Рішення

від 11.12.2007 по справі 25/335

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/335

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.12.07 р.                                                                               Справа № 25/335                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М.  Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом  обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” м. Дружківка Донецької області

до відповідача     Обласного управління юстиції м. Донецьк, Дружківської державної  нотаріальної контори м. Дружківка Донецької області

про стягнення      1597грн.48коп.

За участю

представників  сторін:

від позивача: Кононець Н.В. – юрисконсульт  (довіреність № юр/1266 від 28.03.2007р.);

від відповідача:  Єжова І.І. – провідний спеціаліст (довіреність № б/н від 29.08.2007),  Батракова Я.В. – консультант (посвідчення № 1467 від 29.08.2007)

Позивач -  обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” м. Дружківка Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Обласного управління юстиції м. Донецьк, Дружківської державної  нотаріальної контори м. Дружківка Донецької області про стягнення   1597грн.48коп., у тому числі заборгованість за поставлену  теплову енергію в сумі   1377грн.49коп.,  індекс інфляції в сумі 163грн.86коп., 3% річних в сумі 56грн.13коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на  розрахунок суми заборгованості, розрахунок  індексу інфляції, розрахунок 3% річних, договір   про постачання теплової енергії в гарячій воді  №  183  від 01.10.2000р., додаткові угоди № 117 від 01.01.2006  та  від 15.10.2002 до договору № 183  від  01.10.2000р.,  доповнення до договору № 183 від 01.10.2000, рахунки  за листопад 2001р.,  грудень 2001р., січень 2002р., лютий 2002р.,  березень 2002р.,  квітень 2002р.,  листопад 2002р., грудень 2002р.,  січень 2003р.,  лютий 2003р.,  березень 2003р., квітень 2003р., жовтень 2003р., листопад 2003р.,  грудень 2003р.,  січень 2004р., № 80 від 26.10.2005, № 80 від 25.11.2005,  № 80  від 14.12.2005, № 80 від 25.01.2006, № 80 від 18.04.2006, № 80 від 23.10.2006,  № 80 від 09.11.2006, № 80 від 11.12.2006, № 80 від 11.01.2007, № 80 від 20.02.2007, № 80 від 14.03.2007, № 80 від 18.04.2007, акти на включення/відключення  опалення.   

В засіданні суду представник позивача надав довідку (вих. № 1197/10 від 10.12.2007), в якій зазначив, що документацію з 1996р. по 2001р. не має можливості надати у зв'язку з закінченням строку її зберігання.

Зазначена довідка судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

Головне управління юстиції у Донецькій області в судовому засіданні за супровідним листом (вих. № б/н від 07.12.2007)  надало відзив на позовну заяву, копію свідоцтва про держану реєстрацію юридичної особи, копію довіреності на  представника, копію довідки з ЄДРПОУ № 14/4-20/75, копію наказу № 21/5 від 25.01.2007 „Про реформування органів юстиції”.

Перелічені документи судом оглянуті та  залучені до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву (вих. № б/н   від 07.12.2007)  Головне управління юстиції у Донецькій області  повідомило, що на адресу управління надійшло рахунків на загальну суму 1327,15грн., які були сплачені в повному обсязі. Тому, заборгованість за період з 01.04.2007 по 01.09.2007 по договору № 183 від 01.10.2000 відсутня. Загальна сума оплати за 2007р. складає 2577,87грн.  Рахунки, виставлені та направлені на адресу ГУЮ у Донецькій області, у період з 01.01.2005 по 31.12.2005 на суму 778,28грн., з 01.01.2006 по 31.12.2006 на суму 2277,62грн., були оплачені в повному обсязі.  Щодо періоду  з  грудня 1999р. по 01.01.2005, то відповідно до ст. 257 ЦК України сплинув строк позовної давності. Інших рахунків за договором № 183 від 01.10.2000 на адресу ГУЮ не надходило. Згідно ст. 51 Бюджетного кодексу України ГУЮ не оплачує  послуги без рахунку та акту. Крім того, ГУЮ у Донецькій області зазначає, у відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 25.01.2007 № 21/5 „Про реформування органів юстиції” правонаступником Донецького Обласного управління юстиції є Головне управління юстиції у Донецькій області з 01.04.2007.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

          Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 21/5 від 25.01.2007 „Про реформування органів юстиції” з 01.04.2007 правонаступником Донецького Обласного управління юстиції є Головне управління юстиції у Донецькій області.

