Ухвала

від 27.08.2024 по справі 366/1878/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/1878/24

Провадження № 1-кс/366/285/24

У Х В А Л А

Іменем України

27 серпня 2024 року смт Іванків

Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024112330000009 від 11.01.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженци Івано-Франківської області, не заміжньої, яка перебуває на посаді голови БО «БФ «Україна понад усе», з повною вищою освітою, раніше не судимої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді в рамках зазначеного кримінального провадження з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що Вишгородською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024112330000009 від 11.01.2024, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до Вишгородської окружної прокуратури надійшло повідомлення від Служби безпеки України про те, що на території Вишгородського району громадянка ОСОБА_4 вимагала неправомірну вигоду за вчинення дій з використанням її службового становища.

27.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

ОСОБА_4 здійснює волонтерську діяльність в ГО «БФ «Україна понад усе», код ЄДРПОУ 39425139, куди вона 24.06.2024 призначена на посаду керівника.

В той же час ОСОБА_4 під час здійснення своєї волонтерської діяльності підтримує тісні зв?язки з військовою посадовою особою, яка займає посад начальника департаменту ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України про військовий обов`язок і військову службу військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов?язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов?язків згідно із законодавством.

Для здійснення бронювання від мобілізації ОСОБА_4 звернулась до начальника департаменту ІНФОРМАЦІЯ_2 для з?ясування обставин, умов та вжиття дій щодо бронювання військовозобов`язаних від призову за мобілізацією дійшла домовленості з вказаним начальником департаменту ІНФОРМАЦІЯ_2 задля позитивного результату.

10.01.2024 ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_4 з проханням допомогти з бронюванням від призову за мобілізацією, на що ОСОБА_4 повідомила, що вона має впливові зв?язки в Збройних Силах України, Службі Безпеки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 та зможе вирішити питання щодо бронювання ОСОБА_6 .

В цей час 10.01.2024 за адресою: АДРЕСА_3 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме начальником департаменту ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10.01.2024 у приміщенні Благодійної організації «Україна понад усе» за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 під час розмови із ОСОБА_6 , повідомила, що може вирішити питання з приводу бронювання ОСОБА_6 від призову за мобілізацією, але це буде коштувати 3000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 114 675,9 грн.

19.01.2024 у приміщенні Благодійної організації «Україна понад усе» за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 під час зустрічі із ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе, отримала від останнього 1000 доларів США що відповідно до курсу НБУ становить 37709,4 грн. за вплив на військову посадову особу ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою бронювання ОСОБА_7 від призову на військову службу за мобілізацією.

На підтвердження своїх слів ОСОБА_4 виготовила та надала ОСОБА_7 посвідчення волонтера N? 19/23 від 07.09.2023 про те, що він нібито займається волонтерською діяльністю у складі громадської організації «Благодійний фонд «Україна понад усе» з вересня 2023 року.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Крім цього, 29.01.2024 ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_4 з проханням допомогти з бронюванням від призову за мобілізацією, на що ОСОБА_4 повідомила, що вона має впливові зв?язки в Збройних Силах України, Службі Безпеки України, ІНФОРМАЦІЯ_2 та зможе вирішити питання щодо бронювання ОСОБА_9 .

В цей час 29.01.2024 за адресою: АДРЕСА_3 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме начальника департаменту ІНФОРМАЦІЯ_2

29.01.2024 у приміщенні Благодійної організації «Україна понад усе» за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 під час розмови із ОСОБА_9 , повідомила, що може вирішити питання з приводу бронювання ОСОБА_9 від призову за мобілізацією, але це буде коштувати 3000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 113 343,3 грн.

15.03.2024 у приміщенні Благодійної організації «Україна понад усе» за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 під час зустрічі із ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе отримала від останнього 1000 доларів США що відповідно до курсу НБУ становить 38685,4 грн. за вплив на військову посадову особу ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою бронювання ОСОБА_9 від призову на військову службу за мобілізацією.

