Рішення

від 04.10.2010 по справі 39/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/191

04.10.10

За позовом    Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «Люкс»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство «Кепітал медіа баїнг"

про                  стягнення 160 652,61 грн.

                                                                                                                      Суддя   Гумега О.В.

Представники :

Від позивача: Кардаш М.Р.  (довіреність № б/н  від 17.09.2010 р.)

Від відповідача: не з’явилися

                                                             ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

        Приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія «Люкс»(позивач) звернулося до Господарського  суду м. Києва  з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство «Кепітал медіа баїнг»(відповідач) про стягнення з останнього 160 652,61 грн. заборгованості на підставі договору № 190109/1 про надання рекламних послуг від 19.01.2009 р. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 124 842,04 грн., суму пені в розмірі 22 059,62 грн., суму трьох відсотків річних в розмірі 3264,78 грн. та суму інфляційних збитків в розмірі 10 486,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач надав відповідачу рекламні послуг, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання щодо оплати таких послуг не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010 р. порушено провадження у справі № 39/191 та призначено справу до розгляду на 20.09.2010 р. о 10:20 год.

Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2010 р. подав письмові пояснення № б/н від 20.09.2010 р. та документи на виконання вимог ухвали суду від 30.08.2010 р., в т.ч. витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців серія АЕ № 099243 щодо відповідача станом на 13.09.2010 р.

Згідно даних вищенаведеного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців вбачається, що адресою місцезнаходження відповідача є наступна адреса: 03067,  м. Київ, вул. Виборзька, буд. 99.

Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2010 р. також  залучив до матеріалів справи докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу за адресою його місцезнаходження, а саме: фіcкальний чек № 3450 від 17.09.2010 р.

        Представник відповідача в судове засідання 20.09.2010 р. не з"явився, вимоги ухвали суду від 30.08.2010 р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

        Ухвалою суду від 20.09.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 04.10.2010 р. о 10:20 год.

        Представник відповідача в судове засідання, призначене на 04.10.2010 р., вдруге не з’явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвали суду від 30.08.2010 р. та від 20.09.2010 р. не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений  належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із  Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 –V) ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/191 від 20.09.2010 р. та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було направлено відповідачу за адресою, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, а саме: м. Київ, вул. Виборзька, буд. 99 (зазначений витяг знаходиться в матеріалах справи).

        Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/191 відповідач  був повідомлений  своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача  в судовому засіданні  04.10.2010 р. від останнього  до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез”явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 04.10.2010 р. та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2010 р. надав усні пояснення щодо підстав, відповідно до яких заявлено позов, позовні вимоги підтримав повністю.

        Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

        Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 27.09.2010 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                                                     ВСТАНОВИВ:

        19.01.2009 р. між Приватним акціонерним товариством «Телерадіокомпанія «Люкс»(позивач) та  Товариством  з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство «Кепітал Медіа Баїнг"  було  укладено договір про надання рекламних послуг (далі –договір), відповідно п. 2.1. якого виконавець (позивач) бере на себе зобов’язання надавати замовнику (відповідач) послуги з розміщення в ефірі радіоканалу рекламних матеріалів клієнтів відповідача, а відповідач зобов’язується приймати ці послуги та оплачувати їх на умовах, передбачених цим договором. Умови розміщення рекламних матеріалів клієнтів відповідача в ефірі радіоканалу (ефірний час, вартість і порядок оплати, термін підготовки рекламних матеріалів та ін.) містяться в додатках до цього договору, які становлять його невід’ємну частину.

         Відповідно до п. 5.1. договору, вартість послуг позивача зазначаються у відповідному додатку, що є невід’ємною частиною цього договору.

         Відповідно до п. 5.2. договору, оплата послуг позивача здійснюється у безготівковій формі на підставі виставленого  позивачем рахунку-фактури шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок позивача у строк і на умовах, визначених у відповідному додатку.

         Пунктом 5.3. договору визначено, що не пізніше ніж через 3 (три) робочі дні з дати завершення надання рекламних послуг позивач має надати відповідачу акт виконаних робіт. Зазначений акт має бути датований останнім днем надання рекламних послуг.

