Ухвала

від 26.08.2024 по справі 925/1461/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 серпня 2024 року

м. Київ

Справа № 925/1461/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024

за заявою Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі

за позовом Черкаської міської ради

до Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь"

про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 (повний текст складено 15.07.2024) і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 про відмову в задоволенні заяви Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь" про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі № 925/1461/20 за нововиявленими обставинами. Вказана касаційна скарга була надіслана 05.08.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статей 42, 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статей 291, 292 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).

Однак у поданій касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь". Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу, що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в учасника справи сприяє обміну документів між іншими учасниками справи в електронній формі.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приватна виробничо-комерційна фірма "Чанталь" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 та направити справу № 925/1461/20 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За змістом підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Оскільки предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та постанова апеляційного господарського суду про залишення без змін цієї ухвали у справі № 925/1461/20, судовий збір за подання касаційної скарги підлягає сплаті на загальних підставах.

Верховний Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 29.05.2018 у справі № 915/955/15, щодо застосування підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", у якому визначено, що положення цієї норми стосуються подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 3028,00 грн за подання до Верховного Суду касаційної скарги на ухвалу суду першої інстанції після її апеляційного перегляду.

Приватна виробничо-комерційна фірма "Чанталь" додала до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору фіскальний чек від 05.08.2024 № Hvw1f9uLmWI на суму 4204,00 грн. Однак у поданому фіскальному чеку в реквізитах щодо призначення платежу взагалі відсутні відомості щодо судових рішень, за оскарження яких справляється судовий збір, а також не зазначено номера справи у якій вони були прийняті, що свідчить про неналежне виконання скаржником вимог пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що обов`язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається касаційна скарга, та дата судового рішення, що оскаржується. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Приватній виробничо-комерційній фірмі "Чанталь" необхідно подати до Суду:

- касаційну скаргу в новій редакції із зазначеними у ній відомостями про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника;

- належні докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (3028,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Проте Приватна виробничо-комерційна фірма "Чанталь" до касаційної скарги не додала доказів надсилання копій цієї скарги і доданих до неї документів Черкаській міській раді.

Неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, Приватній виробничо-комерційній фірмі "Чанталь" необхідно належним чином виконати вимоги статті 291 Господарського процесуального кодексу України і надати суду докази надсилання Черкаській міській раді копії касаційної скарги в новій редакції і доданих до неї документів.

Крім того, слід зазначити, що Верховним Судом було складено акт від 07.08.2024 № 32.1-13/395 про те, що при розкриванні поштового відправлення (штриховий код 1800100022559), яке надійшло від представника Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь" - адвоката Мельниченко А.М., виявлено, що в касаційній скарзі не вказано номер справи. Відповідно до процесуальних документів, зазначених у касаційній скарзі, а саме рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024, постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, та згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень було з`ясовано, що касаційна скарга подана у справі № 925/1461/20.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 і ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 у справі № 925/1461/20 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі Фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).