Рішення

від 08.08.2024 по справі 935/1556/23

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1556/23

Провадження № 2/935/104/24

РІШЕННЯ

Іменем України

08 серпня 2024 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Янчук В.В.,

зі секретарем - Кумечко С.М.,

за участі сторін:

представників позивача - Левченко Ю.Ю., ОСОБА_1 ,

представників відповідача - ОСОБА_2 , Рудика В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури, яка подана в інтересах держави в особі: Харитонівської сільської ради до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

У травні 2023 прокурор, посилаючись наст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звернувся до суду в інтересах держави в особі Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області з позовом до відповідача ОСОБА_3 , в якому просив стягнути з відповідача на користь держави в особі Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області заподіяну кримінальним правопорушенням майнову шкоду в розмірі 61590 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує про те, що ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 25.01.2023, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України було закрито на підставіст. 49 КК Україниу зв`язкуіз закінченнямстроків давності. Такимчином,обставини встановленіухвалою Корольовськогорайонного суду м.Житомира від25.01.2023,зокрема щодокрадіжки ОСОБА_3 протягом листопада2012року ізземельної ділянки,що розташована натериторії Харитонівськоїсільської ради,кадастровий номер якої1822587900:08000:0153,грунту льосовоговуглистого вкількості 4106тон ,завдавши державішкоди насуму 61590грн.,не потребуютьдоказування прирозгляді даногопозову.

ОСОБА_3 обізнаний про наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що станом на 20.04.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 1822587900:08:000:0153, площею 12,4478 га, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована за адресою: Житомирська область, Коростишівський район, Харитонівська сільська рада, перебуває у власності Харитонівської сільської ради. Таким чином, оскільки Корольовським районним судом м. Житомира встановлено наявність вини ОСОБА_3 у заподіянні збитків Коростишівській районній державній адміністрації (правонаступник Харитонівська сільська рада Житомирського району Житомирської області), а кримінальне провадження відносно останнього закрито з нереабілітуючих підстав, позовна вимога про стягнення з відповідача 61 590 грн, на користь держави в особі Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, як майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, підлягає судом задоволенню та є належним та ефективним способом захисту інтересів держави в даному спорі.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, та враховуючи те, що Житомирська обласна прокуратура та Коростишівська окружна прокуратура довідались про факт вчинення ОСОБА_3 протягом листопада 2012 року крадіжки грунту льосовитого суглистого в кількості 4106 тон, вартістю 61 590 грн, із земельної ділянки, що розташована на території Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, кадастровий номер якої 1822587900:08:000:0153, фактично з моменту постановлення 25.01.2023 Корольовським районним судом м. Житомира ухвали, то перебіг позовної давності для позивача розпочався із 25.01.2023.

Таким чином, звернення прокурором до суду з позовом про відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням майнової шкоди, здійснено в межах строку позовної давності.

Коростишівською окружною прокуратурою листом від 21.04.2023 спрямовано відповідне повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області завчасно до подання позову, таким чином повідомивши останніх про порушення інтересів держави, та про свій намір звернутися з даним позовом. Згідно відповіді Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 25.04.2023 №722 Харитонівська сільська рада не заперечує проти ініціювання прокуратурою подання позову до ОСОБА_4 про стягнення заподіяної кримінальним правопорушенням майнової шкоди в сумі 61 590,00 грн.

Враховуючи викладене, а також бездіяльність Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, наявні обгрунтовані підстави для звернення прокурора з позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Відповідачем ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Рудик В.Р. подано відзив на позовну заяву, відповідно до якої просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначили, що прокурором не доведено достатність підстав для самостійного звернення до суду із позовом замість органу місцевого самоврядування. Особою, яка має відшкодовувати шкоду, заподіяну її працівником/ представником, що діяв у її інтересах, є відповідна юридична особа. За наявності, як на думку прокурора, факту заподіяння шкоди двома юридичними особами, позов безпідставно подано лише до одного із представників лише однієї юридичної особи.

Із позовної заяви, доданого до неї обвинувального акту, ухвали суду про закриття провадження та інших матеріалів вбачається, що відповідач ОСОБА_3 діяв на підставі довіреності від імені та в інтересах ТОВ «Полісся-Профіт». Окрім того, вбачається, що обвинувачення висунуто ще і представнику іншої юридичної особи ПБФ «Яніцький» - ОСОБА_5 прокурор звернувся із позовною заявою не до ТОВ «Полісся-Профіт» та ПБФ «Яніцький», в інтересах та від імені яких діяли ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а до ОСОБА_3 .

