Постанова

від 20.08.2024 по справі 640/3810/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 640/3810/18 Номер провадження 22-ц/814/135/24Головуючий у 1-й інстанції Садовський К.С. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Антропов Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Шанс»

на рішення Київського районного суду м.Харкова від 22 лютого 2021 року, постановлене суддею Садовським К.С. (повний текст складено 02 березня 2021 року),

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Шанс» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінди Наталії Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , про визнання угоди недійсною та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію,

в с т а н о в и в:

12.03.2018 ТОВ «Мега Шанс» звернулося в суд із позовом, змінивши його предмет заявою від 20.05.2019, у якій просить визнати недійсним договір про відступлення прав за договором іпотеки від 19.09.2017, укладеним між ТОВ «ФК «Централ Фінанс» та ОСОБА_1 , скасувавши рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінди Н.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38921516 від 22.12.2017 за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. «Б-1», загальною площею 162,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позову зазначає, що 26.12.2006 між ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» укладено валютний кредитний договір №0102/02/3-1654-06, забезпечений іпотекою згідно договору №014/02/3-1654/1-06, де іпотекодавцем є ТОВ «Мега Шанс». Із підстав неналежного виконання боржником кредитного зобов`язання, рішенням Господарського суду Харківської області від 10.04.2014 (справа №922/279/14) звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку»; надано кредитору право за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити свої вимоги та витрати пов`язані з його реалізацією та за кредитним договором №010-2/02/3-1654-06 від 26.12.2006 станом на 01.11.2013 (курс 100 доларів США- 799,30 грн.), яка складає 50 711,87 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.11.2013 становить 405 339,98 грн.

07.11.2017 ТОВ «Мега Шанс» та ОСОБА_2 отримали від ОСОБА_1 повідомлення-вимогу, зі змісту якої дізналися, що 19.09.2017 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступив право вимоги за кредитним та іпотечним договорами на користь ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк», який у подальшому відступив таке право на користь ТОВ «ФК «Централ Фінанс». Надалі, ТОВ «ФК «Централ Фінанс» уклало з громадянином України ОСОБА_1 договір про заміну сторони у зобов`язанні у зв`язку із його виконанням третьою особою, за яким останній набув статус кредитора та іпотекрдержателя.

Позивач не був обізнаний про існування таких угод та вважає договір від 19.09.2017, укладений між ТОВ «ФК «Централ Фінанс» та ОСОБА_1 , а також угоду про відступлення прав за договором іпотеки недійсними з підстав їх укладення за відсутності відповідних повноважень та повідомлення боржників. Зазначає, що ні позивач, ні ОСОБА_2 ніколи не перебували у жодних відносинах із ОСОБА_1 та ніяких майнових спорів між ними не існувало, своєї згоди на заміну сторони у зобов`язанні вони не надавали. Із підстав викладеного, посилаючись на положення статті 1973 ЦК України, вважає, що ТОВ «ФК «Централ Фінанс» не мав право уступати право вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 , який не може бути фактором. Оскільки договір іпотеки є похідним від основного кредитного зобов`язання, недійсність першого тягне за собою недійсність наступного - угоди про відступлення прав за договором іпотеки, а тому з метою захисту порушеного права просить вимоги позову задовольнити.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 19.01.2021, з урахуванням виправлень, внесених ухвалою від 20.01.2021, у задоволенні клопотання адвоката Кузьміної С.В. про зупинення провадження у цивільній справі №640/3810/18 - відмовлено./а.с.225 т.3/

При постановленні такої ухвали районний суд виходив із того, що у справі наявні усі необхідні докази, що дозволяють встановити та оцінити обставини, які предметом судового розгляду.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 22.02.2021 у задоволення позову ТОВ «Мега Шанс» до ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «Централ Фінанс», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінди Н.О. про визнання угоди недійсною та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію - відмовлено з підстав його необґрунтованості.

