ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 30/68
12.10.10
За позовом Комунального підприємства «Відрадненське»Солом’янської
районної у м. Києві ради
До Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1
Про стягнення 28 331,50 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача Чернецький В.В. –представник за довіреністю № 2 від 04.02.10.
Від відповідача: ОСОБА_1 - Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа,
Свідоцтво № НОМЕР_1 від 23.01.02.;
ОСОБА_2 –представник за довіреністю № б/н від 10.03.10.
Рішення прийнято 12.10.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 21.09.10. по 12.10.10.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 66 від 01.04.08. про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, в сумі 28331,50 грн. (26174,35 грн. –основний борг, 523,99 грн. –3% річних, 1633,16 грн. –інфляційна складова боргу).
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем по оплаті послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед Комунальним підприємством «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.10. порушено провадження у справі № 30/68, розгляд справи було призначено на 23.02.10. о 16-20.
В судовому засіданні 23.02.10. представником відповідача подано суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 просить суд в позові відмовити повністю, та зазначає, що заборгованості за 2008 рік він не має, а рахунки за 2009 рік погашені частково в розмірі 1250,26 грн.
Крім того, відповідач посилається на те, що позивач вимагає подвійної оплати за опалення 2,2 кв. м (у складі загальної площі приміщення та окремо від нього), виставляє рахунки за гаряче водопостачання, якого в орендованому відповідачем приміщенні немає.
Також, Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 стверджує, що за холодне водопостачання він регулярно сплачує Відкритому акціонерному товариству «Відрадний», та зазначає, що позивачем надаються рахунки за тепло-водопостачання за новими тарифами, та заперечує проти застосування до нього штрафних санкцій.
В судовому засіданні 23.02.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.03.10. о 12-20.
В судовому засіданні 18.03.10. представником позивача подано суду письмові пояснення на відзив відповідача, відповідно до яких Комунальне підприємство «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради зазначає, що всі нарахування за Договором № 66 від 01.04.08. проводились на законних підставах, та посилається на те, що з травня 2009 року відповідачу рахунки за ГВП не виставляються в зв’язку з його відключенням, та не виставляються рахунки за холодне водопостачання.
В судовому засіданні 18.03.10. сторонами було подано спільну заяву про продовження на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку вирішення спору у справі № 30/68.
В судовому засіданні 18.03.10. представником відповідача заявлено усне клопотання про зобов’язання позивача надати детальний розрахунок суми позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.10. продовжено строк вирішення спору у справі, розгляд справи № 30/68 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 27.04.10. о 11-10.
В судовому засіданні 27.04.10. представником відповідача було подано контррозрахунок суми позову, відповідно до якого Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 стверджує, що за весь 2008 рік, липень, червень і вересень 2009 року відповідач заборгованості не має, та зазначає, що відповідач за власним розрахунком має сплатити за комунальні послуги за січень –червень 2009 року, та жовтень 2009 року –березень 2010 року суму 18769,48 грн. з ПДВ, та посилається на те, що позивач вимагає від відповідача сплати за надані комунальні послуги за ці періоди суму 45394,17 грн. з ПДВ.
Представник позивача в судове засідання 27.04.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 18.03.10. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/68 відкладено на 25.05.10. о 10-00.
30.04.10. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Комунальне підприємство «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради просить суд стягнути з відповідача на користь позивача плату за надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території 45394,15 грн., пеню за несвоєчасне внесення платежів інфляційну складову боргу 1713,63 грн., 3% річних 529,63 грн.
Представник відповідача в судове засідання 25.05.10. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/68 відкладено на 10.06.10. о 10-00.
В судовому засіданні 10.06.10. представником позивача підтримано свої уточнені позовні вимоги.
В судовому засіданні 10.06.10. представник відповідача проти позову заперечує.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/68 відкладено на 01.07.10. о 10-00.
