Ухвала

від 20.08.2024 по справі 761/17009/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 761/17009/23

провадження № 61-11553ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Середа Вікторія Георгіївна, Акціонерне товариство «Сенс Банк», Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у м. Києві, про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати часткового недійсним договір дарування від 14 грудня 2022 року, серія та номер 925, нерухомого майна - житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв. м, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля «LEXUS», модель «RХ350», 2008 року випуску, укладений ОСОБА_1 ; визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право власності: на частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв. м; на частину автомобіля «LEXUS», модель «RХ350», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ; на частину грошових коштів, які знаходяться в банківській установі АТ «Сенс Банк» на депозитних, поточних та карткових рахунках, відкритих на ім`я дружини померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_1 станом на день смерті ОСОБА_4 ; вселити ОСОБА_2 в житлову квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв. м.

02 листопада 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову у цій справі.

Шевченківський районний суд м. Києва ухвалою від 10 листопада 2023 року вжив заходи забезпечення позову, наклавши арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування, зареєстрованого в реєстрі за № 925 від 14 грудня 2022 року. Наклав арешт на транспортний засіб автомобіль марки «Лексус RX 350», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): VIN НОМЕР_2 , який належить на підставі договору купівлі-продажу №931285220/2022/8046 від 16 грудня 2022 року ОСОБА_3 .

Ухвалою від 01 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва виправив описку в ухвалі від 10 листопада 2023 року, вказавши: «Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування зареєстрованого в реєстрі за № 925 від 14 грудня 2022 року. Дані про боржника: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 . Дані про стягувача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 . Накласти арешт на транспортний засіб автомобіль марки «Лексус RX 350» 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): VIN НОМЕР_2 , який належить на підставі договору купівлі-продажу № 931285220/2022/8046 від 16.12.2022 ОСОБА_3 . Дані про боржника: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 . Дані про стягувача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ».

Постановою від 06 травня 2024 року Київський апеляційний суд скасував ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року та ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року та ухвалив нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_2 задовольнив частково. Наклав арешт на частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування, зареєстрованого в реєстрі за № 925 від 14 грудня 2022 року, а також на частину транспортного засобу -автомобіля марки «LEXUS» «RХ350», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): VIN НОМЕР_2 , який належить на підставі договору купівлі-продажу № 931285220/2022/8046 від 16 грудня 2022 року ОСОБА_3 . Відомості про позивача (стягувача): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 . Відомості про відповідача (боржника): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2024 року на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 травня 2024 року у цій справі.

17 серпня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться в банківській установі АТ «Сенс Банк» на депозитних, поточних та карткових рахунках, відкритих на ім`я дружини померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_1 у сумі частини їх розміру станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 - день смерті ОСОБА_4 , які належать на праві власності ОСОБА_1 .

Шевченківський районний суд м. Києва ухвалою від 21 серпня 2023 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 року, задовольнив заяву про забезпечення позову.

Наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться в банківській установі АТ «Сенс Банк» на депозитних, поточних та карткових рахунках, відкритих на ім`я дружини померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_1 у сумі частини їх розміру станом на ІНФОРМАЦІЯ_4- день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які належать на праві власності ОСОБА_1 .

13 серпня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кулішенка М. Ю. подала касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно зі статтею 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову має визначатися фактичними обставинами справи, які свідчитимуть про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Така правова позиція щодо вирішення питання про співмірність забезпечення позову викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження

№ 14-729цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Предметом позову у даній справі є позовні вимоги майнового характеру. Задоволення позову може мати наслідок зміну власника спірного майна, а тому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Встановивши, що між сторонами дійсно виник спір, з`ясувавши обсяг позовних вимог, поведінку відповідачів, яка підтверджує наявність обставин, що невжиття заходів забезпечення позову в цій справі може істотно утруднити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що є предметом спору.

Крім цього, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на ту частину майна, право власності на яку позивач просить визнати за нею не порушує принципу диспозитивності, а сприяє дотриманню принципів співмірності та адекватності вжитого заходу забезпечення позову. Такий захід не позбавляє відповідача права володіння майном, на яке накладений арешт, оскільки обмеження розповсюджується лише на право розпоряджання майном в межах заявлених позовних вимог.

Вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на те, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують співмірність застосованих засобів забезпечення позову заявленим позовним вимогам та не доводять порушення судами норм процесуального права, натомість зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що не є безумовною підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

Доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують та зводяться до власного суб`єктивного тлумачення порядку застосування норми права, спрямованого на доведення незаконності застосованого заходу забезпечення позову, натомість не спростовують законність дій суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не доводять порушення норм процесуального права.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову не є процесуальним рішенням, яким закінчено розгляд справи.

Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосування судами норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Середа Вікторія Георгіївна, Акціонерне товариство «Сенс Банк», Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у м. Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 рокувідмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов