Ухвала

від 15.08.2024 по справі 199/5200/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2621/24 Справа № 199/5200/24 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з секретарем ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційні скарги захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , подану на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 15 липня 2024 року про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого за ч.5 ст.191, ч.4 ст.191, ч.2 ст.190, ч.1 ст.366 КК України ОСОБА_6 строком до 12 вересня 2024 року включно із можливістю внесення застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1514000, 00 грн.,

встановила:

В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська на розгляді перебуває кримінальне провадження № 12023041030004622 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 грудня 2023 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч.5 ст.191, ч.4 ст.191, ч.2 ст.190, ч.1 ст.366 КК України.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 будучи, на підставі наказу директора бухгалтера ТОВ «АСКОМ Сервіс» №00000000013-0000006549 від 19 травня 2023 року, призначеним на посаду бухгалтера ТОВ «АСКОМ Сервіс», забезпечуючи на підприємстві бухгалтерський облік, перебуваючи у статусі службової особи, маючи доступ до програмного комплексу для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично-значущими первинними документами між контрагентами, використовуючи електронний цифровий підпис, отримавши доступ до відомостей про банківські рахунки підприємства, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: АДРЕСА_1 неодноразово, в період з травня 2023 року по жовтень 2023 року, отримавши доступ до рахунків, відкритих у АТ «Банк Кредит Дніпро» здійснив переказ на рахунок, відкритий в АТ «Універсал Банк» на ім`я ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 та ТОВ «Епіцентр К», а саме:

- з 24 травня 2023 року по 11 жовтня 2023 року, сформувавши 70 платіжних інструкцій, у сумі 1036234,72 грн. на ім`я ФОП ОСОБА_9 ;

- з 25 травня 2023 року по 12 жовтня 2023 року, сформувавши 50 платіжних інструкцій, у сумі 745865,75 грн. на ім`я ФОП ОСОБА_9 ;

- з 13 червня 2023 року по 10 жовтня 2023 року, сформувавши 43 платіжні інструкції, у сумі 664889,65 грн. на ім`я ФОП ОСОБА_9 ;

- 21 червня 2023 року у сумі 8376,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 23 червня 2023 року у сумі 12999,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 28 червня 2023 року у сумі 7298,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 05 липня 2023 року у сумі 14 099,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 05 липня 2023 року у сумі 5565,70 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 06 липня 2023 року у сумі 8229, 80 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 21 липня 2023 року у сумі 16999,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 21 липня 2023 року у сумі 19999,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 25 липня 2023 року у сумі 9999,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»);

- 27 липня 2023 року у сумі 11 499,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 28 липня 2023 року у сумі 56999,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 31 липня 2023 року у сумі 39999,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 18 липня 2023 року у сумі 6320,00 грн. на ім`я ФОП ОСОБА_9 );

- 01 серпня 2023 року у сумі 2000,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 01 серпня 2023 року у сумі 54999,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 01 вересня 2023 року у сумі 15000,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 01 вересня 2023 року у сумі 38999,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 05 вересня 2023 року у сумі 59999,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 01 вересня 2023 року у сумі 37137,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 27 вересня 2023 року у сумі 8000,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 21 вересня 2023 року у сумі 9013,00 грн. на рахунок, що належить ТОВ «Епіцентр К»;

- 26 вересня 2023 року у сумі 64965,00 грн. на ім`я ФОП ОСОБА_10 ;

- 03 жовтня 2023 року у сумі 159199,00 грн. на ім`я ФОП ОСОБА_10 ;

- 11 жовтня 2023 року у сумі 18911,00 грн. на ім`я ФОП ОСОБА_10 .

Крім того, ОСОБА_6 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, вніс недостовірні відомості до Довіреності №11/1 від 21 червня 2023 року, Довіреності №26/1а від 26 червня 2023 року, Довіреності №29/2а від 29 червня 2023 року, Довіреності №6/3 від 06 липня 2023 року, Довіреності №6/1 від 06 липня 2023 року, Довіреності №6/2 від 06 липня 2023 року, Довіреності №9/4 від 21 липня 2023 року, Довіреності №9/3 від 21 липня 2023 року, Довіреності №1/4 від 25 липня 2023 року, а саме в графі «Керівник підприємства ОСОБА_11 » поставив свій підпис від імені останньої та скріпив печаткою ТОВ «АСКОМ СЕРВІС», що в подальшому дало змогу ОСОБА_6 отримати товар для особистого збагачення.

Крім того, в період часу з 17 серпня 2023 року по 09 жовтня 2023 року ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , сформував 16 платіжних інструкцій та здійснив безпідставні перерахування грошових коштів з рахунку ФОП ОСОБА_12 на рахунок ФОП ОСОБА_9 на загальну суму 199 592,00 гривень.

Також, у період часу з 10 січня 2024 року до 02 лютого 2024 року ОСОБА_6 , діючи повторно, достовірно знаючи, що він вже не працює в ТОВ «Імпульс компані», перебуваючи у невстановленому місці, здійснив замовлення особистих товарів через ТОВ «Нова пошта» та в подальшому оплатив доставку товарів за рахунок ТОВ «Імпульс компані», тобто незаконно заволодів грошовими коштами ТОВ «Імпульс компані» на загальну суму 909,16 грн.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ??

- ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану;

- ч. 4 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, у великих розмірах, в умовах воєнного стану;

- ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно;

- ч. 1 ст. 36б КК України, тобто у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей службовою особою.

Під час судового засідання ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 15 липня 2024 року продовжено строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого за ч.5 ст.191, ч.4 ст.191, ч.2 ст.190, ч.1 ст.366 КК України ОСОБА_6 строком до 12 вересня 2024 року включно із можливістю внесення застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1514000, 00 грн..

У разі внесення застави на ОСОБА_6 покладено такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у зазначеному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Суд прийшов до висновку, що ризики, що обвинувачений ОСОБА_6 зможе переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжують існувати та є доведеними прокурором на даній стадії кримінального провадження. Жодної обставинина підтвердження зменшення ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилався прокурор в обґрунтування продовження запобіжного у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , судом встановлено не було. Судом встановлено, що жоден з інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.

З урахуванням всіх обставин справи, майнового стану та особу обвинуваченого, суд вважав за необхідне визначити заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 1514000 грн. 00 коп., яка буде достатньою мірою гарантувати виконання ним, покладених на нього обов`язків.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , у інтересах ОСОБА_6 , подали апеляційні скарги.

Захисник ОСОБА_8 від поданої ним апеляційної скарги відмовився шляхом подання письмової заяви від 14.08.2024 року.

Захисник ОСОБА_7 у поданій апеляційній скарзі просить про скасування ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 15 липня 2024 року та постановлення нової ухвали, якою застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Доводи поданої апеляційної скарги обґрунтовує тим, що стороною обвинувачення не було надано вагомих доказів, які підтверджують продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також наявність об`єктивних обставин, які виправдовують продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , а наведені у клопотанні доводи є не більше ніж припущенням.

Зазначає, що прокурор, як на обставину продовження існування ризику можливого переховування від суду посилається на тяжкість покарання, яке ймовірно загрожує ОСОБА_6 у разі визнання останнього винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень. Однак, кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 не тягне за собою автоматичне визнання його вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Сторона обвинувачення, у поданому клопотанні, не вказує у який спосіб обвинувачений вчинятиме дії, направлені на здійснення впливу на свідків у межах даного кримінального провадження. При цьому, обвинувачення оминає той факт, що вказаний ризик можна максимально мінімізувати шляхом покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язку заборони спілкування з даними особами.

Крім того, стороною обвинувачення фактично визнано, що ними зібрано докази, які вони вважають достатніми та необхідними для обґрунтування винуватості ОСОБА_6 та такі докази перебувають у їхньому розпорядженні, що свідчить про неможливість ОСОБА_6 здійснення дій направлених на знищення, спотворення або сховання даних документів та доказів.

Ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не має жодного правового та доказового аргументування, оскільки не зазначено та не доведено, чим саме підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню, не конкретизовано можливих способів та можливих наслідків такого перешкоджання.

Додатково посилається на те, що підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні мало відбутись лише через 36 діб з моменту постановлення ухвали про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , судовий розгляд справи взагалі не призначено, питання відповідно до ст.314 КПК України на даний час не розглянуті, не визначений порядок судового розгляду справи, однак обвинувачений ОСОБА_6 перебуває під вартою на невизначений термін, що ставить під сумнів необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник звертає увагу на особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який протягом значного часу перебуває у шлюбі з ОСОБА_13 та має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_14 , протягом усього життя проживає у місті Дніпро, має міцні соціальні зв`язки, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, що свідчить про його повагу до правил співіснування та законів держави.

З огляду на майновий стан обвинуваченого ОСОБА_6 та його родини, захисник звертає увагу на неможливість внесення останніми застави, визначеної судом першої інстанції з огляду на її непомірність як для самого обвинуваченого ОСОБА_6 , так і для його родини.

Під час апеляційного розгляду справи:

- обвинувачений ОСОБА_13 та його захисник ОСОБА_7 підтримав доводи поданої апеляційної скарги у повному обсязі та просили про їх задоволення,

- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу сторони захисту без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали контрольного кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали провадження, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону, а доводи захисниці про відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 331 КПК України, суд повинен був з`ясувати та з`ясував всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вважав доведеними ризики, для запобігання яким продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є доцільним з огляду на наступне.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 (санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років з конфіскацією майна), ч.4 ст.191 (санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років), ч.2 ст.190 (санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи строком від одного до двох років, або обмеження волі строком до п`яти років, або позбавлення волі строком до трьох років), ч.1 ст.366 (санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі строком до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю строком до трьох років) КК України, а тому розуміючи можливе застосування тяжкого покарання, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, останній може переховуватися від суду.

При цьому, апеляційний суд враховує, що тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).

Як додаткову обставину в підтвердження продовження ризику переховування, апеляційний суд враховує, ведення в Україні воєнного стану через агресію Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на застосуванні якого наполягає один із захисників.

У судовому засіданні також доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості обвинуваченого вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки останній на даний час не має постійного джерела доходу та ним було вчинено кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, а також з огляду на системність дій ОСОБА_6 ..

Не спростовують правильності висновків суду й відомості про особу обвинуваченого, який має певні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, родину, оскільки зазначені обставини існували і на момент вчинення інкримінованих йому злочинів, однак не стали тими стримуючими факторами, які б могли запобігти їх вчиненню.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника в частині можливості обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 апеляційний суд звертає увагу, що більш м`який запобіжний захід на даній стадії кримінального провадження не зможе запобігти встановленим ризикам, так як перебуваючи під дією такого запобіжного заходу, як домашній арешт, на чому наполягає захисник, або під дією іншого, більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений без будь-яких перешкод зможе вчинити дії направлені на переховування від органу досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Колегією суддів не встановлено переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою та в судовому засіданні апеляційного суду стороною захисту не доведені.

Колегія суддів вважає, що на даному етапі кримінального провадження обвинувачення обґрунтоване достатньою мірою для продовження строку раніше обраного запобіжного заходу.

Слідчий суддя належним чином застосував і положення ч. 3 ст. 183 КПК та визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, з належним урахуванням обставин даного конкретного кримінального провадження, у зв`язку з чим розмір застави не є завідомо непомірним і водночас є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 у разі її внесення.

Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги захисників в цій частині спростовуються змістом самої ухвали, а тому є неприйнятними.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 15 липня 2024 року про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого за ч.5 ст.191, ч.4 ст.191, ч.2 ст.190, ч.1 ст.366 КК України ОСОБА_6 строком до 12 вересня 2024 року включно із можливістю внесення застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1514000, 00 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3