Ухвала про закриття справи за обвинувальним актом не є преюдиційним рішенням, а тому не може покладатися в основу доказування у цій справі. При цьому, прокурором не надано належних та допустимих доказів як самого факту заподіяння шкоди, не доведено яку ж саме корисну копалину та у якому обсязі викрадено, а також не доведено розміру заподіяної шкоди (довідка юридичної особи, яка не має дозволу на видобуток та реалізацію корисної копалини, не може встановлювати вартість такої корисної копалини, а експертний висновок, на підставі якого має встановлюватись розмір збитків, відсутній). Крім того, з позовної заяви вбачається, що земельна ділянка втратила свої родючі властивості, доказів чого у справі немає. Окрім того, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що саме ОСОБА_3 здійснював крадіжку грунтосуміші, і тобто саме таємне, а не відкрите викрадення майна.

Прокурором у позовній заяві та доданих матеріалах не чітко вказано кому ж саме завдано збитків: Обласній державній адміністрації, Коростишівській районній державній адміністрації чи органу місцевого самоврядування (територіальній громаді). Також не надано доказів визнання сільської ради потерпілою стороною від кримінального правопорушення, як і не надано доказів правонаступництва.

З доданої ухвали про закриття кримінального провадження вбачається, що Коростишівська, а згодом і Житомирська районні адміністрації були потерпілими у кримінальному провадженні. У разі, якщо дійсно Харитонівська сільська рада є їх Правонаступником, то позовна давність обраховується для сільської ради так само як і для відповідних державних адміністрацій та спливла ще у 2018 році.

За таких обставин, у разі, якщо суд у ході розгляду справи вважатиме позовні вимоги обгрунтованими, просив застосувати до позовних вимог позовну давність та відмовити у задоволенні позову з цих підстав.

Керівником Коростишівської окружної прокуратури Зубаком С.О подано відповідь на відзив відповідно до якого зазначили, що звернення прокурора до суду з позовом про відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням майнової шкоди , здійснено в межах строку позовної давності.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 07.06.2023 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 26.09.23 призначено справу до розгляду, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 30.10.2024 р. цивільну справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 04.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Заяви, клопотання сторін:

В судовому засіданні, 27.06.2024, представник позивача ОСОБА_7 , а в подальшому представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали з мотивів та доводів, що викладені в позові та просили їх задовольнити. Вказали, що Корольовським районним судом м. Житомира встановлено вчинення ОСОБА_3 крадіжки грунту льосового суглистого в кількості 4106 тон та заподіяно державі матеріальної шкоди на суму 615590 грн. Ухвала суду набрала законної сили, ОСОБА_3 не оскаржена, що свідчить про те, що ОСОБА_3 погодився з встановленими судом обставинами вчинення кримінального правопорушення. Звернення прокурора до суду з даним позовом здійснено в рамках строку позовної давності, перебіг позовної давності для позивача розпочався із 25.01.2023, тобто з часу закриття провадження у справі.

Харитонівська сільська рада Житомирського району Житомирської області в судове засідання свого представника не направили . Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду, подали клопотання, відповідно до якого просили здійснювати розгляд справи за відсутності їх представника позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_8 щодо позовних вимог заперечили, в їх задоволенні просили відмовити, з мотивів та доводів, що викладені у відзиві. Представник ОСОБА_8 також просив застосувати строки позовної давності для звернення до суду.

Вислухавши сторони, дослідивши надані докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено наступні обставини, норми права, які застосовані.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно достатті 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положеннями ч. 1, ч. 3 та ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтовано прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Таким органом відповідно до статей6,7,13та143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1ст. 142 Конституції України,ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.56 ЦПК Українипрокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2018 року (справа № 806/1000/17).

Звертаючись до суду з позовом, прокурор в обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що порушення інтересів держави полягає у тому, що ОСОБА_9 своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні грунту льосовитого суглистого в кількості 4106 тон, вартістю 61 590 грн, із земельної ділянки, що розташована на території Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, кадастровий номер якої 1822587900:08:000:0153, заподіяв збитків державі на суму 61 590 грн, а також, вказана земельна ділянка втратила свою потенційну родючість, структуру і перейшли до категорії порушених земель земель, що втратили свою господарську та екологічну цінність через порушення грунтового покриву внаслідок злочинних дій ОСОБА_10 .1. Зазначена земельна ділянка зазнала важкої деградації грунтів та повністю втратила потенційну родючість, а з екологічної точки зору екосистема набула важких незворотних порушень і не може бути відновлена до початкового стану.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що станом на 20.04.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 1822587900:08:000:0153, площею 12,4478 га, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована зa адресою: Житомирська область, Коростишівський район, Харитонівська сільська рада, перебуває у власності Харитонівської сільської ради.

Необхідний захист державного інтересу в судовому порядку Коростишівською районною державною адміністрацією (Харитонівською сільською радою Житомирського району Житомирської області) протягом тривалого часу не здійснено, у зв`язку з чим, завдана шкода державі не відшкодована до даного часу.

Таким чином, компетентним суб`єктом на здійснення захисту інтересів держави в даному випадку є Харитонівська сільська рада Житомирського району Житомирської області.

З матеріалів справи вбачається, що Коростишівською окружною прокуратурою листом від 21.04.2023 спрямовано повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області завчасно до подання позову, таким чином повідомивши останніх про порушення інтересів держави, та про свій намір звернутися з даним позовом.

Згідно відповіді Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 25.04.2023 №722 не заперечують щодо ініціювання прокуратурою подання позову до ОСОБА_3 про стягнення заподіяної кримінальним правопорушенням майнової шкоди в сумі 61 590,00 грн.

Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Харитонівська сільська рада Житомирського району Житомирської області.

При цьому Харитонівська сільська рада не звернулась до суду з цивільним позовом про відшкодування завданої шкоди відповідачем, що свідчить про її бездіяльність та не здійснення захисту інтересів держави.

Під час розгляду справи в суді від позову прокурора Хритонівська сільська рада не відмовилась, тобто погодилась з тим, що інтереси держави все ж було порушено.

Тому прокурор звертається до суду з цим позовом в інтересах держави.

Таким чином, прокурором наведено достатньо підстав для представництва держави в суді, і за вказаних обставин клопотання відповідача про залишення без розгляду позову задоволенню не підлягає.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомир від 10.02.2021 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № № 12013060010000065 від 29.03.2013р. відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185, ч.2 ст.209, ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України, закрито в зв`язку із смертю обвинуваченогозгідно п.5 ч.1ст.284 КПК України.

За ухвалою Корольовського районного суду Житомирської області від 25 січня 2023 року, яка набрала законної сили 02 лютого 2023 року, ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.209, ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12013060010000065 закрито.

Зі змісту цієї ухвали вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачувавсь у тому, що: для закупівлі робіт по будівництву музею природи на майдані Замковий, 4 у м. Житомирі, комітетом з конкурсних торгів головного управління будівництва та архітектури Житомирської обласної державної адміністрації (Департаментом містобудування, архітектури та будівництва Житомирської обласної державної адміністрації) були проведені відкриті торги, у яких прийняли участь п`ять учасників, серед яких ПрАТ «Житомирбуд», директором якого є ОСОБА_11 , та приватна багатопрофільна фірма (ПБФ) «Яніцький», директором якого є ОСОБА_5 . Вказані юридичні особи подали до комітету з конкурсних торгів головного управління будівництва та архітектури Житомирської обласної державної адміністрації всі необхідні документи, які підписані їхніми керівниками, та які підтверджують відповідність учасників кваліфікаційним критеріям відповідно до ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010р та умовам конкурсних торгів.

Таким чином, учасники конкурсних торгів були в повній мірі поінформовані щодо умов конкурсних торгів та в загальному щодо об`ємів робіт, які необхідно було провести по будівництву музею природи на майдані Замковий, 4 у м. Житомирі.

За результатами проведення вищезазначених відкритих торгів учасником переможцем визначено ПрАТ «Житомирбуд».

14.09.2012 року головним управлінням будівництва та архітектури Житомирської обласної державної адміністрації в особі начальника ОСОБА_12 , як замовником, та ПрАТ «Житомирбуд» в особі директора Дубровського О.А., як підрядником, укладено договір підряду №2\12 про закупівлю робіт за державні кошти.

