Ухвала

від 05.08.2024 по справі 202/18654/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2512/24 Справа № 202/18654/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , подану на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 01 липня 2024 року про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого за ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1,2 ст. 255, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України ОСОБА_8 строком на 60 діб до 29 серпня 2024 року із можливістю внесення застави у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 618240 грн., -

встановила:

В провадженні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська на розгляді перебуває кримінальне провадження №42022042000000081 від 31 серпня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1,2 ст. 255, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1,2 ст. 255, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1,2 ст. 255, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1,2 ст. 255, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Матеріалами справи встановлено, що у ОСОБА_8 , не пізніше 17.09.2018, виник злочинний умисел спрямований на заволодіння шахрайським шляхом майном ТОВ «ЕКСПРЕС» (код 24608433)що виразилося у складанні та подальшим використанням підроблених рішень власникаТОВ «ЕКСПРЕС» Каплун ( ОСОБА_12 з прийняттям у подальшому юридично значущих правочинів, здійснення незаконних реєстраційних дій по внесенню змін до уставного фонду підприємства та подальшому заволодінню його майном та корпоративними правами.

У подальшому ОСОБА_8 маючи якості лідера та організатора,з метою реалізації злочинного умислу щодо заволодіння майномТОВ «ЕКСПРЕС» (код 24608433)залучив ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 як співорганізатора вчинення злочину,адвоката ОСОБА_9 04.06.1968як співорганізатора вчинення злочину, адвоката-арбітражного керуючого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як виконавця; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 як виконавця, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 як виконавця, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 як виконавця, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 як виконавця, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 як виконавця, якими узгоджено між собою, із розподілом ролей та функцій, з централізованою ієрархією під керуванням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 здійсненні організовані злочинні дії направлені на заволодіння шахрайським шляхом майном та корпоративними правамиТОВ «ЕКСПРЕС» (код 24608433), що виразилося у складанні та подальшому використанні договорів відступлення права вимог, використання фіктивних довіреностей з прийняттям у подальшому юридично значущих правочинів, здійснення у подальшому незаконних реєстраційних дій по внесенню змін до уставного фонду підприємства та подальшому заволодінню його корпоративними правами.

Так, не пізніше 17.09.2018 ОСОБА_8 розуміючи, що самостійно не зможе реалізувати свій злочинний умисел направлений назаволодіння майномТОВ «ЕКСПРЕС» звернувся до ОСОБА_11 та ОСОБА_9 як до осіб, які мають широке коло зв`язків та досвід у здійсненні шахрайських дій у сфері господарських відносин, для усунення перешкод у вчиненні злочину, на що останні надали свою згоду та прийняли активну участь в реалізації поетапного плану по заволодінню майном та корпоративними правами ТОВ «ЕКСПРЕС».

Реалізуючи поетапний план по заволодінню майном та корпоративними правами ТОВ «ЕКСПРЕС», ОСОБА_8 через підроблене рішення засновника ТОВ «Експрес», а саме: Рішення власника ТОВ «Експрес» від 17.09.2018 призначає на посаду директора ТОВ «Експрес» свою довірену та підконтрольну особу ОСОБА_13 , увільнивши від посади директора непідконтрольну особу ОСОБА_18 .

Так, на виконання злочинного плану ОСОБА_8 як генеральним директором ТОВ «Експрес» та фізичною особою ОСОБА_13 складено фіктивний договір №8 оренди обладнання від 01.02.2016, який фактично був складений після розроблення ОСОБА_9 злочинного плану, але не пізніше 16.01.2020, що містив у собі неправдиві відомості про дату його складання та факт володіння ОСОБА_13 обладнанням, яке з 2010 року перебувало у володінні ТОВ «Експрес»,

Так, згідно вищевказаного договору ОСОБА_13 передає, а ТОВ «Експрес» в особі генерального директора ОСОБА_8 приймає у строкове платне використання обладнання з визначеною орендною платою у розмірі 175 000 ( сто сімдесят п`ять тисяч грн.) за місяць. Вказаний договір укладено на один календарний рік з можливістю його автоматичного продовження.

У подальшому, відповідно до плану ОСОБА_9 16.01.2020 до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_13 , як фізична особа, звернулась із позовною до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес» (49074, м. Дніпро, вул. Воронезька, буд. 4, код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на якому ОСОБА_13 перебувала на посаді директора, про стягнення боргу за договором оренди, річних та інфляційних збитків за договором оренди обладнання № 8 від 01.02.2016.

Водночас, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 для приховування свого умислу щодо заволодіння майном ТОВ «Експрес» залучили до своєї злочинної діяльності підконтрольну особу ОСОБА_14 .

Так, 23.03.2020 позивачем ОСОБА_13 через канцелярію Індустріального районного суду м. Дніпропетровська подано заяву про залучення до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_14 (підконтрольна особа ОСОБА_8 )

Відповідно до вищевказаної заяви встановлено, що 03.03.2020 між позивачем (первісним кредитором ОСОБА_13 ) та ОСОБА_14 укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно якого новий кредитор прийняв право вимоги, що належить ОСОБА_13 за договором оренди обладнання № 8 від 01.02.2016 до ТОВ «ЕКСПРЕС», щодо сплати суми основного боргу у розмірі 8 225 000,00гривень, 3 % річних та інфляційних збитків. У зв`язку з чим, 24.03.2020 ухвалою суду залучено, як правонаступника позивача ОСОБА_14

30.03.2020 ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська позовні вимоги ОСОБА_14 до ТОВ «Експрес» про стягнення боргу за договором оренди, річних та інфляційних збитків задоволено та стягнуто з ТОВ «Експрес» заборгованість за Договором оренди обладнання № 8 від 01 лютого 2016 року в загальному розмірі 9 811 523,62 гривень, яка складається із: суми основного боргу у розмірі 8 225 000, 00 грн., 3% річних за користування грошовими коштами в розмірі 423 666,12 грн., та інфляційних збитків в розмірі 1 162 857,50 грн.

У подальшому 24.09.2020 головним державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_19 відкрито виконавче провадження ВП №63131350 на виконання виконавчого листа №202/334/20, виданого 12.08.2020 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, за яким з ТОВ «Експрес» на користь ОСОБА_14 підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 9 811523 грн. 62 коп. (дев`ять мільйонів вісімсот одинадцять тисяч п`ятсот двадцять три гривні) 62 копійки.

Крім того, встановлено, що 12.11.2020 Індустріальним районним судом розглянуто заяву головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_14 до ТОВ «Експрес» про стягнення боргу за договором оренди, річних та інфляційних збитків.

Водночас, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у затвердженні мирової угоди слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Так, зі змісту мирової угоди вбачається, що сторони виконавчого провадження намагаються шляхом укладення мирової угоди здійснити перехід права власності на нерухоме майно, а саме, на об`єкт нерухомого майна: будівлі та споруди за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 223991412101 розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , тобто умови мирової угоди не направлені на врегулювання спору, а є вимогою про перехід права власності на нерухоме майно, тоді як предметом спору, за яким укладена мирова угода, було стягнення боргу.

Оскільки, судом встановлено, що зазначене вище нерухоме майно не було предметом спору, тому мирова угода затвердженню не підлягає.

Проте, реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , спрямованого на заволодіння майном ТОВ «Експрес» ОСОБА_14 , як стягувач з однієї сторони та ТОВ «ЕКСПРЕС» в особі незаконно призначеної директором ОСОБА_13 з іншої сторони, як боржник, 04.12.2020 у приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_20 укладають договір, відповідно до якого ТОВ «Експрес» в особі ОСОБА_13 передає у власність ОСОБА_14 наступне нерухоме майно: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Опис об`єкта нерухомого майна: контора А- 1 заг.площ. 216,1 кв.м., К-1-84,0 кв.м., 3-1-28,4 кв.м., цеха м`ясних виробів Г-1-615,2 кв.м., В-2-149,9 кв.м., гаража Л-1-56,1 кв.м., М-1-56,1 кв.м., П-1-56,7 кв.м., С-1-30,9 кв.м., у-1-16,6 кв.м., Ф-1-45,1 кв.м., Ц-1-24,8 кв.м. частину кондитерського цеху літ. Б-1, Б1-1, 6-1, 61-1лоз. 1-30, 32, 33, 36-69, загальною площею 1311,0 кв.м., ганки літ. Б, 61, 63-66, будівлю кафе літ Д-1, загальною площею 111,1 кв.м., частину адміністративної будівлі літ. E-1, e-1 поз. 1, 9, 11, загальною площею 31,1 кв.м., ганки літ. e, el, гараж літ. Н-1, загальною площею 46,0 кв.м., гараж Р-1, загальною площею 43,2 кв.м., склад металу літ. АГ-1, загальною площею 43,2 кв.м., склад літ. АН-1, загальною площею 34,6 кв.м., навіси літ. АД, АЕ, АЛ, АМ, АБ. Загальною площею 3000, 1 кв.м. ( далі №223991412101)

При цьому, сторони за спільною попередньою домовленістю оцінюють предмет цього договору у грошову суму 9 811 523 грн, 62 коп. ( дев`ять мільйонів вісімсот одинадцять тисяч п`ятсот двадцять три гривні) 62 копійки.

У подальшому 09.12.2020 ОСОБА_14 рішенням №1 єдиного засновника приймає рішення про створення ТОВ «ДІАНА І КОМПАНІЯ» з місцезнаходженням товариства за адресою: м. Дніпро, вул. Воронезька, 4. Окрім того, ОСОБА_14 затверджено статутний капітал у розмірі 9 811 523 грн, 62 коп. ( дев`ять мільйонів вісімсот одинадцять тисяч п`ятсот двадцять три гривні) 62 копійки.

Водночас, статутний капітал ТОВ «ДІАНА І КОМПАНІЯ» сформовано за рахунок внесення вкладу ОСОБА_14 шляхом передачі до статутного капіталу будівель та споруд за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №223991412101.

Таким чином, ОСОБА_8 разом з іншими членами злочинної організації реалізував злочинний умисел спрямований на заволодіння майном ТОВ «ЕКСПРЕС», а саме будівлями та спорудами за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №223991412101.

У подальшому продовжуючи свою злочинну діяльність з метою приховування слідів скоєного злочину, члени злочинної організації залучили ОСОБА_15 в якості підконтрольної особи для створення фіктивного боргу у загальному розмірі 3 400 000,00 грн. та подальшої організації підконтрольного банкрутства у Господарському суді Дніпропетровської області.

З цією метою на виконання злочинного плану організаторів, створено датами складання упродовж 2015-2016 років ряд фіктивних договорів, щодо передачі від ОСОБА_15 до ОСОБА_21 , як підконтрольної особи ОСОБА_8 , в борг коштів на загальну суму 3 400 000,00 грн, а ТОВ «Експрес» в особі директора ОСОБА_8 ( дати коли ОСОБА_8 був уповноваженим директором ТОВ "Експрес") виступило поручителем перед ОСОБА_15 по борговим зобов`язанням ОСОБА_21 .

У подальшому, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 забезпечивши отримання рішення Постійно діючого третейського суду "Південно-Східний Міжрегіональний" від 11.03.2019 у справі № 11/03/2019 за позовом ОСОБА_15 до ОСОБА_21 та ТОВ "Експрес" про солідарне стягнення заборгованості, за яким позовні вимоги ОСОБА_15 задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_21 та ТОВ "Експрес" на користь ОСОБА_15 заборгованість у загальному розмірі 3 400 000,00 грн, а саме по фіктивним договорами позики та поруки від 11.11.2015 на суму 490 000,00 грн., від 05.10.2015 на суму 480 000,00 грн, від 09.12.2015 на суму 490 000,00 грн, від 14.01.2016 на суму 480 000,00 грн, від 08.02.2016 на суму 490 000,00 грн, від 16.03.2016 на суму 490 000,00 грн та від 05.04.2016 на суму 480 000,00 грн.

У подальшому ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20.03.2020 по справі №803/19/20 задоволено заяву ОСОБА_15 та видано виконавчі листи про примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду "Південно-Східний Міжрегіональний" від 11.03.2019 у справі №803/19/20. Виконавчий лист був виданий 07.08.2020.

Отримавши у своє розпорядження виконавчий лист по стягненню фіктивної заборгованості лише 15.03.2021 ОСОБА_15 звертається до приватного виконавця ОСОБА_22 із заявою про відкриття виконавчого провадження.

У свою чергу, ОСОБА_22 15.03.2021 відкрито виконавче провадження за №64834278 про стягнення з ТОВ "Експерс" на користь ОСОБА_15 заборгованості у загальному розмірі 3 400 000,00 грн.

Того ж дня, 15.03.2021 ОСОБА_22 виносить постанову про арешт коштів боржника ТОВ "Експрес" у АТ «Райффайзен Банк Аваль» на рахунок НОМЕР_2 , на якому знаходились кошти у розмірі 3 740 579, 00 грн.

У подальшому, 07.05.2021 ОСОБА_15 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Експрес".

Крім того, до своєї заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ОСОБА_15 додала заяву від 06.05.2021 арбітражного керуючого ОСОБА_10 на участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес".

За результатами розгляду заяви ОСОБА_15 21.05.2021 Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/4709/21 винесено ухвалу про відкриття банкрутства ТОВ "Експрес".

Окрім того, вказаним рішенням визнано грошові вимоги ОСОБА_15 у розмірі 76 700,00 грн (судовий збір та авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення, 3 350 988,31- грн (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів та призначено розпорядником майна ТОВ "Експрес" арбітражного керуючого ОСОБА_10 , свідоцтво № 689 від 25.04.2013.

У подальшому, ОСОБА_11 як активний учасник злочинної організації на виконання злочинного плану щодо заволодіння корпоративними правами ТОВ "Експерс" залучає ОСОБА_16 , яка узгоджено з ОСОБА_9 підбирає підконтрольних осіб, а саме ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та створює фіктивні паспорти з фотографіями інших осіб на ім`я ОСОБА_26 та ОСОБА_27 для оформлення фіктивних договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Експерс" та актів приймання-передачі до них.

Так, на виконання злочинного плану невстановлена підконтрольна ОСОБА_11 використовуючи підроблені документи що посвідчують особу, а саме паспорт від імені ОСОБА_26 разом з ОСОБА_17 складають акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЕКСПРЕС» від 08.09.2020, який начебто посвідчується приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_28 за яким відбувся перехід прав на 50% частки у статутному капіталі ТОВ «ЕКСПРЕС», яка належала ОСОБА_26 до громадянина ОСОБА_17 Все це начебто відбувалось у м. Тернопіль. При цьому ОСОБА_12 весь цей день, 08.09.2020 знаходилась у Києві за своїм основним місцем роботи, до м. Тернополя не їздила, ні з яким ОСОБА_17 не зустрічалась, ніяких угод та договорів не укладала та ніколи не зверталась до нотаріуса ОСОБА_28 за посвідченням свого підпису на акті приймання-передачі на підтвердження передачі права власності на свою частку у статутному капіталі ТОВ «ЕКСПРЕС» до ОСОБА_17 , свій паспорт, який мав би бути пред`явлений нотаріусу для посвідчення особи, не втрачала та нікому не передавала.

Окрім того, 27.01.2022 невстановлена особа підконтрольна ОСОБА_11 використовуючи підроблені документи що посвідчують особу, а саме паспорт від імені ОСОБА_27 разом з ОСОБА_17 , який діяв як директор «ЗААЛА ПРОДЖЕКТ ЛТД» складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЕКСПРЕС» і в цей же день нотаріусом ОСОБА_29 , яка діяла і як реєстратор, проведено державну реєстрацію зміни власників ТОВ «ЕКСПРЕС».

Таким чином, зі складу учасників ТОВ «ЕКСПРЕС» протиправно, на підставі підроблених документів було виведено ОСОБА_26 (власника 50% частки статутного капіталу) та ОСОБА_27 (власника інших 50% частки у статутному капіталі).

У подальшому 28.01.2022 ОСОБА_17 уповноважує ОСОБА_23 бути його представником як засновника ТОВ «ЕКСПРЕС» укладати та підписувати від імені ОСОБА_17 правочини щодо розпорядження часткою 50% у статутному капіталі ТОВ «ЕКСПРЕС».

Так, 31.01.2022 між ОСОБА_23 який діяв від імені ОСОБА_17 та «ЗААЛА ПРОДЖЕКТ ЛТД» в особі директора ОСОБА_17 складено акт приймання передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЕКСПРЕС» відповідно до якого статутний капітал ТОВ «ЕКСПРЕС» у розмірі 50% перейшов до «ЗААЛА ПРОДЖЕКТ ЛТД».

У подальшому 01.02.2022 між «ЗААЛА ПРОДЖЕКТ ЛТД» в особі директора ОСОБА_17 та громадян України ОСОБА_24 та ОСОБА_25 складено акт приймання передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЕКСПРЕС» відповідно до якого ОСОБА_17 передав 50% статутного капіталу ТОВ «ЕКСПРЕС» ОСОБА_24 та 50% статутного капіталу ТОВ «ЕКСПРЕС» ОСОБА_25 .

Таким чином, злочиннаорганізація підкерівництвом ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ускладі ОСОБА_10 таінших.,заволоділимайном такорпоративними правамиТОВ «ЕКСПРЕС».

Дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1,2 ст. 255, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Під час судового засідання ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 01 липня 2024 року продовжено строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 строком на 60 діб до 29 серпня 2024 року із можливістю внесення застави у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 618240 грн.

У разі сплати суми застави на ОСОБА_8 покладено обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч.5ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим(и), іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні; здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд за межі України.

Мотивуючи прийняте рішення, суд зазначив, що стороною обвинувачення доведено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду; впливати на свідків, потерпілих та вчинити інше кримінальне правопорушення, так як останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться, в тому числі і до особливо тяжких.

Крім того, судом враховано, що ОСОБА_8 є обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні.

З огляду на те, що на час розгляду клопотання прокурора про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прожитковий мінімум для працездатних осіб збільшено до 5 152 грн., суд вважав за необхідне зменшити розмір застави до 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 618 240 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої просить ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 01 липня 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою визначити розмір застави щодо ОСОБА_8 в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 гривень.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник вказує, що судом першої інстанції було невірно розраховано суму застави в розмірі 618240 гривень, оскільки даний розрахунок був зроблений судом виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 5 152 гривень, тоді як положеннями ЗУ «Про державний бюджет України» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

Суд не жодним чином не мотивував свої висновки про неможливість зменшення обраного судом розміру застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Судом не взято до уваги відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, має міцні соціальні зв`язки, має нагороди, має у власності нерухомість та корпоративні права, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_8 перебуває під вартою понад 16 місяців, а застава, визначена судом першої інстанції за цей час ним сплачена не була, що свідчить про її непомірність для останнього.

Під час апеляційного розгляду справи:

- захисник ОСОБА_7 підтримав доводи поданої апеляційної скарги у повному обсязі, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та зменшити розмір застави, застосований щодо ОСОБА_8 до 80 прожитковий мінімумів для працездатних осіб;

- прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів приходить до наступних висновків.

З матеріалів, наданих до апеляційного суду вбачається, що слідчим відділенням поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУ НП України в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №42022042000000081 від 31 серпня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1,2 ст. 255, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1,2 ст. 255, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1,2 ст. 255, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1,2 ст. 255, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Відповідно дост. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Підставою продовження застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст.177 КПК Українислідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.

За змістом ч. 1ст. 182 КПК Українизастава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4. ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення судом першої інстанції прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства, при прийнятті рішення про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1,2 ст. 255, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні судді висновками.

Як вважає колегія суддів, суд першої інстанції, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальнихправопорушень.

Фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому раніше підозри, що підтверджується на даному етапі судового розгляду справи достатньою сукупністю даних, які містяться в матеріалах клопотання.

Зокрема причетність обвинуваченого ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується на даному етапі зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_8 , на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень та конкретні обставини кримінального провадження.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ч.1ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, тобто про продовження існування обставин, передбачених ч.1ст.194 КПК України, при цьому достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотаннявідсутні.

На підтвердження своїх висновків про наявність вказаних ризиків суд навів змістовні доводи, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

Окремо колегія суддів враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, має міцні соціальні зв`язки, має нагороди, має у власності нерухомість та корпоративні права, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення щодо необхідності задоволення клопотання про продовження застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, судом визначено розмір застави, який фактично не співпадає з розміром із зазначенням суми в національній грошовій одиниці.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесеннікоштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Сума, що встановлюється для звільнення під заставу повинна бути належним чином обґрунтована і зафіксована в рішенні про заставу (Георгієв проти Болгарії п. п. 30, 31). А також повинні враховуватися кошти обвинуваченого (Хрістова проти Болгарії).

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1,2 ст. 255, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України, а відтак згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо таких осіб визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості та визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокремадітей віком до 6 років;дітей віком від 6 до 18 років;працездатних осіб;осіб, які втратили працездатність; працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум»,прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» у 2022 роціпрожитковиймінімумдля працездатних осіб становить 3028 гривень.

Під час розгляду клопотання прокурора, суд визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в межах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, в розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак оскаржувана ухвала не може бути визнана законною, оскільки слідчий суддя допустив помилку під час обчислення у гривнях розміру 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме вказав, що цей розмір складає 618 240 гривень.

В даному випадку необхідно виходити з наступного.

Згідно з п. 16ст. 3 КПК України, розмір мінімальної заробітної плати, а відтепер і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є грошова сума, що дорівнює місячному розміру мінімальної заробітної плати (прожитковому мінімуму для працездатних осіб), встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія. Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 гривня і саме з такого прожиткового мінімуму має обчислюватися протягом всього 2024 року розмір застави, тобто в даному випадку 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб складає 363 360 гривень.

З огляду на те, що, згідно з ч. 3ст. 407 КПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги захисника суд апеляційної інстанції не вправі змінювати рішення суду першої інстанції, а може його тільки скасувати та постановити нову ухвалу, то вищезазначена помилка суду має бути виправлена саме таким чином.

Тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково, ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 01 липня 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про продовження строку застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково, визначивши запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, покладених КПК України, у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 363 360 гривень у національній грошовій одиниці України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 01 липня 2024 року про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого за ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1,2 ст. 255, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України ОСОБА_8 строком на 60 діб до 29 серпня 2024 року із можливістю внесення застави у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 618240 грн. скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотанняпрокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого за ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1,2 ст. 255, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України ОСОБА_8 задовольнити частково.

Продовжити строк застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоющодо обвинуваченого за ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1,2 ст. 255, ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України ОСОБА_8 строком до 29.08.2024 року та визначити суму застави у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 363360 гривень.

У разі сплати суми застави вважати, що до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави і звільнити його з під варти та покласти обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч.5ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим(и), іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд за межі України.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4