Ухвала

від 04.11.2024 по справі 202/18654/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3361/24 Справа № 202/18654/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні № 42022042000000081 від 31.08.2022 про продовження строку тримання під вартою стосовно

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дебальцеве Донецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого увчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 28 частиною 4 статті 190, частиною 4 статті 28 частиною 3 статті 209, частинами 1, 2 статті 255, частинами 3, 4 статті 358, частиною 4 статті 28 частиною 3 статті 365-2 Кримінального кодексу України (далі КК),

за участю:

обвинуваченого в режимі відеоконференції ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2024 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 днів до 13 грудня 2024 року з визначенням застави у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 363 360 гривень.

Суд дійшов висновку про доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України ( далі КПК), оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відносяться, в тому числі до особливо тяжких, а також свідки ще не допитані в судовому засіданні. Крім того ОСОБА_7 є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні, що спростовує доводи захисту про відсутність ризику можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.

В частині визначення обвинуваченому розміру застави суд врахував, що під час розгляду скарги сторони захисту розмір застави декілька разів зменшувався, останній раз до 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тому вважав за необхідне залишити цей розмір.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальненні доводи осіб, які їх подали.

В апеляційній скарзі захисник просить змінити ухвалу суду в частині визначення розміру застави, зменшивши її до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник посилається на необґрунтованість, незаконність та невмотивованість ухвали суду першої інстанції, яка не містить обставин, які свідчать про неможливість зменшення розміру застави. Суд не мотивував належним чином визначену ним заставу в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зазначає, що обвинувачений за місцем його роботи ТОВ Р.Б.К. Атлантіс Групп характеризується виключно позитивно, він був нагороджений заохочувальною відзнакою Головною управління розвідки МО України вогнепальною зброєю, що свідчить про високу ступінь морально-ділових якостей обвинуваченого. ОСОБА_7 є автором книги Синдикат, в якій висвітлюються шляхи подолання проблем та перспективи розвитку військово-промислового комплексу України, що свідчить про небайдужість до забезпечення державних проблем. Він є директором Міжнародної громадської організації Академія безпеки відкритого суспільства, що свідчить про активну громадянську позицію в сфері безпеки суспільства. ОСОБА_7 є учасником ТОВ Р.Б.К. Атлантіс Групп, ТОВ Юридична компанія Бізнес і право, ТОВ Українська бізнес-компанія, що підтверджує про активну бізнес-діяльність, за рахунок якої здійснюється забезпечення матеріальних потреб працівників підприємств та здійснюється сплата податків. Також останній має спільну сумісну власність на нерухоме майно квартира у АДРЕСА_1 , де фактично він мешкає, а також має у власності житловий будинок площею 458,7 кв. м. в АДРЕСА_2 . ОСОБА_7 має на виховані неповнолітню дитину, оплачує навчання сина. Вказані обставини свідчать про наявність міцних соціальних зв`язків, до кримінальної відповідальності раніше не притягався. При цьому обвинувачений перебуває під вартою 18 місяців у цьому кримінальному провадженні та факт того, що визначена сума застави ним внесеною не була, свідчить про її непомірність для нього.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 і з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.

Інші учасники судового розгляду про час та дату апеляційного провадження повідомлені належним чином, клопотань про особисту участь до суду не надходили, у зв`язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 422-1 КПК апеляційний суд здійснює розгляд без їх участі.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, а доводи захисту про наявність підстав для зменшення визначеного розміру застави апеляційний суд вважає неспроможними.

З матеріалів справи слідує, що в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська є матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1, 2 ст. 255, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК; ОСОБА_9 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1, 2 ст. 255, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК; ОСОБА_10 , у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1, 2 ст. 255, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК; ОСОБА_11 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1, 2 ст. 255, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 з підстав наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

В даному випадку для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку статей 199, 331 КПК, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

З огляду на стадію кримінального провадження, яке наразі перебуває на стадії судового розгляду і ОСОБА_7 вже пред`явлено обвинувачення, яке підлягає доведенню прокурором в суді за стандартом «поза розумним сумнівом», апеляційний суд не входить в перевірку питання «обґрунтованості підозри».

Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вважав доведеними вищенаведені ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, які продовжують існувати, не зменшилися та для запобігання яким продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою є доцільним з огляду на таке.

За змістом ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, у тому числі наявність у нього родини й утриманців, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, тощо.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, судом враховано, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, у тому числі які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 209, ч. 1, 2 ст. 255 КК), за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що може свідчити про можливість ухилення обвинуваченого від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 та суворість можливого покарання, яке може бути йому призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, які, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці ризику, що підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування.

Ризик переховуваннявід судуоб`єктивно збільшуєтьсяз урахуванням введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вищевикладені обставини, враховані апеляційним судом в контексті наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК та ймовірності їх настання, за умови застосування іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Стосовно ризику можливого незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, то колегія суддів враховує актуальність його існування до моменту безпосереднього сприйняття показань свідків під час судового засідання. З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду і свідки ще не допитані, тому даний ризик на даному етапі судового розгляду не зник та не зменшився.

Крім того, ризик у вигляді можливого вчинення іншого кримінального правопорушення також обґрунтовано існує, при цьому апеляційний суд зважає, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які мали місце протягом тривалого часу, а також останній є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні.

Отже, враховуючи характер пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення, продовження військового стану, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, які не зменшилися, те, що судовий розгляд триває, усі докази кримінального провадження не дослідженні, тому апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою є законним та доцільним у даному кримінальному провадженні для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та належного судового розгляду в розумний строк.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника, які зводяться до того, що суд визначив непомірний для обвинуваченого розмір застави, то апеляційний суд враховує таке.

Відповідно до ч. 4, п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За матеріалами провадження суд першої інстанції при продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_7 неодноразово зменшував розмір застави та оскарженою ухвалою визначив заставу в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Апеляційний суд з урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, його майнового стану, а також продовження існування встановлених ризиків, не вбачає підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру застави.

На переконання апеляційного суду, визначена обвинуваченому застава у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідає критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечить досягнення її мети, адже розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Суд апеляційноїінстанції такожзважає надоводи захисника,що обвинувачениймає міцнісоціальні зв`язки,його позитивнухарактеристику замісце роботи,нагороджувався заохочувальноювідзнакою Головноюуправління розвідкиМО Українивогнепальною зброєю,є директоромМіжнародної громадськоїорганізації Академіябезпеки відкритогосуспільства,учасником ТОВР.Б.К.Атлантіс Групп,ТОВ Юридичнакомпанія Бізнесі право,ТОВ Українськабізнес-компанія,однак вказаніобставини неможуть бутисамодостатньою підставоюдля скасуваннячи зміниухвали судупершої інстанціїта не спростовують правильності висновків суду про те, що інший, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження в межах, необхідних для вирішення питання в порядку ст. 331 КПК, та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Будь-яких порушень КПК при постановленні оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Керуючись статтями 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2024 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених частиною4статті 28частиною 4статті 190,частиною 4статті 28частиною 3статті 209,частинами 1,2статті 255,частинами 3,4статті 358,частиною 4статті 28частиною 3статті 365-2Кримінального кодексуУкраїни залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4