Постанова

від 04.11.2024 по справі 756/9556/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/16393/2024

справа №756/9556/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Мережко М.В., Соколової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Новіком Віктором Михайловичем, на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 серпня 2024 року, постановлену під головуванням судді Діденка Є.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Ліхт Інвест», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяна Вікторівна, ОСОБА_3 , про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, -

встановив:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння.

У серпні 2024 року ОСОБА_1 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Вимоги заяви мотивує тим, що у провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Ліхт Інвест», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяна Вікторівна, ОСОБА_3 , про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння.

Вказує, що квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 12 серпня 2003 року належить позивачці.

18 вересня 2003 року квартира з метою забезпечення кредитних зобов`язань передана ОСОБА_1 в заставу ВАТ "Універсальний Банк Розвитку та Партнерства", яке 14 листопада 2014 року уклало договір про відступлення права вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Марк Поло". 17 лютого 2016 року квартира з порушенням чинного законодавства зареєстрована на праві власності за ТОВ "Факторингова компанія "Агро Фактор", яке на підставі договору купівлі-продажу 25 березня 2016 року відчужило її ТОВ "Ліхт Інвест", яке в свою чергу 11 квітня 2017 року відчужило квартиру ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Бойко Т.В.

02 грудня 2015 року постановою Київського апеляційного господарського суду договір відступлення прав вимоги від 14 листопада 2014 року визнано недійсним із застосуванням наслідків недійсності, отже у наступних набувачів майнових прав на квартиру немає необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Наразі квартиру намагається реалізувати третя особа (стягувач - адвокатське бюро "Прагнум" Віталія Бобриньова") в межах виконавчого провадження про стягнення боргу з ОСОБА_2 .

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року у справі №761/42941/17 у зв`язку із незаконними діями щодо відступлення прав вимоги ПАТ "БГ Банк" на користь ТОВ "ФК "Марко Поло", за заявою Головного слідчого Управління Служби Безпеки України у кримінальному провадженні №12014100100014098 на квартиру накладено арешт, вона є речовим доказом у кримінальній справі та передана на зберігання ОСОБА_3 , який там зареєстрований та є чоловіком позивачки.

Окрім цього, згідно інформації з державного реєстру речових прав від 27 червня 2024 року на все майно ОСОБА_1 накладено арешт на підставі постанови про накладення арешту на майно к/с №60-4702 від 31 жовтня 2021 року, виданої Шевченківським РУГУ МВС України в м. Києві.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року, постановленою до подання позову, частково задоволено заяву позивачки про забезпечення позову, заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , пов`язані з відчуженням вказаної квартири.

Позивачка вказує, що є підстави уважати, що ТОВ "Ліхт Інвест" створено не з метою ведення господарської діяльності, а з метою можливого вчинення незаконних оборудок. Між АБ "Прагнум" Віталія Бобриньова" та ОСОБА_2 , можливо, штучно створено судовий спір для отримання рішення суду про стягнення заборгованості, щоб в межах такого судового рішення реалізувати на прилюдних торгах квартиру з метою позбавлення ОСОБА_1 права витребувати квартиру від добросовісного набувача згідно положень частини 2 статті 388 ЦК України.

Незважаючи на наявність арешту на все майно ОСОБА_1 , наявну судову заборону, неможливість переоформлення квартири на нового власника у разі її продажу з прилюдних торгів в процедурі виконавчого провадження, приватний виконавець, не реагуючи на неодноразові попередження ОСОБА_1 про незаконність його дій, намагається здійснити комплекс підготовчих дій у виконавчому провадженні для реалізації квартири.

Зокрема, 08 серпня 2024 року ОСОБА_1 отримано відповідь приватного виконавця від 08 серпня 2024 року про те, що станом на 08 серпня 2024 року у державному реєстрі речових прав відсутні будь-які записи про обтяження, які унеможливлюють проведення виконавчих дій відносно квартири.

Оскільки квартира в межах вищевказаних виконавчих проваджень може бути реалізована на електронних торгах третіми особами або передана у власність стягувачу АБ "Прагнум" ОСОБА_4 ", з метою поновлення порушених прав позивачки, за захистом яких вона має намір звернутись до суду, є підстави для постановлення судом ухвали про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру та заборони приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Дяченку Є.С. в межах виконавчих проваджень №75026288 та 75026449 здійснювати дії щодо опису та реалізації квартири.

Мотивуючи наведеним, просить суд накласти арешт на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Заборонити приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Дяченку Є.С. здійснювати будь-які виконавчі дії у виконавчих провадженнях №75026288 та 75026449 щодо опису та реалізації квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26 серпня 2024 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокатом Новік В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, неправильне встановлення обставин справи, порушення норм процесуального права.

