Ухвала

від 12.08.2024 по справі 216/5587/24

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/5587/24

провадження 1-кс/216/1695/24

УХВАЛА

іменем України

12 серпня 2024 року місто Кривий Ріг

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230001760 від 08.08.2024 за ч. 1 ст. 121 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

09серпня 2024року доЦентрально-Міськогорайонного судуміста КривогоРогу надійшлоклопотання слідчогоСВ КриворізькогоРУП ГУНПв Дніпропетровськійобласті старшийлейтенант поліції ОСОБА_3 ,в якомусторона обвинуваченняпросить накластиарешт на:змив РБК з поверхні фанери металевого столу (NPP-0060190); змив РБК з поверхні порогу міжкімнатних дверей (NPP-0060192); змив РБК з поверхні підлоги кухонної кімнати (NPP-0060191); предмет, схожий на кухонний ніж зі слідами РБК (NPP-0060193); джинсові шроти зі слідами РБК біля правої кишені, які поміщено до спеціального пакету НПУ PSP 3220705.

Узагальнені доводи особи, яка подала клопотання.

На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230001760 від 08.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

На даному етапі досудового розслідування встановлено, 07.08.2024 приблизно о 17-30 годині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщені будинку АДРЕСА_1 , під час сварки з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно наніс останньому ножове поранення в область лівої половини грудної клітки, живота та лівого передпліччя. З отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_5 бригадою швидкої медичної допомоги було доставлено до КНП «Криворізька міська лікарня № З «КМР»» з діагнозом: «колото-різана рана задньої поверхні лівої половини грудної клітки з перелом 8 ребра, ушкодженням міжреберної артерії, проникаюча в ліву плевральну порожнину з ушкодженням нижньої долі лівої легені з лівостороннім гемопневмотораксом; колото-різана рана лівого підребер`я передньої черевної стінки, проникаюча в черевну порожнину з ушкодженням брижового краю невихідного відділу товстої кишки; різані рани лівого передпліччя та задньої поверхні лівого ліктьового суглоба; геморагічний шок.

Виїздом СОГ Криворізького РУП, 07.08.2024 у період часу з 19:40 год. до 20:30 год. було проведено огляд місця події за вищевказаною адресою, під якого виявлено та вилучено: 1) змив РБК з поверхні фанери металевого столу (NPP-0060190); 2) змив РБК з поверхні порогу міжкімнатних дверей (NPP-0060192); 3) змив РБК з поверхні підлоги кухонної кімнати (NPP-0060191); 4) предмет, схожий на кухонний ніж зі слідами РБК (NPP-0060193).

За вказаний злочин, 08.08.2024 слідчим СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, в порядку ст. 208 КПК України було затримано, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого під час проведення особистого обшуку було вилучено джинсові шроти зі слідами РБК біля правої кишені, які поміщено до спеціального пакету НПУ PSP 3220705.

Вказане майно було визнано речовим доказом згідно постанови слідчого від 08.08.2024 р.

Сторона обвинуваченняпосилаючись навимоги ст.ст.98,170КПК України,з метоюзбереження речовихдоказів проситьнакласти арештна майно,яке булотимчасово вилученепід часогляду 07.08.2024 тапід часособистого обшуку ОСОБА_4 08.08.2024.

1.Позиції учасників.

У судове засідання прокурор не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати клопотання за його відсутністю.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК України, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК України до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.

Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.

У судове засідання володільці майна, належним чином у передбаченому ст. 135, ч. 1 ст. 172 КПК України порядку повідомлені про час та місце розгляду справи, не з`явилися.

Зважаючи на викладене, а також виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК України строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК України, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності володільців майна на підставі наданих сторонами матеріалів.

При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.

2.Обставини, що були встановлені під час розгляду клопотання.

В ході розгляду клопотання встановлено, що провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230001760 від 08.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Під часогляду місцяподії 07.08.2024 тапід часособистого обшуку ОСОБА_4 08.08.2024 було виявлене та вилучене майно, яке зазначено у клопотанні, про що складені відповідні протоколи.

