Ухвала

від 13.08.2024 по справі 1-165/2000

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кс/803/1658/24 Справа № 1-165/2000 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з секретарем ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

захисниці ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції)

засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_7 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року щодо ОСОБА_7 , засудженого за ст.93 п.п. «б», «г», «з», ст.ст.17 ч.2, 93 п.п. «б», «г», «з», ст.145 ч.1 КК України (в редакції 1960 року), -

встановила:

Засуджений за вироком Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року за ст.93 п.п. «б», «г», «з», ст.ст.17 ч.2, 93 п.п. «б», «г», «з», ст.145 ч.1 КК України (в редакції 1960 року)до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 звернувся до Дніпровського апеляційного суду із клопотанням про поновлення йому строків касаційного оскарження зазначеного вироку як пропущених з поважних підстав.

Доводи поданого клопотання обґрунтовує тим, що у даному кримінальному провадженні з`явилися такі обставини, які є суттєвими та могли вплинути на результат розгляду справи. При розгляді Верховним судом касаційної скарги ОСОБА_7 дані обставини ні ОСОБА_7 , ні суду відомі не були. Такою обставиною є відсутність в матеріалах справи технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження у суді першої інстанції, що, відповідно до положень п.7 ч.2 ст.412 КПК України є підставою для скасування вироку Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року.

Під час апеляційного розгляду клопотання:

- засуджений ОСОБА_7 та його захисниця ОСОБА_6 підтримали клопотання засудженого щодо поновлення строків касаційного оскарження та просили його задовольнити;

- прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 заперечував проти задоволення викладених у клопотанні вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження у частині заявлених у клопотанні обставин, розглянувши подані засудженим клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_7 про поновлення йому строку касаційного оскарження вироку Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року не підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КПК України (в редакції 1960 року) у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 КПК України (в редакції 1960 року) касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, вироком Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.93 п.п. «б», «г», «з», ст.ст.17 ч.2, 93 п.п. «б», «г», «з», ст.145 ч.1 КК України (в редакції 1960 року) та призначено покарання:

-за ст.93 п.п. «б», «г», «з» КК України у вигляді довічного позбавлення волі;

-за ст.ст.17 ч.2, 93 п.п. «б», «г», «з» КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотирнадцять років;

-за ст.145 ч.1КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст.42 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі у тюрмі суворого режиму.

Не погодившись з вироком Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року, потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та засуджений ОСОБА_7 у строки, встановлені законом, подали касаційні скарги.

Ухвалою Верховного Суду України від 13 січня 2001 року вирок Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року залишено без змін, а касаційні скарги потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та засудженого ОСОБА_7 без задоволення.

15 березня 2024 року засуджений ОСОБА_7 звернувся до Дніпровського апеляційного суду із клопотанням про поновлення йому строків касаційного оскарження вироку Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року, як пропущених з поважних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 386 КПК України (в редакції 1960 року) пропущений строк на касаційне оскарження судових рішень може бути відновлено в порядку та у випадках, передбачених ст. 353 цього Кодексу, судом, який розглядав справу і постановив вирок.

Відповідно до ст. 353 КПК України (в редакції 1960 року), у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку. Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду. Постанова судді чи ухвала суду, винесена відповідно до частини першої чи частини четвертої цієї статті, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою відновити пропущений строк, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог статті 351 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, предметом розгляду Верховного Суду України були касаційні скарги потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та засудженого ОСОБА_7 , подані на вирок Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року щодо ОСОБА_7 та засуджений безпосередньо приймав участь в судовому засіданні, давав пояснення, навів всі необхідні доводи, заявлені в касаційні скарзі, мав можливість оголосити всі доповнення до своєї касаційної скарги.

З урахуванням принципу правової визначеності, відповідно до якого рішення, які набрали законної сили можуть бути переглянуті у виключних випадках, колегія суддів вважає, що підстав для повторного перегляду вироку суду не має.

Враховуючи викладене, колегія суддів зробила висновок, що засуджений використав своє право на касаційне оскарження вироку в повному обсязі, тому підстави для поновлення строку на касаційне оскарження вироку Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року щодо ОСОБА_7 відсутні, та вважає необхідним відмовити засудженому у задоволенні клопотання про поновлення йому строку на касаційне оскарження вироку, а клопотання про поновлення строку касаційного оскарження вироку Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року щодо ОСОБА_7 , засудженого за ст.93 п.п. «б», «г», «з», ст.ст.17 ч.2, 93 п.п. «б», «г», «з», ст.145 ч.1 КК України (в редакції 1960 року) повернути особі, яка його подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Керуючись ст.ст. 362,365,366,379 КПК України (в редакції 1960 року), п.11,15 Розділу ХІ Прикінцевих положень КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року щодо ОСОБА_7 , засудженого за ст.93 п.п. «б», «г», «з», ст.ст.17 ч.2, 93 п.п. «б», «г», «з», ст.145 ч.1 КК України (в редакції 1960 року) відмовити.

Клопотання засудженого ОСОБА_7 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Дніпропетровського обласного суду від 14 листопада 2000 року щодо ОСОБА_7 , засудженого за ст.93 п.п. «б», «г», «з», ст.ст.17 ч.2, 93 п.п. «б», «г», «з», ст.145 ч.1 КК України (в редакції 1960 року) - повернути особі, яка його подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом п`ятнадцяти діб з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_7 , який утримується під вартою, у той же строк та спосіб з моменту вручення йому копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3