Відповідно до п.1.1 умов вказаного договору, підрядник зобов`язується відповідно до проектно кошторисної документації виконати роботи по будівництву музею природи на майдані Замковий, 4 в м. Житомирі, а замовник зобов`язується прийняти зазначені будівельно монтажні роботи в строк до 31.10.2013 року, за умови повного виділення коштів на фінансування робіт. Загальна сума договору складає 13 670 028 грн, в тому числі ПДВ 2 278 338 грн. Загальна вартість будівельних робіт відповідно до затвердженого ліміту фінансування на 2012 рік за рахунок бюджетних коштів становить 5 007 603 грн, в тому числі ПДВ 834 600 грн 50 коп.

На об`єкті будівництва музею природи, ПрАТ «Житомирбуд» для виконання ряду робіт уклало договори із субпідрядними організаціями, зокрема, ПБФ «Яніцький». Так, у жовтні 2012 року ПрАТ «Житомирбуд», в особі директора Дубровського О.А., як генпідрядника, укладено договір із ПБФ «Яніцький», в особі директора ОСОБА_5 , як субпідрядника, про розроблення останнім ґрунту підземної частини котловану під фундаменти музею природи на майдані Замковий, 4 м. Житомира, остаточна вартість якого становила 1 601 552 грн 52 коп.

В ході виконання умов вказаного договору у ПБФ «Яніцький» виникла необхідність у придбанні ґрунту льосового суглистого, та з цього приводу ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_3 , який діяв за довіреністю від імені ТОВ «Полісся-Профіт» та фактично керував господарською діяльністю вказаного товариства, в тому числі віддавав вказівки бухгалтерам для проведення фінансових операцій.

Так, знаючи місце розташування земельної ділянки, яка є державною власністю, та на якій знаходяться схожі по типу ґрунти, що були потрібні ОСОБА_5 , розуміючи неможливість поставити їх ПБФ «Яніцький» у законний спосіб, у ОСОБА_3 в невстановлений слідством день та час в кінці жовтня 2012 року виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, які передбачені для поставки суглинистого ґрунту в кількості 2 274, 47 м3 вартістю 102 грн за 1 м3, на загальну суму 231 995 грн 94 коп, згідно акту №2 від 05.11.2012 р додаткових робіт та визначення фактичних обсягів по влаштуванню котловану під фундаменти будівлі на об`єкті музею природи на майдані Замковий, 4 в м. Житомирі.

Після чого, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а саме ґрунту із земельної ділянки, що розташована за межами с. Мамрин Коростишівського району Житомирської області, на території Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, кадастровий номер якої 1822587900:08:000:0153, та на вчинення дій, спрямованих на приховання незаконного походження майна, володіння ним, прав на таке майно, джерела його походження, яке одержане внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Так, перебуваючи з ОСОБА_5 у приязних відносинах, ОСОБА_3 повідомив останньому щодо свого злочинного умислу та запропонував спільно вчинити вказані злочини, на що ОСОБА_5 погодився, тим самим вступив у спільну злочинну змову з ОСОБА_3 .

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , в кінці жовтня 2012 року дав вказівку ОСОБА_13 , якій не було відомо про незаконний умисел ОСОБА_3 , виготовити договір № 33 від 20.10.2012р, згідно якого начебто ТОВ «Торг Консар», в особі директора ОСОБА_14 , за плату в розмірі 137 551 грн передає у власність ТОВ «Полісся-Профіт», в особі директора ОСОБА_15 , ґрунт льосовий суглистий, поставка якого здійснюється з адреси навантаження, а саме Житомирська область, Коростишівський район, с. Мамрин, що і було зроблено ОСОБА_13 , яка в той час перебувала на робочому місці, за адресою в АДРЕСА_1 .

В подальшому, в той же час, ОСОБА_13 , виготовивши вказаний договір, передала його ОСОБА_3 , який його підписав зі сторони ТОВ «Полісся-Профіт», після чого за невстановлених слідством обставин останній організував підроблення підпису від імені ОСОБА_14 , який виконаний не ОСОБА_14 , а іншою особою, та мав намір використати з метою приховання незаконного походження майна, володіння ним, прав на таке майно, джерела його походження, яке ОСОБА_3 та ОСОБА_5 мали намір таємно викрасти із земельної ділянки, що розташована за межами с. Мамрин Коростишівського району Житомирської області на території Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, кадастровий номер якої 1822587900:08:000:0153, а саме ґрунту.

Відповідно до умов вказаного договору від ТОВ «Полісся-Профіт» до ТОВ «Торг Консар» повинен бути здійснений безготівковий розрахунок за поставку ґрунту в сумі 137 551 грн, однак перерахування будь яких грошових коштів не відбулося.

У подальшому, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою реалізації спільного злочинного умислу, перебуваючи в м. Житомирі приблизно 25.10.2012 р у невстановлений слідством час, внесли до договору №35 від 25.10.2012р завідомо неправдиві відомості щодо походження і якості майна, та підписали його.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору, продавець (ТОВ «Полісся-Профіт») зобов`язується поставити та передати у власність покупця (ПБФ «Яніцький») ґрунт льосовий суглинистий.

Згідно п.1.2 вказаного договору постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь якими юридичними або фізичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь якого іншого обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який зазначений у договорі за №26008001449301.

Відповідно п.3.1 договору поставка товару за цим договором здійснюється автомобільним транспортом покупця.

У подальшому, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, протягом листопада 2012 року із земельної ділянки, що розташована на території Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, кадастровий номер якої 1822587900:08:000:0153, використовуючи техніку ПБФ «Яніцький» та ФОП ОСОБА_3 , яка використовувалася ними у господарській діяльності, а також залучивши за договором про надання транспортних перевезень іншу юридичну особу, а саме ПП «ВКП Проспект», представники якої були необізнані щодо злочинних намірів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , навантажили та вивезли до об`єкту будівництва, що на майдані Замковий, 4 в м. Житомирі, згідно документів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, в яких внесені неправдиві відомості щодо походження та якості майна, ґрунт льосовий суглистий в кількості 4106 тон, таким чином вчинили крадіжку вказаного майна, завдавши державі, в особі Коростишівської районної державної адміністрації, значної матеріальної шкоди на суму 61 590 тис. грн.

За результатами поставки ґрунту ПБФ «Яніцький» та ТОВ «Полісся Профіт» відобразили у документації бухгалтерського обліку та фінансової звітності факт поставки вказаного ґрунту за договором № 35 від 25.10.2012р.

На виконання умов договору № 35 від 25.10.2012р, ПБФ «Яніцький», фактична адреса: АДРЕСА_2 , директором якого є ОСОБА_5 , з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Райфайзен банк Аваль», в період часу з 31.10.2012р по 19.06.2013р, було перераховано грошові кошти в сумі 227 тис грн на розрахунковий рахунок ТОВ «Полісся- Профіт», №26008001449301, який відкритий у ПАТ «Агрокомбанк», за призначенням платежу за ґрунт суглинистий (за глину). Після чого, ТОВ «Полісся Профіт», фактична адреса: м. Житомир, вул. Металістів, 11, в період часу з 31.10.2012р по 04.12.2012р, з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 грошові кошти отримані від ПБФ «Яніцький» перерахувало на поточний розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , що відкритий ФОП ОСОБА_3 в ПАТ «Агрокомбанк», з призначенням платежу оплата за транспортні перевезення згідно договору №13 від 05.05.2011р, грошові кошти на загальну суму 265 850 грн. Крім того, згідно платіжного доручення №254 від 19.06.2013 р, з рахунку ТОВ «Полісся Профіт» №26008001449301, відкритого в ПАТ «Агрокомбанк», директор ТОВ «Полісся Профіт» ОСОБА_16 згідно грошового чеку ЛЄ4230254 від 19.06.2013р, не будучи обізнаним щодо злочинного умислу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Житомирі, 19.06.2013р зняв готівкою грошові кошти в сумі 41 062 грн 30 коп, з призначенням платежу повернення фінансової допомоги. Таким чином, ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою групою з ОСОБА_5 , будучи службовими особами, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділи чужим майном, а саме грошовими коштами сумою 227 тис грн, що належать Департаменту містобудування, архітектури та будівництва Житомирської обласної державної адміністрації, чим заподіяли останньому матеріальної шкоди на вище вказану суму.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.3 ст.185, ч.2 ст.209, ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України .

Із зазначеної ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 25.01.2023 вбачається, що вході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 надав згоду щодо звільнення його від кримінальної відповідальності за пред`явленим обвинуваченням, а кримінальне провадження закрити у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, наслідки закриття провадження йому зрозумілі.

У статті 6 Конвенції вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Частиною першоюстатті 1166 ЦК Українивстановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбаченихст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Якщо особа заперечує проти звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття справи за нереабілітуючою її підставою (закінчення строків давності) і вимагає закрити її, наприклад, за відсутністю події або складу злочину, суд, за наявності для цього підстав, визнає особу винною, ухвалює обвинувальний вирок або звільняє її від покарання, керуючись положеннями ст.49, ч. 5 ст.74, ст.106 КК України.

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1ст. 49 КК Українине свідчить про виправдання особи та визнання її невинною у вчиненні злочину, а тому вищевказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 було закрито не з причин відсутності події або складу злочину, а саме у зв`язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючими обставинами.

Таким чином звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 КК Українине може свідчити про відсутність його вини у вчиненні злочину.

Положеннями ст.89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст.78ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ч. 6ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ухвала Корольовського районного суду м. Житомира від 25.01.2023 набрала законної сили.

Відповідно до ч. 6ст. 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вищевказаною ухвалою встановлені обставини вчинених ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, які підтверджують його протиправну винну поведінку, яка стала причиною завдання матеріальної шкоди в розмірі 61590 грн. державі в особі Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області

Представники відповідача були незгодні із розрахунками матеріальної шкоди, оскільки на їх думку вони є необґрунтованими, однак своїх розрахунків не надали, клопотань про призначення експертизи визначення розміру збитків не заявляли, про що підтвердили в судовому засіданні.

У постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі № 346/4425/18 (провадження № 61-7008св21) зроблено висновок про те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставістатті 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини другоїстатті 284 КПК Україниє нереабілітуючими обставинами, тому відповідач повинен відшкодувати позивачу заподіяну з його вини шкоду.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2023 року в справі№ 367/6377/17 (провадження № 61-975св23).

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладені вимоги закону та правові висновки Верховного Суду, встановивши причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями відповідача та настанням шкідливих наслідків для позивача, суд на підставі наявних у справі доказів вважає, що розмір майнової шкоди, який підлягає відшкодуванню, становить 61590 грн та підтверджується наданими позивачем письмовими доказами.

Суд виходить з принципів судочинства про змагальність судового процесу та ухвалення рішення судом лише на підставі доказів, наданих сторонами.

Таким чином, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов до висновку що позовні вимоги в ході розгляду справи знайшли своє обґрунтування та підлягають задоволенню з мотивів та доводів, що викладені вище.

Щодо заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи те, що Коростишівська окружна прокуратура довідались про факт вчинення ОСОБА_17 протягом листопада 2012 року крадіжки грунту льосовитого суглистого в кількості 4106 тон, вартістю 61 590 грн, із земельної ділянки, що розташована на території Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області кадастровий номер якої 1822587900:08:000:0153, фактично з моменту постановлення 25.01.2023 Корольовським районним судом м. Житомира ухвали про закриття провадження у справі, то перебіг позовної давності для позивача розпочався із 25.01.2023, а з даним позовом до суду позивач звернувсь 18.05.2023, тобто в межах строків позовної давності.

З відповідача, в порядку ч.6 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 2684 грн. 00 коп.

Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.12,13,81,141,258,259,263-265, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов керівника Коростишівськоїокружної прокуратури,яка поданав інтересахдержави вособі:Харитонівської сільськоїради до ОСОБА_3 простягнення майновоїшкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області заподіяну кримінальним правопорушенням майнову шкоду в розмірі 61590 (шістдесят одну тисячу п`ятсот дев`яносто ) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено: 16 серпня 2024 р.

Сторони у справі:

Позивач: Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області, місцезнаходження: вул. Шевченка,5, м. Коростишів, Житомирського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 02909950.

в інтересах держави в особі:

Харитонівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, місцезнаходження: вул.Перемоги,23, с. Харитонівка, Житомирського району житомирської області, 12525, код ЄДРПОУ 04348740. Отримувач: ГУК у Жит.обл/ТГс. Харитон./24062200, код отримувача-37976485, Банк отримувача- Казначейство України ) ел.адм.подат.), номер рахунку (ІВАN) р/р UA088999980314090611000006809, код класифікації доходів бюджету 24062200. Призначення платежу «Кошти за шкоду , що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без сеціального дозволу.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4

Суддя В.В.Янчук.