ТОВ «Мега Шанс» оскаржило рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення районного суду скасувати й ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Зазначає, що указана справа розглядалася судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження, тому явка позивача є обов`язковою, а його виклик до суду повинен був здійснюватися судовими повістками про виклик, а не судовими повістками-повідомленнями. Звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів направлення та вручення позивачеві та його адвокату судової повістки про виклик у судове засідання, призначене на 22.02.2021. Тоді як за відсутності письмової заяви представника позивача про здійснення повідомлення про засідання через смс-повідомлення, відповідна довідка суду про доставку смс-повідомлення не є доказом дати вручення судової повістки у розумінні ч.8 ст.128 ЦПК України. Отже, оскаржуване судове рішення постановлено за відсутності позивача, який не був належним чином повідомленим про дату і час судового засідання, що є обов`язковою підставою для його скасування.

Вважає, що суд першої інстанції, за встановлених обставин, повинен був керуватися положеннями ч.5 ст.223 ЦПК України, та, встановивши повторну неявку позивача в судове засідання без поважних причин, залишити позовну заяву без розгляду. Наведене вважає упередженістю суду першої інстанції, порушенням принципу змагальності та рівності учасників справи.

Як заперечення на ухвалу, яка не може бути оскаржена окремо від рішення суду, вказує на незаконність відмови у зупиненні провадження у цій справі через об`єктивну неможливість її розгляду до вирішення іншої справи №758/15908/17. У такій справі ОСОБА_2 оскаржує договір про заміну кредитора у зобов`язанні від 19.09.2017, укладений між ТОВ «ФК «Централ Фінанс» та ОСОБА_1 , а також поруку по кредитному договору №010-2/02/3-1654 від 26.12.2006, укладеному між ним та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Доводить взаємопов`язаність таких спорів та за відсутності судового рішення у справі №758/15908/17, вважає відсутніми достатні докази для встановлення та оцінки обставин, які є предметом судового розгляду у цій справі.

На підтвердження відсутності достатніх доказів для постановлення законного рішення указує на несвоєчасний розгляд судом клопотання представника позивача про витребування доказів від 12.11.2020 та його подальше безпідставне відхилення, а також не забезпечення належного виконання ухвали від 17.07.2022 про витребування доказів.

Вважає, що при постановленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, надавши оцінку договору про заміну кредитора у зобов`язанні у зв`язку із його виконанням третьою особою та договору поруки. Тоді як позивач виклав свої аргументи щодо указаних договорів лише для загального розуміння спору, а їх оцінка буде надана судом в іншій справі №758/15908/17.

Тоді як, на думку позивача, відмовляючи у зупиненні провадження, суд першої інстанції допустив порушення принципів судочинства, визначених ст.2 ЦПК України, надавши перевагу розумності строків розгляду справи.

Вважає, що районний суд навмисно залишив поза увагою відсутність у ОСОБА_1 права вважатися новим кредитором, оскільки не виконав зобов`язання за боржника у повному обсязі, що також не було враховано нотаріусом при реєстрації речового права.

Цитуючи положення ст.ст.512-516, ч.3 ст.528 ЦК України доводить, що заміна кредитора іншою особою без згоди боржника допускається виключно за умови наявності небезпеки втрати цією особою права на майно боржника в результаті чого вона задовольняє вимогу кредитора за боржника і набуває статусу кредитора. Проте, як раніше зазначалося у позовній заяві, ні позивач, ні ОСОБА_2 ніколи не перебували у жодних відносинах із ОСОБА_1 та ніяких майнових спорів між ними не існувало, своєї згоди на заміну сторони у зобов`язанні вони не надавали. Отже, 19.09.2017 у ОСОБА_1 були відсутніми повноваження і підстави для укладення договору про заміну кредитора у зобов`язанні та про відступлення права за договором іпотеки.

