Рішення

від 07.09.2006 по справі 32/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/210

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.09.06 р.                                                                               Справа № 32/210                               

Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Панкова І.В. – довіреність від 21.08.06р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Воскресенье” м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Луксор” м. Макіївка                                                 

про стягнення передоплати, неустойки, штрафу в сумі 23171,03грн.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Воскресенье” м. Донецьк, 07.07.06р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Луксор” м. Макіївка про стягнення передоплати, неустойки, штрафу в сумі 23171,03грн.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на договір підряду  № 02/12/05 П від 02.12.05р., претензію від 25.01.06р., розрахунок суми позовних вимог, специфікацію до договору, лист.

          Відповідач в судові засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах, позов не оспорив, відзив на позовну заяву не надав, не пояснив причини нез'явлення та не надав витребувані судом документи, необхідні для вирішення спору. Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез'явлення в судові засідання, справа розглядається по наявним в ній матеріалам відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив, що між позивачем та відповідачем був укладений  договір підряду № 02/12/05 П від 02.12.05р.,  згідно з п. 1.1 підрядник зобов'язувався власними силами та засобами на замовлення замовника в строк, обумовлений договором, з власних матеріалів, поетапно виготовити та передати у власність замовника дверні блоки (далі - майно) в кількості 6 штук та всі необхідні до них приналежності, здійснити установку (монтаж) майна, а замовник зобов'язувався прийняти та сплатити майно в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Також, підрядник зобов'язувався здійснити демонтаж існуючих дверних блоків замовника в кількості 6 штук, здійснити їх ремонт та установку в іншому місці, вказаному замовником. Пунктом 2.1 договору відповідач був зобов'язаний виконати роботи в строк до 31.12.05р.

Відповідно до п. 3.2 договору загальна сума договору  складає 21842,64грн. в т.ч. ПДВ 3640,44грн. Пунктом 4.1 договору передбачено, що позивач здійснює передоплату в сумі 20000,00грн., в тому числі ПДВ в сумі 3333,33грн. на протязі 5 банківських днів з моменту підписання договору, інша сума перераховується на протязі 5 днів з моменту підписання замовником  акту здачі-прийомки виконаних

робіт. Виконання п. 4.1 договору позивачем підтверджується податковою накладною від 08.12.05р. № 45.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач несвоєчасно почав виконання робіт, а також не виконав вказані роботи в повному обсязі та строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 5.2 договору роботи вважаються виконаними належним чином у випадку підписання обома сторонами акту прийому-здачі виконаних робіт. Роботи виконані частково, не підтверджені актами прийому-здачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 7.3 договору у випадку прострочки строку постачання, установки майна більш ніж на 10 робочих днів, замовник має право, повідомив підрядника в письмовій формі (лист позивача від 16.06.06р. № 2028), відмовитися від прийняття майна, а перерахована підряднику сума підлягає поверненню замовнику на протязі 3 банківських днів з моменту отримання підрядником повідомлення.

Факт отримання повідомлення позивача від 16.06.06р. вихід. № 2028 щодо повернення відповідачем суми попередньої оплати підтверджується матеріалами справи (арк. справи 15), оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні.

Також, представник позивача в судовому засіданні підтвердив той факт, що з відповідачем неодноразово проводились усні переговори щодо повернення суми попередньої оплати.

З урахуванням обставин справи та наданими позивачем доказами, вимоги позивача в цій частині  обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 20000,00грн.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 2078,90грн., штрафу в сумі 1092,13грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань, суд виходить з наступного. Пунктами 7.2, 7.4 договору підряду передбачено, що за у випадку прострочки робіт, передбачених п. 1.1 договору, підрядник зобов'язується сплатити неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості непоставленого або недопоставленого майна за кожен день прострочки; за невиконання або несвоєчасне виконання підрядником зобов'язань, передбачених п.п. 1.1, 6.1, 6.2 договору, підрядник виплачує замовнику штраф в розмірі 5 % від загальної суми договору за кожне таке порушення.

Проте, розрахунок пені зроблений позивачем невірно.

Так, сам позивач в письмових поясненнях до суду вказує, що сума невиконаних відповідачем зобов'язань за договором складає 6571грн. Оскільки, умови договору (як вказано вище), передбачають нарахування пені виключно на суму невиконаних зобов'язань, суд вважає правомірним нарахування пені виключно на суму невиконаних зобов'язань в розмірі 613,40грн.

Суд звертає увагу, що позивач самостійно здійснив перерахунок пені, але зміни до позову в порядку ст. 22 ГПК України до суду не надав. Як слід, судом розглянуті вимоги позивача, які первісно викладені в позовній заяві.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 526, 530, 610, 611 ЦК України, ст. 193 ГК України керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Воскресенье” м. Донецьк до Приватного підприємства „Луксор” м. Макіївка про стягнення передоплати, неустойки, штрафу в сумі 23171,03грн.

Стягнути з Приватного підприємства „Луксор” м. Макіївка (86107, Донецька область, м. Макіївка, м-н Калінінський, 8/34, ЄДРПОУ 32315029, п/р 26007170147341 у відділенні № 170 ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, код банку 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Воскресенье” м. Донецьк (83086, м. Донецьк, вул. Лагутенко, 14, кім. 706, ЄДРПОУ 24328120, п/р 26004301750935 в ГУ Промінвестбанку Донецької області, код банку 334635) передоплату в сумі 20000,00грн., пеню в сумі  613,64грн., штраф в сумі 1092,13грн., витрати з державного мита в сумі 217,05грн., та  110,53грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.

Рішення набирає законної сили 18.09.2006р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Сковородіна О.М.