Ухвала

від 08.08.2024 по справі 910/10683/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10683/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Селівона А. М.

від 26.10.2023 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Майданевич А. Г., Гаврилюк О. М., Сулім В. В.

від 17.06.2024

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства "Стадне"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства "Стадне" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів членів кооперативу, оформленого протоколом № 64 від 16.03.2016 в частині виключення ОСОБА_1 з числа членів Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного товариства "Стадне".

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав ОСОБА_1 щодо членства у кооперативі та безпосередньої участі у діяльності кооперативу, у зв`язку із прийняттям загальними зборами кооперативу протиправного рішення, оформленого протоколом № 64 від 16.03.2016 про виключення ОСОБА_1 з членів кооперативу за систематичне порушення Статуту та наявності заборгованості зі сплати членських внесків. За твердженням ОСОБА_1 , вказане рішення прийняте із недотриманням вимог чинного законодавства та Статуту кооперативу про порядок скликання і проведення зборів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі № 910/10683/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою від 17.06.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 у справі № 910/10683/21.

18 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 910/10683/21.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 910/10683/21 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктами 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Із частковим цитуванням окремих абзаців постанов Верховного Суду, скаржниця зауважує, що при ухваленні постанови від 17.06.2024 Північний апеляційний господарський суд проігнорував висновки Верховного Суду, викладені:

- у постанові від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19 із вказівкою, що аналогічна позиція викладена у постанові від 05.09.2023 у справі № 916/2660/21;

- у постановах від 06.03.2018 у справі № 907/167/17, від 27.03.2018 у справі № 904/6983/17, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17, від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 12.01.2023 у справі № 916/1143/21;

- у постанові від 30.06.2022 у справі № 904/4718/21.

Крім того, скаржниця зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій також не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18 та від 06.02.2020 у справі № 906/307/19 про те, що "обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників товариства, покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється у цій справі.".

Натомість у разі, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко, послідовно та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, який не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Всупереч наведеному, ОСОБА_1 не навела яка/які саме норма/норми права неправильно застосована/порушена/не застосована судами першої та апеляційної інстанцій у взаємозв`язку із наведеними нею постановами Верховного Суду: не вказала в якій саме постанові містяться висновки щодо застосування саме цієї неправильно застосованої/порушеної/не застосованої норми/норм права, які не врахували суди першої та/або апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень у справі № 910/10683/21.

Наведене є порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, щодо належного обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржниці строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме чіткої вказівки яку саме норму права (які саме норми права) невірно застосували/не застосували/порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, висновки щодо застосування якої (яких) викладені у наведених скаржницею постановах Верховного Суду, які не були враховані судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 910/10683/21 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко