Ухвала

від 26.08.2024 по справі 756/9556/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

26.08.2024 Справа № 756/9556/24

Справа № 756/9556/24

Провадження № 2-з/756/139/24

УХВАЛА

Іменем України

26 серпня 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Діденка Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Павлишина О.О.,

розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Ліхт Інвест», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяна Вікторівна, ОСОБА_3 , про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

29.07.2024 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач просить: витребувати на її користь із володіння ОСОБА_2 квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належала на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності. 18.09.2023 року позивач передала квартиру у заставу на користь ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства», який 14.11.2014 р. відступив право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Марко Поло». 17.02.2016 р. квартира з порушеннями чинного законодавства була зареєстрована на праві власності за ТОВ «Факторингова компанія «Агро Фактор», яке на підставі договору купівлі-продажу 25.03.2016 року відчужило квартиру ТОВ «Ліхт Інвест», яке в свою чергу відчужило квартиру 11.04.2017 року ОСОБА_2 . Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 р. договір відступлення від 14.11.2014 року визнано недійсним. Позивач вказує, що ТОВ «Ліхт Інвест» і ОСОБА_2 є підставними особами, які незаконно заволоділи квартирою, і не є добросовісними набувачами, квартира вибула не з волі позивача.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15.07.2024 року, постановленою до подання позову, задоволено заяву позивача про забезпечення позову, а саме заяву позивача задоволено частково, заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , пов?язані з відчуженням вказаної квартири.

Ухвалою суду від 06.08.2024 року відкрите провадження у справі.

22.08.2024 року до суду знову надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить: накласти арешт на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити приватному виконавцю Дяченку Є.С. здійснювати будь-які виконавчі дії у виконавчих провадженнях № 75026288, 75026449 щодо опису і реалізації квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 27.06.2024 року до квартири намагався проникнути приватний виконавець Дяченко Є.С. для її опису і арешту, в рамках виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 , на користь АБ «Прагнум» Віталія Бобриньова» заборгованості, за виконавчими листами Дарницького районного суду м. Києва. Позивач вказує, що у разі реалізації квартири з торгів, буде складно відновити права позивача, а ухвала про забезпечення позову не може в повній мірі цьому запобігти.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, та без фіксації судового процесу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову та надані докази, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» пленум Верховного Суду України звертає увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховний Суд у постанові від 1 жовтня 2020 року у справі №524/188/18 зазначив, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. Також подібних висновків про недопустимість застосування заходів забезпечення позову, які можуть призвести до зупинення виконання іншого судового рішення дійшов Верховний Суд у постановах від 03 квітня 2019 року у справі №211/129/18-ц, від 20 грудня 2019 року у справі №640/9158/19, від 09 квітня 2020 року у справі №640/21360/19, від 9 листопада 2021 року у справі №160/10368/20 та від 01 лютого 2022 року у справі №902/368/16.

Надані позивачем документи містять відомості про те, що з приводу нерухомого майна між сторонами дійсно існує спір.

Водночас, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15.07.2024 року за заявою позивача вже було вжито заходів забезпечення позову, а саме заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , пов?язані з відчуженням вказаної квартири.

Водночас, в задоволенні заяви в частині заборони приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Д`яченку Євгенію Станіславовичу здійснювати будь-які виконавчі дії у виконавчих провадженнях № 75026288 та № 75026449 - відмовлено.

Суд вважає, що позивачем не доведено необхідності вжиття такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на квартиру, з урахуванням вжитих раніше за клопотання позивача заходів забезпечення позову ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15.07.2024 року, які також передбачають заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій, пов`язаних із відчуженням квартири. Доказів того, що у виконавчому провадженні призначені торги з реалізації квартири - суду не надано.

Надаючи оцінку доводам позивача в частині вимог про заборону приватному виконавцю вчиняти виконавчі дії, суд звертає увагу, що такі вимоги вже були предметом розгляду, і в їх задоволенні було відмовлено.

Позивач не продемонстрував суду виникнення нових обставин, які би в достатній мірі свідчили про обґрунтованість і необхідність вжиття такого заходу забезпечення позову.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до основоположного конституційного принципу, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання. Тому, суд вважає необґрунтованим вжиття заходів забезпечення позову, які перешкоджають виконанню судового рішення у іншій справі, і яке набрало законної сили.

Водночас, позивач не позбавлений права оскаржувати відповідне рішення суду у іншій справі, або дії приватного виконавця у виконавчому провадженні у встановленому законом порядку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 258, 259, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Є.В. Діденко