Уважає помилковою позицію суду першої інстанції про те, що позивачкою нібито не доведено необхідності вжиття такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на квартиру, з урахуванням вжитих раніше заходів забезпечення позову ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року по справі №756/8736/24, оскільки в межах виконавчого провадження № 75034106, незважаючи на наявне забезпечення позову, приватним виконавцем Дяченко Є.С. 21 серпня 2024 року здійснено опис та арешт квартири, про що свідчить відповідна постанова. Так, ОСОБА_1 отримано відповідь приватного виконавця Дяченко Є.С. від 08 серпня 2024 року про те, що станом на 08 серпня 2024 року в Державному реєстрі відсутні будь-які записи про обтяження, які унеможливлюють проведення виконавчих дій відносно квартири.

Вказує, що здійснення опису та арешту квартири в межах виконавчого провадження свідчить про виникнення нових обставин, які в повній мірі підтверджують обґрунтованість і необхідність вжиття такого засобу забезпечення позову, як арешт квартири та заборона приватному виконавцю здійснювати будь-які виконавчі дії щодо опису та реалізації квартири.

Судом першої інстанції викладеного не було враховано.

Опис та реалізація майна є одним з етапів виконавчого провадження, наслідком чого є реалізація майна через прилюдні торги ДП «СЕТАМ» (або, в разі нереалізації, передача майна у власність стягувача). При цьому, ухвала Оболонського райсуду міста Києва від 15 липня 2024 року по справі № 756/8736/24 про забезпечення позову не є перешкодою для проведення прилюдних торгів в процедурі виконавчого провадження, оскільки ані виконавець, ані ДП «СЕТАМ», ані учасники торгів, через технічні особливості функціонування реєстру, «не бачать» такого забезпечення позову в реєстрі.

Оскільки квартира в межах вищевказаних виконавчих проваджень може бути реалізована на електронних торгах третім особам або передана у власність стягувача - АБ «Прагнум» ОСОБА_4 », судом неправомірно постановлено ухвалу про відмову в забезпеченні позовних вимог ОСОБА_1 .

В іншому, апеляційна скарга містить доводи, ідентичні тим, що викладені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову.

Мотивуючи наведеним, просить суд ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 серпня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги заяви задовольнити.

В судовому засіданні представник позивачки - адвокат Новік В.М., доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд її задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чино. Причини неявки не повідомляли.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовивши у задоволенні заяви, суд першої інстанції вказав, що ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року за заявою позивача вжито заходів забезпечення позову. Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , пов`язані з відчуженням вказаної квартири.

Суд вказав, що позивачкою не доведено необхідності вжиття такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на квартиру з урахуванням вжитих раніше за клопотанням позивачки заходів забезпечення позову згідно ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року, які також передбачають заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій, пов`язаних із відчуженням квартири. Доказів того, що у виконавчому провадженні призначені торги з реалізації квартири суду не надано.

Надавши оцінку доводам позивачки в частині вимог про заборону приватному виконавцю вчиняти виконавчі дії, суд звернув увагу, що такі вимоги вже були предметом розгляду, і в їх задоволенні було відмовлено. Позивачка не навела суду виникнення нових обставин, які б в достатній мірі свідчили про обґрунтованість і необхідність вжиття такого заходу забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.

З матеріалів справи установлено, що у провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ «Ліхт Інвест», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяна Вікторівна, ОСОБА_3 , про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння.

Предметом спору у вказаній справі є квартира АДРЕСА_2 .

Згідно даних інформаційної довідки №384722887 з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно №384722887 від 27 червня 2024 року убачається, що на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт. Підставою накладення арешту значиться постанова про накладення арешту на майно, к/с №60-4702, 31 жовтня 2012 року, Шевченківське РУ ГУМВС України в м. Києві (а.с. 133).

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Новік Віктор Михайлович, про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково.

Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , пов?язані з відчуженням вказаної квартири.

У задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовлено (а.с. 134-139).

02 серпня 2024 року Дарницьким районним судом міста Києва задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Д`яченка Євгенія Станіславовича про примусове проникнення до майна боржника.

Надано дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Д`яченку Євгенію Станіславовичу примусово проникнути до майна боржника ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 857131480380), для проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 75034106 (а.с. 140).

Постановою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2024 року скасовано, у задоволенні подання приватного виконавця відмовлено.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Районний суд, установивши наявність такого виду забезпечення позову як заборону вчиняти реєстраційні дії, пов`язані із відчуженням квартири, правильно уважав недоведеним необхідність вжиття такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на квартиру.

Окрім того, судом правильно зауважено, що вимоги про заборону приватному виконавцю вчиняти виконавчі дії вже були предметом розгляду і в їх задоволенні було відмовлено.

Доводи апеляційної скарги щодо здійснення виконавчих дій за участі АБ «Прагнум» Віталія Бобриньова» в межах виконавчого провадження щодо виконання рішення суду в іншій справі, відхиляються апеляційним судом, оскільки вжиття заходів забезпечення позову, які б перешкоджали виконанню рішення суду в іншій справі, є недопустимим, про що також вірно вказано в ухвалі суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не установлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Новіком Віктором Михайловичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повну постанову складено 10 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді М.В. Мережко

В.В. Соколова