Вказане майно було визнано речовим доказом згідно постанови дізнавача від 08.08.2024 р.

3.Мотиви прийняття рішення слідчим суддею.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

3.1 Щодо строку звернення з клопотанням.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Речі наякі слідчийпросить накластиарешт буловилучено підчас оглядумісця події07.08.2024 тапід часособистого обшуку ОСОБА_4 08.08.2024..

09 серпня 2024 року об 11 год. 01 хв. слідчий подав клопотання про арешт майна.

Таким чином,сторона обвинуваченнязвернулась устрок передбаченийч.5ст.171КПК Україниз вказанимклопотанням вчастині накладенняарешту намайно вилученепід часособистого обшуку ОСОБА_4 від 08.08.2024.

Разом з тим, за змістом клопотання сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно, яке було тимчасово вилучене під час огляду місця події 07.08.2024.

Після проведення вказаного огляду, сторона обвинувачення, на виконання вимог абз. 1 ч. 5ст. 171 КПК України, повинена була звернутися до суду з клопотанням про арешт майна наступного дня після вилучення майна, тобто до 08.08.2024, інакше майно має бути повернуто особі, у якої воно було вилучено.

Відповідно до штампу про отримання Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, вищезазначене клопотання про арешт майна подано до суду 09 серпня 2024 р. об 11 год. 01 хв.

Однак, клопотання про поновлення строку на звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, з посиланням на поважність причин його пропуску, як і доводів на підтвердження дотримання цього строку з посиланням на відповідні докази, не заявлено. Отже у вказаній частині клопотання підлягає поверненню.

3.2 Щодо правової підстави для арешту майната можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпеченнязбереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230001760 від 08.08.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Треба звернутиувагу,що зазначенийзазначені уклопотанні речівилучені підчас особистогообшуку ОСОБА_4 від 08.08.2024, мають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже, стороною обвинувачення доведено у вказаній частині, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.

З огляду на викладене, на переконання слідчого судді доведено, що підстава передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт з метою збереження речових доказів) підлягає застосуванню.

3.3 Щодо наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна.

Під час проведення особистого обшуку вдалось зафіксувати дані з вилучених речей. Однак необхідним є збереження первинних параметрів таких речей, поряд з цим, наразі на початковій стадії досудового розслідування складно визначити весь об`єм необхідних слідчих дій та даних, які можливо буде встановити із відомостей, що зафіксовані у відповідних речах.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення кримінального провадження майно, на яке прокурор просить накласти арешт може бути приховано або знищено.

3.4 Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

На переконання слідчої судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.

Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчої судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.

Слідча суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.

Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

3.5 Щодо наслідків арешту майна

На переконання слідчого судді, з огляду на викладені у цій ухвалі обставини та початкову стадію досудового розслідування та обраний спосіб арешту, такий арешт не є надмірно обтяжливим.

Поряд з цим, наразі слідчому судді не надано будь-яких даних, які б вказували на суттєве позначення арешту майна, застосованого у вищезазначений спосіб, на інтересах володільця.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арештна речі,які вилученіу ОСОБА_4 08.08.2024 в ході проведення особистого обшуку, а саме: джинсові шроти зі слідами РБК біля правої кишені, які поміщено до спеціального пакету НПУ PSP 3220705.

Визначити місцем зберігання майна, на яке накладено арешт згідно з «Порядком зберігання та передачі речових доказів стороною обвинувачення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 - в камері зберігання речових доказів Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Роз`яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В частині накладення арешту на майно вилучене 07.08.2024 у період часу з 19:40 год. до 20:30 год. під час огляд місця події, а саме: будинку АДРЕСА_1 , під якого виявлено та вилучено: 1) змив РБК з поверхні фанери металевого столу (NPP-0060190); 2) змив РБК з поверхні порогу міжкімнатних дверей (NPP-0060192); 3) змив РБК з поверхні підлоги кухонної кімнати (NPP-0060191); 4) предмет, схожий на кухонний ніж зі слідами РБК (NPP-0060193) повернути слідчому та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена в частині задоволення клопотання безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_6