Рішення

від 22.08.2024 по справі 922/1870/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року м. ХарківСправа № 922/1870/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича про ухвалення додаткового рішення (вх. №20427 від 14.08.2024) по справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення 903465,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець Піддубний Андрій Андрійович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення 903465,65 грн., з яких: основний борг у розмірі 853132,08 грн., 3% річних у розмірі 11695,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 38638,48 грн., а також судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором позики від 17.11.2020 в частині своєчасного повернення суми позики у строки, передбачені умовами договору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) основний борг у розмірі 597858,00 грн., 3% річних у розмірі 11645,95 грн., інфляційні втрати у розмірі 38638,48 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 9722,13 грн. У решті позову - відмовлено.

14.08.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника позивача зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №20427), що сформована в системі "Електронний суд" 13.08.2024. В поданій заяві представник позивача просить суд поновити позивачу строк на подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом Господарським судом Харківської області позовної заяви фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (судова справа №922/1870/24). Ухвалити у справі №922/1870/24 додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича витрат на професійну правничу допомогу по справі та стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18200,00 грн.

16.08.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника позивача зареєстровано супровідний лист (вх. №20632) разом із доданими до нього документами, який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.08.2024 клопотання фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича про поновлення строку для подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Поновлено фізичній особі-підприємцю Піддубному Андрію Андрійовичу строк для подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу. Прийнято заяву фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича про ухвалення додаткового рішення (вх. №20427 від 14.08.2024) до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Частиною 3 статті 233 ГПК України передбачено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1, 2 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З огляду на вище викладене, а також беручи до уваги те, що справа №922/1870/24 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у даній справі ухвалено без виклику учасників справи, суд ухвалює додаткове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення, тобто без виклику учасників справи в межах строку, що передбачений частиною 3 статті 244 ГПК України.

Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд виходить з наступного.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Господарським процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами частини 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, нормами процесуального права передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.

У даному разі, в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18200,00 грн. позивачем представлено суду наступні документи, а саме: договір про надання правової допомоги від 13.05.2024; ордер на надання правничої допомоги серіях АХ №1203405 від 13.08.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ №002365 від 03.07.2019, рішення Ради адвокатів Харківської області "Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару №13/1/7 від 21.07.2021; акт приймання передачі виконаних робіт №01-01/05-2024 від 01.06.2024; акт приймання передачі виконаних робіт №01-01/08-2024 від 13.08.2024; квитанція до прибуткового касового ордера №02-01/05-2024 від 01.06.2024; квитанція до прибуткового касового ордера №02-01/08-2024 від 13.08.2024; реєстр витрат на професійну правничу допомогу №01/01-01/2024 до договору про надання правової допомоги від 13.05.2024.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Положення статті 16 ГПК України передбачають, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до адвоката Дробчак Людмили Володимирівни з метою надання йому юридичних послуг з приводу захисту прав та інтересів клієнта, про що було укладено відповідний договір про надання правової допомоги від 13.05.2024.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Умовами пункту 1.1. договору передбачено, що адвокат зобов`язується за дорученням клієнта в обсязі та на умовах, передбачених договором, надавати правову (правничу) допомогу, здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта у будь-якому органі, підприємстві, установі, організації, незалежно від форми власності, а також перед їх посадовими та службовими особами під час здійснення будь-яких контролюючих заходів та перевірок.

Відповідно до пункту 3.1. договору за надання адвокатом правової допомоги, клієнт зобов`язується сплатити гонорар адвоката, який розраховується відповідно до Рекомендованих ставок адвокатського гонорару, затверджених рішенням №13/1/7 на засіданні Ради адвокатів Харківської області від "21" липня 2021 року, з яким клієнт ознайомлений перед підписанням договору, та сплачується у наступному порядку: за юридичну допомогу, що надається, клієнт сплачує суму в гривнях, відповідно до розрахунку витрат на професійну правничу допомогу та Акта приймання передачі виконаних робіт в готівковій та/або безготівковій формі на особистий рахунок адвоката (п.п. 3.1.1.); оплата за надання адвокатом правової допомоги, з урахуванням положень п.п. 3.1.1. п. 3.1. розділу 3 договору, здійснюється клієнтом протягом 10 днів з моменту підписання відповідного Акта приймання передачі виконаних робіт за кожен випадок надання правової допомоги. У випадку надання правової допомоги систематично (наприклад в рамках справи, здійснення юридичного супроводу тощо). Акт приймання передачі виконаних робіт укладається не пізніше 5 числа кожного місяця.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що клієнт зобов`язаний відшкодувати адвокату всі фактично понесені ним витрати, пов`язані із виконанням адвокатом своїх обов`язків за договором.

Відповідно до Акту приймання передачі виконаних робіт №01-01/05-2024 від 01.06.2024 адвокат передав, а клієнт оплатив та прийняв наступні роботи та послуги: 1) написання та підготовка до подання позовної заяви про стягнення заборгованості до Господарського суду Харківської області (на 10 аркушах), вартістю 7000,00 грн. (із розрахунку 700 грн./стор.); 2) написання та підготовка до подання заяви про забезпечення позову у справі за позовною заявою ФОП Піддубного А.А. до Марченко В.В., про стягнення заборгованості (на 8 аркушах), вартістю 5600,00 грн. (із розрахунку 700 грн./стор.). Підписанням цього акта сторони підтверджують, що послуги та роботи, згідно з договором про надання правової допомоги від 13 травня 2024 року виконані якісно, розрахунки проведені у повному обсязі, а сторони не мають претензій одна до одної.

Крім того, відповідно до Акту приймання передачі виконаних робіт №01-01/08-2024 від 13.08.2024 адвокат передав, а клієнт оплатив та прийняв наступні роботи та послуги: написання, підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №922/1870/24 (на 8 аркушах), вартістю 5600,00 грн. (із розрахунку 700 грн./стор.). Підписанням цього Акта сторони підтверджують, що послуги та роботи згідно з договором про надання правової допомоги від 13 травня 2024 року виконані якісно, розрахунки проведені у повному обсязі, а сторони не мають претензій одна до одної.

Разом з тим, між адвокатом та клієнтом було оформлено та підписано реєстр витрат на професійну правничу допомогу №01/01-01/2024 від 13.08.2024 до договору про надання правової допомоги від 13.05.2024 на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг вартістю 18200,00 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №02-01/05-2024 від 01.06.2024 адвокат прийняв від клієнта на підставі акта приймання передачі виконаних робіт №01-01/05-2024 від 01.06.2024, що виданий в порядку, передбаченому п.п. 3.1.2. п.3.1. Розділу 3 Договору про надання правової допомоги б/н від 13.05.2024 гонорар у розмірі 12600,00 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №02-01/08-2024 від 13.08.2024 адвокат прийняв від клієнта на підставі акта приймання передачі виконаних робіт №01-01/08-2024 від 13.08.2024, що виданий в порядку, передбаченому п.п. 3.1.2. п. 3.1. Розділу 3 договору про надання правової допомоги б/н від 13.05.2024 гонорар у розмірі 5600,00 грн.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц виснувала, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Водночас суд зазначає, що у відповідності до норм чинного процесуального законодавства під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України.

Тобто критерії, що визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

З огляду на вказане, суд зазначає, що вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. При цьому, оцінка обґрунтованості, розумності, реальності, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з огляду на обсяг наданих адвокатом послуг, характер спору, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Надаючи оцінку наданим доказам в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи конкретні обставини даної справи, суд зазначає, що позовна заява та інші подані заяви є незначними за обсягом та не передбачають необхідності виконання адвокатом значного обсягу юридичної і технічної роботи для їх підготовки та подання. Додані до позовної заяви документи складаються з одного чи декількох аркушів, є типовими для договорів позики, у переважній своїй більшості однотипними та не потребують значної за обсягом роботи із їх вивчення, аналізу, а також підготовки для подання до суду разом з позовом в обґрунтування правової позиції по справі. При цьому виклад фактичних обставин справи у поданих заявах в певній мірі є дублюючим, що вплинуло на обсяги сторінок та розрахунок розміру гонорару.

Крім того, суд звертає увагу, що нормативно-правове регулювання спірних правовідносин докорінно не змінилось, а тому цитування великої кількості норм права, законів та іншої нормативно-правової бази, судової практики, яка підлягає дослідженню і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Поряд з цим, матеріали справи свідчать, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.05.2024 позовну заяву залишено без руху з огляду на вимоги частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України. Встановлено позивачу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Водночас беручи до уваги те, що ціна позову у справі не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагали проведення судового засідання для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а також враховуючи необхідність недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні та поточної обстановки у місті Харкові, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Отже, враховуючи обставини справи та наведені законодавчі приписи, суд дійшов висновку, що вартість послуг на професійну правничу допомогу щодо представництва інтересів позивача в суді у розмірі 18200,00 грн. є завищеною. Такий розмір судових витрат не має характеру необхідних, неспівмірний з обсягом наданих адвокатом послуг з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, не відповідає критеріям реальності таких витрат та обґрунтованості у розумінні приписів частини 5 статті 129 ГПК України, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.

Суд звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та враховує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У системному зв`язку із наведеними правовими положеннями, наявними у матеріалах справи доказами, з огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів позивача у суді, враховуючи принцип верховенства права та справедливості, критерії реальності, обґрунтованості та розумності розміру таких витрат, а також ухвалення рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що розумним, реальним, обґрунтованим та співмірним слід вважати зменшений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

На цілковите переконання суду, обґрунтоване стягнення зменшеної суми гонорару свідчитиме про дотримання принципу захисту права працівника на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України, оскільки діяльність адвоката є оплачуваною працею, і така оплата в силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" слугує формою винагороди за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Враховуючи положення пункту 12 частини 3 статті 2 та частини 8 статті 129 ГПК України сторони не позбавляються права на відшкодування судових витрат у разі їх підтвердження та подання у порядку та строки, встановлені процесуальним законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, пункту 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, та пунктів 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 73, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 231, 232, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича про ухвалення додаткового рішення (вх. №20427 від 14.08.2024) - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Піддубного Андрія Андрійовича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В задоволенні решти заяви - відмовити.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржено в порядку та строки, що передбачені статтею 254, 256-259 ГПК України.

Додаткове рішення складено 22.08.2024 р.

Суддя Г.І. Сальнікова