Ухвала

від 23.01.2025 по справі 925/1461/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2025 року

м. Київ

Справа № 925/1461/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024

за заявою Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі

за позовом Черкаської міської ради

до Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь"

про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 (повний текст складено 15.07.2024) та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 про відмову в задоволенні заяви Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь" про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 15.04.2021 у справі № 925/1461/20 за нововиявленими обставинами. Вказана касаційна скарга була надіслана 11.12.2024 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Верховний Суд ухвалою від 20.12.2024 витребував матеріали справи № 925/1461/20.

13.01.2025 матеріали справи № 925/1461/20 надійшли до Верховного Суду.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь" та дослідивши матеріали справи № 925/1461/20, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приватна виробничо-комерційна фірма "Чанталь" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024; направити справу № 925/1461/20 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За змістом підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" передбачено, що станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Оскільки предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та постанова апеляційного господарського суду про залишення без змін цієї ухвали у справі № 925/1461/20, судовий збір за подання касаційної скарги підлягає сплаті на загальних підставах.

Верховний Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 29.05.2018 у справі № 915/955/15, щодо застосування підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", у якому визначено, що положення цієї норми стосуються подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 3028,00 грн за подання до Верховного Суду касаційної скарги на ухвалу суду першої інстанції після її апеляційного перегляду.

Приватна виробничо-комерційна фірма "Чанталь" додала до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору фіскальний чек від 05.08.2024 № Hvw1f9uLmWI на суму 4204,00 грн, який було подано скаржником як доказ сплати судового збору під час звернення з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 у справі № 925/1461/20 вперше. Верховний Суд в ухвалі від 26.08.2024 у цій справі уже зазначав, що вказаний платіжний документ не є належним доказом сплати судового збору, оскільки в його реквізитах щодо призначення платежу взагалі відсутні відомості щодо судових рішень, за оскарження яких справляється судовий збір, а також не зазначено номера справи, у якій вони були прийняті.

Верховний Суд повторно звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається касаційна скарга, та дата судового рішення, що оскаржується. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024, повний текст якої було складено 15.07.2024, з урахуванням вихідного дня було 05.08.2024.

Проте Приватна виробничо-комерційна фірма "Чанталь" подала касаційну скаргу 11.12.2024, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

Разом із касаційною скаргою Приватна виробничо-комерційна фірма "Чанталь" подала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що вперше подану в межах строку, передбаченого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу у цій справі було повернуто ухвалою Верховного Суду від 11.09.2024 у зв`язку з неусуненням належним чином недоліків поданої касаційної скарги. Вдруге звертаючись із касаційною скаргою, скаржник зазначає, що він на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 26.08.2024 усунув недоліки первісної касаційної скарги; подав належні докази сплати судового збору та докази наявності електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" у формі відповіді № 3310789, сформованої в цій підсистемі. Щодо доказів сплати судового збору, поданих на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 26.08.2024, скаржник зазначає, що він не може пересвідчитися у правильності висновку Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 11.09.2024 про повернення первісної касаційної скарги, щодо відсутності відомостей про оскаржувані судові рішення та незазначення номера справи, в межах якої подається касаційна скарга, оскільки платіжні документи, на які, повертаючи первісну касаційну скаргу, посилається Суд, йому повернуто не було. При цьому скаржник зазначає, що касир на його прохання вводила кожну дату оскаржуваних судових рішень та номер справи, у якій вони були прийняті. Щодо неподання касаційної скарги в новій редакції із зазначеними у ній відомостями про наявність або відсутність електронного кабінету скаржник стверджує, що він подав до Суду відповідь № 3310789, сформовану у підсистемі "Електронний суд". Тому, на думку скаржника, вимоги ухвали Верховного Суду від 26.08.2024 він виконав, а Суд ухвалою від 11.09.2024 неправомірно повернув його первісну касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 у справі № 925/1461/20, застосувавши при цьому принцип надмірного формалізму. Крім того, скаржник зазначає, що ухвалу про повернення первісної касаційної скарги він отримав засобами поштового зв`язку 10.12.2024. З урахуванням наведених тверджень Приватна виробничо-комерційна фірма "Чанталь" просить Суд визнати поважними причини пропуску строку і врахувати, шо повторно було подано касаційну скаргу в короткий строк після повернення первісної касаційної скарги.

Розглянувши клопотання Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь" про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними з огляду на таке.

Щодо неподання Приватною виробничо-комерційною фірмою "Чанталь" касаційної скарги в новій редакції на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 26.08.2024 колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинні бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету скаржника. Якщо подана касаційна скарга не відповідає нормам Господарського процесуального кодексу, то вона відповідно до статті 292 цього Кодексу залишається без руху. Для усунення вказаного недоліку касаційної скарги Верховний Суд визначив, що скаржник має подати касаційну скаргу в новій редакції, при цьому Суд вказував, що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в учасника справи сприяє обміну документів між іншими учасниками справи в електронній формі. Усуваючи недоліки вперше поданої касаційної скарги, скаржник не подав касаційної скарги в новій редакції та ніяким чином не обґрунтував неможливості виконання вимог ухвали Верховного Суду від 26.08.2024 в цій частині. Тому колегія суддів Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 дійшла висновку про неналежне виконання скаржником свого обов`язку щодо усунення недоліків поданої ним касаційної скарги.

