Рішення

від 01.06.2009 по справі 39/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/191

01.06.09

За позовом      Закритого акціонерного товариства «Альба Україна»

до                         Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»

про                   стягнення  25 677,13 грн.

                                                                                                             Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Сердюк Н.О.  (довіреність № 707 від 10.04.2009 р.)

Від відповідача: не з`явилися

СУТЬ СПОРУ:

        Закрите акціонерне товариство «Альба Україна»(позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»(відповідач) про стягнення з останнього заборгованість в розмірі 25 677,13 грн., відповідно до договору добровільного страхування майна № 03/36-167-0791 від 05.09.2008 р. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 23 866,05 грн., 3% річних в розмірі 232,97 грн., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 1578,11 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що  позивач прийняв на страхування майно відповідача, проте відповідач, в порушення умов договору, не сплатив страховий платіж в розмірі та в терміни, передбачені договором.  Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаних з розглядом даної справи.

           Ухвалою суду від 13.04.2009 р. порушено провадження у справі № 39/191 та призначено справу до розгляду на 18.05.2009 р.

         Представник відповідача через відділ діловодства суду  13.05.2009 р. подав клопотання про перенесення розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

         В судовому засіданні, призначеному на 18.05.2009 р., представник позивача подав усне клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.

          Ухвалою суду від 18.05.2009 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було  відкладено на 01.06.2009 р.

           В судовому засіданні, призначеному на 01.06.2009 р., представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з  тим, що відповідач частково сплатив суму  боргу.

          Відповідач у судові засідання з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

         Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від

18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

         Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

          Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

         Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 39/191 від 13.04.2009 р. та від 18.05.2009 р. направлені відповідачу -  за адресами, вказаними позивачем у позовній заяві, що підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці ухвал суду.

          Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

          Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/191  відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.                                      

          Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні  01.06.2009 р. від останннього до суду не надходило.

          В судовому засіданні, призначеному на 01.06.2009 р., за згодою представника позивача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,

                                                          ВСТАНОВИВ:

           05.09.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Альба Україна»(позивач) в особі Голови правління Коржикова О.П., який діяв на підставі статуту, та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Галактика»(відповідач) в особі Голови правління Удовиченка М.В., який діяв на підставі статуту  було укладено договір добровільного страхування майна (договір) № 03/36-167-0791.

          Згідно зі статтею 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

          В силу частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

          Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Названою статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

           Відповідно до п. 4 договору, страховик, на підставі заяви страхувальника, керуючись Законом України «Про страхування»та правилами добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, правилами добровільного страхування майна від вогневих ризиків інших ніж вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, і на умовах даного договору повинен був прийняти на страхування майно страхувальника (застраховане майно) і зобов'язувався в разі настання страхового випадку, зазначеного в договорі виплатити вигодо набувачу визначене в договорі страхове відшкодування, а страхувальник зобов'язується сплатити страховику страховий платіж в розмірі і в строки передбачені договором.

        Відповідно до п. 6.1. договору до страхових ризиків відноситься:

         -   А –пожежі, удари блискавки, вибух, вибух котельного устаткування;

         -   В –стихійні явища;

         - С –знищення або пошкодження водою в результаті її витоку, що стався внаслідок аварії водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і систем пожежогасіння;

        -   Д –протиправні дії третіх осіб, крадіжка з проникненням, грабіж або розбій;

        -   Е –падіння літаючих апаратів, наїзду наземних транспортних засобів, падіння дерев, та інших сторонніх предметів.

          18.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 03 до договору страхування № 03/36-167-0791 від 0.09.2008 р., відповідно до  якої сторони домовилися достроково припинити з 28.12.2008 р. дію договору страхування № 03/3-167-0791 від 05.09.2008 р., а також погодили, що залишок страхової премії в розмірі 35 866,05 грн. відповідач повинен повернути позивачу в безготівковому порядку на його поточний рахунок до 31.12.2008 р.

          27.01.2009 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 115а від 22.01.2009 р., якою просив повернути залишок страхової премії.

          Відповідач у своїй відповіді на претензію № 02-4/050 від 05.02.2009 р., суму заборгованості в розмірі визнав повністю.

          Відповідач частково погасив заборгованість та перерахував на рахунок позивача наступні суми:

-          платіжним дорученням № 584 від 25.02.2009 р. відповідач перерахував позивачу заборгованість  в розмірі 1000.00 грн. (копія в матеріалах справи);

-          платіжним дорученням № 592 від 25.02.2009 р. відповідач перерахував позивачу заборгованість  в розмірі 4000.00 грн. (копія в матеріалах справи);

-          платіжним дорученням № 598 від 26.02.2009 р. відповідач перерахував позивачу заборгованість  в розмірі 2000.00 грн. (копія в матеріалах справи);

-          платіжним дорученням № 668 від 03.03.2009 р. відповідач перерахував позивачу заборгованість  в розмірі 1000.00 грн. (копія в матеріалах справи);

-          платіжним дорученням № 686 від 04.03.2009 р. відповідач перерахував позивачу заборгованість  в розмірі 1000.00 грн. (копія в матеріалах справи);

-          платіжним дорученням № 729 від 05.03.2009 р. відповідач перерахував позивачу заборгованість  в розмірі 1000.00 грн. (копія в матеріалах справи);

-          платіжним дорученням № 779 від 10.03.2009 р. відповідач перерахував позивачу заборгованість  в розмірі 1000.00 грн. (копія в матеріалах справи);

-          платіжним дорученням № 797 від 11.03.2009 р. відповідач перерахував позивачу заборгованість  в розмірі 1000.00 грн. (копія в матеріалах справи).

 Судом встановлено, що відповідач частково сплатив суму заборгованості в розмірі   12 000,00 грн., отже, станом на 30.03.2009 р. сума заборгованості становить 23 866,05 грн.

  Позивач в своїй заяві про зменшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 22 677,13 грн. Зазначена сума включає в себе: заборгованість залишку страхової премії в розмірі 20 866,05 грн., 3% річних в розмірі 232,97 грн. та суму інфляційного збільшення боргу в розмірі 1578,11 грн.

 Відповідач  02.04.2009 р. платіжним дорученням № 1341 перерахував на рахунок позивача частину боргу в розмірі 1000,00 грн. (копія в матеріалах справи).

 Відповідач  10.04.2009 р. платіжним дорученням № 1487 перерахував на рахунок позивача частину боргу в розмірі 1000,00 грн. (копія в матеріалах справи).

         Відповідач  23.04.2009 р. платіжним дорученням № 1664 перерахував на рахунок позивача частину боргу в розмірі 1000,00 грн. (копія в матеріалах справи).

         Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Зібрані у справі докази свідчать, позивач прийняв на страхування майно відповідача, проте відповідач, в порушення умов договору, страховий платіж сплатив частково.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 20 866,05 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 20 866,05 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Вказаний договір страхування зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом

України "Про страхування" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

          Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

          Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

          Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 1578,11 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 232,97 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій не надано, доказів здійснення виплати суми страхового відшкодування згідно договору  добровільного страхування майна від 05.09.2008 р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню  в повному обсязі..

          У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 256,78 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

        1. Позов задовольнити повністю.

           Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»(03115,  м. Київ, вул. Котельникова, 23; код ЄДРПОУ № 30026143; р/р № 265029 в ЗАТ АКБ «Траст-Капітал»; МФО 380106)  з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Закритого акціонерного товариства «Альба Україна»(08300,  м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100; код ЄДРПОУ

№ 22946976; р/р № 2600831442001 в АБ «Київська Русь», МФО 319092) 20 866,05 грн. (двадцять тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 05 коп.) основного боргу, 1578,11 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят вісім гривень 11 коп.) інфляційних збитків, 232,97 грн. (двісті тридцять дві гривні 97 коп.) трьох відсотків річних,  256 (двісті п'ятдесят шість гривень) 78 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

  Суддя                                                                                                 Гумега О. В.