         Відповідно до п. 5.5. договору, остаточні взаєморозрахунки  між сторонами мають бути проведені не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані рекламні послуги, за умови підписання сторонами акта виконаних робіт.

         Пунктом 11.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2009 р. або до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

        22.05.2009 р. між сторонами був підписаний додаток № 8 до договору № 190109/1 про надання рекламних послуг від 19.01.2009 р., яким сторони погодили, що строк проведення рекламної кампанії з 25.05.2009 р. до 21.06.2009 р., а оплата послуг здійснюється відповідачем, відповідно до виставленого позивачем рахунку-фактури, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту його отримання відповідачем. Загальна вартість послуг складає 143 833,62 грн.

        Позивач на виконання умов договору  № 190109/1 від 19.01.2009 року та додатку № 8 до цього договору  надав відповідачу рекламні послуги на загальну суму 154 714,96 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами про надання рекламних послуг, а саме:

-          акт № ОУ-001197 від 21.08.2009 р. на суму 143 833,62 грн. (копія акту знаходиться в матеріалах справи);

-          акт № ОУ-001198 від 21.08.2009 р. на суму 940,96 грн. (копія акту знаходиться в матеріалах справи);

-          акт № ОУ-001199 від 21.08.2009 р. на суму 9940,38 грн. (копія акту знаходиться в матеріалах справи).

         Наявні в матеріалах справи акти про надання  рекламних послуг відповідачем підписані, що свідчить про те, що відповідач не має жодних претензій до позивача щодо строків або якості наданих рекламних послуг.

Однак, як зазначає позивач в своїй позовній заяві,  відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті наданих рекламних послуг, що підтверджується актами про надання рекламних послуг,  виконав частково  в загальній сумі  29 872,92 грн., а саме:

- 05.08.2009 р. відповідач  перерахував 10 000,00 грн. авансу по акту про надання рекламних послуг №  ОУ-001197 від 21.08.2009 р.;

- 19.10.2009 р. відповідач  сплатив 17 836,04 грн. суми заборгованості по акту про надання рекламних послуг №  ОУ-001197 від 21.08.2009 р.;

- 09.04.2010 р.  відповідач  повністю сплатив 940,96 грн. суми заборгованості по акту про надання рекламних послуг №  ОУ-001198 від 21.08.2009 р.;

- 09.04.2010 р.  відповідач  сплатив 1095,92 грн. суми заборгованості по акту про надання рекламних послуг №  ОУ-001199 від 21.08.2009 р.

         23.02.2010 р. позивач надіслав відповідачу лист-вимогу № 25-02.2010/3  від 25.02.2010 р. з вимогою у семиденний строк сплатити  позивачу заборгованість за надані рекламні послуги в сумі 126 878,92 грн. (124 842,04 грн. - сума основного боргу  + 940,96 грн. –сума заборгованості за актом № ОУ-001198 від 21.08.2009 р. + 1095,92 грн. –сума часткової оплати згідно акту № ОУ-001199 від 21.08.2009 р. = 126 878,92 грн.), шляхом перерахування на поточний рахунок позивача, який вказаний у спірному договорі, неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань стосовно оплати рекламних  послуг, проте відповіді позивач на лист-вимогу  від відповідача не отримав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

         По матеріалам справи встановлено, що між сторонами по справі укладений договір про надання рекламних послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обов`язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків.

         Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов’язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

         Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

         Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

        Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

        Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

        З урахуванням зазначеного, строк виконання зобов’язання щодо оплати наданих позивачем рекламних послуг  згідно актів про надання рекламних послуг станом на час вирішення спору є таким, що настав.

        Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 124 842,04 грн.  обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

        Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені в розмірі 22 059,62 грн., суму трьох відсотків річних в розмірі 3264,78 грн. та суму інфляційних збитків в розмірі 10 486,17 грн.

        Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

        Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

        За весь час несанкціонованого користування чужими коштами штрафні санкції можуть бути встановлені у відсотках, розмір яких обчислюється обліковою ставкою Національного банку України. Облікова ставка НБУ - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк визначає для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів на певний період, тобто є, відповідно до Закону України «Про Національний банк України»від 20.05.1999 р. № 679-ХІV, орієнтиром ціни на гроші.