Повторно цитуючи положення ст.ст.514, 516 ЦК України указує на наявність права сторони додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі; тоді як відсутність такої згоди, що передбачена договором або законом є підставою для визнання договору недійсним згідно ч.1 ст.203 ЦК України, оскільки він суперечить вимогам ч.1 ст.516 цього Кодексу.

Зазначає, що спірний договір було укладено одночасно із договором про заміну кредитора у зобов`язанні, що не є тотожним, а тому, за встановлених обставин, п.9.6. договору іпотеки не застосовується, а згода іпотекодавця на його укладення є обов`язковою.

Ухвалами Харківського апеляційного суду від 20.04.2021 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі; закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про заміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05.04.2023 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду із повідомленням сторін.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Справа неодноразово призначалася до судового розгляду, але учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 26.12.2006 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (іпотекодержатель) та ТОВ «Мега Шанс» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки №014/02/3-1654/1-06, яким забезпечено виконання позичальником - ОСОБА_2 будь-яких зобов`язань за кредитним договором №010-2/02/3-1654-06 від 26.12.2006 (а також усіх додаткових угод до кредитного договору, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії). Предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлова будівля літ.«Б-1», загальною площею 162,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить іпотекодавцю на праві колективної власності.

Ця іпотека зберігає силу у випадку, коли у встановленому законом порядку відбувається переведення позичальником боргу за кредитним договором на іншу особу. Відступлення прав за цим договором здійснюється іпотекодержателем без необхідності отримання згоди іпотекодавця, за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за кредитним договором. Відступлення прав іпотекодержателем за цим договором здійснюється за правочином про відступлення прав, який підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку (якщо така реєстрація була проведена). Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити іпотекодавця про відступлення прав за цим договором і права вимоги за кредитним договором (п.9.6.)/а.с.10-11 т.1/

До договору іпотеки №014/02/3-1654/1-06 від 26.12.2006 неодноразово вносилися доповнення, про що сторонами укладалися договори про внесення змін від 10.03.2009 №1, від 24.11.2009 №2, та, з огляду на такі зміни заставна вартість предмета іпотеки склала 658 431,00грн. (п.1.5.)/а.с.12, 13 т.1/

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.04.2014, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 (справа №922/279/14) позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено;

- звернуто стягнення на нерухоме майно (на суму в розмірі 50 711,87 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.11.2013 становить 405 339,98 грн.), а саме на - нежитлову будівлю літ.«Б-1», загальною площею 162,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Астрономічна,буд.35-1, та належить ТОВ «Мега Шанс» на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 26.01.2005, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчуком О.В. 26.01.2005, зареєстрованого за №135;

- визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», надано АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» право на продаж предмету іпотеки, а саме: нежитлової будівлі літ.«Б-1», загальною площею 162,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Астрономічна,буд.35-1,будь-якій особі покупцеві, за початковою ціною продажу предмету іпотеки - 888 600,00 грн., з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дії, необхідних для продажу предмета іпотеки;

- надано право АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» за рахунок продажу предмету іпотеки, а саме: нежитлової будівлі літ.«Б-1», загальною площею 162,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Астрономічна,буд.35-1, задовольнити свої вимоги та витрати пов`язані з реалізацією предмету іпотеки та за кредитним договором №010-2/02/3-1654-06 від 26.12.2006 станом на 01.11.2013 (курс 100 доларів США - 799,30 грн.), яка складає 50 711,87 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.11.2013 становить 405 339,98 грн., де: заборгованість за кредитом - 47 140,52 дол. США (за курсом НБУ станом на 01.11.2013 - 376 794,18 грн.); відсотки - 3 138,08 дол. США (за курсом НБУ станом на 01.11.2013- 25 082,67 грн.); пеня за основною заборгованістю - 233,72 дол. США (за курсом НБУ станом на 01.11.2013 - 1 868,12 грн.; пеня за відсотками - 199,55 дол. США (за курсом НБУ станом на 01.11.2013 -1 595,00 грн.)./а.с.16-25 т.1/

19.09.2017 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний індустріальний банк» укладено договір відступлення права вимоги, за змістом якого в порядку та на умовах, визначених договором, первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором (№010-2/02/3-1654-06 від 26.12.2006) та договорами поруки (№12/07-01/0512 від 24.11.2009, №12/07-01/0511 від 24.11.2009), а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі та договорах поруки, та приймає на себе всі його права та обов`язки за ними (п.2.1.).

Відступлення прав вимоги за договором не потребує згоди боржника за кредитним договором та поручителів за договорами поруки і здійснюється без отримання такої згоди (п.2.4.); у випадку наступного відступлення права вимоги договори про відступлення права вимоги також повинні містити зобов`язання нового(их) кредитора(ів) щодо забезпечення дотримання тих самих умов збереження та розкриття інформації, які були визначені кредитним договором та договорами поруки для первісного кредитора (п..2.)./а.с.150-160 т.2/

У зв`язку з укладенням сторонами договору відступлення права вимоги від 19.09.2017 за кредитним договором №010-2/02/3-1654-06 від 26.12.2006, іпотекодержатель ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» передав, а новий іпотекодержатель ПАТ «Комерційний індустріальний банк» прийняв усі права вимоги за Договором іпотеки №014/02/3-1654/1-06, про що 19.09.2017 між сторонами укладено договір.

Протягом п`яти календарних днів після дати підписання сторонами Акту приймання-передачі відповідно до вимог п.3.1.2. такого договору, первісний кредитор зобов`язаний повідомити боржника (іпотекодавця) про відступлення права вимоги за договором іпотеки новому кредитору (п.п.3.1.1.)./а.с.160-162 т.2/

19.09.2017 між ТОВ «ФК «Централ Фінанс» (фактор) та ПАТ «Комерційний індустріальний банк» (клієнт) укладено договір факторингу,за яким фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за основним зобов`язанням в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення (п.2.1.); відступлення прав вимоги за Договором іпотеки здійснюється сторонами на підставі окремо укладеного договору відступлення прав за договором іпотеки, який укладається сторонами упродовж 5 робочих днів з дати відступлення права вимоги (пп.2.11.)./а.с.164-171 т.2/

19.09.2017, у зв`язку з укладенням сторонами договору факторингу від 19.09.2017 за кредитним договором №010-2/02/3-1654-06 від 26.12.2006, іпотекодержатель ПАТ «Комерційний індустріальний банк» передав, а новий іпотекодержатель ТОВ «ФК «Централ Фінанс» прийняв усі права вимоги за Договором іпотеки №014/02/3-1654/1-06, про що сторонами укладено відповідний договір./а.с.178-180 т.2/

19.09.2017 між ТОВ «ФК «Централ Фінанс» (Сторона-1) та ОСОБА_1 (Сторона-2) укладено договір про заміну кредитора у зобов`язанні у зв`язку з його виконанням третьою особою.

Згідно із пунктом 3 такого договору, Сторона-2, яка діє в інтересах позичальника до моменту підписання даного договору в рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором (№010-2/02/3-1654-06 від 26.12.2006) сплатила на користь Сторони-1 (шляхом перерахування грошових коштів на її рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «АЛЬФА-БАНК») суму грошових коштів у розмірі 507 000,00 грн.

У зв`язку із виконанням Стороною-2 зобов`язань позичальника за кредитним договором, Сторона-1, як первісний кредитор, шляхом підписання цього договору, відступила на користь Сторони-2 (новий кредитор) всі права вимоги за кредитним договором(№010-2/02/3-1654-06 від 26.12.2006), про що свідчить відповідний акт (п.5 цього договору), а Сторона-2 набула статусу нового кредитора за кредитним договором (№010-2/02/3-1654-06 від 26.12.2006), а також Сторона-2 набула всіх прав стягувача у виконавчих провадженнях про стягнення заборгованості за кредитним договором, договорами поруки, договором іпотеки, для цього Сторона-2 подає відповідні заяви про заміну стягувача у відповідних виконавчих провадженнях, та, Сторона-2 набула всіх прав як правонаступник кредитора у судових справах провадження, що стосуються прав і обов`язків кредитора за кредитним договором та договором іпотеки, для цього Сторона-2 подає відповідні заяви про заміну кредитора (правонаступника) у відповідних судових справах (п.4).

