Ухвала

від 02.10.2024 по справі 216/5587/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/5587/24

провадження 1-кс/216/2095/24

УХВАЛА

іменем України

02 жовтня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:

у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню № 12024041230001760 від 08.08.2024, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Боремель Млинівського району Рівненської області, громадянина України, офіційно не працюючого, який перебуває у сімейних відносинах без реєстрації шлюбу, має середньо-технічну освіту, раніше не судимий, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

встановив:

До Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання, у якому слідчий просить продовжити строк цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 3-х місяців. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , до закінчення строку дії запобіжного заходу, такі обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначний час;

- не відлучатись з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, без дозволу слідчого або прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи..

1. Зміст поданого клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 07.08.2024 у вечірній час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 та пасинком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився за місцем свого проживання приміщенні будинку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де протягом дня вживав спиртні напої.

Приблизно о 17:20 годині 07.08.2024 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вийшли з будинку на подвір`я домоволодіння, та присівши у встановленій там бесідці почали спілкуватись.

Перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_4 , на ґрунті побутового пияцтва влаштував сварку з ОСОБА_8 , засуджуючи останнього в нібито неповажливому ставленні до його матері ОСОБА_7 .

Бажаючи уникнути сварки, ОСОБА_8 залишив свого вітчима ОСОБА_4 в бесідці та прослідував в кухню житлового будинку за вказаною адресою.

Сприйнявши поведінку ОСОБА_8 , як зневажливе ставлення до себе, у ОСОБА_4 раптово виникло почуття гострої неприязні до пасинка, та умисел на спричинення йому тілесних ушкоджень за вказаних мотивів.

Діючи з цією метою ОСОБА_4 прослідував за ОСОБА_8 до приміщення тієї ж кухонної кімнати житлового будинку домоволодіння, де взявши з поверхні столу ніж господарсько-побутового призначення, тим самим підшукав собі знаряддя злочину.

Відразу ж після цього, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись в приміщенні кухні житлового будинку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з метою спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до нього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, утримуючи підшуканий ним ніж господарсько-побутового призначення у правій руці, приблизно о 17:30 годині 07.08.2024, умисно завдав ОСОБА_8 , який намагався ухилитися від ножових ударів та прикривався лівою рукою зігнутою у ліктьовому суглобі, по одному удару клинком даного ножа в область лівого підребер`я передньої черевної стінки, задньої поверхні лівої половини грудної клітини та лівої верхньої кінцівки, не переслідуючи за мету заподіяти потерпілому ОСОБА_8 смерть.

Після цього, потерпілий ОСОБА_8 відштовхнувши від себе вітчима вийшов з будинку на подвір`я домоволодіння, а ОСОБА_4 припинив свої злочинні дії.

Таким чином в результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани задньої поверхні лівої половини грудної клітини з переломом 8-го ребра, ушкодженням

міжреберної артерії, проникаючої в ліву плевральну порожнину, з ушкодженням нижньої долі лівої легені, з лівостороннім гемо пневмотораксом; колото-різаної рани лівого підребер`я передньої черевної стінки, проникаючої в черевну порожнину, з ушкодженням брижового краю нисходящого відділу товстої кишки; різаних ран лівого передпліччя та задньої поверхні лівого ліктьового суглобу; геморагічного шоку 2-го ступеню, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Підставою продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення та фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовують обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою..

2. Позиція учасників у судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні не заперечували проти клопотання, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді.

3.1. Підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді домашьного арешту.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієїстатті,слідчий суддя,суд застосовуєвідповідний запобіжнийзахід,зобов`язує підозрюваного,обвинуваченого прибуватиза кожноювимогою досуду абодо іншоговизначеного органудержавної влади,а такожвиконувати одинабо кількаобов`язків,необхідність покладенняяких буладоведена прокурором,а саме: (1)прибувати довизначеної службовоїособи ізвстановленою періодичністю; (2)не відлучатисяіз населеногопункту,в якомувін зареєстрований,проживає чиперебуває,без дозволуслідчого,прокурора абосуду; (3)повідомляти слідчого,прокурора чисуд прозміну свогомісця проживаннята/абомісця роботи; (4)утримуватися відспілкування збудь-якоюособою,визначеною слідчимсуддею,судом,або спілкуватисяз неюіз дотриманнямумов,визначених слідчимсуддею,судом; (5)не відвідуватимісця,визначені слідчимсуддею абосудом; (6)пройти курслікування віднаркотичної абоалкогольної залежності; (7)докласти зусильдо пошукуроботи абодо навчання; (8)здати назберігання довідповідних органівдержавної владисвій паспорт(паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їзд вУкраїну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

3.2. Набуття статусу підозрюваного.

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Письмове повідомленняпро підозру ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.121КК України, складено і підписано 08 серпня 2024 р. та вручено останньому 08 серпня 2024 р..

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування (продовження) запобіжного заходу.

3.3. Наявність обґрунтованої підозри.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, протоколом огляду місця події від 07.08.2024 території домоволодіння будинку АДРЕСА_1 ; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 08.08.2024; довідкою КНП «Криворізька міська лікарня № 3 КМР» від 07.08.2024 щодо отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ; показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 08.08.2024; показаннями підозрюваного ОСОБА_4 від 08.08.2024; показаннями потерпілого ОСОБА_8 від 28.08.2024; протоколами проведених слідчих експериментів за участю підозрюваного ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_7 від 13.08.2024 та потерпілого ОСОБА_8 від 28.08.2024; протоколом огляду лазерного диску відеозапису з боді-камер патрульних поліцейських; речовими доказами у кримінальному провадженні.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване їйому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_4 конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

3.4. Наявність ризиків.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (3) вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик може мати місце безвідносно стадії кримінального провадження та характеру процесуальних дій, які належить провести.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду санкція ч. 1 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, підозрюваний офіційно не одружений, однак вже 25 років перебуває у фактичних сімейних відносинах з ОСОБА_7 та постійно проживає за адресою АДРЕСА_1 ., що підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , від 08 серпня 24 року. Таким чином, матеріали клопотання спростовують твердження сторони обвинувачення про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, ступень соціальних зв`язків підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику переховування від досудового розслідування та суду, однак вважає, що рівень інтенсивності вказаного ризику дозволяє забезпечити дієвість кримінального провадження у разі продовження застосованого запобіжного.

3.4.2. Ризик незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний визнає обставини вчинення кримінального правопорушення, отже відсутній мотив для здійснення незаконного впливу на свідків та потерпілого. На час розгляду клопотання слідчому судді не надано жодних відомостей про спроби підозрюваного впливати на вказаних осіб. Окрім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_8 проживає у с. Марківка Широківського району Дніпропетровської області, тобто в іншому населеному пункті.

Таким чином, хоча слідчий суддя і бере до уваги теоретичну можливість підозрюваного впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, однак, з урахуванням процесуальної поведінки підозрюваного, низьким рівнем мотивації для реалізації вказаного ризику, вважає, що запобігти незаконному впливу можливо шляхом продовження застосованого запобіжного.

3.4.3. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Оцінюючи обґрунтованість ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя вважає його не доведеним, оскільки стороною обвинувачення не було надано доказів інших проявів девіантної поведінки ОСОБА_4 та притягнення його до кримінальної відповідальності.

3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання та відсутність на утриманні обвинуваченої малолітніх, неповнолітніх, або інших непрацездатних осіб.

- за станом здоров`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 не є особою з інвалідністю, разом з тим вік підозрюваного складає 62 роки, що відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров`я відповідає похилому віку.

- репутацію підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався;

- майновий стан підозрюваного, який на теперішній час офіційного доходу не має;

- відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, який на думку слідчого судді не є високим.

3.6. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

На даний час з метою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дії, а саме:

- закінчити проведення та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_8 , у тому числі за результатами проведеного слідчого експерименту;

- закінчити проведення та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судово-медичної експертизи (цитологічної) по імовірному знарядді злочину - ножу, вилученому в ході огляду місця події;

- після отримання висновку експерта по вилученому в ході огляду місця події ножу, призначити та провести судову молекулярно-генетичну експертизу, висновок якої долучити до матеріалів кримінального провадження;

- повідомити (в остаточній редакції) про підозру ОСОБА_4 ;

- виконати вимоги ст.ст. 283, 290, 291 КПК України;

- виконати інші процесуальні дії, в яких може виникнути потреба.

Для проведення та завершення процесуальних дій у вказаному провадженні необхідний додатковий строк 1 місяць.

Результати проведених слідчих (розшукових) та процесуальних дій матимуть важливе значення для встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінальних правопорушень, визначення відповідної кваліфікації дій підозрюваного та подальшої зміни раніше повідомленої підозри, а також складання обвинувального акта.

3.7. Можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби або більш м`якого запобіжного заходу.

На переконанняслідчого судді,досліджені підчас судовогозасідання таописані уцій ухваліризики свідчать,щозапобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби або менш суворий запобіжний захід може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме цілодобовий домашній арешт, оскільки застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливість для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

Таким чином, слідчий суддя вважає доцільним продовжити до підозрюваного ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, суду, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом із цим, слідчий суддя враховує обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк дії такого запобіжного заходу у межах строку досудового розслідування.

4. Висновки за результатами розгляду клопотання.

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_13 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останньою інкримінованих злочинів, про наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик вчинення нею дій, передбачених п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого про продовження застосованого відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло у цілодобово.

Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень частини 1 статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень..

Керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 194, 197 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , - задовольнити.

Продовжити відноснопідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , який полягає у забороні підозрюваному залишати житло без дозволу слідчого, прокурора, суду в межах строку досудового розслідування, строком на 1 (один) місяць 6 (шість) днів, тобто до 08 листопада 2024 року (включно).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , до закінчення строку дії запобіжного заходу, такі обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений час.

- не відлучатися з місця проживання АДРЕСА_1 цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Попередити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищевказаних зобов`язань, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Встановити строк дії ухвали по 08.11.2024 (включно).

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу направити для виконання до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 04 жовтня 2024 року о 16-40 год. в залі судових засідань у приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Слідчий суддя ОСОБА_14