       Частина. 6 ст. 231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

        Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

        Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (надалі –Закон України) регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

        Статтею 1 вищезазначеного Закону України передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

         Відповідно до ст. 3 Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

         Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

         Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

         Згідно п. 8.4.  договору, у разі порушення відповідачем строків оплати наданих рекламних послуг, від зобов’язується сплатити позивачу пеню  в розмірі подвійної облікової ставки  Національного банку України, що діяла у період прострочення (від суми, оплата якої прострочена)  за кожен день прострочення.

        Враховуючи вказані норми ЦК України, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру пені, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача  суми пені в розмірі 22 059,62 грн.  підлягають частковому задоволенню, а саме:

-          згідно акту  про надання рекламних  послуг № ОУ-001197 від 21.08.2009 р. на суму заборгованості в розмірі 133 833,62 грн. сума пені, яка підлягає стягненню становить:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір

облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

133833.62

11.09.2009 - 19.10.2009

39

10.2500 %

2931.51

     - згідно акту  про надання рекламних  послуг № ОУ-001197 від 21.08.2009 р. на суму заборгованості в розмірі 115 997,58  грн. сума пені, яка підлягає стягненню становить:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір

облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

115997.58

20.10.2009 - 20.04.2010

183

10.2500 %

11922.33

       Отже, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за актом про надання рекламних  послуг № ОУ-001197 від 21.08.2009 р. становить 14 853,84 грн.

-          згідно акту  про надання рекламних  послуг № ОУ-001198 від 21.08.2009 р. на суму заборгованості в розмірі 940,96 грн. сума пені, яка підлягає стягненню становить:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір

облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

940.96

11.09.2009 - 10.03.2010

181

10.2500 %

95.66

       Отже, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за актом про надання рекламних  послуг № ОУ-001198 від 21.08.2009 р. становить 95,66  грн.

-          згідно акту  про надання рекламних  послуг № ОУ-001199 від 21.08.2009 р. на суму заборгованості в розмірі 9940,38 грн. сума пені, яка підлягає стягненню становить:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір

облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

9940.38

11.09.2009 - 10.03.2010

181

10.2500 %

1010.51

  Отже, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за актом про надання рекламних  послуг № ОУ-001199 від 21.08.2009 р. становить 1010,51  грн.

  За  таких обставин, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за актами про надання рекламних послуг № № ОУ-001197 від 21.08.2009 р.,  № ОУ-001198 від 21.08.2009 р. та  № ОУ-001199 від 21.08.2009 р. складає 15 960,01 грн.

        Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

        Враховуючи вказані норми ЦК України, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру трьох відсотків річних та інфляційних збитків, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача  трьох відсотків річних  в розмірі 3264,78 грн. та суми інфляційних збитків в розмірі 10 486,17 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

         Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

        За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 1545,53 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 227,04 грн. покладаються на відповідача.

         Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

                                                              В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство «Кепітал Медіа Баїнг" (03067,  м. Київ, вул. Виборзька, 99, код ЄДРПОУ № 33343078; п/р 260090102738 в ЗАТ «ПроКредитБанк», МФО 320984), а у разі відсутності грошових коштів з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія «Люкс»(79008,  м. Львів, пл. Галицька, 15,  код ЄДРПОУ № 20765851; п/р 260090130088 в ТОВ «БМ Банк», МФО 380913) 124 842,04 грн. (сто двадцять чотири тисячі вісімсот сорок дві гривні  04 коп.) основного боргу,  15 960,01 грн. (п'ятнадцять тисяч дев’ятсот шістдесят гривень 01 коп.) пені, 3264,78 грн. (три тисячі двісті шістдесят чотири гривні 78 коп.) трьох відсотків річних, 10 486,17 грн. (десять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень 17 коп.) інфляційних збитків, 1545,53 грн. (одна тисяча п’ятсот сорок п’ять гривень 53 коп.) державного мита та 227,04 грн. (двісті двадцять сім гривень 04 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із  Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 ) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

       Суддя                                                                                                 Гумега О. В.

Дата підписання

повного  рішення: 06.10.2010 р.