У Сторони-1, в момент укладення даного договору, (втрачаються) припиняються всі права та обов`язки кредитора за кредитним договором (№010-2/02/3-1654-06 від 26.12.2006), у зв`язку з чим не має жодних претензій до позичальника з приводу виконання кредитного договору, а також, у Сторони-1 (втрачаються) припиняються всі права стягувача у виконавчих провадженнях про стягнення заборгованості за кредитним договором, договорами поруки, договором іпотеки, а також, у Сторони-1 (втрачаються) припиняються всі права кредитора у судових справах (провадженнях), що стосуються прав і обов`язків кредитора (іпотекодержателя) за кредитним договором, договорами поруки, договором іпотеки (п.6).

З моменту укладення сторонами цього договору, від Сторони-1 до Сторони-2 перейшли всі права кредитора за кредитним договором, Договорами поруки та між сторонами укладається Договір про відступлення прав за договором іпотеки (п.7)./а.с.225-228 т.1/

19.09.2017 між ТОВ «ФК «Централ Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір відступлення прав за договором іпотеки, за яким, у зв`язку із укладенням між Стороною-1 та Стороною-2 Договору про заміну кредитора в зобов`язанні у зв`язку з його виконанням третьою особою від 19.09.2017 та на підставі статті 512 ЦК України Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає право іпотекодержателя за: договором іпотеки №014/02/3-1654/1-06 від 26.12.2006, що укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (як іпотекодержателем) та ТОВ «Мега Шанс» (як іпотекодавцем) і посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. 26.12.2006 за реєстровим номером 5462, разом з додатками, а також додаткові угоди/договори до нього (п.1.1.).

Відступлення прав за договором іпотеки здійснюється в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права, включаючи: всі права Сторони-1 як іпотекодержателя, що передбачені умовами договору іпотеки; право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до договору іпотеки (п.1.2.)./а.с.229-231 т.1/

19.09.2017 указані сторони підписали акт прийому-передачі документів, а саме: договір іпотеки №014/02/3-1654/1-06 від 26.12.2006, що укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (як іпотекодержателем) та ТОВ «Мега Шанс» (як іпотекодавцем) і посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. 26.12.2006 за реєстровим номером 5462; договори про внесення змін до договору іпотеки №1 від 10.03.2009 та №2 від 24.11.2009. Разом із підписанням цього Акті сторони засвідчують , що отримані документи відповідають умова договору відступлення прав за договором іпотеки від 19.09.2017 є повними та достатніми для реалізації Стороною-2 отриманих прав вимоги та проведення подальшої роботи з боржником та іпотекодавцем./а.с.90 т.2/

03.10.2017 ТОВ «ФК «Централ Фінанс» надіслано ТОВ «Мега Шанс» повідомлення №77, за змістом якого 19.09.2017 усі права вимоги кредитора до ОСОБА_2 за кредитним договором №010-2/02/3-1654-06 від 26.12.2006 (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) були передані - ОСОБА_1 . Також до нового кредитора перейшли права за наступним договором забезпечення: 1) договором поруки №12/07-01/0511, укладеним 24.11.2009 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Мега Шанс»; 2) договором іпотеки №014/02/3-1654/1-06 від 26.12.2006, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О., зареєстрований в реєстрі за №5462, укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», як іпотекодержателем та ТОВ «Мега Шанс», як іпотекодавцем. Підстава - договір про заміну кредитора в зобов`язанні у зв`язку з його виконанням третьою особою від 19.09.2017 та договір відступлення права за договором іпотеки від 19.09.2017. Просять здійснювати виконання всіх зобов`язань за кредитним договором та договором забезпечення на користь нового кредитора./а.с.8 т.1/

02.11.2017 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І. засвідчено справжність підпису ОСОБА_1 на його повідомленні-вимозі, адресованій боржнику ОСОБА_2 , поручителю ОСОБА_4 , іпотекодавцю ТОВ «Мега Шанс», за змістом якої вимагає: 1) у 30-ти денний термін з моменту отримання цієї вимоги, погасити заборгованість за кредитним договором у розмірі 90587,26 дол. США, що за курсом НБУ станом на 01.11.2017 складає 433 356,70 грн., шляхом перерахування вказаної суми на рахунок № НОМЕР_2 , призначення платежу: погашення заборгованості за кредитним договором №010-2/02/3-1654-06 від 26.12.2006; 2) у разі не виконання боржником цієї вимоги про усунення порушення за кредитним договором, іпотекодержатель отримує право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, та іпотекожержатель приймає рішення щодо реалізації цього права. У такому випадку, договір іпотеки №014/02/3-1654/1-06 від 26.12.2006 є договором задоволення вимоги та є правовою підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем./а.с.9 т.1/

22.12.2017 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавандіною Н.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №389211516; іпотекодержатель: ОСОБА_1 /а.с.41-43 т.1/

19.01.2021 у судовому засіданні представник позивача - адвокат Кузьміна С.В. заявила клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті справи №758/15908/17, де предметом оскарження є договір про заміну кредитора у зобов`язанні від 19.09.2017 (по кредитному договору Хе 010-2/02/3- 1654-06 від 26.12.2006), що перебуває у Печерському районному суді м.Києва.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.01.2021 відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Кузьміної С.В., оскільки у справі наявні усі необхідні докази, що дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а тому зупинення провадження призведе до невиправданої тяганини та порушення засад цивільного судочинства щодо розгляду справи упродовж розумного строку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив із того, що у спірних правовідносинах виконання кредитного зобов`язання замість боржника було здійснено ОСОБА_1 на підставі двостороннього договору поруки від 19.09.09.2017, укладеного останнім із ТОВ «ФК «Централ Фінанс» без участі боржника, що виключає підстави для застосування вимог ст.528 ЦК України, а отже обов`язковості отримання згоди боржника на вчинення такого правочину, як і глави 73 ЦК України, яка не стосується предмету спору, оскільки регулює порядок укладення та виконання договорів факторингу.

Крім того, судом враховано, що за умовами договору іпотеки №014/02/3-1654/1-06 від 26.12.2006 іпотека зберігає силу у випадку переведення позичальником боргу за кредитним договором на іншу особу; тоді як договір відступлення прав за договором іпотеки підписано 19.09.2017 між ТОВ «ФК «Централ Фінанс» і ОСОБА_1 та посвідчено приватним нотаріусом Лавіндою Н.О. за реєстровим №4098 одночасно з відступленням права вимоги за основним зобов`язанням шляхом укладення договору про заміну кредитора у зобов`язанні, у зв`язку із його виконанням третьою особою від 19.09.2017.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підписуючи договір іпотеки, іпотекодавець добровільно погодився на встановлення особливого порядку розпорядження іпотекодержателем об`єктом іпотеки, беручи при цьому на себе відповідні зобов`язання стосовно забезпечення виконання умов кредитного договору.

Твердження позивача, що при укладенні оскаржуваного правочину відбулася фактична зміна стягувача у виконавчому провадженні без винесення відповідного судового рішення, районний суд відхилив, як необґрунтовані, указавши, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося не у порядку примусового виконання судового у справі №922/279/14, а на підставі положень статті 37 Закону України «Про іпотеку».

Відмовляючи у задоволенні позову в частині скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію речового права, суд виходив із того, що на момент винесення такого рішення не існувало жодного рішення суду по цивільній чи кримінальній справі, яке набрало чинності, яким би договір іпотеки №014/02/3-1654/1-06 від 26.12.2006 та (або) додаткові угоди до нього були визнані недійсними.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитися не може з огляду на наступне.

Стосовно правомірності ухвали про відмову у зупиненні провадження у справі, колегія суддів приймає до уваги наступне.

Відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Наведене дає підстави для висновку, що необхідність в зупиненні провадження у справі згідно п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

При цьому, між двома справами, що розглядаються, має існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній справі, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Разом із цим, відповідна підстава для зупинення провадження у справі застосовується лише у разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Неможливість розгляду справи є оціночним поняттям, яке повинно ґрунтуватися на можливості ухвалення рішення тільки після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій цивільній, кримінальній, адміністративній справі.

Відмовляючи у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження по даній справі до вирішення по суті справи №758/15908/17, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у справі наявні усі необхідні докази, що дозволяють установити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують та не містять реальних обґрунтувань взаємопов`язаності таких спорів, а отже не можливості розгляду цієї справи по суті спору на підставі наявних доказів. Твердження позивача щодо надання судом переваги розумності строків розгляду справи, колегія суддів відхиляє, як неспроможні, зокрема, у контексті того, що провадження у справі, що переглядається (№640/3810/18) тривало майже 3 роки (12.03.2018 по 18.01.2021), та було відкрито за рік до відкриття провадження у справі №758/15908/17, де позов ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі ч.2 ст.257 ЦПК України./https://reyestr.court.gov.ua/Review/112216390/

Стосовно дотримання норм процесуального права, колегія суддів враховує наступне.

Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із положеннями частин першої, другої статті 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог статей 128-131 ЦПК України. Так, за приписами статті 128 цього Кодексу, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Із матеріалів справи убачається, що представництво інтересів позивача в суді першої інстанції забезпечувалося адвокатом Кузьміною С.В., яка у явочному листі під підпис була повідомлена про призначення розгляду справи на 11-40 год. 02.02.2021/а.с.226 т.3/; виклик представника позивача в судове засіданні, призначене на 16-10 год. 22.02.2021 здійснено шляхом доставки sms на її номер мобільного телефону./а.с.234 т.3/Проте за відсутності належним чином оформленої заяви представника позивача про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, наявна у матеріалах справи довідка про доставлення їй SMS-повідомлення з відомостями про призначене судове засідання не є доказом належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. Наведене відповідає позиції Верховного Суду у справі №405/9040/19 від 14.02.2024.

Установивши викладене, колегія суддів дійшла висновку, що за відсутності ознак повторності неявка представника позивача без поважних причинположення ч.5 ст.223 ЦПК України застосуванню не підлягають. Проте, наявними є підстави для застосування п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України, за змістом якої порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

По суті вимог позову, колегія суддів враховує наступне.

За змістом частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (постанова Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №613/1436/17).

Під час вирішення спорів про визнання правочинів недійсними, оцінюючи обґрунтованість застосування такого способу захисту, як оспорення правочину, суду необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені оспорюваним правочином, оскільки недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа як приватно-правова категорія покликана не допускати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. Ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі). Наведене відповідає позиції Верховного Суду у справі №148/2112/19 від 21.12.2021).

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №243/11704/15-ц).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Отже, відступлення права вимоги за іпотечним договором, за загальним правилом, має відбуватися одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором. Права вимоги за основним зобов`язанням та права вимоги за іпотечним зобов`язанням як забезпечувальним до такого основного не можуть бути одночасно відступлені кредитором на користь різних осіб, оскільки «абстрактну іпотеку» (без зв`язку з належним кредиторові основним зобов`язанням) закон не передбачає, а, навпаки, констатує, що іпотекодержателем завжди є кредитор (стаття 1 Закону №898-IV), що відповідає суті іпотеки як способу забезпечення виконання зобов`язання.

У справі, що переглядається установлено, що 19.09.2017 між ТОВ «ФК «Централ Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про заміну кредитора у зобов`язанні у зв`язку з його виконанням третьою особою та договір відступлення прав за договором іпотеки №014/02/3-1654/1-06 від 26.12.2006, що укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (як іпотекодержателем) та ТОВ «Мега Шанс» (як іпотекодавцем) і посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. 26.12.2006 за реєстровим номером 5462, разом з додатками, а також додаткові угоди/договори до нього

За змістом статті 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо за умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Виконання третьою особою обов`язку замість боржника на підставі частини третьої статті 528 ЦК України фактично є різновидом суброгації, під якою розуміють передбачений законом перехід прав кредитора до третьої особи (суброганта) в результаті виконання зобов`язання боржника третьою особою на користь кредитора (суброгата) в рамках чинних зобов`язальних правовідносин внаслідок здійсненого платежу.

Суброгація прав кредитора третій особі виникає на підставі виконання останньою обов`язку боржника за наявності таких умов: 1) третя особа є носієм права на майно боржника (право оренди, право застави тощо); 2) наявність небезпеки втрати третьою особою цього права, яка має місце не тільки за прострочення боржника, а й за загрози такого прострочення; 3) указана небезпека втрати права на майно боржника виникає внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно, причому не обов`язково, щоб звернення стягнення на майно боржника вже було реально розпочато.

За змістом позиції Верховного Суду у справі №761/17097/15-ц від 28.02.2018 крім покладення виконання обов`язку на іншу особу (частина перша статті 528 ЦК України) як виду правовідносин з участю третіх осіб, виконання третіми особами обов`язку боржника з основного (головного) цивільного правовідношення може мати місце й за умов, про які йдеться в частині третій наведеної норми, яка надає третій особі право саме з її власної ініціативи й у власному інтересі виконати зобов`язання замість боржника без його згоди. Умовою такого виконання є небезпека втрати права на майно боржника (право оренди, право застави тощо). Тобто, якщо третя особа розуміє, що невиконання боржником зобов`язання може потягнути за собою втрату його прав на майно, яке знаходиться у володінні та/або користуванні такої третьої особи, остання без отримання згоди боржника і навіть без його повідомлення вправі виконати зобов`язання боржника перед кредитором. В такому разі до виконавця переходять всі права кредитора в зобов`язанні, тобто зобов`язання зберігається, але відбувається заміна кредитора.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, щоб реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Ізурахуванням викладеного, а також принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №607/11746/17 від 10.03.2021).

За встановлених обставин, враховуючи презумпцію правомірності договору про заміну кредитора у зобов`язанні у зв`язку з його виконанням третьою особою від 19.09.2017, яка позивачем не спростована, а його дійсність не становить предмет оскарження у цій справі, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача щодо відсутності згоди боржника на укладення такого договору або наявності небезпеки втрати іпотечного майна. При цьому, апеляційний суд враховує, що згідно із п.9.8. іпотечного договору сторони зобов`язання, у тому числі ТОВ «Мега Шанс» погодили, що відступлення прав за цим договором здійснюється іпотекодержателем без необхідності отримання згоди іпотекодавця, за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за кредитним договором. Отже, у спірних правовідносинах згода боржника на заміну кредитора у зобов`язанні не передбачена договором, а її відсутність не є підставою для визнання недійсним такого правочину згідно із ч.1 ст.203 ЦК України. Натомість, неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні не має наслідком недійсність правочину про заміну кредитора, однак тягне за собою ризик настання для нового кредитора несприятливих наслідків, зокрема визначених ч.2 ст.516 ЦК України та ч.2 ст.518 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги позивача зводяться до загального цитування норм права та їх довільного трактування на власну користь, тоді як доводів на спростування правомірності дій державного реєстратора апеляційна скарга не містить. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення районного суду скасуванню із постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Шанс» - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 22 лютого 2021 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Шанс» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ Фінанс», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лавінди Наталії Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_3 , про визнання угоди недійсною та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.08.2024.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак