Ухвала

від 09.08.2024 по справі 216/5587/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/5587/24

провадження 1-кс/216/1699/24

УХВАЛА

іменем України

09 серпня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:

у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідочого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтинанта поліції ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 12024041230001760 від 08.08.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Боремель Млинівського району Рівненської області, громадянина України, офіційно не працюючого, який перебуває у сімейних відносинах без реєстрації шлюбу, має середньо-технічну освіту, раніше не судимий, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

встановив:

До Центрально-Міського районний суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)»

1. Зміст поданого клопотання

Клопотання обґрунтованотим,що СВКриворізького районногоуправління поліціїГУНП вДніпропетровській проводитьсядосудове розслідування укримінальному проваджені№ 12024041230001760від 08.08.2024,розпочатого заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.121КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 07.08.2024 у вечірній час ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 та пасинком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився за місцем свого проживання - приміщенні будинку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де протягом дня вживав спиртні напої.

Приблизно о 17:20 годині 07.08.2024 ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вийшли з будинку на подвір`я домоволодіння, та присівши у встановленій там бесідці почали спілкуватись.

Перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_5 , на ґрунті побутового пияцтва влаштував сварку з ОСОБА_8 , засуджуючи останнього в нібито неповажливому ставленні до його матері ОСОБА_7 . Бажаючи уникнути сварки, ОСОБА_8 залишив свого вітчима ОСОБА_5 в бесідці та прослідував в кухню житлового будинку за вказаною адресою.

Сприйнявши поведінку ОСОБА_8 , як зневажливе ставлення до себе, у ОСОБА_5 раптово виникло почуття гострої неприязні до пасинка, та умисел на спричинення йому тілесних ушкоджень за вказаних мотивів.

Діючи з цією метою ОСОБА_5 прослідував за ОСОБА_8 до приміщення тієї ж кухонної кімнати житлового будинку домоволодіння, де взявши з поверхні столу ніж господарсько-побутового призначення, тим самим підшукав собі знаряддя злочину.

Відразу ж після цього, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись в приміщенні кухні житлового будинку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з метою спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до нього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, утримуючи підшуканий ним ніж господарсько-побутового призначення у правій руці, приблизно о 17:30 годині 07.08.2024, умисно завдав ОСОБА_8 , який намагався ухилитися від ножових ударів та прикривався лівою рукою зігнутою у ліктьовому суглобі, по одному удару клинком даного ножа в область лівого підребер`я передньої черевної стінки, задньої поверхні лівої половини грудної клітини та лівої верхньої кінцівки, не переслідуючи за мету заподіяти потерпілому ОСОБА_8 смерть.

Після цього, потерпілий ОСОБА_8 відштовхнувши від себе вітчима вийшов з будинку на подвір`я домоволодіння, а ОСОБА_5 припинив свої злочинні дії.

Таким чином в результаті протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани задньої поверхні лівої половини грудної клітини з переломом 8-го ребра, ушкодженням міжреберної артерії, проникаючої в ліву плевральну порожнину, з ушкодженням нижньої долі лівої легені, з лівостороннім гемо пневмотораксом; колото-різаної рани лівого підребер`я передньої черевної стінки, проникаючої в черевну порожнину, з ушкодженням брижового краю ннсходящого відділу товстої кишки; різаних ран лівого передпліччя та задньої поверхні лівого ліктьового суглобу; геморагічного шоку 2-го ступеню, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

08серпня 2024року ОСОБА_5 повідомлено пропідозру увчинені кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.121КК України.

Підставою застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відноснопідозрюваного ОСОБА_5 є наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніумисного кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.121КК України, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення та фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовують обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2. Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор та слідчий вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу зазначив, що визнає обставини вчинення кримінального правопорушення, шкодує про вчинене, просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вказав, що з 1999 року фактично проживає однією сім`єю з ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 . З 1983 року до досягнення пенсійного віку працював на небезпечному виробництві, загалом більше 30 років, на теперішній час оформлює пенсію. Переховуватись від органу досудового розслідування та суду наміру не має, оскільки визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення та немає іншого місця проживання. Повідомив, що дата місце та час затримання у протоколі зазначені вірно, заходи фізичного або психологічного тиску до нього не застосовувались.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 за узгодженою із ОСОБА_5 позицією, проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на не доведення ризиків, на які посилається прокурор, міцні соціальні зв`язки за місцем проживання підозрюваного та його бездоганну процесуальну поведінку.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного, обвинуваченого; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, обвинуваченого у випадку внесення застави, або застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.

3.2. Набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Письмове повідомленняпро підозру ОСОБА_5 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.121КК України, складено і підписано 08 серпня 2024 р. та вручено останньому 08 серпня 2024 р..

