Ухвала
від 05.08.2024 по справі 331/569/24
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

05.08.2024

Справа № 331/569/24

Провадження № 1-кс/331/1559/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05серпня 2024року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_4 , про арешт майна по кримінальному провадженню № 42022082070000051 від 01.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч.1 ст.111-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором який здійснює процесуальне керівництво, про арешт майна по кримінальному провадженню № 42022082070000051 від 01.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч.1 ст.111-2 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено наступне.

Слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №42022082070000051 від 01.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч.1 ст.111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група громадян України використовуючи підконтрольні підприємства, вчиняє умисні дії, спрямовані на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора т.зв. «военно-гражданской администрации Запорожской области» з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки її рішень та дій, направлених на формування та встановлення незаконної окупаційної влади на тимчасово окупованій території Запорізької області, створення її незаконних державних органів влади у сільськогосподарській сфері, зокрема т.зв. «Государственное унитарное предприятие «Государственный зерновой оператор».

Так, встановлено, що до вказаної групи осіб входить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який для здійснення своєї протиправної діяльності за сприянням представників вищого керівництва окупаційної адміністрації держави агресора рф - «военно-гражданской администрации Запорожской области» здійснив перереєстрацію підконтрольних йому підприємств ТОВ«Агрофірма «Солекс» (ЄДРПОУ 31676746) під назвою: «ООО «Агрофирма «Солекс» (ОГРН 1229000004045 от 20.03.2023» та ТОВ «Оріяна-Агро» (ЄДРПОУ 33005220) під назвою: «ООО «Орияна-Агро» (ОГРН 1229000001670 от 20.03.2023» та в подальшому налагодив їх роботу на окупованих територіях Запорізької області.

Органом досудового розслідування встановлено, що до своєї протиправної діяльності ОСОБА_5 також залучив громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який займає посаду голови служби безпеки ТОВ «Охоронне Агенство «Професіонал»(ЕДРПОУ 33700382) та забезпечує охорону осіб, які перебуваючи на території міста Запоріжжя, здійснюють бухгалтерську діяльність на підприємствах, які підконтрольну ОСОБА_5 , а також захист об`єктів, де працюють вказані особи.

Враховуючи вищевикладене, у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні обшуку автомобіля марки «Renault» модель Duster д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, виявлення предметів, речей та документів, які зберегли на собі сліди злочину та мають значення для досудового розслідування, відповідно до ст.84 КПК України, зокрема: господарської документації ТОВ «Агрофірма «Солекс» (ЄДРПОУ 31676746), «ООО «Агрофирма «Солекс» (ОГРН 1229000004045 от 20.03.2023), ТОВ «Оріяна-Агро» (ЄДРПОУ 33005220), «ООО «Орияна-Агро» (ОГРН 1229000001670 от 20.03.2023), електронних та мобільних пристроїв (мобільних телефонів, планшетів), комп`ютерної техніки (персональних обчислювальних машини, ноутбуків та іншого), матеріальних та магнітних носіїв інформації (жорсткі диски, флеш-накопичувачі, карти пам`яті), сім-карток операторів мобільного зв`язку, документів, чорнових записів (блокноти, записники чернетки, нотатки тощо), які можуть бути використанні як докази у даному кримінальному провадженні та можуть містити деталізовану інформацію про здійснення протиправної діяльності фігурантів даного кримінального провадження.

26.07.2024 органом досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого суду м. Запоріжжя від 28.06.2024 проведено обшук автомобіля марки «Renault» модель Duster д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час проведення якого було виявлено та вилучено речі і документи, які зазначено в ухвалі слідчого судді та які мають вагоме значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, і можуть бути використані як докази, а саме:

1. Блокнот в обкладинці синього кольору із написом «Співпраця яка гарантує успіх» із чорновими записами, до останньої обкладинки якого прикріплений аркуш паперу формат А-4 розділений навпіл;

2. Договір №19300 про надання в користування індивідуального сейфу, на 1 арк.;

3. Копія довіреності на ім`я ОСОБА_6 , зареєстровано в реєстрі №140;

4. Довіреність на ім`я ОСОБА_6 , зареєстровано в реєстрі №140;

5. Довіреність на ім`я ОСОБА_6 , зареєстровано в реєстрі №138;

6. Довіреність на ім`я ОСОБА_6 , зареєстровано в реєстрі №7194 із додатками, всього на 3 арк.;

7.Переклад довіреності на ім`я ОСОБА_6 , зареєстровано в реєстрі №7193;

8. Довіреність на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , зареєстровано в реєстрі №209;

9. Копія довіреності на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , зареєстровано в реєстрі №4185;

10. Довіреність на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_6 разом із перекладом та додатком №684/2024, всього на 6 арк.;

11. Квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № TR.71346465.79740.16175 від 28.06.2024;

12. Квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №16175-1 від 03.07.2024;

13. Копія довіреності у прошитому вигляді від ОСОБА_9 на ім`я ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та/або ОСОБА_6 разом із додатками, всього на 7 арк.;

14. Довіреність від ОСОБА_12 на ім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_6 разом із додатком, всього на 6 арк., із додатком;

15. Довіреність від ОСОБА_9 на ім`я ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та/або

ОСОБА_6 у прошитому вигляді, із додатками всього на 6 арк.;

16. Мобільний телефон Readmi у корпусі чорного кольору у чохлі із IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , S/n: НОМЕР_4 із двома сім-картками операторів «Київстар» та «Водафон».

Вище зазначені речі та документи, які вилучені в ході проведення обшуку, зберігають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами вкримінальному провадженніє фактичнідані,отримані упередбаченому цимКодексом порядку,на підставіяких слідчий,прокурор,слідчий суддяі судвстановлюють наявністьчи відсутністьфактів таобставин,що маютьзначення длякримінального провадженнята підлягаютьдоказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

26.07.2024 постановою слідчого всі вилучені під час проведення вказаного обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майнадопускається зметою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відтак, наразі вилучені під час обшуку автомобіля марки «Renault» модель Duster д.н.з. НОМЕР_1 речі у вигляді документів оглянуті та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження

В той же час незастосування заборони та обмеження у користуванні і розпорядженні вищезазначеними речами може призвести до їх приховування та знищення, адже вони можуть безпосередньо свідчити про причетність до вчинення вказаного злочину, а отже призведе до знищення доказів протиправної діяльності.

Враховуючи цей факт, керуючись ч. 2 ст. 172 КПК України «Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна», прошу провести розгляд клопотання без виклику ОСОБА_6 .

Слідчий у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки не відомі.

Слідчий суддя вивчивши матеріали справи, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності володільця майна та слідчого.

Вивчивши матеріали справи слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ч. 1 та ч. 5ст. 171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Так, згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, за змістом вказаних положень закону арешт може бути накладено слідчим суддею на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

При вирішенні питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України, враховує: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При дослідженні матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що стороною кримінального провадження, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, доведено наявність правових підстав для накладення арешту на майно, через що клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке було вилучене 26.07.2024 під час проведення обшуку автомобіля марки «Renault» модель Duster д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на: