Рішення

від 04.09.2007 по справі 22/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/263

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/263

04.09.07

За позовом     ТОВ "Компанія "Віком"

до                     ТОВ "Д.С.Б.Л."

про                    про стягнення - 21 272,68грн.

Суддя  Шкурат А.М.

Представники  

від позивача          Власенко В.В. (директор)

від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВІКОМ” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Д.С.Б.Л.” 19 368,73 грн. суми помилково перерахованих грошових коштів, 1 671,55 грн. трьох процентів річних та 232,40 грн. збитків від інфляції.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що він отримав від відповідача товар на загальну суму 24 755,20 грн., за який сплатив 24 000,00 грн. Надалі частина товару –на суму 20 123,93 грн. була повернута відповідачу. Проте відповідач, незважаючи на вимогу позивача від 19 квітня 2007 року, не повернув сплачені кошти в сумі 19 368,73 грн., що обумовило звернення позивача до суду із даним позовом. Крім боргу в сумі 19 368,73 грн. позивач просить стягнути з відповідача 1 671,55 грн. трьох процентів річних та 232,40 грн. збитків від інфляції.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав та не надіслав, представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з видатковою накладною № Д.-0000003 від 22 травня 2006 року позивач отримав від відповідача товар –косметичні засоби на суму 24 755,20 грн.

Позивач, як вбачається з виписки з рахунку позивача у банку, перерахував відповідачу 18 травня 2006 року 24 000,00 грн.

Надалі позивач повернув відповідачу косметичні засоби на загальну суму 20 123,93 грн., про що свідчать видаткові накладні (на повернення) № ВК -0000013 від 27 вересня 2006 року на суму 15 916,18 грн. та № ВК -0000001 від 7 лютого 2007 року на суму 4 207,75 грн.

Отже, враховуючи те, що товар, вартість якого була сплачена позивачем, повернутий відповідачу, у останнього відпали підстави утримувати у себе грошові кошти, сплачені за повернутий товар, на суму 19 368,73 грн. (з урахуванням боргу позивача в сумі 755,20 грн.)

Відповідач не надав доказів повернення позивачу грошових коштів у загальній сумі 19 368,73 грн., твердження позивача не спростував.

Статтею 1212 Цивільного Кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У відповідності до пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Пунктом 6 Указу Президента «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України»від 16.03.1995 № 227/95 встановлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Позивач листом за № 59-70 від 19 квітня 2007 року звернувся до відповідача із вимогою повернути кошти на загальну суму 19 368,73 грн.

Даний лист був вручений відповідачеві 23 квітня 2007 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутих 19 368,73 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 1214 ЦК України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Розмір процентів визначений частиною другою статті 625 ЦК України на рівні трьох процентів річних.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення трьох процентів річних. Так, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 167,16 грн., обчислених за заявлений позивачем період з 10 березня 2007 року по 25 червня 2007 року.

Крім того, у відповідності до положень частини другої статті 625 ЦК України, з відповідача підлягає стягненню збитки від інфляції в сумі 232,40 грн., нараховані за період з березня 2007 року по червень 2007 року включно.

Державне мито у сумі 197,69 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у розмірі 109,66 грн. підлягають стягненню з відповідача.

В зв'язку із внесенням позивачем державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, останньому державне мито у сумі

0,27 грн. підлягає поверненню на підставі пункту першого частини першої статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито”.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 536, 625 (ч.2), 1212, 1214 (ч.2) Цивільного Кодексу України, п. 6 Указу Президента «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України»від 16.03.1995 № 227/95  ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Д.С.Б.Л.” (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 15-А; код 34045924, п/р 260010379300 в АБ «Брокбізнесбанк», МФО 300249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВІКОМ” (м. Харків, вул. Смольна, буд. 32, код 32761224, п/р 260093011009 у ХФ АКБ «Базіс», МФО 351599) 19 368 (дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 73 коп. безпідставно одержаних грошових коштів, 167 (сто шістдесят сім) грн. 16 коп. трьох процентів річних, 232 (двісті тридцять дві) грн. 40 коп. втрат від інфляції, 197 (сто дев'яносто сім) грн. 69 коп. витрат по сплаті державного мита та 109 (сто дев'ять) грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВІКОМ” (м. Харків, вул. Смольна, буд. 32, код 32761224, п/р 260093011009 у ХФ АКБ «Базіс», МФО 351599) зайве сплачене державне мито в розмірі 0 (нуль) грн. 27 коп., перераховане платіжним дорученням № 578 від 4 липня 2007 року, яке знаходиться у справі № 22/263.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його прийняття.

            Суддя                                                                            А.М.Шкурат

                                        20 вересня 2007 року