Щодо подання на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 26.08.2024 належних, на думку скаржника, доказів сплати судового збору колегія суддів зазначає, що, залишаючи вперше подану касаційну скаргу без руху, Верховний Суд звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається касаційна скарга, та дата судового рішення, що оскаржується. Верховний Суд в ухвалі від 11.09.2024 дійшов висновку, що подані на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 26.08.2024 платіжні документи не оформлені належним чином, оскільки вказані платіжні документи не містять інформації про номер справи, в межах якої подається касаційна скарга, та дату судового рішення, що оскаржується, з огляду на що неможливо зробити висновок, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором. Тому Верховний Суд дійшов висновку, що скаржник не усунув вказаний недолік касаційної скарги. Скаржник не погоджується з таким висновком Верховного Суду. Скаржник зазначає, що йому не було повернуто разом із ухвалою Верховного Суду від 11.09.2024 платіжних документів, поданих на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 26.08.2024.

Дослідивши матеріали справи № 925/1461/20, колегія суддів встановила, що вказані платіжні документи було долучено до матеріалів справи супровідним листом від 11.09.2024 № 31-11/925/1461/20/507/2024. Водночас твердження скаржника про належне виконання ним вимог ухвали Верховного Суду від 26.08.2024 спростовуються матеріалами справи № 925/1461/20. Як було зазначено в ухвалі Верховного Суду від 11.09.2024 про повернення первісної касаційної скарги, усуваючи недоліки касаційної скарги, скаржник долучив до супровідного листа фіскальний чек від 30.08.2024 № 90 ІД 045LuuZAvxo та платіжну інструкцію на переказ готівки від 30.08.2024 № 5020 на суму 3028,00 грн, в реквізитах щодо призначення платежу яких зазначено: недоговірні платежі. Тому наведені доводи скаржника (його незгода з ухвалою Верховного Суду від 11.09.2024) сприймаються колегією суддів критично як такі, що спростовуються матеріалами справи № 925/1461/20. При цьому колегія суддів вважає за необхідне направити належним чином завірені копії вказаних платіжних документів Приватній виробничо-комерційній фірмі "Чанталь".

Щодо отримання скаржником копії ухвали Верховного Суду від 11.09.2024 колегія суддів установила, що вказану ухвалу було надіслано скаржнику в його електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" 11.09.2024, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, сформованою за допомогою комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", яка міститься в матеріалах справи № 925/1461/20. Отже, як установила колегія суддів про повернення первісної касаційної скарги скаржнику стало відомо 11.09.2024, а другу касаційну скаргу він подав 11.12.2024, тобто скаржник допустив тривалий пропуск строку на касаційне оскарження.

Повноваження господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із поновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку має містити обґрунтування причин пропуску строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. До клопотання чи заяви повинні бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Проте колегія суддів вважає, що скаржником не наведено достатніх причин пропуску строку на касаційне оскарження, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зауважує, що норми Господарського процесуального кодексу України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати суду докази та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Крім того, процесуальним законом не передбачено, що після повернення касаційної скарги перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Законодавством також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Суд касаційної інстанції у кожному конкретному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Оскільки скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не наведено причин, які були б об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення скаржника та були би пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення ним процесуальної дії, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження визнається судом необґрунтованим.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Приватній виробничо-комерційній фірмі "Чанталь" необхідно подати до суду касаційної інстанції:

- належні докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (3028,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";

- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому навести інші підстави, підтверджені належними доказами, для поновлення цього строку.

З огляду на викладене касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 у справі № 925/1461/20 слід залишити без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Приватній виробничо-комерційній фірмі "Чанталь" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 у справі № 925/1461/20 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, слід зазначити, що Верховним Судом було складено акт від 16.12.2024 № 32.1-13/579 про те, що при розкриванні поштового відправлення (штриховий код 1800100238799), яке надійшло від представника Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь" - адвоката Мельниченко А. М., було виявлено, що у касаційній скарзі не вказано номера справи. Відповідно до процесуальних документів, зазначених у касаційній скарзі, а саме ухвали Верховного Суду від 26.08.2024 було з`ясовано, що касаційна скарга подана у справі № 925/1461/20.

Суд роз`яснює Приватній виробничо-комерційній фірмі "Чанталь", що вона має право на повернення сплачених відповідно до фіскальних чеків від 05.08.2024 № Hvw1f9uLmWI на суму 4204,00 грн, від 30.08.2024 № 90 ІД 045LuuZAvxo та платіжної інструкції на переказ готівки від 30.08.2024 № 5020 на суму 3028,00 грн коштів. Процедура їх повернення як помилково перерахованих до державного бюджету відбувається згідно з Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Чанталь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.03.2024 у справі № 925/1461/20 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).