Постанова

від 11.09.2006 по справі 38/180

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/180

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

11.09.06 р.                                                                                 Справа № 38/180

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Прокурора Червоногвардійського району м.Макіїївки Донецької області в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м.Макіїївки Донецької області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Красногвардійський хлібокомбінат” м.Макіївка Донецької області

про стягнення заборгованості у сумі 112 473 грн. 30 коп.

Представники:

Від прокуратури: Юсубов В.В. прокурор за посвідченням № 2878

від позивача:  Гонтарева Н.В. зав. юр.сектором за дов. № 01-20/16 від 03.07.2006р.

від відповідача: Рибка А.М. представник за дов. №20-06/06 від 20.06.2006р.

                                                                                У судовому засіданні оголошувалася

                                                                                перерва з 05.09.2006р. по 11.09.2006р.

                                                                                згідно вимог ст. 150 КАС України

          Суть справи:

          Прокурор Червоногвардійського району м.Макіїївки Донецької області в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м.Макіїївки Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Красногвардійський хлібокомбінат” м.Макіївка Донецької області про стягнення заборгованості у сумі 112 473 грн. 30 коп.

          В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на норми ст. 46 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. № 1105-Х1У                       ( далі – Закон України № 1105), а саме на те, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників. Відповідач по справі Відкрите акціонерне товариство “Красногвардійський хлібокомбінат” м.Макіївка передав до Фонду чотири особові справи потерпілих на виробництві та оголосив про  свою ліквідацію згідно до зборів акціонерів. Сума платежів, яка підлягає капіталізації для розрахунку з потерпілими на ВАТ “Красногвардійський хлібокомбінат” становить 112 473,30 грн., яку просить суд стягнути з відповідача.

У зв”язку з набуттям чинності з 01.11.2005р. Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-1У від 06.10.2005р., яким пункти 6 та 7 розділу У11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружного адміністративного суду позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв”язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, розглядаються господарським судом в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, 16.06.2006р. судом було відкрито провадження в адміністративній справі            № 38/180, оскільки у спірних правовідносинах виконавча дирекція Фонду соціального страхування, його робочі органи, виступають як суб”єкти владних повноважень у системі загальнообов”язкового державного соціального страхування та відповідають вимогам, передбаченим ст. 3 КАС України.

Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву від 27.06.2006р., в яких позовні вимоги не визнає, посилаючись на наступне.

Посилання позивача на Закон України “Про відновлення платопроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також на Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, які виникають із зобов”язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров”ю”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. № 765 “Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, безпідставні, оскільки вказані нормативні акти регулюють виключно умови та порядок визнання підприємства банкротом. ВАТ “Красногвардійський хлібокомбінат” ліквідується на підставі рішення власника, а не внаслідок його неплатоспроможності. У зв”язку з чим, застосування до нього нормативних актів, які регулюють процедуру банкроства неприпустимо. Крім того, вищевказаний Порядок встановлює капіталізацію платежів для задоволення вимог, які виникають із зобов”язань підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров”ю людини, а такий обов”язок на відповідача не покладений, а покладений на Фонд.

Позивач ігнорує ту обставину, що власник підприємства у будь який час може змінити своє рішення щодо його ліквідації, що повністю нівелірує вимоги позивача по даній справі.

В газеті “Урядовий кур”єр” від 29.03.2005р. № 56 було опубліковане оголошення про ліквідацію ВАТ “Красногвардійський хлібокомбінат” за рішенням загальних зборів акціонерів                       ( протокол зборів від 25.03.2005р.). Строк подачі претензій кредиторами два місяці із дня публікації оголошення. Таким чином, останнім днем, на протязі якого кредиторами на законних підставах могли бути пред”явлені свої претензії є 30.05.2005р. Заява позивача про визнання грошових вимог була отримана відповідачем 03.06.2005р., тобто за витіком строку, на протязі якого Фонд мав право пред”явити претензії відповідачу.

На підставі вимог ст. 112 Цивільного кодексу України відповідач своїм листом від 03.06.2005р. № 206, яке отримано Фондом 06.06.2005р., відмовив Фонду у визнанні його грошових зобов”язань на суму 112 473,30 грн. Таким чином, останнім днем, коли відповідачу могли бути пред”явалені позовні вимоги є 07.07.2005р., у зв”язку з чим вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки вважають погашеними.

Твердження позивача щодо того, що оспорювана сума є узгодженим податковим зобов”язанням не відповідає дійсності та нормам дічого законодавства. Проведеною позивачем плановою виїзною перевіркою ( акт № 132 від 24.05.2005р.), оспорювана сума до сплати не пред”явлена, на адресу відповідача не поступало ніяких податкових повідомлень або вимог, оскільки грошові кошти, які просить стягнути позивач для проведення капіталізації страхових виплат не входять до переліку податків і зборів, визначених у ст.ст.14,15 Закону України № 1251 від 25.06.1991р. “Про систему оподаткування”, не можуть вважатися податком або збором у розумінні ст. 2 цього Закону; вказана сума не є податковим зобов”язанням у розумінні ст. 1 Закону України № 2181. Фонд є контролюючим органом відносно нарахування та сплати страхових внесків, а не платежів для капіталізації страхових виплат.

Подача позовної заяви прокурором не обгрунтована нормами діючого законодавства, окільки в даній ситуації інтереси держави не порушені.

На підставі наведеного, відповідач просить суд у позові відмовити.

Позивач надіслав суду пояснення на позовну  заяву від 21.07.2006р. № 05-07/09, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Судом отримані доповнення до заперечень на позовну заяву від відповідача від 11.08.2006р., які судом розглянуті, залучені до матеріалів справи та прийняті до уваги.

Сторони зверталися до суду із клопотанням від 03.07.2006р. щодо зупинення провадження у справі, яке судом розглянуто та задоволено. Ухвалою суду 03.07.2006р. провадження у справі було зупинено.

За клопотанням відповідача провадження у справі було поновлено ухвалою суду від 16.08.2006р.

Сторони у попередньому судовому засіданні 03.07.2006р. надали клопотання відповідно до          ст. 121  КАС  України про згоду на початок судового розгляду справи в цей же день, яке судом розглянуто та задоволено.

Сторонам у судовому засіданні роз”яснені права та обов”язки згідно вимог ст.ст. 49, 51 КАС України та вручені пам”ятки на виконання ст. 130 КАС України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийнято до розгляду та задоволено.

Судом складений протокол судового засідання згідно вимог ст. 45 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, господарський суд , -

                                                          ВСТАНОВИВ:

Перевіркою, проведеною  прокуратурою у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м.Макіївки встановлено, що у зв”язку з ліквідацією ВАТ “Красногвардійський хлібокомбінат” не визнані грошові вимоги позивача до вищезазначеного підприємства та не внесені до реєстру кредиторів.

Згідно довідки з ЄДРПОУ від 22.06.2006р. № 22-2/1940 Відкрите акціонерне товариство “Красногвардійський хлібокомбінат” станом на момент розгляду справи значиться  як юридична особа ( ідентифікаційний код 00376082).

Згідно протоколу № 1 загальних зборів акціонерів ВАТ “Красногвардійський хлібокомбінат” від 25.03.2005р. прийнято рішення щодо припинення діяльності шляхом ліквідації . В газеті “Урядовий кур”єр  №56 від 29.03.2005р. опубліковано оголошення про ліквідацію підприємства відповідача та передбачено, що строк подачі заяв кредиторами своїх претензій два місяці з дня публікації оголошення про ліквідацію.

Відповідач своїм листом від 28.03.2005р. № 141 повідомив позивача про ліквідацію та додав протокол зборів.

Голова ліквідкомісії відповідача своїм листом від 27.04.2005р. № 172 повідомив позивача про те, що ВАТ “Красногвардійський хлібокомбінат” ліквідується без правонаступника.

Листом від 24.05.2005р.  позивач звернувся до ліквідаційної комісії відповідача із заявою про визнання грошових коштів на суму 112 473.30 грн. На вказаному листі значиться № 23 від 24.05.05р. як     вхідний. З представленого відповідачем витягу із журналу вхідної кореспонденції вбачається, що за № 23 від 26.05.2005р. значиться іншій запис, ніж реєстрація  заяви позивача по справі від 24.05.2005р.

На вказаний лист відповідачем надана відповідь від 03.06.2005р. № 206 про відмову у прийняття заяви та визнанні грошових вимог та внесення в реєстр кредиторів на підставі того, що підприємство ліквідується за рішенням власника, у зв”язку з чим до нього не можуть бути застосовані норми Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Позивачем повторно направлено заяву відповідачу від 10.06.2005р. № 429 про визнання грошових вимог на суму 112 473,30 грн., яка залишена без відповіді та реагування.

На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з ВАТ “Красногвардійський хлібокомбінат” на користь відділення дирекції ФССНВ у Червоногвардейському районі м.Макіївки заборгованість на суму 112 473,30 грн., яка є сумою платежів, що підлягає капіталізації для розрахунку з потерпілими підприємства відповідача.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на  заяву від 10.06.2005р. № 429. № 365 від 24.05.2005р., лист від 03.06.2005р. № 206, розрахунок потреби станом на 01.05.2005р.., лист від 28.03.2005р. № 141. протокол № 1 загальних зборів, лист від 27.04.2005р. № 173, довідку Донецького обласного управління статистики від 01.08.2003р. № 07-01-103 д/с, пояснення від 21.07.2006р. № 05-07/09, правоустановчі документи тощо.  

Відповідач посилається на заперечення  на позовну заяву від 27.06.2006р., акт відповідача від 24.05.2005р. № 132, оголошення про ліквідацію, доповнення до заперечень від 09.08.2006р., судову практику, лист від 11.09.2006р., правоустановчі документи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об”єктивному дослідженні відповідно ч. 1 ст. 86 КАС України.  

Спірним  по даній справі є питання про те,  чи підлягає стягненню на користь позивача заборгованість на суму 112 473,30 грн., яка є сумою платежів, що підлягає капіталізації для розрахунку з потерпілими підприємства відповідача.

Позивач обгрунтовує свої вимоги нормами Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ( далі – Закон України № 1105), тому судом застосовані відповідні норми, оскільки суд не має права самостійно змінювати підстави або предмет позову.

Відповідно до Преамбули Закону України № 1105 страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов”язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров”я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форм власності та господарювання ( далі – підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян – суб”єктів підприємницької діяльності.

Статтєю 45 Закону України № 1105 передбачені права та обов”язки роботодавця як страхувальника, зокрема, роботодавець як страхувальник зобов”язаний:

своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків ( п.2); інформувати робочий орган виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків: не пізніше як за два місяці – про ліквідацію підприємства ( п.3 “в”).

          Як вбачається з матеріалів справи, підприємство відповідача листом від 28.03.2005р. № 141 інформувало позивача про ліквідацію. 24.05.2005р. на підприємстві була проведена перевірка правильності нарахування повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що підтверджено актом  № 132 від 24.05.2005р., яким не встановлено порушень вимог діючого законодавства про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку.

Ст. 46 Закону України № 1105 передбачає систему фінансування та джерела коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Там, зокрема, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців...; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Згідно до частини третьої Прикінцевих положень цього Закону уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров”я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника – Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, чинним законодавством не передбачено обов”язку роботодавця як страхувальника відшкодовувати Фонду страхові виплати, та таке відшкодування не є джерелом грошових фондів, за рахунок яких здійснюються виплати страхових сум.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. № 765 “Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов”язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров”ю.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов”язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров”ю громадян.Там же встановлено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Як вбачається з матеріалів справи підприємство відповідача не є банкрутом, оскільки ліквідація підприємства  відбулася за рішенням органів управління ( протокол № 1 загальних зборів акціонерів ВАТ “Червоногвардійський хлібокомбінат”). Підстави для такої ліквідації встановлює Цивільний кодекс України ( далі – ЦК України), а також інші законодавчі акти.

ЦК  України регулює відносини щодо задоволення вимог кредиторів лише платоспроможної юридичної особи, а порядок задоволення вимог неплатоспроможної юридичної особи визначається Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Отже, на підставі наведеного, суд робить висновок про те, що Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов”язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров”ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. № 765 “Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в даному випадку не може бути застосований і посилання на нього позивача є безпідставними.

          Частиною другою ст. 112 ЦК України передбачено, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

          Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, ... вважаються погашеними.

          Позивач звернувся із позовом до суду 31.05.2006р., а повідомлення про відмову в задоволенні грошових вимог отримав 06.06.2005р., тобто з порушенням строку, встановленого Законом.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості у сумі  112 473 грн. 30 коп. з відповідача немає.

Посилання позивача в обгрунтування позовних вимог на норми Закону України № 2181 суд відхиляє, оскільки цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, а страхові кошти, передбачені нормами Закону України № 1105 не відносяться до податків і зборів.

Заперечення відповідача щодо необгрунтованого подання прокурором позовної заяви, суд не приймає до уваги , оскільки функція представництва прокуратурою інтересів громадян або держави у суді закріплена п.2 ст. 121 Конституції України. Виходячи із цього конституційного положення, прокурор має статус законного представника держави чи громадянина у випадках, передбачених чинних законодавством.

Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. У даній справі прокурор представляє інтереси держави в особі відділення виконавчої дирекції Фонду загальнообов”язковго державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Згідно приписів ст. 3 Закону України № 1105 держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. До основних  принципів страхування від нещасного випадку  закон відносить паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку; надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав.

Згідно з розділом Х1 “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відповідний Фонд соціального страхування є правонаступником державного фонду охорони праці, який ліквідується.

Таким чином, держава реалізує своє політику загальнообов”язкового державного соціального страхування через названий Фонд. Тому прокурор вправі подати позов в інтересах держави в особі Фонду загальнообов”язковго державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, за наявності в органу, що зазначається позивачем, статусу юридичної особи.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно вимог   ч. 1 ст. 94 КАС України.

          Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.17, 48, 69, 71, 87, 89,  94, 122-127, 133-154, 160, 162, 163, пунктів 2-1, 6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

          У позовних вимогах Прокурора Червоногвардійського району м.Макіїївки Донецької області в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м.Макіїївки Донецької області до Відкритого акціонерного товариства “Красногвардійський хлібокомбінат” м.Макіївка Донецької області про стягнення заборгованості у сумі 112 473 грн. 30 коп., відмовити у зв”язку з безпідставністю.

          Текст постанови оголошений у судовому засіданні 11.09.2006р.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                Радіонова О.О.           

Надруковано 5 примірників:

1 – до справи

2 – сторонам у справі

2-прокурорам