Ухвала

від 16.08.2024 по справі 922/1870/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

16 серпня 2024 року м. ХарківСправа № 922/1870/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича про ухвалення додаткового рішення (вх. №20427 від 14.08.2024) по справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення 903465,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець Піддубний Андрій Андрійович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення 903465,65 грн., з яких: основний борг у розмірі 853132,08 грн., 3% річних у розмірі 11695,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 38638,48 грн., а також судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором позики від 17.11.2020 в частині своєчасного повернення суми позики у строки, передбачені умовами договору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) основний борг у розмірі 597858,00 грн., 3% річних у розмірі 11645,95 грн., інфляційні втрати у розмірі 38638,48 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 9722,13 грн. У решті позову - відмовлено.

14.08.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника позивача зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №20427), що сформована в системі "Електронний суд" 13.08.2024. В поданій заяві представник позивача просить суд поновити позивачу строк на подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом Господарським судом Харківської області позовної заяви фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (судова справа №922/1870/24). Ухвалити у справі №922/1870/24 додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича витрат на професійну правничу допомогу по справі та стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18200,00 грн.

16.08.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника позивача зареєстровано супровідний лист (вх. №20632) разом із доданими до нього документами, який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 129 ГПК України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Положеннями частини 1, 4 статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи вище вказані положення законодавства, а також матеріали справи, позивач мав подати докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до 12.08.2024 включно.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до суду з вказаною заявою та із відповідними доказами через систему "Електронний суд" 13.08.2024. Тобто, з пропуском процесуального строку, що передбачений частиною 8 статті 129 ГПК України на один день.

Водночас із змісту заяви про ухвалення додаткового рішення слідує, що позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 119 ГПК України унормовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду.

Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №9901/405/19).

У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (правова позиція Верховного Суду у постанові від 06.12.2023 у справі №918/604/23).

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу зазначено, що позивач дізнався про прийняття рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1870/24 - 08.08.2024 у перший день його офіційного оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того, зазначено, що станом на момент подання вказаної заяви, позивачем ще не було отримано копії рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 поштою.

Водночас позивач звертає увагу суду, що дотримуючись свого обов`язку з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у справі та демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, позивач ознайомився із змістом судового рішення одразу в перший день його офіційного оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).

Отже, відповідно до вимог статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 4 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з тим, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 зазначає, що суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 Конвенції.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

Крім того, ЄСПЛ зауважував, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду (див. рішення ЄСПЛ у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "Зубац проти Хорватії" №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції", №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Беручи до уваги наведені позивачем обґрунтування, а також вказані положення законодавства, правову позицію та висновки Верховного Суду, ЄСПЛ, суд приходить до висновку про поважність причин незначного пропуску строку та обґрунтованість підстав для поновлення строку на подання доказів для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд задовольняє клопотання про поновлення строку та приймає заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду.

За змістом частини 1 статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до ухвалення рішення по справі, суд за заявою такої сторони може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що розгляд даної справи відбувався у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи зазначене та керуючись статтями 118, 119, 129, 221, 233, 234, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича про поновлення строку для подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.

2. Поновити фізичній особі-підприємцю Піддубному Андрію Андрійовичу строк для подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

3. Прийняти заяву фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича про ухвалення додаткового рішення (вх. №20427 від 14.08.2024) до розгляду.

4. Розгляд заяви здійснити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 16.08.2024.

Суддя Г.І. Сальнікова