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Наявність обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема протоколом огляду місця події 07.08.2024- території домоволодіння будинку АДРЕСА_1 ; протоколом затриманням в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 від 08.08.2024; довідкою КНП «Криворізька міська лікарня № З КМР» з діагнозом ОСОБА_8 ; показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 08.08.2024; показаннями підозрюваного ОСОБА_5 від 08.08.2024; речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

3.4. Наявність ризиків

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що обвинувачена ОСОБА_10 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик може мати місце безвідносно стадії кримінального провадження та характеру процесуальних дій, які належить провести.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливостіпереховуватися відоргану досудовогорозслідування тасуду санкція ч.1ст.121КК Українипередбачає покаранняу видіпозбавлення воліна строквід п`ятидо восьмироків,підозрюваний офіційноне одружений,однак вже25років перебуваєу фактичнихсімейних відносинахз ОСОБА_7 та постійно проживає за адресою АДРЕСА_1 ., що підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , від 08 серпня 24 року. Таким чином, матеріали клопотання спростовують твердження сторони обвинувачення про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, ступень соціальних зв`язків підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику переховування від досудового розслідування та суду, однак вважає, що рівень інтенсивності вказаного ризику дозволяє забезпечити дієвість кримінального провадження без застосування найсуворішого запобіжного заходу.

3.4.2. Наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний визнає обставини вчинення кримінального правопорушення, отже відсутній мотив для здійснення незаконного впливу на свідків та потерпілого. На час розгляду клопотання слідчому судді не надано жодних відомостей про спроби підозрюваного впливати на вказаних осіб. Окрім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_8 проживає у с. Марківка Широківського району Дніпропетровської області, тобто в іншому населеному пункті.

Таким чином, хоча слідчий суддя і бере до уваги теоретичну можливість підозрюваного впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, однак, з урахуванням процесуальної поведінки підозрюваного, низьким рівнем мотивації для реалізації вказаного ризику, вважає, що запобігти незаконному впливу можливо шляхом застосування інших більш м`яких запобіжних заходів.

3.4.3. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Оцінюючи обґрунтованість ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя вважає його не доведеним, оскільки ані в самому клопотанні, ані в судовому засіданні стороною обвинувачення не тільки не обґрунтовано, а навіть не вказано яким саме іншим чином підозрюваний може перешкоджати досудовому розслідуванню, міститься лише посилання на можливість спілкування зі свідками з метою здійснення впливу, вказаний ризик передбачено п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та оцінювався слідчим суддею окремо.

3.4.4. ризик продовження зайняття злочинною діяльністю.

Оцінюючи обґрунтованість ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя вважає його не доведеним, оскільки стороною обвинувачення не було надано доказів інших проявів девіантної поведінки ОСОБА_5 та притягнення його до кримінальної відповідальності.

3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання та відсутність на утриманні обвинуваченої малолітніх, неповнолітніх, або інших непрацездатних осіб.

- за станом здоров`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 не є особою з інвалідністю, разом з тим вік підозрюваного складає 62 роки, що відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров`я відповідає похилому віку.

- репутацію підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався;

- майновий стан підозрюваного, який на теперішній час офіційного доходу не має;

- відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку слідчого судді не є високим.

3.6. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Надані стороною обвинувачення дані не свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.

Так, запобігти ризикам передбаченим п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України цілком можливо шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Вказаний запобіжний захід забезпечить контроль з боку сторони обвинувачення за місцем перебування підозрюваного та унеможливить його спілкування з більшістю свідків та потерпілим.

Зважаючи на невисоку інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, належну процесуальну поведінку підозрюваного, з урахуванням обставин передбачених ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, про ефективність та достатність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце постійного проживання цілодобово.

На переконання слідчого судді, такий запобіжний захід є достатнім та ефективним для досягнення дієвості цього провадження.

4. Висновки за результатами розгляду клопотання

З урахуванням встановлених вище обставин, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, визнання необґрунтованими наявність ризиків передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність на даному етапі доказів прояву неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, його похилий вік, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонити обвинуваченому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

постановив :

В задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, заборонити підозрюваному залишати житло без дозволу слідчого, прокурора, суду в межах строку досудового розслідування, строком на 1 (один) місяць 28 (двадцять вісім) днів, тобто до 05 жовтня 2024 року (включно).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , до закінчення строку дії запобіжного заходу, такі обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений час.

- не відлучатися з місця проживання АДРЕСА_1 цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Ухвалу направити для виконання до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Встановити строк дії ухвали до 05 жовтня 2024 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 12 серпня 2024 року о 16-40 год. в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Слідчий суддя ОСОБА_11