В судовому засіданні 01.07.10. представником позивача було подано додаткові письмові пояснення, відповідно до яких Комунальне підприємство «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради зазначає, що відповідач до кінця не враховує п. 2.6 Договору, відповідно до якого розмір витрат може коригуватись без додаткового погодження сторін в залежності від фактичних витрат в звітному періоді.
Крім того, позивач посилається на те, що з червня 2009 року відповідачу рахунки за гаряче водопостачання та рахунки за холодне водопостачання не виставляються в зв’язку з його відключенням.
Також, позивач не погоджується з актом звірки відповідача, оскільки він не є актом звірки розрахунків за надані послуги, а є порівнянням рахунків з січня 2009 року по червень 2010 року, а позовні пред’явлено про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 66 від 01.04.08. про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території з квітня 2008 року по березень 2010 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/68 відкладено на 31.08.10. о 10-00.
Представник позивача в судове засідання 31.08.10. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/68 відкладено на 21.09.10. о 10-15.
В судовому засіданні 21.09.10. представником відповідача було подано письмовий відзив на заяву позивача від 26.04.10. про збільшення позовних вимог, відповідно до якого Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 стверджує, що за весь 2008 рік, липень, червень і вересень 2009 року відповідач заборгованості не має, та зазначає, що позивач вимагає подвійної оплати за опалення 2,2 кв. м (у складі загальної площі приміщення та окремо від нього), виставляє рахунки за гаряче водопостачання, якого в орендованому відповідачем приміщенні немає.
Також, Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 стверджує, що за холодне водопостачання він регулярно сплачує Відкритому акціонерному товариству «Відрадний», та зазначає, що позивачем надаються рахунки за тепло-водопостачання за новими тарифами, та заперечує проти застосування до нього штрафних санкцій.
В судовому засіданні 21.09.10. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано додаткові пояснення, в яких позивач уточнює свої позовні вимоги, зазначає, що ним було знято нарахування 2,2 кв. м, зроблено перерахунок нарахувань за грудень 2008 року, січень, лютий 2009 року, та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором № 66 від 01.04.08. про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, в сумі 38672,63 грн. (37273,18 грн. –основний борг, 322,73 грн. –3% річних, 1076,72 грн. –збитки від інфляції).
В судовому засіданні 21.09.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 12.10.10. о 10-00.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/68.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
01.10.03. між Комунальним підприємством «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради (далі –Підприємство) та Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1 (далі –Орендар) було укладено Договір № 66 від 01.04.08. про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі –Договір), відповідно до умов якого (п 1.1), Підприємство надає за плату Орендарю комунальні послуги (холодне, гаряче водовідведення) в приміщення, будівлю, загальною площею 319,4 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і Орендар приймає участь в витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.
Відповідно до п. 2.1 Договору, Орендар щомісячно сплачує Підприємству вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм.
Як встановлено п. 2.2 Договору, розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами. Орендар (Власник) користується послугами:
Опалення: оплата здійснюється в опалювальний період за табуляграмами, які постачальник (АЕК "Київенерго") надає Підприємству. Тариф на момент укладення договору 171,62 грн. за 1 Гкал. Опалювальна площа Орендаря 319,4 кв. м.
Гаряче водопостачання: оплата здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник (АЕК"Київенерго") надає Підприємству. Тариф на момент укладення договору 171,62 грн. за 1 Гкал.
Холодне водопостачання: оплата здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник (ВАТ «Київводоканал») надає Підприємству. Тариф на момент укладання договору 3,75 грн. за 1 куб. м.
Тарифи можуть бути змінені за рішенням відповідних державних органів і застосовуються при розрахунках по цьому договору без додаткового погодження Сторін.
Крім плати за комунальні послуги Орендар сплачує Підприємству експлуатаційні витрати, розмір яких на день укладення договору 242,74 грн. на місяць. Розмір цих витрат може коригуватись без додаткового погодження Сторін в залежності від фактичних витрат в звітному періоді (п. 2.6 Договору).
Таким чином, позивачем експлуатаційні витрати нараховувались відповідачу правомірно на підставі п. 2.6 Договору та коригувалось в залежності від фактичних витрат в звітному періоді.
Пунктом 2.7 Договору сторонами погоджено, що Орендар також сплачує за встановленими тарифами вартість послуг по транспортуванню теплової енергії від джерел теплопостачання до споживача (відшкодування внутрішньобудинкових мереж) в розмірі 16,29 грн. на місяць.
Пунктами 5.1, 5.2 Договору, строк його дії встановлено з 01.04.08. до 25.09.08., та визначено, що дія Договору продовжується на наступний строк, якщо жодна із сторін до його закінчення не попередить інші сторони про припинення Договору.
Як визначено п. 2.8 Договору, Орендар повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач з квітня 2008 року по березень 2010 року не в повному обсязі сплачує плату по передбачених Договором платежах, чим порушує умови Договору та чинного законодавства України, та основний борг відповідача становить 37273,18 грн..
Крім того, в обґрунтування свої позовних вимог позивач зазначає, що звертався до відповідача з претензіями, зокрема, з претензією № 1157 від 23.07.09., відповідно до якої просив відповідача добровільно в десятиденний термін оплатити заборгованість в сумі 19512,23 грн., претензією № 1714 від 05.10.09., відповідно до якої просив відповідача добровільно в семиденний термін оплатити заборгованість в сумі 20762,49 грн., та претензією № 22 від 15.01.10. з вимогою добровільно в семиденний термін оплатити заборгованість в сумі 26174,41 грн.
За твердженням позивача та відповідно до матеріалів справи, відповіді на зазначені претензії Комунальне підприємство «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради не отримало.
В своїх письмових запереченнях відповідач посилається на те, що позивач виставляє Орендарю рахунки за гаряче водопостачання, якого в орендованому приміщенні немає, та холодне водопостачання.
Як вбачається з рахунків-фактур, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, з травня 2009 року Суб’єкту підприємницької діяльності –фізичній особі ОСОБА_1 рахунки за гаряче водопостачання не виставляються, в зв’язку з його відключенням, та не виставляються рахунки за холодне водопостачання.
Крім того, в матеріалах справи № 30/68 міститься акт № 4-04 від 17.04.09. АЕК «Київенерго»СВП «Енергозбут Київенерго», в якому зазначено, що гаряче водопостачання в приміщенні СПД ОСОБА_1 в житловому будинку по АДРЕСА_1 відключено.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що йому виставляються окремі рахунки на оплату опалення 2,2 кв. м як в складі загальної площі, приміщення, так і окремо від нього, суд звертає увагу на те, що в відповідно до заяви позивача, поданої в судовому засіданні 21.09.10. про уточнення позовних вимог, ним знято нарахування, виставлені окремими рахунками-фактурами за опалення 2,2 кв. м.
Крім того, Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 стверджує, що позивач не проводив жодного ремонту в підвалі будинку, де розташований магазин відповідача, посилаючись на п. 3.2 Договору.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що відповідальність за перебої в водо-, теплопостачанні, роботі каналізаційних мереж Підприємство несе лише при ушкодженні комунікацій в межах, які обслуговуються ним.
Але п. п. 4.1, 4.2 Договору сторонами погоджено, що Орендар несе відповідальність за збереження і якісну експлуатацію мереж, санітарно-технічних приладів, запірної і водорозбірної арматури, які знаходяться в приміщенні. У випадку використання приміщення для зберігання матеріальних цінностей, вони повинні бути розташовані на стелажах не нижче 0,5 м від підлоги, між стелажами мають бути проходи для вільного доступу до електроустаткування, трубопроводів та іншого обладнання, відстань до них повинна бути не менше 1 м.
Крім того, відповідно до п. 3.1 Договору оренди № б/н від 01.10.03., укладеного між позивачем і відповідачем щодо оренди нежилого приміщення загальною площею 317,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, Орендар проводить в орендованих приміщеннях ремонт. Компенсація витрат Орендаря на проведення ремонту здійснюється за рахунок орендної плати.
Відповідач не погоджується, що йому надаються рахунки за тепло-, водопостачання за новими тарифами, затвердженими Головою Київської міської державної адміністрації розпорядженнями № 1780 та № 1780/1 від 25.12.08., № 127, 128 від 05.02.09., посилаючись на те, що ці розпорядження скасовано указами Президента України № 65/2009 від 03.02.09., та № 76/2009 від 09.02.09.
Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч. 6 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Згідно ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ч.2 ст.32 вказаного Закону).
Положення ст.19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 2.2 Договору, оплата опалення здійснюється в опалювальний період за табуляграмами, які постачальник (АЕК "Київенерго") надає Підприємству; оплата гарячого водопостачання здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник (АЕК"Київенерго") надає Підприємству.
Отже, позивач не самостійно розраховує відповідачу табуляграми, а виставляє рахунки-фактури з розрахунком оплати за опалення та гаряче водопостачання для відповідача на підставі вже наданих АЕК «Київенерго»табуляграм по встановленому тарифу.
Також, суд відзначає, що відповідно до листа Комунального підприємства «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради (копія якого міститься в матеріалах справи), позивач звертався до СВП «Енергозбут АЕК Київенерго»з проханням надати роз’яснення, щодо нарахувань по тарифам за теплову енергію орендарям (власникам приміщень) за грудень 2008 року, та січень 2009 року.
03.04.09. СВП «Енергозбут Київенерго»було надано відповідь на зазначений лист про застосування тарифів на теплову енергію, яким і керувався позивач.
Як вже зазначалося вище, відповідно до рахунків-фактур, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, з травня 2009 року Суб’єкту підприємницької діяльності –фізичній особі ОСОБА_1 рахунки за гаряче та холодне водопостачання, опалення не виставляються.
Стосовно посилання Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 на те, що заборгованості за 2008 рік він не має, оскільки виставлені позивачем рахунки (табуляграми) за 2008 рік були повністю погашені, а саме: згідно розрахунку ціни позову, сальдо на кінець грудня 2008 року становить 1803,91 грн. погашено 24.04.09. квитанцією № 976219, та посилання відповідача на те, що за липень, серпень, вересень 2009 року заборгованості він не має, оскільки рахунки 2009 року погашені частково в розмірі 1250,26 грн. та 625,13 грн. 13.10.09. квитанція № 5462/з45), суд відзначає наступне.
Згідно уточненого розрахунку ціни позову, зробленого позивачем з врахуванням уточнень, поданих Комунальним підприємством «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради в судовому засіданні 21.09.10., ним враховано всі часткові проплати суми основного боргу відповідачем.
Відповідно до матеріалів справи № 30/68, відповідачу виставлялись наступні рахунки-фактури:
- № 15к від 28.04.08. на суму 696,86 грн.;
- № 15к від 28.05.08. на суму 310,84 грн.;
- № 15к від 28.06.08. на суму 577,20 грн.
- № 15к від 28.07.08. на суму 414,48 грн.;
- № 15к від 28.08.08. на суму 480,86 грн.;
- № 15к від 28.09.08. на суму 473,83 грн.;
- № 15к від 28.10.08. на суму 561,68 грн.;
- № 15к від 28.11.08 на суму 887,66 грн.;
- № 15к від 28.12.08. на суму 1803,92 грн.;
- № 15к від 22.01.09. на суму 5942,57 грн.;
- № 15к від 18.02.09. на суму 5292,48 грн.;
- № 15к від 19.03.09. на суму 3402,47 грн.;
- № 15к від 10.04.09. на суму 625,13 грн.;
- № 15к від 22.04.09. на суму 1462,72 грн.;
- № 15к від 08.05.09. на суму 625,13 грн.;
- № 15к від 18.05.09. на суму 1536,56 грн.;
- акт прийняття-передачі робіт (надання послуг) за червень 2009 року на суму 625,13 грн.
- № 15 від 01.07.09. на суму 625,13 грн.
- № 15 від 03.08.09. на суму 625,13 грн.
- № 15 від 01.09.09. на суму 625,13 грн.
- № 15 від 01.10.09. на суму 625,13 грн.
- № 15 від 02.11.09. на суму 625,13 грн.
- № 15к від 16.11.09. на суму 1626,59 грн.;
- № 15 від 01.12.09. на суму 625,13 грн.;
- № 15к від 14.12.09. на суму 3160,20 грн.;
- № 15 від 04.01.10. на суму 625,13 грн. (рахунок-фактура № 66/12010 від 01.01.10.);
- № 15к від 15.01.10. на суму 5693,74 грн. (рахунок-фактура № 66/12010-К від 01.01.10.);
- № 15 від 03.02.10. на суму 456,49 грн. (рахунок-фактура № 66/22010 від 01.02.10.);
- № 15к від 16.02.10. на суму 7589,52 грн. (рахунок-фактура № 66/22010-К від 01.02.10.);
- № 15 від 01.03.10. на суму 456,49 грн. (рахунок-фактура № 66/32010 від 01.03.10.)
- № 15к від 16.03.10. на суму 4054,85 грн. (рахунок-фактура № 66/32010-К від 01.03.10.)
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було сплачено:
- 1803,92 грн. 24.04.09. за грудень 2008 року згідно квитанції № 976219;
- 625,13 грн. 09.07.09. за липень 2009 року згідно квитанції № 5461/з5;
- 1250,26 грн. 13.10.09. за серпень, вересень 2009 року згідно квитанції № 5462/з45.
Крім того, позивач стверджує, що відповідачем було сплачено:
- 1007,71 грн. в червні 2008 року, та 3395,71 грн. –в грудні 2008 року.
Таким чином, загальна сума, нарахована позивачем відповідачу за надані послуги за квітень 2008 року –березень 2010 року, враховуючи перерахунок, зроблений позивачем, становить 45355,91 грн., відповідачем було сплачено заборгованості на загальну суму 8082,73 грн.
Враховуючи вищевикладене, заборгованість Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 перед Комунальним підприємством «Відрадненське» Солом’янської районної у м. Києві ради становить 45355,91 грн. - 8082,73 грн. = 37273,18 грн.
Оскільки акт звірки розрахунків згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не є первинним документом, суд додатково відзначає, що між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт звірки розрахунків за надані послуги станом на 01.04.10., з якого вбачається, що сторонами погоджено розмір основної заборгованості Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 перед Комунальним підприємством «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради, яка враховуючи часткові проплати відповідача, становить 37273,18 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.
Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Як визначено ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прилеглих до будинків територій" від 20.05.99., суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.
Враховуючи вищевикладене, з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Комунального підприємства «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради 37273,18 грн. основного боргу.
Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 1076,72 грн., та 322,73 грн. –3 % річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем завищено суму 3% річних та збитків від інфляції, внаслідок чого з відповідача на користь Комунального підприємства «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради підлягає стягненню 757,15 грн. –збитків від інфляції, та 105,50 грн. –3% річних.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Комунального підприємства «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради (03061, м. Київ, вул. Михайла Донця, б. 15-А, код ЄДРПОУ 35756950) 37273 (тридцять сім тисяч двісті сімдесят три) грн. 18 коп. - основного боргу, 757 (сімсот п’ятдесят сім) грн. 15 коп. –збитків від інфляції, 105 (сто п’ять) грн. 50 коп. - 3 % річних, 381 (триста вісімдесят одна) грн. 35 коп. - державного мита, та 232 (двісті тридцять дві) грн. 72 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 319 (триста дев’ятнадцять) грн. 57 коп. –збитків від інфляції, 217 (двісті сімнадцять) грн. 23 коп. –3% річних –в позові відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Ващенко
Повне рішення складено 15.10.10.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2010 |
Оприлюднено | 11.11.2010 |
Номер документу | 12125589 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ващенко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні