Ухвала

від 10.09.2024 по справі 216/5587/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/5587/24

Провадження № 1-кс/216/1946/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про арешт майна

10 вересня 2024 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №8 клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12024041230001760 від 08.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло вказане клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про арешт майна, яке мотивоване таким.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.08.2024 приблизно о 17-30 годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщені будинку АДРЕСА_1 , під час сварки з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно наніс останньому ножове поранення в область лівої половини грудної клітки, живота та лівого передпілччя. З отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_6 бригадою швидкої медичної допомоги було доставлено до КНП «Криворізька міська лікарня № 3 «КМР»» з діагнозом: колото-різана рана задньої поверхні лівої половини грудної клітки з перелом 8 ребра, ушкодженням міжреберної артерії, проникаюча в ліву плевральну порожнину з ушкодженням нижньої долі лівої легені з лівостороннім гемопневмотораксом; колото-різана рана лівого підребер`я передньої черевної стінки, проникаюча в черевну порожнину з ушкодженням брижового краю невихідного відділу товстої кишки; різані рани лівого передпліччя та задньої поверхні лівого ліктьового суглоба; геморагічний шок.

Виїздом СОГ Криворізького РУП, 07.08.2024 у період часу з 19:40 год. до 20:30 год. було проведено огляд місця події за вищевказаною адресою, під якого виявлено та вилучено: 1) змив РБК з поверхні фанери металевого столу (NPP-0060190); 2) змив РБК з поверхні порогу міжкімнатних дверей (NPP-0060192); 3) змив РБК з поверхні підлоги кухонної кімнати (NPP-0060191); 4) предмет, схожий на кухонний ніж зі слідами РБК (NPP-0060193).

За вказаний злочин, 08.08.2024 слідчим СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого під час проведення особистого обшуку було вилучено джинсові шроти зі слідами РБК біля правої кишені, які поміщено до спеціального пакету НПУ PSP 3220705.

09.08.2024 слідчим за погодженням з процесуальних керівником було подане клопотання про накладення арешту на вищевказані речі та предмети до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу, про що мається відповідний штамп.

12.08.2024 ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_7 накладено арешт на речі, які були вилучені у ОСОБА_5 під час особистого обушку, однак в частині накладення арешту на вилучене майно 07.08.2024 у період часу з 19:40 год. до 20:30 год. під час проведення огляду місця події, а саме будинку АДРЕСА_1 , а саме: 1) змив РБК з поверхні фанери металевого столу (NPP-0060190); 2) змив РБК з поверхні порогу міжкімнатних дверей (NPP-0060192); 3) змив РБК з поверхні підлоги кухонної кімнати (NPP-0060191); 4) предмет, схожий на кухонний ніж зі слідами РБК (NPP-0060193) повернуто слідчому та встановлено строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків. Вказана ухвала була отримана слідчим 09.09.2024 о 12:00 год.

Клопотання про накладення арешту від 08.08.2024 було зареєстровано канцелярією слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області того ж дня за вих. 45/8-1-5542. Крім цього, огляд місця події 07.08.2024 проводився у вечірній час доби на підставі добровільної згоди володільця житла ОСОБА_8 , зауважень щодо вилученого майна від учасників не надходило, після чого 08.08.2024 у нічний час відбувалось затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України. 08.08.2024 органом досудового розслідування проводилось ряд слідчих дій, зокрема допити свідків, винесення постанов, вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру, безпосередньо допит підозрюваного та інше. Зазначене свідчить про вагомий об`єм проведеної роботи з метою отримання доказів для застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , що вплинуло на своєчасність подання даного клопотання.

Вилучені під час огляду речі, мають значення речового доказу у підтвердження вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_6 .

Вище перелічені речі та предмети постановою слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 08.08.2024 визнані речовими доказами та можуть мати доказове значення під час судового розгляду кримінального провадження. Ці речі, предмети можуть мати доказове значення для підтвердження причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження (накладення арешту на майно) може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, перенесення предметів вчинення злочину, що мають значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, в зв`язку з чим слідчий звернувся з даним клопотанням.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, на задоволенні наполягає.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 170 КПК Українивизначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В провадженні СВ Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230001760 від 08 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно протоколу огляду від 07.08.2024 на території домоволодіння буд. АДРЕСА_1 у період часу з 19:40 год. до 20:30 год. було проведено огляд під час якого виявлено та вилучено:

- змив РБК з поверхні фанери металевого столу (NPP-0060190);

- змив РБК з поверхні порогу міжкімнатних дверей (NPP-0060192);

- змив РБК з поверхні підлоги кухонної кімнати (NPP-0060191);

- предмет, схожий на кухонний ніж зі слідами РБК (NPP-0060193).

Постановою слідчого СВ КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 08.08.2024 вищевказане вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024041230001760 від 08.08.2024 року.

Клопотання слідчого обґрунтовано метою збереження речових доказів, а саме запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Так, надані органом досудового розслідування докази на даній стадії надають можливість вважати, що виявлені та вилучені під часу огляду речі, можуть вважатись доказами злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а тому вони підлягають арешту.

В свою чергу не накладення арешту на майно може призвести до його знищення, приховання, що призведе до втрати доказів в рамках даного кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За встановлених обставин слідчий суддя погоджується з наведеними слідчим підставами для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження, оскільки є достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.

При цьому слідчим суддею враховуються вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна та зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

З огляду на наведене, виходячи із загальних засад кримінального провадження, з метою забезпечення збереження вказаного майна як доказу вчинення кримінального правопорушення, враховуючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим, тому його слід задовольнити.

Слідчий суддя, ознайомившись з клопотанням про арешт майна, встановив, що клопотання подане до суду з пропуском строку звернення, який був пропущений з поважних причин, оскільки оглядмісця події07.08.2024проводився увечірній часдоби напідставі добровільноїзгоди володільцяжитла ОСОБА_8 ,зауважень щодовилученого майнавід учасниківне надходило,після чого08.08.2024у нічнийчас відбувалось затримання ОСОБА_5 в порядкуст.208КПК України.08.08.2024органом досудовогорозслідування проводилосьряд слідчихдій,зокрема допитисвідків,винесення постанов,вручення ОСОБА_5 повідомлення пропідозру,безпосередньо допитпідозрюваного таінше.Крім того, слідчимраніше подавалисяаналогічні клопотання,однакухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 серпня 2024 року вказане клопотання поверталося прокурору, яке було отримано слідчим в приміщенні суду 09 вересня 2024 року, що підтверджується розпискою слідчого, яка мається в матеріалах клопотання.

На підставі вищенаведеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого про поновлення пропущеного процесуального строку для подання клопотання про арешт майна підлягає задоволенню, оскільки він був пропущений з поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167-173, 234-236 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12024041230001760 від 08.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України задовольнити.

Поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк для подання слідчим СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 клопотання про арешт майна по кримінальному провадженню № 12024041230001760 від 08.08.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Накласти арешт на майно, яке виявлене та вилучене 07.08.2024 у період часу з 19:40 год. до 20:30 год. під час проведення огляду місця події, а саме будинку АДРЕСА_1 , а саме: 1) змив РБК з поверхні фанери металевого столу (NPP-0060190); 2) змив РБК з поверхні порогу міжкімнатних дверей (NPP-0060192); 3) змив РБК з поверхні підлоги кухонної кімнати (NPP-0060191); 4) предмет, схожий на кухонний ніж зі слідами РБК (NPP-0060193).

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов`язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1