  Стаття 25 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обовязковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з урахуванням приписів ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що  слід здійснити заміну відповідача – обласного управління юстиції м. Донецьк його правонаступником -   Головним управлінням юстиції у Донецькій області.

Щодо обласного управління юстиції м. Донецьк провадження по справі припинити відповідно до п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

          Пункт  6 Заключних та Перехідних положень Цивільного кодексу України встановлює, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлених законодавством, що діяло раніше, не сплинув до набрання цим Кодексом законної сили.

Стаття 71 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року  встановлює,    загальний строк для захисту права за  позовом  особи,  право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

В свою чергу, ст. 76 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року зазначає, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого  права.  

Період заборгованості, заявлений в позовній заяві - починаючи з  грудня 1996 року.

По заборгованості з  грудня 1996р. по грудень 2000р. строк позовної давності сплинув до набрання Цивільним кодексом України від 16.01.2003 законної сили.

Отже, в вимогах позивача про стягнення заборгованості, що виникла в період з грудня 1996р. по грудень 2000р., відмовити за спливом загального строку позовної давності, передбаченого ст. 71 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року.

Щодо заборгованості, починаючи  з грудня 2001р.,  строк позовної давності, встановлений  Цивільним кодексом УРСР 1963 року, не сплинув до набрання Цивільним кодексом України від 16.01.2003 законної сили (дата набрання законної сили – 01.01.2004).

Враховуючи наведене,  до правовідносин, починаючи  з грудня 2001р.,   стосовно позовної давності застосовуються положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003.

          Стаття 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

          Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення.

          Сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          У відзиві на позовну заяву відповідач заявив, що по заборгованості за період з грудня 1999р. по 01.01.2005р. сплинув строк позовної давності.

          З огляду на викладене, з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України, в позовних вимогах про стягнення заборгованості, що виникла в період з грудня 2001р. по 23 жовтня 2004р. (позивач звернувся до суду з позовною заявою 24.10.2007, про що свідчить штемпель поштового відділення на конверті), відмовити за спливом строку позовної давності, про що було заявлено позивачем.

          Окрім того,  договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 183 від 01.10.2000, на який позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, укладений між ОКП „Донецьктеплокомуненерго” ВО „Дружківкатепломережа”  та Головним управлінням юстиції у Донецькій області. Відповідно, платником за надані послуги з постачання теплової енергії за цим договором  є ГУЮ у Донецькій області.  А рахунки на оплату виставлялися Дружківській державній  нотаріальній конторі, яка не є стороною за договором № 183 від 01.10.2000. Всі рахунки, які були направлені ГУЮ у Донецькій області, останнім сплачені у повному обсязі, що видно з акту звірки взаємних розрахунків від 01.11.2007.

          Стаття 33 Господарського процесуального  кодексу України закріплює,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Позивач не довів та документально не підтвердив факт наявності заборгованості у сторони за договором – Головного управління юстиції у Донецькій області.

          З огляду на викладене, позивачу в позовних вимогах  про стягнення заборгованості  за поставлену  теплову енергію в сумі   1377грн.49коп. відмовити.

          Щодо вимог про стягнення інфляційних в сумі 163грн.86коп. та 3% річних в сумі 56грн.13коп., то ці вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки інфляційні та річні нараховуються на суму заборгованості, в вимогах про стягнення якої позивачу відмовлено.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на   позивача.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст.  ст. 71, 76 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, ст. ст.   257, 267 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 25, 33, 43, 44, 49, 82-85, п. 1 ст. 80 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Здійснити заміну  відповідача  – обласного управління юстиції м. Донецьк його правонаступником -   Головним управлінням юстиції у Донецькій області м. Донецьк.

Провадження по справі відносно Донецького Обласного управління юстиції м. Донецьк припинити.

В позовних  вимогах обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” м. Дружківка Донецької області до Головного управління юстиції у Донецькій області м. Донецьк, Дружківської державної  нотаріальної контори м. Дружківка Донецької області про стягнення   1597грн.48коп., у тому числі заборгованість за поставлену  теплову енергію в сумі   1377грн.49коп.,  індекс інфляції в сумі 163грн.86коп., 3% річних в сумі 56грн.13коп., відмовити.

           Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Бойко І.А.