На підтвердження своїх слів ОСОБА_4 виготовила та надала ОСОБА_9 посвідчення волонтера N? 28/24 від 24.12.2023 про те, що він нібито займається волонтерською діяльністю у складі громадської організації «Благодійний фонд «Україна понад усе» з вересня 2023 року.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

В обґрунтування необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , прокурор зазначає, що на теперішній час існують ризики, передбачені пп. 1, 3 та 4 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрювана може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та в подальшому від суду під тяжбою покарання, оскільки підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження;

- негативно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки отримала копії клопотання про застосування запобіжного заходу з додатками, де відображені відомості про свідків;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, зокрема негативно впливати на осіб, які ще не допитані як свідки.

Прокурор вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж цілодобовий домашній арешт, не зможе запобігти зазначеним вище ризикам та досягти мети, передбаченої ст. 177 КПК України, тому просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Захисник, адвокат ОСОБА_5 подав до суду письмові заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу, у якому зазначив про те, що такий спосіб домашнього арешту є надмірно обтяжливим і для досягнення завдань кримінального провадження буде достатньо застосувати більш м`який запобіжний захід.

Підозрювана ОСОБА_4 у задоволенні клопотання просила відмовити, оскільки такий захід буде надмірно обтяжливим для неї, оскільки вона перебуває на посаді голови БО «БФ «Україна понад усе», веде активну волонтерську діяльність, направлену на допомогу військовослужбовцям та їх сім`ям, раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягалась, характеризується виключно позитивно, має міцні соціальні зв`язки в місті постійного проживання. Разом з тим, зазначив, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є надмірно суворим в світлі актуальних ризиків та особи підозрюваної, тому просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши доводи прокурора, захисників та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений.

Згідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, а тому, відносно неї може бути застосований такий запобіжний захід як домашній арешт.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням доводів клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження, слідчим суддею встановлено наступне, що в провадженні СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12024112330000009, внесене в ЄРДР 11.01.2024 за ч. 2 ст. 369-2 КК України за наведених вище в цій ухвалі обставин.

27.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

З огляду на долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Слідчим суддею Іванківського районного суду Київської області від 03.07.2024 обрано підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, заборонивши їй залишати постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 00 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. та покладено на підозрювану ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 197 КПК України.

Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваної ОСОБА_4 , а також те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя не знаходить підстав для скасування чи обрання іншого, більш м`якого, запобіжного заходу.

При продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, слідчим суддею також було враховано, що вона є керівником благодійної організації, допомагає військовослужбовцям, про що свідчать надані її захисником документи, а також інші обставини, що характеризують її особу та спосіб життя.

Поряд з цим, аналізуючи зазначені прокурором ризики, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , яка раніше не судима, позитивно характеризується, не заміжня, , перебуває на посаді голови БО «БФ «Україна понад усе», усвідомлюючи міру можливого покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

При цьому, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності збереження обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки в рамках кримінального провадження необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент вирішення слідчим суддею питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, не зменшилися та продовжують існувати.

В свою чергу, продовжуючи строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, відносно підозрюваної ОСОБА_4 , слідчий суддя виходить з того, що строк досудового розслідування кримінального провадження №42024112330000009 від 26.08.2024 постановою керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 продовжено до 27.09.2024 включно, а тому строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід встановити у межах строку досудового розслідування, тобто до 27.09.2024 включно, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, враховуючи встановлені обставини щодо особи ОСОБА_4 та діяльність, яку вона виконує, а також те, що при оголошенні їй про підозру вона попередньо не була затримана, перебуває на свободі та не переховувалась від участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що їй буде достатньо обрати запобіжних захід у вигляді домашнього арешту із забороною виходити за межі місця проживання в період часу з 00 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв.

Саме такий запобіжний захід забезпечить виконання завдань КПК України, зокрема він забезпечить дотримання підозрюваною процесуальних обов`язків як під час досудового розслідування, так і при розгляді справи судом, він не буде надмірно обтяжливим як для підозрюваної, так і для виконуваної нею діяльності, при цьому зможе запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.

Крім цього, на підозрювану слід покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193-194, 196, 199, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, строком на 30 діб, тобто по 27 вересня 2024 року включно у межах строку досудового розслідування.

Заборонити ОСОБА_4 залишати житло за її місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в нічний час доби в період з 00 години до 05 години наступного дня.

На підставі статті 194 КПК України зобов`язати ОСОБА_4 :

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду в цьому кримінальному проваджені;

не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи;

утримуватись від спілкування зі свідками.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали до 27 вересня 2024 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1