29.03.2018.

Отже, для визначення вартості активів ДП "Київський державний завод "Буревісник" застосовується фінансова звітність станом на кінець 2017 року.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що: фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період; користувачі фінансової звітності (далі - користувачі) - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень; Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності та суб`єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). Підприємства зобов`язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України, а для банків - Національним банком України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 №419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності" визначено, що дія цього Порядку поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством. Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.

Згідно з балансом (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2017 вартість активів ДП "Київський державний завод "Буревісник" становила 152 079 000,00 грн.

В той же час, право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:90:142:0003, загальною площею 15,6331 га зареєстровано за ДП "Київський державний завод "Буревісник" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 01.06.2018 (номер запису 26434460), тобто після укладення Договору та після додаткової угоди №01 від 05.04.2018.

Отже, безпідставним є твердження, що до предмету Договору входить вартість права користування земельною ділянкою, у зв`язку із тим, що на момент укладення Договору така земельна ділянка не була оформлена, а отже і не можливо було встановити вартість права користування цією земельною ділянкою.

Крім того, відповідно до інформації наведеної в наказі Державного концерну "Укроборонпром" №362 від 17.10.2018, балансова вартості списаного майна становить 9,4 млн. грн., в той час як згідно балансу (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2017 (форма №1) вартість активів ДП "Київський державний завод "Буревісник" становить 152 079 тис. грн.

Отже, не відповідає дійсним обставинам спірних правовідносин твердження ДК "Укроборонпром" про те, що ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становила 58,4% вартості активів цього підприємства.

Відтак, відсутні правові підстави для висновку про те, що укладення Договору потребувало згоди ДК "Укроборонпром", адже відповідно до статті 73-2 Господарського кодексу України така згода необхідна у випадку, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, проте зобов`язання ДП "Київський державний завод "Буревісник", що визначені предметом Договору, не містить грошового вираження та/або не передбачає передачу/відчуження нерухомого майна та/або земельної ділянки.

Крім того, відповідно до п. 4 додаткової угоди №01 від 05.04.2018 до Договору ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" у повному обсязі, за рахунок власних та/або залучених від третіх осіб коштів, фінансує всі витрати, пов`язані з оформленням та зміною цільового призначення земельної ділянки, а також демонтажем списаних споруд.

Зазначене свідчить про те, що на ділянці, яка становить 9,5071 га буде проводитись нове будівництво, тобто для виконання вказаного Договору ДП "Київський державний завод "Буревісник" не передає об`єкти нерухомості, що належать йому на праві господарського відання.

До того ж, із змісту Договору вбачається, що на ДП "Київський державний завод "Буревісник" не покладено жодних грошових зобов`язань.

Не містять відповідних доказів взяття ДП "Київський державний завод "Буревісник" на себе будь-яких грошових зобов`язань за наслідками вчинення Договору і матеріали справи.

В той же час, Договором передбачено, що саме ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" за рахунок власних та/або залучених від третіх осіб коштів, фінансує всі витрати, пов`язані з оформленням земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, матеріали справи не містять жодного належного або допустимого доказу, що ДП "Київський державний завод "Буревісник" уклавши Договір взяв на себе господарське зобов`язання, яке становить 10 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності, та вчинення якого потребує погодження зі сторони уповноваженого органу управління.

Наведені обставини підтверджуються і фактичною поведінкою ДК "Укроборонпром", яка передувала укладенню Договору та полягала в наступному.

11.09.2017 від потенційного інвестора ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" на адресу ДП "Київський державний завод "Буревісник" та ДК "Укроборонпром" надійшла інвестиційна пропозиція з проекту будівництва та/або реконструкції об`єктів нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2, з додатком проекту договору про будівництво житлового комплексу.

Своїм листом від 28.09.2017 вих. № UOP 3.01-9007 ДК "Укроборонпром" звернулось до ДП "Київський державний завод "Буревісник" з проханням розглянути інвестиційну пропозицію ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" будівництва та/або реконструкції об`єктів нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2, надати позицію з приводу можливості та доцільності впровадження запропонованого інвестиційного проекту.

12.02.2018 ДП "Київський державний завод "Буревісник" звернулося до ДК "Укроборонпром" листом від 12.02.2018 №400/25 щодо доцільності погодження та підписання договору проведення спільної консультативної наради за участю всіх задіяних та зацікавлених сторін з метою остаточного редагування проекту договору.

Відповідно до відповіді на вищезазначений лист, а саме відповідно листа від 06.04.2018 № UOP 3.01-3135 ДК "Укроборонпром" зазначив, що: згідно з науково-правовим висновком Інституту держави і права ім. В.М. Корецького від 16.11.2017 №126/437 проект договору про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 2 не є договором про спільну діяльність, а отже не потребує погодженню Генеральним директором ДК "Укроборонпром"; відповідне питання (укладення Договору) було погоджено комітетом кредиторів ДП "Київський державний завод "Буревісник"; ініційоване питання було вирішено на засіданні комітету кредиторів, а отже не потребує скликання окремої наради для обговорення умов проекту договору.

22.01.2018 ТОВ "СІФ ІНВЕСТ" звернулося до ДК "Укроборонпром" листом від 22.01.2018 № 08 стосовно погодження проекту договору між Державним підприємством "Київський державний завод "Буревісник" та ТОВ "СІФ ІНВЕСТ", а також проектів додаткової угоди № 1 до Договору про будівництво житлового комплексу.

Відповідно до листа від 23.02.2018 № UOP 3.01-1678 ДК "Укроборонпром" зазначив, що концерн не наділений повноваженнями стосовно погодження проектів договорів, які укладені його учасниками для проведення поточної господарської діяльності. Разом з тим, звернув увагу на те, що не має заперечень до суттєвих умов наданого проекту договору та вважає, що підприємство має вжити всіх заходів, які не суперечать чинному законодавству, зокрема законодавства з питань банкрутства, а також пункту восьмому ухвали господарського суду м. Києва від 30.11.2011 у справі № 15/175-б.

Тобто ДК "Укроборонпром" жодних заперечень проти укладення та реалізації Договору не висувало, а тим паче вказувало на відсутність необхідності його погодження.

Щодо заборони вчинення дій по відчуженню майна боржника та укладення угод, які встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі № 15/175-б про банкрутство ДП "Київський державний завод "Буревісник".

Так, із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі № 15/175-б про порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема, було: заборонено посадовим особам боржника вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи укладення угод про зазначене з іншими суб`єктами підприємницької діяльності; заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.

Однак, постановою Верховного Суд від 13.09.2018 у справі № 15/175-б було частково задоволено клопотання ДП "Київський державний завод "Буревісник" та розпорядника майна Лахненка Є.М.; скасовано арешти майна боржника та заборони, накладені ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі №15/175-б; вжито заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони відчуження нерухомого майна ДП "Київський державний завод "Буревісник" де б воно не було та з чого б не складалося.

При цьому, стаття 5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" чітко розмежовує поняття "Відчуження" та "Списання" об`єктів державної власності.

Кабінет Міністрів України, здійснюючи управління об`єктами державної власності, як суб`єкт управління відповідно до підпункту "и" пункту 18 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", визначає порядок відчуження та списання цих об`єктів.

На виконання власних повноважень Кабінетом Міністрів України було затверджено різні порядки для відчуження та списання об`єктів державної власності, а саме:

- механізм списання об`єктів державної власності, якими є об`єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами), іншими необоротними матеріальними активами, врегульовано Порядком списання об`єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314;

- механізм відчуження об`єктів державної власності, якими є матеріальні активи, які відповідно до законодавства визначаються основними фондами (засобами), врегульовано Порядком відчуження об`єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 №803 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 №884).

Також, за систем аналізом норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про управління об`єктами державної власності", Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що чинне законодавство передбачає три механізми відчуження об`єктів державної власності, яке закріплено за державним підприємством на праві господарського відання:

- в порядку приватизаційного процесу згідно з вимогами Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна";

- в процесі здійснення господарської діяльності з додержанням правил, визначених статтями 75, 141 Господарського кодексу України, Закону України "Про управління об`єктами державної власності", Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 №803;

- у справі про банкрутство державного підприємства згідно з вимогами Кодексу України з процедур банкрутства.

З огляду на викладене вбачається, що жодних обмежень щодо вчинення Договору в межах справи №15/175-б введено не було, адже постановою Верховного Суду від 13.09.2018 у справі №15/175-б вжито заходи забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони відчуження нерухомого майна ДП "Київський державний завод "Буревісник", в той час як списання, демонтаж чи реконструкція існуючих об`єктів державної власності не є відчуженням нерухомого майна державного підприємства в розумінні чинного законодавства України.

В той же час, твердження прокурора про те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2011 у справі № 15/175-б було заборонено укладення угод вцілому не відповідає безпосередньому змісту такого судового рішення.

Щодо посилань на відсутність унормування в Договорі порядку і способу погашення кредиторських вимог.

Так, загальний розмір кредиторської заборгованості ДП "Київський державний завод "Буревісник" наразі становить близько 144 млн.грн. та складається, зокрема, із заборгованість по виплаті заробітної плати, перед бюджетом (ПДВ, плата за надри, екологічний податок, земельний податок, плата за спецводокористування, ПДФО, військовий збір, дивіденди, податок на прибуток), перед управлінням пенсійного фонду України (Єдиний соціальний внесок, пільгова пенсія, наукова пенсія), конкурсної та поточної кредиторської заборгованості.

Поряд з цим, умови Договору передбачають, що за наслідками його реалізації очікувані майнові надходження ДП "Київський державний завод "Буревісник" мають бути не менше суми у розмірі 235,7 млн.грн.

Тобто цілком обґрунтованим є посилання відповідача на те, що реалізація Договору надасть змогу ДП "Київський державний завод "Буревісник" як погасити в повній мірі суму кредиторської заборгованості, так і забезпечить можливість фінансового оздоровлення підприємства.

Тому, сама по собі відсутність в змісті Договору визначення порядку і способу погашення кредиторських вимог жодним чином не нівелює фактичних обставин існування реальної можливості погашення кредиторських вимог та закриття провадження у справі про банкрутство ДП "Київський державний завод "Буревісник" за наслідками реалізації такого правочину.

Щодо знесення розміщених на спірній земельній ділянці будівель та споруд.

Як вбачається із матеріалів справи для встановлення фактичного технічного стану нерухомого майна ДП "Київський державний завод "Буревісник" було замовлено у Київського національного університету будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України проведення відповідного технічного обстеження, за результатами якого було складено технічні Звіти на будівлі та споруди у кількості 69 од. по вул. Здолбунівська, 2 у м. Києві, що містив наступний висновок: загальний технічний стан будівель та споруд по вул. Здолбунівська, 2 у м. Київ за набором ознак класифіковані як: не придатний до нормальної експлуатації - категорія "3" та аварійний - категорія "4".

Такі обставини також було підтверджено висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведеного будівельно-технічного дослідження від 05.07.2018 №8604/13296-13353/18-42, згідно якого визначено, що технічний стан більшості будівель та споруд оцінюється як аварійний (категорія "4"), а інші будівлі та споруди непридатні для подальшого використання (категорія "3").

Отже, твердження Заступника Генерального прокурора, що дії ДП "Київський державний завод "Буревісник", спрямовані на ініціювання питання про списання основних фондів державного підприємства мали на меті підготовку будівельного майданчику, є необґрунтованим, адже висновками експертної установи було підтверджено знаходження їх в непридатному стані, що в силу скрутного фінансового становища підприємства очевидно не мало інших шляхів вирішення окрім як списання з метою послідуючого залучення інвестиції для покриття боргів та реанімації діяльності заводу.

Відповідно до пункту 28 Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314, суб`єкти господарювання, на балансі яких перебувало майно, подають суб`єктам управління у місячний строк після закінчення процедури розбирання, демонтажу та оприбуткування звіт про списання майна згідно з додатком 3. У разі наявності зауважень до звіту суб`єкт управління повертає його суб`єктові господарювання для врахування зауважень та подання протягом 10 робочих днів звіту для нового розгляду.

Згідно із пунктом 29 Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314, процедура списання майна вважається закінченою з моменту подання суб`єктом господарювання суб`єкту управління звіту про списання майна.

Як вбачається із матеріалів справи 05.06.2023 ДП "Київський державний завод "Буревісник" було подано до ДК "Укроборонпром", як суб`єкту управління, звіт про списання майна згідно (лист вих. № 400/73 від 05.06.2023).

Тобто у відповідності до п. 29 Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314, з 05.06.2023 процедура списання майна, яке знаходилось на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:142:0050, площею 9,5071 га (яка згідно Договору підлягає забудові) закінчена, а згідно пояснень учасників справи станом на сьогоднішній день відповідна земельна ділянка не містить будівель та споруд ДП "Київський державний завод "Буревісник" що були визнані аварійними та непридатними до використання.

Враховуючи вищезазначене, твердження Заступника Генерального прокурора про те, що ДП "Київський державний завод "Буревісник" передало/безоплатно відчужило об`єкти нерухомості державної власності приватному суб`єкту господарювання в порушення наведених норм законодавства та положень Статуту не підтверджуються зібраним в матеріалах справи доказами, адже відповідні об`єкти були списані у визначеному законодавством порядку.

В свою чергу, положення оскаржуваних Договору та додаткової угоди №1 від 05.04.2018 до нього як не передбачають жодного відчуження та/або передачу у право власності нерухомості (нежитлових будівель та споруд), яка належить на праві власності ЖК "Укроборонпром" та закріплена на праві господарського відання за ДП "Київський державний завод "Буревісник", так і не визначаються вчинення будь-яких дій щодо майнових активів, що належать ДП "Київський державний завод "Буревісник".

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, позивачами не доведено, а судом не встановлено обставин, з якими положення чинного законодавства України передбачають можливість визнання недійсним Договору та додаткової угоди №1 від 05.04.2018 до нього в силу приписів ст. 215 Цивільного кодексу України, в той час як звернення з вказаним позовом до суду вказує на непослідовність дій як Київської міської державної адміністрації, так і Фонду державного майна України (процесуального правонаступника ДК "Укроборонпром" в межах даної справи) при виконанні своїх обов`язків та реалізації повноважень, що може бути ознакою неналежного урядування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовів повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивачів.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації, Фонду державного майна України, Державного підприємства "Київський державний завод "Буревісник", а також Фонду державного майна України відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.07.2024.

Суддя А.М. Івченко